25 вересня 2025 року м. Рівне №460/8791/25
Рівненський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді К.М.Недашківської, розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій.
До Рівненського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - Позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі - Відповідач 1) та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі - Відповідач 2), в якому Позивач просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не зарахуванні до загального страхового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю з 02.06.1993 по 31.12.2003;
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 13.03.2025 №172850008916, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати, відображеної у довідках від 24.02.2025 № М-2 зэ, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по травень 1986 року; з травня 1986 року по жовтень 1986 року та з грудня 1986 року по серпень 1991 року), починаючи із 06.03.2025;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати з 19.11.2024 пенсію за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до його загального страхового стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з 02.06.1993 по 31.12.2003;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з 06.03.2025 з урахуванням заробітної плати, відображеної у довідках від 24.02.2025 № М-2 зэ, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по жовтень 1986 року; з грудня 1986 року по серпень 1991 року).
Стислий виклад позиції Позивача.
Позивач зазначає, що отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, пенсію призначено без врахування зарахування страхового стажу за період зайняття підприємницькою діяльністю з 02.06.1993 по 31.12.2003, оскільки у реєстрі застрахованих осіб відсутня інформація за 2000-2003 роки, щодо звітів Позивача. Вказує, що належними та допустимими доказами сплати страхових внесків для підтвердження стажу ОСОБА_1 за період з 02.06.1993 по 31.12.2003 є Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань та довідка, видана Головним управлінням ДПС у Рівненській області від 07.04.2025 № 941/АП/17-00-01-14, за змістом якої ОСОБА_1 станом на 07.04.2025 не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої) контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи. При цьому відповідач не враховує довідки про заробітну плату від 24.02.2025 №М-2 зэ, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по жовтень 1986 року; з грудня 1986 року по серпень 1991 року) про дохід позивача за період з 1998 по 2011. Тому, Позивач просить суд задовольнити позовні вимоги.
Стислий виклад заперечень Відповідача 2.
Головне Управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області подав відзив на позовну заяву в якому вказує, що факт реєстрації Позивача фізичною-особою-підприємцем без підтвердження сплати ним відповідних внесків, не можу бути достатньою підставою для зарахування до його страхового стажу періоду підприємницької діяльності за спірний період. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Ухвалою суду від 23.05.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до частини четвертої статті 229 КАС України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд при вирішенні справи керується принципами верховенства права, законності, рівності усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з'ясування всіх обставин, гласності і відкритості адміністративного процесу.
Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд
ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Рівненській області та отримує пенсію по віку відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Однак, пенсію призначено без врахування зарахування страхового стажу за період з 02.06.1993 по 31.12.2003, оскільки у реєстрі застрахованих осіб відомості про сплату страхових внесків, та без врахування довідки про заробітну плату.
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області з питанням перегляду документів для перерахунку пенсії.
Відповідач-1 надіслав листом від 08.04.2025 №1700-0202-8/25151 повідомив, що до страхового стажу ОСОБА_1 зараховано усі періоди трудової діяльності відповідно до документів наявних в електронній пенсійній справі та за даними системи персоніфікованого обліку.
06.03.2025 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області із заявою встановленого зразка про перерахунок його пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням заробітної плати, відображеної у довідках від 24.02.2025 № М-2 зэ, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по жовтень 1986 року та з грудня 1986 року по серпень 1991 року).
За принципом екстериторіальності рішення №172850008916 «Про відмову в перерахунку пенсії прийнято Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області.
Відмова обгрунтована тим, що, достовірність видачі довідки про заробітну плату станом на 13.03.2025 не підтверджена первинними документами
Вважаючи протиправними дії Відповідачів щодо не зарахування спірних періодів, Позивач звернувся до суду з цим позовом.
Перевіривши правову та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу своїх дій, на відповідність вимогам частини другої статті 2 КАС України, суд зазначає таке.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, визначено Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-IV (далі - Закон №1058-IV).
За змістом пункту 1 частини першої статті 8 Закону №1058-IV право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
У силу пункту 1 частини першої статті 9 Закону №1058-IV відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.
Згідно із частиною першою статті 26 Закону №1058-IV особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року.
Частиною другою вказаної статті визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу, зокрема: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років; з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року - від 23 до 33 років; з 1 січня 2027 року по 31 грудня 2027 року - від 24 до 34 років; починаючи з 1 січня 2028 року - від 25 до 35 років.
Статтею 1 Закону №1058-IV також визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, кошти, сплачені за договором про добровільну сплату страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Частина 1 статті 24 Закону №1058-IV визначає, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (ч.2 ст.24 Закону № 1058-IV).
Відповідно до частини 3-1 розділу XV Закону України № 1058-IV до страхового стажу для визначення права на призначення пенсії згідно із статтею 26 цього Закону включаються періоди: 1) ведення підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, а також із застосуванням фіксованого податку: з 1 січня 1998 року по 30 червня 2000 року включно, що підтверджуються довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності; з 1 липня 2000 року по 31 грудня 2017 року включно, за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від сплаченого розміру (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 03.10.2018 № 793 доповнено пункт 4 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637, новим абзацом, зокрема: періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, з 1 січня 1998 р. по 31 грудня 2003 р. зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців на підставі довідки про реєстрацію особи як суб'єкта підприємницької діяльності, а з 1 січня 2004 р. по 31 грудня 2017 р. за бажанням особи - за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів.
Тобто, вказаними змінами законодавець передбачив зарахування як до трудового так і до страхового стажу фізичних осіб-підприємців періоди провадження ними господарської діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, незалежно від сум сплачених ними страхових внесків (крім випадків звільнення від сплати єдиного внеску).
За приписами пункту 2.1 підпункту 2 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за № 1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), до заяви про призначення пенсії за віком додаються зокрема документи: документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
За період роботи, починаючи з 01.01.2004, структурний підрозділ, відповідальний за ведення персоніфікованого обліку (далі відділ персоніфікованого обліку), надає структурному підрозділу, відповідальному за призначення пенсії, довідку з бази даних реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі реєстр застрахованих осіб) за формою згідно з додатком 4 до Положення про реєстр застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 18.06.2014 № 10-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 08.07.2014 за № 785/25562 (у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 27.03.2018 № 8-1) (далі - Положення), а у разі необхідності за формою згідно з додатком 3 до Положення.
Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності, крім осіб, які здійснювали підприємницьку діяльність за спрощеною системою оподаткування, з 01.07.2000 підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку. Період здійснення фізичною особою підприємницької діяльності за спрощеною системою оподаткування до 01.01.2004 підтверджується спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, а з 01.01.2004 довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку.
Отже, з аналізу наведених положень слідує, що до страхового стажу включаються період здійснення особою підприємницької діяльності, за певних умов, а саме:
- до 01 травня 1993 час роботи осіб, які займаються підприємницькою діяльністю, зараховується до трудового стажу за наявності довідки Пенсійного фонду України про сплату страхових внесків,
- з 01 січня 1998 по 31 грудня 2003 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування, в тому числі із застосуванням фіксованого податку, зараховуються до трудового стажу фізичних осіб-підприємців при підтвердженні цього статусу довідкою про реєстрацію як суб'єкта підприємницької діяльності та застосування спрощеної системи оподаткування чи сплати фіксованого податку, або спеціальним торговим патентом, або свідоцтвом про сплату єдиного податку, або патентом про сплату фіксованого розміру прибуткового податку з громадян, або довідкою про сплату страхових внесків, або довідкою, виданою податковою інспекцією про перебування особи на обліку як суб'єкта підприємницької діяльності із зазначенням системи оподаткування та інформації про сплату податку; тобто особа має підтвердити статус підприємця і обрану систему обліку і звітності (через сплату єдиного податку, фіксованого податку), або сплату страхових внесків,
- з 01 січня 2004 року періоди провадження підприємницької діяльності із застосуванням спрощеної системи оподаткування зараховуються до страхового стажу за умови сплати страхових внесків (єдиного внеску) незалежно від суми сплачених коштів, що підтверджується довідкою із бази даних реєстру застрахованих осіб за інформацією відділу персоніфікованого обліку (за формою ОК-5).
Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань підтверджується державна реєстрація фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 від 15.10.1993.
Для зарахування до страхового стажу періоду здійснення фізичною особою підприємницької діяльності необхідно підтвердити сплату страхових внесків за цей період.
Так, Позивачем до позовної заяви додано довідку ГУ ДПС у Рівненській області від 07.04.2025 №941/АП/17-00-01-14 про відсутність заборгованості з платежів, контроль за справлянням яких покладено на ГУ ДПС у Рівненській області.
За змістом вказаної довідки вказано, що станом на 07.04.2025 ОСОБА_1 не має податкового боргу, недоїмки зі сплати єдиного внеску, іншої заборгованості з платежів (у тому числі розстроченої, відстроченої, реструктуризованої), контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи.
Наведене свідчить, що внески у спірний період Позивачем були сплачені.
Таким чином у сукупності викладених обставин, суд дійшов висновку, що Відповідачем 1 при вирішенні питпння про перерахунок пенсії протиправно не було враховано період здійснення Позивачем підприємницької діяльності до його страхового стажу, а тому такий період підлягає зарахуванню з 15.10.1993 (з моменту реєстрації фізичної особи - підприємця) по 31.12.2003, а не з 02.06.1993, як зазначає Позивач.
Щодо позовної вимоги зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з 06.03.2025 з урахуванням заробітної плати, відображеної у довідках від 24.02.2025 № М-2 зэ, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по жовтень 1986 року; з грудня 1986 року по серпень 1991 року), суд зазначає таке.
Згідно зі статті 11 Угоди необхідні для пенсійного забезпечення документи, видані у належному порядку на території держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав і держав, що входили до складу СРСР або до 1 грудня 1991 року, приймаються на території держав - учасниць Співдружності без легалізації.
Відповідно до статті 13 Угоди кожний учасник цієї Угоди може вийти з неї, направивши відповідне письмове повідомлення депозитарію. Дія Угоди стосовно цього учасника припиняється після закінчення шести місяців з дня отримання депозитарієм такого повідомлення.
Пенсійні права громадян держав-учасниць Співдружності, що виникли відповідно до положень цієї Угоди, не втрачають своєї сили і в разі виходу із Угоди держави-учасниці, на території якої вони проживають. Постановою від 29.11.2022 № 1328 Кабінет Міністрів України постановив вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав - учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, вчиненої 13.03.1992 у м. москві. Міністерству закордонних справ в установленому порядку повідомити депозитарію про вихід з Угоди, зазначеної в пункті 1 цієї постанови.
Листом Міністерства закордонних справ України від 29.12.2022 № 72/14-612- 108210 повідомлено Міністерство юстиції України, що відповідно до пункту 11 Порядку ведення Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів та користування ним, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.04.2001 року № 376 (зі змінами), після письмового повідомлення Виконавчого комітету Співдружності Незалежних Держав про рішення української сторони вийти з Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення, яка вчинена 13.03.1992 року в м. москва, зазначений міжнародний договір України припинить свою дію для України 19.06.2023.
Міністерство юстиції України своїм повідомленням від 10.01.2023, яке було опубліковане у Офіційному віснику України 10.01.2023, підтвердило припинення Угоди про гарантії прав громадян держав-учасниць Співдружності Незалежних Держав у галузі пенсійного забезпечення від 13.03.1992 для України 19.06.2023. У Рішенні від 09.02.1999 № 1-рп/99 Конституційний Суд України зазначив, що за загальновизнаним принципом права, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі.
Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.
Згідно зі статтею 6 Угоди працівники Сторони виїзду, які працюють на території Сторони працевлаштування, користуються правами та виконують обов'язки, що встановлені трудовим законодавством Сторони працевлаштування (включаючи питання трудових відносин, колективних договорів, оплати праці, режиму робочого часу та часу відпочинку, охорони та умов праці та інші).
Трудовий стаж, включаючи стаж, який обчислюється у пільговому порядку, і стаж роботи за спеціальністю, набутий у зв'язку з трудовою діяльністю на територіях обох Сторін, взаємно визначається Сторонами.
Обчислення стажу здійснюється згідно з законодавством Сторони, на території якої відбувалась трудова діяльність. Обчислення пенсій проводиться із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу. У разі, якщо в державах-учасницях Угоди введена національна валюта, розмір заробітку (доходу) визначається виходячи з офіційно встановленого курсу на момент призначення пенсії (пункт 3 статті 6 вказаної Угоди у галузі пенсійного забезпечення). Рішенням Економічного Суду Співдружності Незалежних Держав №01-1/2-07 від 26 березня 2008 року визначено, що норма пункту 3 статті 6 Угоди від 13 березня 1992 роки встановлює правило, згідно з яким розмір пенсії визначається із заробітку (доходу) за періоди роботи, що зараховуються до трудового стажу, і застосовується при первинному призначенні пенсії в державах-учасницях Угоди.
Для обчислення розміру пенсії Позивача із заявою про перерахунок пенсії надано Пенсійним органам довідки про заробітну плату:
- від 24.02.2025 № М-2 зэ, виданої обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по по жовтень 1986 року);
- від 24.02.2025 № М-2 зэ, виданої обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з грудня 1986 року по серпень 1991 року), про фактичну суму заробітної плати, виплаченої позивачу за роботу у спірний період на території російської федерації.
Відповідач 2 в рішенні про відмову в перерахунку пенсії ОСОБА_1 зазначив, що вищезазначені довідки не взято до уваги, оскільки достовірність видачі довідки про заробітну плату станом на 13.03.2025 не підтверджені первинними документами.
Разом з тим, неможливість Пенсійних органів перевірити зазначені у довідці про заробітну плату відомості, з незалежних від особи причин, у зв'язку з початком повномасштабної війни в Україні і припинення будь-якого сполучення із російською федерацією та її вихід із Угоди про пенсійне забезпечення, не повинні впливати на соціальний захист осіб, які претендують на пенсію.
Водночас, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 04.02.2023 №107 «Деякі питання прийняття на території України під час воєнного стану документів, виданих уповноваженими органами іноземних держав» (далі - Постанова №107) визначено, що під час воєнного стану та протягом шести місяців після його припинення або скасування документи, виготовлені або засвідчені на території іноземних держав установою або спеціально на те уповноваженою особою в межах їх компетенції за установленою формою і скріплені гербовою печаткою, приймаються на території України без спеціального посвідчення (консульської легалізації, проставлення апостиля тощо) у разі, коли станом на 24.02.2022 року такі документи приймалися на території України без спеціального посвідчення.
З врахуванням норм Постанови №107, довідки від 24.02.2025 № М-2 зэ, видані обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по жовтень 1986 року та з грудня 1986 року по серпень 1991 року) повинні враховуватись при обчисленні ОСОБА_1 пенсії, позаяк довідки в повному обсязі відповідають вимогам закону, що вкотре свідчить про протиправність поведінки Відповідача-2 та невідповідність його підставам не врахування заробітної плати з чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Відповідачем 2 при розгляді заяви Позивача про перерахунок пенсії протиправно не прийнято до уваги довідки від 24.02.2025 № М-2 зэ, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по травень 1986 року; з травня 1986 року по жовтень 1986 року та з грудня 1986 року по серпень 1991 року).
За приписами статті 19 Конституції України від 28.06.1996 №254к/96-ВР, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідачем не доведено правомірності оскаржуваної бездіяльності в порядку статті 77 КАС України, а тому права та інтереси Позивача підлягають судовому захисту шляхом задоволення позову частково.
За правилами частини третьої статті 139 КАС України, відповідно до частини третьої статті 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на вказане, сума судового збору в розмірі 484 грн 48 коп підлягає стягненню на користь Позивача за рахунок бюджетних асигнувань Відповідача 2, який прийняв спірне рішення.
Керуючись статтями 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинення певних дій - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області від 13.03.2025 №172850008916, яким ОСОБА_1 відмовлено в перерахунку пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням заробітної плати, відображеної у довідках від 24.02.2025 № М-2 зэ, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по травень 1986 року; з травня 1986 року по жовтень 1986 року та з грудня 1986 року по серпень 1991 року), починаючи з 06.03.2025.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії за віком починаючи з 06.03.2025 з урахуванням заробітної плати, відображеної у довідках від 24.02.2025 № М-2 зэ, виданих обласною державною казенною установою «державний архів магаданської області» (за період з жовтня 1983 року по жовтень 1986 року; з грудня 1986 року по серпень 1991 року).
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області, яка полягає у не зарахуванні до загального страхового стажу періоду зайняття підприємницькою діяльністю ОСОБА_1 з 15.10.1993 по 31.12.2003.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області перерахувати з 19.11.2024 пенсію за віком ОСОБА_1 , зарахувавши до його загального страхового стажу період зайняття підприємницькою діяльністю з 15.10.1993 по 31.12.2003.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 484 грн 48 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повний текст рішення складений 25 вересня 2025 року
Учасники справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ЄДРПОУ/РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (вул. Олександра Борисенка, буд. 7,м. Рівне,Рівненська обл.,33028, ЄДРПОУ/РНОКПП 21084076) Відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ,Івано-Франківська обл.,76018, ЄДРПОУ/РНОКПП 20551088)
Суддя К.М. Недашківська