25 вересня 2025 р. Справа № 520/6474/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Присяжнюк О.В. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Харківської митниці на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Чудних С.О., м. Харків, повний текст складено 03.06.25 у справі № 520/6474/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Опцион Плюс"
до Харківської митниці
про визнання протиправним та скасування рішення і картки відмови,
Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" (далі також - позивач, ТОВ "ОПЦИОН ПЛЮС") звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Харківської митниці (далі також - відповідач, митниця), в якій просило визнати протиправними та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000605/2 від 17.10.2024 та картку відмови № UA807200/2024/000724 від 17.10.2024.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 року адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними та скасовано рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000605/2 від 17.10.2024 та картку відмови № UA807200/2024/000724 від 17.10.2024.
Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" сплачену судовий збір у сумі 4844,80 грн та суму витрат на професійну правничу допомогу у сумі 4000, 00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Харківської митниці.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач оскаржив його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції не надав належної оцінки доказам у справі, обставинам та матеріалам, що мають значення для правильного вирішення справи, не застосував до спірних правовідносин приписи ст. ст. 51, 52, 58, 280, 295, 336, 345, 346 Митного кодексу України. Не погоджується із сумою витрат на професійну правничу допомогу, стягнутою судом першої інстанції на користь позивача.
За результатами апеляційного розгляду відповідач просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове судове рішення, яким у позові відмовити повністю.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він зазначає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, рішення ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, з дослідженням усіх доказів та встановленням усіх обставин у справі. Вважає рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим, а тому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що Товариство з обмеженою відповідальністю "ОПЦИОН ПЛЮС" зареєстровано відповідності до чинного законодавства України як суб'єкт господарювання за кодом в ЄДРПОУ 44290406.
01.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ОПЦИОН ПЛЮС» (Покупець) та HAINAN SHENGJІA TECHNOLOGY CO LTD (Продавець) укладено контракт № НSТ20240601.
Абзацами 1, 2 статті 1,2,3 вказаного контракту визначено, що постачальник зобов'язується поставити покупцеві товари в асортименті. Загальна кількість і асортимент товару, що поставляється, складається з партій, кількість яких визначається в комерційному рахунку на кожну поставку. Поставка товару за цим договором здійснюється в повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі.
Статтею 4 контракту визначено, що ціна за одиницю товару узгоджується і встановлюється в інвойсі на кожну окрему партію товару до цього договору. Загальна сума договору визначається загальною кількістю поставленого товару за Договором. Валюта контракту і платежів - долар США .
Абзацом 2 статті 5 вказаного контракту встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця.
Позивачем подано до Харківської митниці 16.10.2024 електронну митну декларацію, яка була прийнята митним органом з присвоєнням їй номера № 24UA807200015283U5 для митного оформлення (випуску) товарів, придбаних згідно з контрактом.
На підтвердження заявленої митної вартості товару, яка становить 11613,59 доларів США, разом із декларацією позивачем подано такі документи: 1) Пакувальний лист (Pacing list) від 24.09.2024; 2) Рахунок-фактуру (інвойс) (Соmmercial invoice) №HN24001 від 24.09.2024; 3)Автотранспортну накладну СМR №5816 від 10.10.2024; 4) Мастер авіаційну вантажну накладну (Masterairwaybill) № 999-08555061 від 06.10.2024; 5) Декларацію (Dispatch note model T1) № 24PL443020NU71FTI3 від 10.10.2024; 6) Декларацiю про походження товару (Declaration of origin) № HN24001 від 24.09.2024; 7) Прейскурант (прайс-лист) виробника товару № HN20240814 від 14.08.2024 (з перекладом); 8) Висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією №20-27/10-2024 від 14.10.2024; 9) Розрахунок ціни (калькуляція собівартості) №HN24001 від 24.09.2024 (з перекладом); 10) Зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №HST20240601 від 01.06.2024; 11) Видаткову накладну № HN24001 від 24.09.2024 (з перекладом); 12) Відвантажувальну специфікацію № HN24001 від 24.09.2024 року (з перекладом); 13) Комерційна пропозиція № HST20240521 від 21.05.2024 року (з перекладом); 14) Лист № 10/11-1 від 11.10.2024 з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що страхування вантажу не здійснювалося; 15) Лист №10/11-2 від 11.10.2024 з інформацією від ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС», що вантаж не підлягає процедурі ліцензування; 16) Лист №HN24001-1 від 24.09.2024 від продавця про те, що вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару (з перекладом); 17) Лист №HN24001-2 від 24.09.2024 від продавця про те, що ліцензування товару не передбачено (з перекладом); 18) Лист №HN24001-3 від 24.09.2024 від продавця про те, що посередницькі послуги не залучалися (з перекладом); 19) Лист №HN24001-4 від 24.09.2024 року від продавця про те, що страхування вантажу не здійснювалося (з перекладом); 20) Лист №HN24001-5 від 24.09.2024 від продавця про те, що ніяких платежів від третіх осіб не було отримано (з перекладом); 21) Лист №HN24001-6 від 24.09.2024 від продавця про те, що HAINAN SHENGJІA TECHNOLOGY CO LTD використовує у своїй діяльності дві печатки, які мають однакове юридичне значення та рівну юридичну силу (з перекладом); 22) Якісний опис №HN24001 від 24.09.2024 (з перекладом).
Під час здійснення співробітником підрозділу митного контролю та оформлення митного ЕМД №24UA807200015283U5 спрацювали ризики, згенеровані АСАУР щодо можливого заниження митної вартості товарів (додаються), зокрема за кодом: 105-2 (Контроль правильності визначення митної вартості по наступних товарах можливе заниження митної вартості товару); за кодом: 106-2 (Витребування документів, які підтверджують митну вартість товарів).
Відповідачем 16.10.2024 направлено позивачу повідомлення №479092, в якому зазначено, що у зв'язку з надходженням до ВАКМВ УКАМП запиту з ПМО щодо вирішення спірного питання правильності визначення митної вартості товарів №№ 1, 2 в зв'язку з недостатністю документів для визначення складових митної вартості товарів, спрацюванням АСАУР відповідно до вимог статей 52, 58 МКУ декларант або уповноважена ним особа зобов'язані подати митному органу достовірні відомості, що документально підтверджують відсутність: 1) обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) умов або застережень щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) умов, за якими частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем надходить прямо чи опосередковано продавцеві; 4) відносин пов'язаності між продавцем та покупцем, які вплинули на ціну оцінюваних товарів; На виконання вимог статті 54 МКУ та відповідно до вимог статті 53 МКУ в зв'язку з тим, що документи, зазначені у частині другій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 2) виписку з бухгалтерської документації; 3) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 4) каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 5) копію митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ); 6) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини (бажано ДП Держзовнішінформ або ДП Укрпромзовнішекспертиза) з урахуванням Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом ДМС України від 01.07.2021 № 476; 7) Транспортно-експедиційні рахунки, заявки перевезення, договори тощо. В зв'язку із спрацюванням профілю ризику АСАУР «Інспектор2006» пропонується надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару.
Також відповідачем 16.10.2024 направлено позивачу повідомлення №479099, в якому зазначено, що у доповнення до попереднього повідомлення необхідно додатково надати: - транспортний договір щодо авіа перевезення згідно авіанакладної 999-08555061; - банківський платіжний документ, що підтверджує факт передоплати згідно умов авіанакладної 999-08555061; - транспортно-експедиційні договори з особою, вказаною в СМВ, заявки щодо транспортного перевезення, рахунки щодо транспортного перевезення (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; - каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; - наданий до митного оформлення прайс-лист № HN20240814 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» до контракту №HST20240601 та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так, відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під "дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно загальноприйнятої світової практики прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців; - наданий до митного оформлення Висновок експерта від 14.10.2024 №20-27/10-2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 р. №2658ІІІ зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами».
У відповідь на вказане повідомлення 17.10.2024 позивачем надано відповіді, в яких зазначено:
- у відповіді № 17/10/24-1 - щодо надання рахунків про сплату комісійних, транспортних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту) - вказано, що пунктом 3 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), та лише у випадку наявності такого документа. У відношенні товару відвантаженого по інвойсу №HN24001 від 24.09.2024 року посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується також вже наявним у відповідача листом продавця № HN24001-3 від 24.09.2024 року на підтвердження цього факту. Комісійні, посередницькі послуги не залучалися, а тому відповідно до п. 3 ч.3 ст. 53 МК України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг не вимагається;
- у відповіді № 17/10/24-2 - щодо надання виписки з бухгалтерської документації - вказано, що пунктом 4 ч. 3 ст. 53 МК України передбачено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як виписку з бухгалтерської документації, та лише у випадку наявності такого документа. В свою чергу, статтею 5 Контракту № HST20240601 від 01.06.2024 року встановлено, що сторони домовилися, що оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця. На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена. Тобто сторони домовилися, що оплата за товар відбувається на умовах відстрочення платежу три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Рахунок сплачено не було, виписка з бухгалтерської документації відсутня, а тому відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 53 МК України необхідність надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» виписки з бухгалтерської документації на законодавчому рівні виключається (копія відповіді надається у додатках);
- у відповіді № 17/10/24-3 - щодо надання ліцензійного чи авторського договору покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів - вказано, що пунктом 5 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що ліцензійний та авторський договори покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів, не укладалися. Також указано, що ліцензійний та авторський договір покупця не укладалися, а тому відповідно до п. 5 ч. 3 ст.53 МК України надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» таких договорів не вимагається;
- у відповіді № 17/10/24-4 - щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару - вказано, що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що прайс-лист №HN20240814 від 14.08.2024 року ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією №24UA807200015283U5 та вже знаходиться у відповідача;
- у відповіді № 17/10/24-5 - щодо надання копії митної декларації країни відправлення з перекладом (згідно ст. 254 МКУ) - вказано, що пунктом 7 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такий додатковий документ, як копія митної декларації країни відправлення, та лише у випадку наявності такого документа. В листі зазначено, що декларацію №МRN24PL443020NU71FTI3 від 10.10.2024 року ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією № 24UA807200015283U5 та вже знаходиться у відповідача. 01.01.1988 року було прийнято Конвенцію про спрощення формальностей у торгівлі товарами, до якої приєдналася також держава Україна. Ця Конвенція встановлює інструменти для спрощення формальностей у торгівлі товарами між Європейським економічним співтовариством та країн ЄАВТ, зокрема, шляхом запровадження єдиного адміністративного документа (ЄАД), який необхідно використовувати для будь-якої процедури імпорту чи експорту, а також для процедури спільного транзиту, застосовного у торгівлі між Договірними сторонами незалежно від виду та походження товарів (ст. 1 Конвенції). Тобто, Конвенцією від 01.01.1988 року спрощено формальності у торгівлі товарами між країнами- учасницями Конвенції і третіми країнами шляхом укладення ЄАД за уніфікованою формою, переклад якої не вимагається;
- у відповіді № 17/10/24-6 - щодо надання висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлених спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформації біржових організацій про вартість товару або сировини - вказано, що пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформацію біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Висновок експерта від 14.10.2024 року №20-27/10-2024 ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом з митною декларацією №24UA807200015283U5 та також вже знаходиться у відповідача;
- у відповіді № 17/10/24-7 - щодо надання транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів тощо - вказано, що транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару. Відповідно до ст. 3 Контракту №HST20240601 від 01.06.2024 поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №HN24001 від 24.09.2024 визначено умову поставки СРТ Kharkiv, Ukraine. Згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» транспортно-експедиційних рахунків, заявок перевезення, договорів, тощо не вимагається;
- у відповіді № 17/10/24-8 - щодо спрацювання профілю ризику АСАУР «Інспектор 2006» та пропозиції надання інформації про митне оформлення ідентичних або подібних товарів - вказано, що частиною 2 ст. 53 МК України визначено перелік документів, які підтверджують митну вартість товару. Серед цього переліку інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів відсутня. Частиною 3 ст. 53 МК України встановлено перелік документів, які митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках та за наявності цих документів може їх витребувати. Серед цього переліку інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів також відсутня. Частиною 4 ст. 53 МК України надано перелік документів, які митний орган може витребувати виключно за наявності та у випадку обґрунтованих підстав вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість. Серед цього переліку інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів також відсутня. Частиною 5 ст. 53 МК України прямо визначено, що забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті. Інформація про митне оформлення ідентичних або подібних товарів є відмінною від тих документів, що визначені частинами 2, 3, 4 ст. 53 МК України, а тому їх вимагання забороняється ч. 5 ст. 53 МК України;
- у відповіді № 17/10/24-9 - щодо надання додаткових документів: транспортного договору щодо авіа перевезення згідно авіанакладної 999-08555061; банківського платіжного документу, що підтверджує факт передоплати згідно умов авіанакладної 999-08555061; транспортно-експедиційних договорів з особою, вказаною в CMR, заявок щодо транспортного перевезення, рахунків щодо транспортного перевезення (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури - вказано, що зазначені у повідомленні №479099 від 16.10.2024 документи є транспортними (перевізними) документами, щодо надання яких вже надано відповідь у листі № 17/10/24-7 від 17.10.2024. Повторно вказано, що відповідно до ст. 3 Контракту №HST20240601 від 01.06.2024 встановлено, що Поставка товару за цим договором здійснюється у повній відповідності з ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються сторонами для кожної окремої партії товару і вказуються в інвойсі. У Commercial invoice (рахунку-фактурі) №HN24001 від 24.09.2024 визначено умову поставки СРТ Kharkiv, Ukraine. Тобто сторони домовились, що витрати на транспортування вже включені у вартість товару. Враховуючи, що витрати на транспортування включені у вартість товару надання ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» транспортних (перевізних) документів не вимагається;
- у відповіді № 17/10/24-10 - щодо надання каталогів, специфікацій, загальних справжніх прейскурантів (прайс-листів) виробника товару, а також щодо того, що наданий до митного оформлення прайс-лист № HN20240814 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» до контракту №HST20240601, щодо невідображення «дійсної вартості» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року - вказано, що щодо надання зазначених документів надано відповідь у листі №17/10/24-4 від 17.10.2024. Повторно зазначено, що пунктом 6 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару, та лише у випадку наявності такого документа. Вказано, що прайс-лист № HN20240814 від 14.08.2024 ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» подано разом із митною декларацією № 24UA807200015283U5 та вже знаходиться у відповідача. Зауважено, що прайс-лист є документом довільної форми, чинне законодавство не встановлює вимог до форми та змісту прайс-листів (копія відповіді надається у додатках);
- у відповіді № 17/10/24-11 - стосовно наданого до митного оформлення висновку експерта від 14.10.2024 №20-27/10-2024 та не можливість підтвердження ним заявленої митної вартості товарів - вказано, що пунктом 8 ч. 3 ст. 53 МК України встановлено, що митний орган виключно у встановлених цією частиною випадках може витребувати такі додаткові документи, як висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, та лише у випадку наявності такого документа. Зауважено, що відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, встановлюється не у висновках експерта, а безпосередньо в інвойсах, зокрема, у нашому випадку, в інвойсі № HN24001 від 24.09.2024 року. Висновок експерта від 14.10.2024 № 20-27/10-2024 наданий додатково на підтвердження відсутності заниження митної вартості товару.
Також позивачем додатково надано до митниці лист продавця №HN241016-1 від 16.10.2024, в якому вказано інформацію стосовно брезентової стрічки та її властивостей, що підтверджується повідомленням про прийняття досилки в базу даних від 17.10.2024, наявним в матеріалах справи.
Відповідачем 17.10.2024 направлено повідомлення позивачу №479152, в якому зазначено, що з метою обміну наявної в митному органі інформації, повідомлено, що згідно програмного комплексу АСМО Інспектор, цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях складає: товар 1) 3,97 $/кг; товар 2) 4,28 $/кг, а також повідомлено позивача про необхідність надання додаткових документів протягом терміну визначеному в частині 3 статті 53 МКУ.
За змістом позовної заяви позивач стосовно вказаного повідомлення №479152 зазначає, що ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» разом із митною декларацією № 24UA807200015283U5 вже подано відповідачу всі необхідні та наявні документи, як за основним переліком на підтвердження митної вартості товару за ч. 2 ст. 53 МК України, так i додаткові документи за ч.ч. 3, 4 ст. 53 МК України, якими, на думку позивача, повністю підтверджено правильність визначення митної вартості товару декларантом.
17.10.2024 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA807000/2024/000605/2, в якому вказано, що відповідно до вимог пункту 5 статті 55 та пункту 4 статті 57 Митного кодексу України проведена процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обміну наявної у кожного з них інформацією та обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі. Результати проведеної консультації наведено у електронному повідомленні, направленим декларанту. Обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статтей 54, 55, 57, 58, 59-63 Митного кодексу України:
1) невідповідність обраного декларантом методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 МКУ, в зв'язку з тим, що використані декларантом відомості не підтверджені в повній мірі документально, а також у зв'язку з тим, що документи подані декларантом та зазначені у частині другій статті 53 МКУ, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, зокрема:
- відсутній транспортний договір щодо авіаперевезення згідно авіанакладної 999-08555061;
- відсутні банківські/платіжні документ, що підтверджує факт передоплати згідно умов авіанакладної 999-08555061;
- відсутній транспортно-експедиційний договір з особою, вказаною в СМК; заявки щодо транспортного перевезення, рахунки щодо транспортного перевезення (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляція транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту;
- відсутні каталоги, специфікації, загальні прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
- наданий до митного оформлення прайс-лист №НN20240814 є по суті офертою для конкретного покупця, тобто виданий продавцем безпосередньо ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» до контракту №НSТ20240601 та не відображає «дійсну вартість» у розумінні ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю 1994 року. Так, відповідно до ст. VII Генеральної угоди про тарифи й торгівлю, під “дійсною вартістю" слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеним законодавством імпортуючої країни, такий чи подібний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції. Згідно з загальноприйнятою світовою практикою прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуги, який адресований невизначеному колу покупців;
- наданий до митного оформлення висновок експерта від 14.10.2024 за №20-27/10-2024 взято митницею до уваги, але він не може слугувати підставою для підтвердження заявленої митної вартості товарів, через невідповідність вимогам ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» від 12.07.2001 за №2658-111 зі змінами та пп. 56-60 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав», затверджений Постановою КМУ від 10.09.2003 №1440 зі змінами;
- в інвойсі від 26.04.2024 за № NTLBEST20240426 не зазначені умови оплати;
2) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари;
3) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари;
4) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація: - щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; - відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України; - відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;
5) не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару: - на матеріал та витрат, понесених виробником у зв'язку з виробництвом товарів; - витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну. З метою забезпечення повноти оподаткування було проведено аналіз баз даних АСМО «Інспектор» та ЄАІС Держмитслужби України та встановлено, що рівень митної вартості раніше визнаних (визначених) товарів, оформлених митними органами становить: товар 1) 3,97 $/кг; товар 2) 4,28 $/кг. Враховуючи зазначене, митну вартість товарів скориговано до цього рівня. Джерелом інформації для даного рішення є наявна у митного органу цінова інформація щодо раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях: товар 1) №UA401060/2024/14312 від 30.09.2024 (24UA401060014312U4), код товару згідно з УКТ ЗЕД 5903901000, країна походження CN (Китай), умови поставки CPT, вага нетто 7 783,9 кг; товар 2) №UA408020/2024/48544 від 30.09.2024 (24UA408020048544U7), код товару згідно з УКТ ЗЕД 5806321000, країна походження CN (Китай), умови поставки CPT, вага нетто 19,4 кг. Коригування митної вартості здійснено за резервним методом, у відповідності до статті 64 МКУ Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 3,97 $/кг; товар 2) 4,28 $/кг».
Також відповідачем прийнято картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000724 від 17.10.2024.
Зі змісту позовної заяви встановлено доводи представника позивача стосовно того, що через винесення відповідачем картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA807200/2024/000724 від 17.10.2024 року та з метою випуску товару у вільний обіг у порядку, передбаченому ч. 7 ст.55 та ч. 2 ст. 263 МК України, позивач, з урахуванням коригувань, подав нову митну декларацію ІМ40ДЕ№24UA807200015339U4 від 17.10.2024, за якою додатково сплачено різницю між сумами платежів, нарахованих згідно з митною вартістю, визначеною позивачем, та митною вартістю, визначеною митним органом, у розмірі 137937,77 грн.
Скориставшись правом на оскарження рішень митного органу у судовому порядку, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку про невідповідність оскаржуваного рішення про коригування митної вартості та картки відмови критеріям, установленим частиною 2 статті 2 КАС України.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.
Правовідносини, пов'язані зі справлянням митних платежів, регулюються Митним кодексом України (далі за текстом також - МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (частина 2 статті 1 Митного кодексу України № 4495-VI від 13.03.2012).
Положеннями статті 49 МК України передбачено те, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до частин першої та другої статті 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
За змістом частини другої статті 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів і зборів; 2) подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням органу доходів і зборів додаткової інформації.
Положення статті 53 МК України визначають перелік документів, які подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості.
У випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, які підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення (ч. 1 ст. 53 МК України).
Відповідно до Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 651, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012 за № 1372/21684, у графі 44 митної декларації зазначаються відомості про необхідні для здійснення митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення документи. Водночас відомості щодо кожного документа зазначаються з нового рядка за такою схемою: код документа згідно з класифікатором документів, через пробіл - номер документа, дата та (за наявності даних) кінцевий термін його дії. При внесенні до графи відомостей про документи, які відповідно до МКУ не подаються митному органу одночасно з МД та зберігаються декларантом, перед кодом документу проставляється символ "d". Класифікатор документів затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 20.09.2012 за № 1011 (далі - Класифікатор документів).
Згідно з частиною другою статті 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 МК України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.
Із положень частин першої та другої статті 53 МК України вбачається, що Митним кодексом України передбачено вичерпний перелік документів, який подається декларантом органу доходів і зборів для підтвердження заявленої митної вартості товарів та обраного методу її визначення.
За приписами частини другої статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Згідно з частиною третьою статті 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
За частиною п'ятою статті 54 МК України орган доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право, зокрема, упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.
Наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 за № 631, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 10.08.2012 за №1360/21672, затверджено Порядок виконання митних формальностей при здійсненні митного оформлення товарів із застосуванням митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа (далі - Порядок № 631).
Відповідно до п.4.5 розділу IV Порядку № 631 при здійсненні митного оформлення виконуються, зокрема, такі митні формальності:
4.5.4. Контроль із застосуванням системи управління ризиками, в тому числі оцінка ризику за МД шляхом аналізу ЕК МД та ЕК ДМВ (ЕМД та ЕДМВ) за допомогою АСАУР (автоматизованої системи аналізу управління ризиками).
Вказаний перелік форм митного контролю формується в автоматичному режимі програмно-інформаційним комплексом ЄАІС та є обов'язковим для відпрацювання.
Спрацювання АСАУР за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв'язку з ризиком заниження митної вартості є рекомендацією посадовій особі митного органу більш ретельно опрацювати подані до митного оформлення документи.
В даному контексті доречно зауважити, що згідно зі статтею 361 МК України управління ризиками - це робота митних органів з аналізу ризиків, виявлення та оцінки ризиків, розроблення та практичної реалізації заходів, спрямованих на мінімізацію ризиків, оцінки ефективності та контролю застосування цих заходів. Під ризиком розуміється ймовірність недотримання вимог законодавства України з питань митної справи.
Митні органи застосовують систему управління ризиками для визначення товарів, транспортних засобів, документів і осіб, які підлягають митному контролю, форм митного контролю, що застосовуються до таких товарів, транспортних засобів, документів і осіб, а також обсягу митного контролю.
Цілями застосування системи управління ризиками є:
запобігання, прогнозування і виявлення порушень законодавства України з питань державної митної справи;
забезпечення більш ефективного використання наявних у митних органів ресурсів та зосередження їх уваги на окремих згрупованих об'єктах аналізу ризику, щодо яких є потреба у застосуванні окремих форм митного контролю або їх сукупності, а також у підвищенні ефективності митного контролю (областях ризику);
забезпечення в межах повноважень митних органів заходів із захисту національної безпеки, життя і здоров'я людей, тварин, рослин, довкілля, інтересів споживачів;
прискорення митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу X цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості у митному органі вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду (частина 2 статті 54 МК України).
За положеннями статей 57, 58 Митного кодексу України митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
Водночас кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до частини восьмої статті 57 Митного кодексу України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. Разом з цим митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Разом з цим у розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
За результатами аналізу вищезазначених положень Митного кодексу України вбачається, що орган доходів і зборів при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості зобов'язаний перевірити складові числового значення митної вартості, правильність розрахунку, здійсненого декларантом, упевнитись у достовірності та точності заяв, документів чи розрахунків, поданих декларантом, а також відсутності обмежень для визначення митної вартості за ціною договору, наведених у ст. 58 Митного кодексу України.
Водночас митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, коли надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або ці документи не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, тобто не дозволяють митному органу законно здійснити визначений законом мінімум митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи для розмитнення задекларованого товару.
З метою усунення розбіжностей в документах, усунення сумнівів щодо підробки документів або з'ясування відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, які виявились відсутніми, закон надає право митному органу витребувати від декларанта інші додаткові документи, що перелічені в ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України.
Разом з тим витребувати необхідно тільки ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.
Верховний Суд у висновках за аналогічними справами сформував усталену позицію, відповідно до якої митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, виключають можливість застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів. При цьому сам факт неподання декларантом додаткових документів без належного обґрунтування митницею, що вони можуть усунути сумніви спірних відомостей, не є підставою для відмови в митному оформленні товару.
Зазначена позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 09.04.2019 у справі № 826/10733/15, від 09.04.2019 у справі № 825/1990/17, від 09.04.2019 у справі № 826/15850/15, від 07.05.2020 у справі № 400/2922/18.
За приписами статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Разом з цим контроль із застосуванням системи управління ризиками - це оцінка ризику шляхом аналізу (у тому числі з використанням інформаційних технологій) поданих документів у конкретному випадку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України з метою обрання форм та обсягу митного контролю, достатніх для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи (частини 1, 4 статті 337 Митного кодексу).
В свою чергу, згідно з частиною 1 статті 320 Митного кодексу України, форми та обсяги контролю, обираються: 1) посадовими особами митних органів на підставі результатів застосування системи управління ризиками; та/або 2) автоматизованою системою управління ризиками.
Зміст наведених норм дає підстави дійти висновку, що дані системи управління ризиками є підставою лише для обрання форм і методів митного контролю, однак самі по собі не є підставою для коригування митної вартості.
Надаючи оцінку підставам прийняття оскаржуваних рішень митного органу, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до доданих документів на підтвердження митної вартості вартість товару (дол. США) підтверджена наданим відповідачу прайс-листом №HN20240814 від 14.08.2024. Загальна вартість товару, що відображена в митній декларації, підтверджена наданим відповідачу інвойсом № HN24001 від 24.09.2024.
До вартості товару, відвантаженого згідно з інвойсом № HN24001 від 24.09.2024, вартість перевезення, логістика, вантажно-розвантажувальні роботи включені в ціну товару, що підтверджується наданим відповідачу листом продавця №HN24001- 1 від 24.09.2024; страхування товару не здійснювалося, що підтверджується наданим відповідачу листом продавця № HN24001-4 від 24.09.2024 року та листом ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» №10/11-1 від 11.10.2024.
Також отримання платежів від третіх осіб не передбачено контрактом, платежів від третіх осіб отримано не було, що підтверджується наявним у відповідача листом продавця № HN24001-5 від 24.09.2024.
До вартості товару, відвантаженого за інвойсом № HN24001 від 24.09.2024 комісійні, посередницькі послуги не залучалися, що підтверджується наданим відповідачу листом продавця № HN24001-3 від 24.09.2024; ліцензування товару не передбачено, що підтверджується наданим відповідачу листом продавця № HN24001-2 від 24.09.2024 та листом ТОВ «ОПЦИОН ПЛЮС» №10/11-2 від 11.10.2024.
Крім того, всі витрати вказано у калькуляції №HN24001 від 24.09.2024, яка також надавалася відповідачу, інші витрати відсутні.
Тобто відповідачу було надано документи на підтвердження всіх складових митної вартості товару за митною декларацією, розбіжності у таких документах відсутні.
Одночасно з митною декларацією надавався прайс-лист №HN20240814 від 14.08.2024, що підтверджується відповідями позивача на повідомлення митниці № 17/10/24-4, 17/10/24-10 від 17.10.2024 та відповідачем під час розгляду справи не спростовано.
Стосовно посилання відповідача на відсутність транспортного договору щодо авіа перевезення згідно з авіанакладною 999-08555061; відсутності банківського/платіжного документу, що підтверджує факт передоплати згідно з умовами авіанакладної 999-08555061; відсутності транспортно-експедиційного договору з особою, вказаною в СМR, заявки щодо транспортного перевезення, рахунків щодо транспортного перевезення (акт виконаних робіт (наданих послуг)) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; калькуляції транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту», колегія суддів зазначає таке.
Пункт 6 ч. 2 ст. 53 МК України містить застереження, що транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, на підтвердження митної вартості товару надаються, але виключно в тому випадку, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару.
Судом установлено, що у спірних правовідносинах витрати на транспортування включені у вартість товару, що підтверджується, зокрема, але не виключно абзацами 1, 2 статті 3 Контракту №HST20240601 від 01.06.2024, відповідно до яких поставка товару за цим договором здійснюється відповідно до ІНКОТЕРМС-2010. Умови поставки визначаються і узгоджуються Сторонами для кожної окремої партії Товару і вказуються в інвойсі.
Водночас у рахунку-фактурі (інвойсі) № HN24001 від 24.09.2024 визначено умову поставки CPT Kharkiv, Ukraine, що згідно з правилами Інкотермс 2010: CPT означає, що продавець доставить товар названому їм перевізнику. Крім цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати, пов'язані з перевезенням товару до названого пункту призначення.
Вказана позиція узгоджується з висновком Верховного Суду, наведеному в постанові від 17.05.2022 у справі № 810/1661/17, де зазначено, що з'ясовуючи обґрунтованість указаних розбіжностей, судами попередніх інстанцій встановлено, що як вбачається з ЕМД №125150001/2016/710666 поставка товарів здійснювалась на умовах CPT Київ. Відповідно до правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати, поставка товарів на умовах CPT (фрахт/перевезення оплачені до (... назва місця призначення)) означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом його передання перевізнику, призначеному ним самим. Додатково до цього, продавець зобов'язаний оплатити витрати перевезення товару до названого місця призначення. Це означає, що покупець приймає на себе всі ризики та будь-які інші витрати, що можуть виникнути після здійснення поставки товару у вищезазначений спосіб.
Отже, відповідно до умов поставки CPT витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.
Враховуючи, що витрати на транспортування покладено на продавця, вимога щодо надання таких документів від покупця є неправомірною, але при цьому позивачем було надано відповідачу, зокрема автотранспортну накладну CMR №5816 від 10.10.2024, а також і мастер-авіаційну вантажну накладну (Masterairwaybill) № 999-08555061 від 06.10.2024.
Слід зауважити, що в мастер-авіаційній вантажній накладній (Masterairwaybill) №999-08555061 від 06.10.2024 зазначено «FREIGHTPREPAID» (ФРАХТ З ПЕРЕДОПЛАТОЮ), що підтверджує включення витрат на транспортування, витрат на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов'язаних з їх транспортуванням, до ціни товарів.
Відповідно, вимога відповідача про надання транспортних/перевізних документів є неправомірною, оскільки з урахуванням умови поставки CPT всі витрати на транспортування вже включено у вартість товару, а тому ненадання відповідно нормам митного законодавства документів не може бути підставою для коригування митної вартості товару.
Наведені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постанові від 23.03.2020 у справі № 804/4905/15, відповідно до якої вимоги відповідача щодо надання документів відповідно до пункту 2.6 статті 53 Митного кодексу України, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів до кордону України є безпідставними, оскільки за умовами поставки витрати на транспортування включені у вартість товару та покладені на продавця. Крім того, суд звертає увагу, що згідно з ч. 4 статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, а не перевіряється митним органом порядок формування ціни на товар продавцем.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що відповідні доводи відповідача є необґрунтованими.
Стосовно посилання відповідача на відсутність калькуляції транспортних витрат, що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту, колегія суддів зауважує, що відповідачу одночасно з митною декларацією № 24UA807200015283U5 від 16.10.2024 позивачем надавалася калькуляція собівартості товару № HN24001 від 24.09.2024, в яку включено фрахт.
З матеріалів справи судом установлено, що за умовами поставки СРТ витрати на транспортування/ витрати, пов'язані з транспортуванням, вже включені в ціну товару (це будь-які вантажно-розвантажувальні роботи, перевезення, простої). Сторонами за контрактом узгоджено умови поставки, а тому продавець взяв на себе всі витрати, які пов'язані з транспортуванням відповідного товару та вони вже включені до вартості товару.
Відповідно до умов поставки CPT (ІНКОТЕРМС-2010) витрати щодо транспортування товару покладаються на продавця.
Отже, відповідні посилання відповідача є також безпідставними.
Стосовно посилання відповідача на те, що в інвойсі від 26.04.2024 за №NTLBEST20240426 не зазначені умови оплати, колегія суддів зазначає таке.
Судом установлено, що інвойс від 26.04.2024 за №NTLBEST20240426 не має жодного відношення до митного оформлення за митною декларацією № 24UA807200015283U5 від 16.10.2024, оскільки матеріалами справи підтверджено, що до митного оформлення за митною декларацією № 24UA807200015283U5 від 16.10.2024 надано інвойс № HN24001 від 24.09.2024.
Водночас колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що посилання митниці на незазначення в інвойсі способу оплати за товар, як на наявність розбіжностей в документах, є безпідставним, оскільки спосіб оплати товару не є ціноутворюючим фактором, а відсутність цієї інформації в інвойсі, як окремий факт, не може свідчити про заниження митної вартості товару, оскільки спосіб оплати обумовлено умовами відповідного договору, на який міститься посилання у відповідному інвойсі.
В той же час під час розгляду справи встановлено, що умови оплати визначені абзацом 2 статті 5 Контракту № HST20240601 від 01.06.2024, за змістом якого оплата товару здійснюється, як правило, на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). Також, можлива стовідсоткова передоплата, на розсуд покупця.
Крім того, представником позивача повідомлено, що інвойсом № HN24001 від 24.09.2024 передоплату не визначено. Тобто сторони домовилися, що оплата товару здійснюється на умовах відстрочки платежу - три місяці з моменту поставки (митного оформлення). На момент митного оформлення оплата за партію оцінюваного товару не була здійснена.
Разом з цим колегія суддів наголошує, що інформація щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України не є тими документами, які підтверджують митну вартість товару та які повинні надаватися позивачем у розумінні ст. 53 МК України. В свою чергу, відсутність у розпорядженні митного органу такої інформації не є підставою в обґрунтування спірного рішення.
Крім того, нормами чинного законодавства не передбачено обов'язку декларанта надавати інформацію щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані, та дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв'язку з продажем на митній території України відповідачу, у зв'язку з чим ненадання та відсутність такої інформації у відповідача не може бути належною підставою для прийняття останнім спірного рішення.
Отже, позивачем надано митному органу необхідні документи, передбачені ч. 2 ст. 53 Митного кодексу України, які підтверджують митну вартість про товар, відомості про який зазначено у митній декларації від 16.10.2024 за № 24UA807200015283U5. Доводи відповідача про відсутність документів, у яких би були виділені складові митної вартості, про відсутність у документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару, а також про розбіжності у документах спростовуються матеріалами справи, про що зазначено вище.
З оскаржуваного рішення вбачається, що джерелом інформації для прийняття рішення стала наявна в митному органі цінова інформація з бази ЄАІС, джерело - митні декларації №UA401060/2024/14312 від 30.09.2024 та №UA408020/2024/48544 від 30.09.2024.
Проте відповідачем не доведено, що умови поставки, комерційні умови за вказаними митними деклараціями були подібними до тих, що визначені документами, поданими позивачем митному органу разом із митною декларацією від 16.10.2024 за № 24UA807200015283U5.
Водночас одна лише обставина, що рівень задекларованої митної вартості товару нижчий за рівень митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не може бути підставою для витребування додаткових документів. Цей факт є лише підставою для поглибленої перевірки повноти та достовірності документів. І лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України, є підставою для витребування додаткових документів.
Інформація про вищу митну вартість ідентичних товарів не є перешкодою для визначення митної вартості товару на підставі укладеного між сторонами договору, оскільки в інформаційній базі відсутня інформація про коригування заявленої митної вартості товарів, а також інформація щодо можливих судових рішень з питань визначення митної вартості товарів та методів її визначення.
Зазначений висновок відповідає сталій практиці Верховного Суду (постанови від 09.10.2018 у справі №826/24835/15, від 24.01.2019 у справі №820/636/17, від 21.01.2020 у справі №812/2336/14, від 13.02.2020 у справі №810/1175/16, від 26.01.2021 у справі №826/13892/16).
Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Надаючи оцінку доводам відповідача, покладеним в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товарів, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що за відсутності документів, які б пояснили сумніви митного органу, відповідач не мав достатніх та обґрунтованих підстав для невизнання митної вартості товару за ціною договору, враховуючи таке.
Митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.
Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов'язковою умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Водночас наявність таких обставин повинна бути обґрунтована та підтверджена відповідними доказами. Встановивши відсутність достатніх відомостей, митний орган має зазначити, які саме складові митної вартості товару є непідтвердженими, з яких причин із поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
Колегія суддів зазначає, що відповідачем не наведено жодних обставин та не надано доказів на підтвердження наявності у митного органу законодавчо визначених підстав для витребування у позивача додаткових документів, зокрема, що позивач в митній декларації зазначив не всі документи для підтвердження заявленої митної вартості товарів, вніс до декларації недостовірні або неточні відомості або що надані митному органу документи містили розбіжності чи ознаки підробки.
В свою чергу, відповідач не довів, що подані відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України декларантом документи, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.
З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що підстави для застосування відповідачем другорядного (резервного) методу визначення митної вартості не є доведеними, а розрахована митна вартість - не є обґрунтованою.
Верховний Суд у постановах від 9 вересня 2020 року (справа №400/3133/18), від 8 лютого 2019 року (справа № 825/648/17) вказував, що Правила заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими Наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року № 598, передбачають, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів "Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості" має містити, окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Підсумовуючи наведене, колегія суддів зазначає, що висновки у рішенні про коригування митної вартості щодо неможливості визначення митної вартості товарів за основним методом є необґрунтованими, оскільки наданих декларантом документів було достатньо для прийняття рішення про визначення митної вартості товарів на підставі поданих документів, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25 листопада 2020 року у справі №640/4941/19.
За таких обставин висновок суду першої інстанції про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA807000/2024/000605/2 від 17.10.2024, оскільки таке не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 КАС України, є обґрунтованим і законним.
З огляду на те, що прийняття відповідачем оскаржуваного рішення про коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, то визнання рішення про коригування митної вартості протиправним та його скасування є підставою для визнання протиправними та скасування сформованої Харківською митницею картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA807200/2024/000724 від 17.10.2024.
Отже, доводи апеляційної скарги відповідача є безпідставними, спростовуються наведеним вище та не впливають на правомірність висновків суду першої інстанції.
Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Доводів, які б свідчили про незгоду відповідача з сумою стягнутих витрат на правничу допомогу у сумі 4000,00 грн, апеляційна скарга не містить.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Зважаючи на положення статті 139 КАС України, у справі відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Харківської митниці залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 03.06.2025 у справі № 520/6474/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді О.В. Присяжнюк С.П. Жигилій