Справа № 420/29385/25
про повернення позову
24 вересня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Хлімоненкова М.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнати протиправною та скасувати постанови,
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), у якому позивач просить суд: визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській областi Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олександра ПХІДЕНКО від 22 липня 2025 року ВП № 78679446 про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн.
Під час вирішення питання про відкриття провадження у дані справі, суд встановив, що даний позов подано поза межами встановлених законом строків. При цьому позивач заявляв про його поновлення.
Ухвалою суду від 04.09.2025 позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 було залишено без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків, шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду в якій вказати інші підстави для поновлення пропущеного строку.
Приймаючи вказану ухвалу, суд виснував, що в повідомлених позивачем обставинах відсутні підстави для визнання поважними причини пропуску десятиденного строку звернення до суду, позивач не подав до суду належних доказів поважності пропуску строку звернення до суду з даною позовною заявою, у зв'язку із чим визнав неповажними вказані у заяві про поновлення строку звернення до суду причини пропуску строку звернення до суду.
Ухвалу суду від 04.09.2025 позивач отримав в електронному вигляді через Електронний суд 08.09.2025 (01:53), про що секретарем складено відповідну довідку, яка міститься у матеріалах справи.
Строк для усунення недоліків - 18.09.2025.
12.09.2025 від представника позивача на виконання ухвали суду від 04.09.2025 надійшла заява про усунення недоліків, у якій просить відкрити провадження та зазначає, що згідно з частиною 5 статті 74 Закону України «Про виконавче провадження», рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Отже, для звернення до суду щодо оскарження дій виконавця встановлений спеціальний строк у 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів, який слід застосувати в даній справі. Поряд з цим, відповідно до частини 1 статті 120 КАС України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Таким чином, оскільки в/ч НОМЕР_1 дізнались про існування оскаржуваної постанови ВП № 78679446 12 серпня 2025 року, то перебіг строку розпочався 13 серпня 2025 року. Оскільки строк оскарження постанови обчислюється в робочих днях, то слід дійти висновку що 16-17 та 23-24 серпня 2025 року (субота і неділя) не враховуються в десятиденний строк. 13, 14, 15, 18, 19, 20, 21, 22, 25, 26 серпня 2025 року - так виглядає спеціальний строк звернення до суду, а останнім днем строку є 26 серпня 2025 року. Вказане корелюється з тим, що відповідно до пункту 4 статті 10 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та частини 2 статті 109 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, для військовослужбовців встановлюється п'ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, що у випадку в/ч НОМЕР_1 є понеділок - п'ятниця робочі, а субота та неділя - вихідні дні.
Розглянувши доводи заявника, суд вважає їх безпідставними, виходячи з наступного.
Суд наголошує, що особливості провадження у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця встановлено у статті 287 КАС України.
Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. У позовній заяві зазначається ідентифікатор для повного доступу до інформації про виконавче провадження (за наявності).
Згідно з п.1 ч.2 ст.287 КАС України позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З огляду на встановлений статтею 287 КАС України порядок обчислення процесуальних строків, зазначений десятиденний строк слід обчислювати в календарних днях. Такий порядок обчислення строків є єдиним для всіх норм КАС України та застосовується й у інших процесуальних кодексах України.
Суд зазначає, що КАС України регулює порядок оскарження саме до адміністративного суду рішень, дій та бездіяльності державного виконавця, при цьому стаття 74 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" регулює оскарження дій державного виконавця не тільки до суду, а й до інших органів.
Ч.1, ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.
Крім цього, згідно з ч.3 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня.
Таким чином, законодавством передбачено кілька механізмів оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця, а саме: в судовому порядку та в адміністративному порядку.
З вищенаведених приписів ч.1 та ч.2 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» слідує, що оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця до суду здійснюється саме у порядку, передбаченому законом.
Як вказано вище, порядок та особливості оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного або приватного виконавця до адміністративного суду визначено статтею 287 КАС України, згідно з пунктом 1 частини 2 якої позовну заяву у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, тобто саме протягом 10 календарних днів з цього моменту.
Натомість, ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» визначено строк оскарження рішень, дій чи бездіяльності виконавця (10 робочих днів) саме у адміністративному порядку.
Відтак, саме нормами п.1 ч.2 ст.287 КАС України визначено строк звернення до суду з позовами щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і такий строк становить 10 календарних днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів, а не 10 робочих днів, як помилково вважає позивач.
Слід зазначити, що в постанові Верховного Суду від 08 жовтня 2019 року по справі №440/1290/19 також викладено правову позицію, згідно якої статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження" та статтею 287 КАС України передбачено право вибору особи порядку оскарження рішень державного виконавця. При цьому, такі оскарження є альтернативним способом захисту своїх прав. Скориставшись альтернативним способом захисту своїх прав на оскарження рішень державного виконавця, а саме зверненням з позовною заявою до суду, де відповідачем є відповідний орган ДВС, позивач повинен керуватися статтею 287 КАС України, якою встановлено десятиденний строк для звернення, від дати отримання таких рішень, який обчислюється календарними днями.
Тобто, законодавцем чітко визначено, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо оскарження дій виконавця законодавством встановлено спеціальний 10-денний строку, який обчислюється з дня вручення постанови.
З матеріалів справи встановлено, що спірну у цій справі постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Олександра ПХІДЕНКО про стягнення виконавчого збору у розмірі 32000 грн., було прийнято 22 липня 2025 року (ВП № 78679446).
Відтак, відповідно до викладеного, враховуючи також доводи позивача про те, що указану спірну постанову Військова частина НОМЕР_1 отримала лише 12.08.2025, строк для її окарження в такому разі спливав - 22.08.2025.
Втім, даний позов було подано лише 28.08.2025 через електронний кабінет в ЄСІТС «Електронний Суд», тобто без дотримання 10-денного строку навіть з моменту отримання вимоги щодо сплати виконавчого збору у сумі 32000,00 грн. 12.08.2025.
Суд зауважує, що строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.
Ч.1 ст.121 КАС України визначено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Суд також враховує, що Закон України «Про судоустрій і статус суддів» встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.
За приписами ст.1 та 17 ЗУ «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав що, не заперечуючи наявності дискреційних повноважень у національних судів щодо вирішення питання про поновлення строку на звернення до суду, апеляційне чи касаційне оскарження, ЄСПЛ підкреслює, що останні повинні визначити, чи виправдовують підстави для подібного продовження строків втручання у принцип “res judicata», особливо коли національне законодавство не обмежує межі розсуду суду ні в тривалості, ні в підставах для визначеності подовжених строків (справа «Безруков проти Росії», п. 34).
Поважними причинами пропуску строку звернення до суду відповідно до вимог КАС України визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Розглянувши подану представником позивача заяву, суд дійшов висновку, що зазначені в ній обставини не засвідчують наявність у позивача підстав, які б обґрунтовували поважність причин пропуску встановленого ст.287 КАС України строку для звернення до суду із цим позовом. причини пропуску строку звернення до адміністративного суду не є поважними. В заяві не вказуються обставини, які були чи є об'єктивно непереборними, тобто не залежали від волевиявлення позивача, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду, не надано доказів на підтвердження таких обставин.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишеного без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Підсумовуючи викладене, оскільки позивач пропустив встановлений ч.4 ст.287 КАС України строк для подання цього позову та не довів суду наявності поважних підстав для поновлення строку звернення до адміністративного, а зазначені ним обґрунтування визнані судом неповажними, відтак не усунув недоліки адміністративного позову, суд вважає необхідним повернути даний позов позивачу.
Суд при цьому роз'яснює позивачу, що в силу приписів ч.8 ст.169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє позивача права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Законом.
На підставі викладеного, керуючись ст. 121, 123, 169, 241, 243, 248, 256, 287, 294-297 КАС України, суд,
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), про визнати протиправною та скасувати постанови - повернути позивачу.
Копію ухвали разом із позовною заявою надіслати позивачу не пізніше наступного дня після її постановлення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею відповідно до ст.256 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, визначені статтями 294-297 КАС України до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Марина ХЛІМОНЕНКОВА