25 вересня 2025 р. Справа № 520/32681/24
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025, головуючий суддя І інстанції: Бабаєв А.І., м. Харків, повний текст складено 25.06.25 у справі № 520/32681/24
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області , Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області
про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.02.2025 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про відмову ОСОБА_1 в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 27.06.2024; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідок Територіального управління Державної судової адміністрації Україні у Харківській області: №04-49/314 від 18.06.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2022, №04-49/315 від 18.06.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2023. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
До Харківського окружного адміністративного суду подано заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд:
- внести зміни в резолютивну частину рішення 520/32681/24 в третій абзац, де замість Пенсійного фонду в Київській області зобов'язати Пенсійний фонд Харківській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підстави довідки Територіального управляння Державної судової адміністрації у Харківській області: №04-49/314 від 18.06.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2022 до 31.12.2022 за №04-49/315 від 18.06.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2023 до 31.12.2023;
- індексацію заборгованості щомісячного довічного грошового утримання проводити з 1 січня 2022 року до моменту остаточних виплати;
- пенсійному фонду в Харківській області поновити виплати довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 1 квітня 2025 року за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2024 року (№520/10310/2024 суддя Кухар М.Д.);
- винести ухвалу про звернення рішення Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2024 року (№520/10310/2024 суддя Кухар М.Д.), про перерахунок довічного грошового утримання до негайного виконання за час зниження її виплати, тобто за чотири місяця.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року заяву ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання неправомірною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії повернуто заявнику.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач указує, що суд першої інстанції, приймаючи оскаржувану ухвалу, не врахував, що хоча в своїй позовній заяві позивач і просив зробити перерахунок в твердій грошовій одиниці, саме зобов'язати Пенсійний фонд Харківської області провести перерахунок, однак згідно з рішенням це було доручено Пенсійному фонду Київської області, що у подальшому викликало непередбачувані труднощі та призвело до неправильного його виконання.
Звертає увагу, що рішення у справі № 520/32681/24 не виконано, виконавчі листи про перерахунок довічного утримання, індексації та повернені затрат на адвоката ще не отримані, що, на думку позивача, пов'язано з тим, що в судовому рішенні не вказана кінцева дата перерахунку та не зобов'язано пенсійний орган прийняти рішення у твердій грошовій одиниці, так як є розмір мінімального прожиткового мінімуму і є остаточний період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року. Такий же період за 2023 рік, з 1 січня по 31 січня 2023 року, що зроблено не було. Останнє довічне утримання позивачу було перераховане з 1 січня 2024 року, а реально довічне утримання позивач отримував з 1 січня 2025 року за рішенням по виконавчому листу у справі №520/10310/24, яке виконував Пенсійний фонд Харківської області у розмірі 138985,20 гривні. З 1 січня 2021 року позивачу перерахували довічне утримання в розмірі 104193 гривні за рішенням у справі № 520/32346/24 та довічне утримання знизили з 138985,20 гривен на 104193 гривні. З квітня 2025 року позивач отримує довічне грошове утримання у зниженому розмірі, у зв'язку з чим просить повернути різницю у цих виплатах, застосувавши негайне виконання судового рішення у справі №520/10310/24 в межах затримки за чотири місяці. 23 червня 2023 року позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду про винесення рішення про роз'яснення як виконувати рішення та внесення змін в резолютивну частину самого рішення. Ухвалою суду від 25 червня 2025 року мені було відмовлено, оскільки рішення було виконано. Проте виконано було рішення у справі № 520/32346/24 і на папері перерахували заборгованість з 1 січня 2021 року, в тому числі, і теперішнє довічне утримання. Отже, необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим, як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, хто буде здійснювати його виконання, й, при цьому, саме можливість примусового виконання рішення як така є однією з умов подання заяви про його роз'яснення.
За результатами апеляційного розгляду позивач просить:
1) скасувати ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25 червня 2025 року про відмову винести додаткове рішення і роз'яснення рішення у справі № 520/32681/24, суддя Бабаєв А.І.;
2) внести зміни в резолютивну частину рішення у справі № 520/32681/24 в третій абзац, де замість Пенсійного фонду в Київській області зобов'язати Пенсійний фонд Харківській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підстави довідки Територіального управляння Державної судової адміністрації у Харківській області:
- №04-49/314 від 18.06.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2022 до 31.12.2022;
- №04-49/315 від 18.06.2024 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, починаючи з 01.01.2023 до 31.12.2023;
3) індексацію заборгованості щомісячного довічного грошового утримання проводити з 1 січня 2022 року до моменту остаточних виплати;
4) Пенсійному фонду в Харківській області поновити виплати довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 1 квітня 2025 року за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2024 року у справі №520/10310/2024;
5) винести ухвалу про поновлення виплат за рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 1 липня 2024 року у справі № 520/10310/2024 про перерахунок довічного грошового утримання до негайного виконання за час зниження її виплати, тобто за чотири останні місяці.
Відповідачі правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.
Згідно з ч. 1 ст. 312 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з таких підстав.
Постановляючи ухвалу про залишення без задоволення заяви позивача про ухвалення додаткового судового рішення, суд першої інстанції виходив з того, що до заяви про ухвалення додаткового рішення у справі не додано доказів її надіслання (надання) всім учасникам справи.
Надаючи правову оцінку правовідносинам сторін та доводам апеляційної скарги, колегія суддів виходить з такого.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, суд першої інстанції дійшов висновку, що зазначену заяву необхідно повернути заявнику без розгляду, виходячи з такого.
Згідно з ч.2 ст.252 Кодексу адміністративного судочинства України заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви, скарги, клопотання чи заперечення, які подаються на стадії виконання судового рішення, в тому числі в процесі здійснення судового контролю за виконанням судових рішень, додаються докази їх надіслання (надання) іншим учасникам справи (провадження).
Судом першої інстанції встановлено, що до заяви про ухвалення додаткового рішення по справі не додано доказів її надіслання (надання) всім учасникам справи.
Згідно з ч.2 ст.167 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої цієї статті і ці недоліки не дають можливості її розглянути, або якщо вона є очевидно безпідставною та необґрунтованою, суд повертає таку заяву (клопотання, заперечення) заявнику без розгляду.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав, передбачених ч.2 ст.167 КАС України, для повернення заяви про ухвалення додаткового рішення по справі.
Разом з цим колегія суддів зауважує, що згідно з назвою заяви (а.с. 185-188) позивач просив винести додаткове рішення, а також роз'яснити рішення у справі № 520/32681/2024.
Водночас за змістом заяви (а.с. 186) позивач просив прийняти додаткове рішення або замінити сторону виконання, або роз'яснити порядок виконання.
Так, згідно зі статтею 254 КАС України за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Суд розглядає заяву про роз'яснення судового рішення у порядку, в якому було ухвалено відповідне судове рішення, протягом десяти днів з дня її надходження. У разі необхідності суд може розглянути питання роз'яснення судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи та державного виконавця. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Подання заяви про роз'яснення судового рішення зупиняє перебіг строку, встановленого судом для виконання судового рішення, а так само строку, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.
Виходячи з коментованої статті, роз'ясненню підлягають постанови чи ухвали суду у разі, якщо без такого роз'яснення їх важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.
Роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання.
Ясність судового рішення полягає у логічному, чіткому, переконливому і зрозумілому викладенні змісту рішення. Вимога логічності, зокрема, передбачає, що текст рішення має відображати причинно-наслідкові зв'язки у межах речення чи всього документу. Зокрема, мотивувальна частина рішення має відповідати його резолютивній частині. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання. Недотримання цих вимог може ускладнити або взагалі унеможливити виконання постанови чи ухвали суду.
Вказана стаття Кодексу адміністративного судочинства України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Згідно з частиною першою 379 Кодексу адміністративного судочинства України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником.
Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина четверта статті 379 Кодексу адміністративного судочинства України).
Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, які звернулися з поданням (заявою), та учасників справи.
Наведеного суд першої інстанції під час прийняття ухвали від 25 червня 2025 року не врахував і надав оцінку заяві позивача лише в частині вимог щодо винесення додаткового рішення у порядку ст. 252 КАС України.
Доводи апеляційної скарги в цій частині приймаються колегією суддів у якості належних.
Відповідно до статті 320 КАС України неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Зважаючи на наведені положення процесуального законодавства та встановлені обставини, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувану ухвалу у справі слід скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду заяви позивача.
Колегія суддів звертає увагу, що позивач в апеляційній скарзі просить задовольнити його заяву, подану до суду першої інстанції, проте апеляційному розгляду підлягає ухвала суду першої інстанції про повернення заяви позивачу, а не вирішення заяви по суті.
Керуючись статтями 242, 243, 250, 308, 312, 315, 320, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.06.2025 у справі № 520/32681/24 скасувати.
Направити справу № 520/32681/24 для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова С.П. Жигилій