24 вересня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/4033/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Петрової Л.М., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської обласної військової адміністрації, Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської обласної військової адміністрації, в якому просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Полтавської військової адміністрації щодо відмови у визнанні за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та зобов'язати Полтавську обласну військову адміністрацію надати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 у період з 1984 по 1987 рік навчалася у Чорнобильському медичному училищі. Під час навчання за розпорядженням адміністрації училища була направлена на роботи по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а саме з 27 квітня по 29 квітня 1986 року брала участь у проведенні йодопрофілактики населення в м. Чорнобиль. Вважає що відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має право на встановлення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. З огляду на зазначене, у грудні 2024 року позивач звернулася до Полтавської обласної військової адміністрації із заявою про надання такого статусу. Втім у видачі посвідчення було відмовлено.
Ухвалою суду від 22 травня 2025 року, позовна заява прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено проводити у спрощеному позовному провадженні без повідомлення осіб.
Відповідачі з позовними вимогами не погодилися, у відзивах зазначили, що Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких особа набуває статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Також, Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018 визначений перелік документів, які є підставою для видачі посвідчення. Беручи до уваги відсутність передбачених згаданим Порядком документів відповідач листом відмовив у встановленні статусу та видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2. За таких обставин, відповідачі вважають позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши подані матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи та об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті в їх сукупності, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 19.12.2024 року звернулася до Полтавської обласної військової адміністрації із заявою у якій просила надати статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
До вказаної заяви позивачем були додані: копії паспорта та довідки від 18.01.2019, від 01.01.1993 року Чорнобильського медичного училища та копія диплому.
За результатами розгляду вказаної заяви, листом № К-1765/01.2 від 10.01.2025 Департамент соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації повідомив позивачу про відсутність підстав для видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2 без винесення на розгляд Комісії з розгляду документів для видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Не погоджуючись з указаною відмовою, ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Полтавської обласної військової адміністрації, в якому просить визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Полтавської військової адміністрації щодо відмови у визнанні за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та зобов'язати Полтавську обласну військову адміністрацію надати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та видати посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, та вирішуючи спір по суті, суд зазначає таке.
На виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах про оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, визначаються Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»
Статтею 9 вказаного Закону передбачено, що особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, інших ядерних аварій та випробувань, військових навчань із застосуванням ядерної зброї, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;
3) громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації інших ядерних аварій та їх наслідків, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та здійсненні на них регламентних робіт;
4) громадяни, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих.
За змістом статті 10 Закону, учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Згідно зі статтею 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами.
На виконання статті 65 Закону, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілим від Чорнобильської катастрофи видаються посвідчення, виготовлені за зразками, затвердженими Кабінетом Міністрів України. Посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.
Видача посвідчень провадиться спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, процедура видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи врегульована Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018.
Згідно з пунктом 2 Порядку, посвідчення є документом, що підтверджує статус осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, брали участь у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, громадян, які постраждали від радіоактивного опромінення внаслідок будь-якої аварії, порушення правил експлуатації обладнання з радіоактивною речовиною, порушення правил зберігання і захоронення радіоактивних речовин, що сталося не з вини потерпілих, дружин (чоловіків) померлих громадян з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (потерпілих), смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою або з участю у ліквідації інших ядерних аварій, у ядерних випробуваннях, у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, у складанні ядерних зарядів та проведенні на них регламентних робіт, а також опікунам дітей (на час опікунства) померлих громадян, смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, і надає право користуватися пільгами та компенсаціями, встановленими Законом України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, іншими актами законодавства.
Пунктом 11 Порядку встановлено, що посвідчення видаються уповноваженими органами за зареєстрованим або фактичним місцем проживання особи на підставі рішень комісій з визначення статусу осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та інших категорій громадян, утворених уповноваженими органами (далі - регіональні комісії).
Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС посвідчення видаються на підставі одного з таких документів:
- довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами (наказ чи розпорядження про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи (служби) в зоні відчуження;
- довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження.
У разі встановлення регіональними комісіями факту необґрунтованої видачі посвідчення відповідної категорії таке посвідчення на підставі рішення цієї комісії підлягає вилученню уповноваженими органами.
Рішення про видачу або відмову у видачі посвідчення приймається у місячний строк з дня надходження необхідних документів до уповноважених органів. Рішення про відмову у видачі посвідчення може бути оскаржено у судовому порядку.
Отже, за змістом вказаних норм, особам які є учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, уповноважені органи видають посвідчення, які є підтвердженням відповідного статусу. Підставою для видачі таких посвідчень є один із документів, визначених Порядком видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян.
З матеріалів справи убачається, що підставою для відмови у встановленні статусу та видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 2, відповідач визначив відсутність довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту, підтвердженої первинними документами, зокрема, наказом чи розпорядженням про відрядження до зони відчуження із зазначенням періоду роботи в зоні відчуження.
Суд зазначає, що Порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018, підставою для видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС передбачає надання одного з таких документів: або довідки про підвищену оплату праці в зоні відчуження із зазначенням кількості днів і населеного пункту або довідки архівної установи про участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в зоні відчуження із зазначенням періоду служби (виконання робіт), днів виїзду на об'єкти або в населені пункти зони відчуження. Інших документів, як підстави для видачі згаданого посвідчення, Порядок не передбачає.
Разом з цим, вказаний Порядок є нормативно-правовим актом, який визначає лише процедуру видачі посвідчень особам, зокрема тим, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Тобто, цей нормативно-правовий акт врегульовує алгоритм дій, зокрема при розгляді питання щодо видачі посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, і не визначає правила та умови реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я.
Нормативно-правовим актом, який врегульовує реалізацію конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я, є Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Так, стаття 10 вказаного Закону, як умову отримання громадянином України статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС визначає факт безпосередньої участі такого громадянина у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
Разом з цим, суд акцентує увагу на тому, що ні стаття 10 ні інші норми Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не містять будь-яких обмежень щодо документів якими згадана умова отримання громадянином України статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС буде підтверджена.
За таких обставин, на переконання суду, уповноважений орган при вирішенні питання щодо надання громадянину України статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, не повинен обмежуватись формальним дослідженням лише тих документів, які вказані у Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та іншим категоріям громадян, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 551 від 11.07.2018.
З метою дотримання гарантій встановлених Конституцією України та Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», уповноважений орган зобов'язаний досліджувати та надавати оцінку будь-яким документам, які свідчать про фактичну безпосередню участь особи у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві.
За таких обставин, суд робить висновок, що бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 , не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з чим є протиправною.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача встановити позивачу статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 2 категорії та видати відповідне посвідчення, на переконання суду, задоволенню не підлягають, оскільки прийняття таких рішень є дискреційними повноваженнями відповідача, а адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність визначеним частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не може втручатися у дискрецію суб'єкта владних повноважень в межах такої перевірки.
Разом з цим, з метою захисту прав та інтересів ОСОБА_1 про захист яких поданий позов, враховуючи приписи частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву позивача та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
Позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, суд вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 РНОКПП НОМЕР_1 ) до Полтавської обласної військової адміністрації (м.Полтава, вул. Соборності, 45, ЄДРПОУ 00022591) Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації (м. Полтава, вул. Ціолковсього, 47, ЄДРПОУ 03195234) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації щодо неналежного розгляду заяви ОСОБА_1 від 19.12.2024 року
Зобов'язати Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.12.2024 року та прийняти рішення за результатами її розгляду з урахуванням правової оцінки спірних правовідносин, наданої судом.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту соціального захисту населення Полтавської обласної військової адміністрації на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 копійок).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий суддя Л.М. Петрова