Справа № 420/9678/25
25 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби, в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління державної фіскальної служби, в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 07.04.2025 року адміністративний позов залишено без руху та позивачу надано час для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду докази сплати судового збору у встановленому законом розмірі.
На виконання ухвали суду позивачем подано уточнений адміністративний позов, в якому прохальна частина викладена в наступній редакції:
визнати протиправними дії Комісії з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області, викладені у листі від 23.03.2025 №74/ДФС, щодо відмови ОСОБА_1 у підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеської області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2019, з 01.02.2020, з 01.02.2021, 01.02.2022, та 01.02.2023 року;
зобов'язати комісію з реорганізації Головного управління Державної фіскальної служби в Одеської області підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2019, з 01.02.2020, з 01.02.2021, 01.02.2022, та 01.02.2023 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що він являється пенсіонером та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеської області, отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закон №2262-XII з 23.12.2005 року. При звільненні з органів податкової служби займав посаду заступника начальника відділу податкової міліції Котовської об'єднаної податкової інспекції Одеської області ДПС, звання старший прапорщик.
Позивач вказує, що 23.03.2025 року він звернувся до відповідача та просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2019, з 01.02.2020, з 01.02.2021, 01.02.2022, та 01.02.2023 року. Листом голови комісії з реорганізації ГУ ДФС в Одеської області від 23.03.2025р. №74/ДФС позивачу було відмовлено у наданні довідок у зв'язку з тим, що списків із Пенсійного фонду України для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року не надходило, та на теперішній час підстави для подання ГУ ДФС в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за відповідною посадою станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року відсутні.
Позивач вважає, що відповідач протиправно відмовив у направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року.
Ухвалою суду від 07.05.2025 прийнято до розгляду позовну заяву, відкрито провадження у справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача зазначає, що позов є необґрунтованим та безпідставним та таким, що не підлягає задоволенню.
Представник відповідача вказує у відзиві, що списків із Пенсійного фонду України для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019. 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року не надходило.
З огляду на викладене, зазначає представник відповідача, підстави у Головного управління ДФС в Одеській області для на виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022 та 01.01.2023 року з урахуванням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за відповідною посадою відсутні.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Як зазначає позивач та не заперечується відповідачем, ОСОБА_1 отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 09.04.1992 №2262-XII та перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області з 23.12.2005 року.
З позову вбачається, що позивач звернувся до Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеської області із заявою від 23.03.2025 року, в якій просив підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку ОСОБА_1 пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови КМУ від 30.08.2017 № 704 щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з обов'язковим зазначенням у довідках посадового окладу і окладу за військовим званням, обчислених шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом про Державний бюджет України на відповідний рік як розрахункова величина для визначення посадових окладів працівникам інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, станом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2019, з 01.02.2020, з 01.02.2021, 01.02.2022, та 01.02.2023 року.
Відповідачем у відповідь на заяву позивача від 23.03.2025 року складено лист від 24.03.2025 року за №74/ДФС, в якому вказано, що списків із Пенсійного фонду України для виготовлення довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 року не надходило. З огляду на викладене, підстави у ГУ ДФС для виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2019, 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022, 01.01.2023 року з урахуванням щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії, за відповідною посадою відсутні.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Положеннями ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (ч.2).
Правовідносини у сфері пенсійного забезпечення осіб, які перебували на військовій службі, та деяких інших осіб, врегульовані Законом України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Правовою основою для реалізації гарантії перерахунку призначених пенсій у зв'язку зі збільшенням рівня грошового забезпечення діючих військовослужбовців є положення ч. 3 ст. 43 та ч. 4 ст. 63 Закону № 2262-XII.
Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст. 63 Закону № 2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Відповідно до ч. 3 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів ПФУ та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 № 45 (далі по тексту - Порядок №45).
Пунктом 1 Порядку № 45 визначено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Аналіз наведених вище норм права в системному взаємозв'язку дає підстави для висновку, що підставою для проведення перерахунку пенсії особам, які отримують пенсію за нормами Закону № 2262-ХІІ, є зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, або введення для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, проведеного на підставі рішення Кабінету Міністрів України, позаяк саме цьому органу законодавчо надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри грошового забезпечення для такого перерахунку. Перерахунок пенсії здійснюється головними управліннями Пенсійного фонду після надходження від уповноваженого органу, з якого пенсіонер звільнився зі служби, відповідної довідки та виключно з урахуванням тих складових грошового забезпечення, які вказані у такій довідці.
Частиною 4 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 № 704 (далі по тексту - Постанова № 704) встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Отже, з набранням чинності Постановою №704, якою змінено (збільшено) розміри грошового забезпечення військовослужбовців, у позивача з 01.01.2018 виникли підстави для перерахунку пенсії.
Пунктом 2 Постанови № 704 установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Додатком 1 до Постанови № 704 встановлено тарифну сітку розрядів і коефіцієнтів посадових окладів військовослужбовців з числа осіб рядового, сержантського і старшинського складу, офіцерського складу (крім військовослужбовців строкової військової служби), осіб рядового і начальницького складу.
Згідно з п. 4 Постанови № 704 (в первинній редакції на дату прийняття) встановлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.
На момент набрання чинності Постанови №704 (01.03.2018) п.4 цього нормативно-правового акту було викладено в редакції пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 (далі за текстом - постанова КМ України № 103), а саме: « 4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 р., на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».
При цьому, суд звертає увагу на те, що зміни до додатків 1, 12, 13 і 14 не вносилися.
Отже, станом на 01.01.2018 та 01.01.2019 пункт 4 постанови КМ України №704 визначав, що при обчисленні розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу використовується такий показник, як «розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року».
Водночас, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за наслідками апеляційного перегляду справи було скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 в частині відмови в задоволенні позову до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови і прийнято в цій частині нову постанову, якою позов до Кабінету Міністрів України, треті особи: Міністерство соціальної політики України, Пенсійний фонд України, про визнання протиправним та скасування пункту постанови - задоволено.
Визнано протиправним та скасовано пункт 6 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». У іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 залишено без змін.
Суд зазначає, що частина друга статті 265 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду, не регулює питань щодо можливості застосування нормативно-правових актів, визнаних судом протиправними. Предметом її регулювання є встановлення моменту втрати чинності нормативно-правовим актом, визнаним судом нечинним.
Суд наголошує на неможливості виконання положення нормативно-правового акта, визнаного судом протиправним та таким, що прийнятий поза межами повноважень, не в порядку та спосіб, передбачені законом.
При цьому слід враховувати і положення Закону України від 05.10.2000 №2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» (далі - Закон № 2017-III), який визначає правові засади формування та застосування державних соціальних стандартів і нормативів, спрямованих на реалізацію закріплених Конституцією України та законами України основних соціальних гарантій, та який у статті 1 встановлює, що державні соціальні стандарти - це встановлені законами, іншими нормативно-правовими актами соціальні норми і нормативи або їх комплекс, на базі яких визначаються рівні основних державних соціальних гарантій.
Базовим державним соціальним стандартом є прожитковий мінімум, встановлений законом, на основі якого визначаються державні соціальні гарантії та стандарти у сферах доходів населення, житлово-комунального, побутового, соціально-культурного обслуговування, охорони здоров'я та освіти (стаття 6 Закону № 2017-III).
Прожитковий мінімум щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік.
При цьому, згідно із частиною другою статті 92 Конституції України виключно законами України встановлюються, Державний бюджет України і бюджетна система України (пункт 1) та порядок встановлення державних стандартів (пункт 3).
За чисельними висновками Верховного Суду, зокрема у постанові від 30 березня 2023 року у справі №320/9431/21, законодавець делегував Кабінету Міністрів України повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб. Так, під «умовами» слід розуміти встановлення Кабінетом Міністрів України необхідних обставин, які роблять можливим здійснення перерахунку пенсії. Під «порядком» розуміється, що Кабінет Міністрів України має право на встановлення певної послідовності, черговості, способу виконання, методики здійснення перерахунку пенсій у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців.
Величина грошового забезпечення як виплати, що є визначальною при перерахунку пенсії, встановлюється Кабінетом Міністрів України в межах повноважень щодо визначення розміру перерахунку пенсій.
Відтак, на думку суду, зазначення у пункті 4 Постанови № 704 в формулі обрахунку розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням базового державного соціального стандарту (прожиткового мінімуму для працездатних осіб) як розрахункової величини для їх визначення, не суперечить делегованим Уряду повноваженням щодо визначення розміру грошового забезпечення для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом № 2262-ХІІ.
Разом з цим, Кабінет Міністрів України не уповноважений та не вправі установлювати розрахункову величину для визначення посадових окладів із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який не відповідає нормативно-правовому акту вищої юридичної сили.
Слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» встановлено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2018 року - 1762,00 грн.
При цьому пунктом 8 Прикінцевих положень Закону України від 23.11.2018 №2629-VIII «Про Державний бюджет України на 2019 рік» було установлено, що у 2019 році для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів як розрахункова величина застосовується прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений на 1 січня 2018 року.
У свою чергу, Закон України “Про Державний бюджет України на 2020 рік» (далі - Закон № 294-IX), Закон України “Про Державний бюджет України на 2021 рік» (далі Закон № 1082-IX), Закон України “Про Державний бюджет України на 2022 рік» (далі Закон № 1928-IX) та Закон України “Про Державний бюджет України на 2023 рік» (далі Закон № 2710-IX) таких застережень щодо застосування як розрахункової величини для визначення, зокрема грошового забезпечення, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня 2018 року на 2020, 2021, 2022 та 2023 роки, відповідно, не містять.
Тобто, положення пункту 4 Постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення розмірів посадових окладів, розрахованих згідно з Постановою № 704, прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року до 01.01.2020 - набрання чинності Законом № 294-IX не входили в суперечність із актом вищої юридичної сили.
Так, частина третя статті 1-1 Закону № 2262-XII містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Юридична природа соціальних виплат, у тому числі пенсій, розглядається не лише з позицій права власності, але й пов'язує з ними принцип захисту «законних очікувань» (reasonable expectations) та принцип правової визначеності (legal certainty), що є невід'ємними елементами правової держави та принципу верховенства права.
У справі «Кечко проти України» (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23). Тобто коли соціальна чи інша подібна виплата закріплена законом, вона має виплачуватися на основі чітких і об'єктивних критеріїв, і якщо людина очевидно підходить під ці критерії - це породжує у такої людини виправдане очікування в розумінні статті 1 Першого протоколу.
Відповідно до статті 7 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначені Конституцією та законами України. У разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Крім того, згідно з частиною 6 статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права. Частиною 5 статті 242 КАС України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12.03.2019 у справі № 913/204/18, від 10.03.2020 у справі №160/1088/19).
Отже, з огляду на визначені в частині третій статті 7 КАС України правила, а також враховуючи на те, що з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений законодавцем на відповідний рік, у тому числі для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів, до спірних правовідносин підлягає застосуванню пункт 4 Постанови № 704 в частині, що не суперечить нормативно-правовому акту, який має вищу юридичну силу - Закону № 1082-ІХ із використанням для визначення розміру посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік).
Подібні правовідносини вже були предметом розгляду Верховним Судом у справі №440/6017/21 (постанова від 02.08.2022).
Так, у постанові від 02.08.2022 у згаданій справі Верховний Суд на підстав аналізу наведених вище норм права дійшов таких правових висновків:
- з 01.01.2020 положення пункту 4 постанови № 704 в частині визначення розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року не відповідає правовим актам вищої юридичної сили, згідно із якими прожитковий мінімум як базовий державний стандарт був змінений на відповідний рік у тому числі як розрахункова велична для визначення посадових окладів, заробітної плати, грошового забезпечення працівників державних органів;
- через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема, згідно із Законом № 1082-IX, у осіб з числа військовослужбовців виникло право на отримання довідки про розміри грошового забезпечення для перерахунку пенсії за формою, що передбачена додатком 2 до Порядку № 45, з урахуванням оновлених даних про розмір посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, які визначаються шляхом застосування пункту 4 постанови № 704 із використанням для їх визначення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (через його збільшення на відповідний рік);
- встановлене положеннями пункту 3 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону № 1774-VІІІ обмеження щодо застосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини для визначення посадових окладів, розрахованих згідно з постановою № 704 жодним чином не впливає на спірні правовідносини, оскільки такою розрахунковою величною є, прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня календарного року. Розмір мінімальної заробітної плати не є розрахунковою величиною для визначення посадових окладів, а застосований з іншою метою - для визначення мінімальної величини, яка враховується як складова при визначенні розмірів посадових окладів та окладів за військовим (спеціальним) званням.»
У подальшому такий висновок був підтриманий Верховним Судом у справах №120/8603/21-а (постанова від 31.08.2022), №500/1813/21 (постанова від 12.09.2022), №160/2775/22 (постанова від 06.02.2023), №120/6288/21-а (постанова від 15.02.2023).
Застосовуючи їх до обставин справи, Верховний Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи позивачу у перерахунку розміру грошового забезпечення та наданні відповідних довідок із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу і окладу за військовим званням з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 та 01.01.2021, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, різниця між розміром прожиткового мінімуму на 2018 рік та на 2020-2023 роки впливає на визначення розміру посадового окладу та з 29.01.2020, тобто з дня набрання чинності постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі №826/6453/18, наявні правові підстави для визначення розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт. Відповідно у зв'язку зі збільшенням грошового забезпечення (підвищення посадового окладу) у позивача виникли підстави для перерахунку пенсії відповідно до ст. 63 Закону № 2262-ХІІ.
Враховуючи вище викладене, суд вважає дії Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, яка полягає у відмові в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оновлених довідок про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 , станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, та 01.02.2023 року протиправними.
З огляду на протиправність дій відповідача щодо відмови позивачеві в підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року, позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.
Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатись на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Відтак, позовна заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено 968,96 грн судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача судового збору у розмірі 968,96 грн.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби, в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області щодо відмови ОСОБА_1 , викладеної у листі від 23.03.2025 року №74/ДФС, в підготовці та направленні до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, та 01.02.2023 року.
Зобов'язати Головне управління ДФС в Одеській області підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, оновлені довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 29.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України від 09.04.1992 року № 2262-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 року № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" щодо визначення посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020 року, 01.01.2021 року, 01.01.2022 року та 01.01.2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, та з зазначенням відомостей про розміри інших щомісячних видів грошового забезпечення, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів, для здійснення перерахунку пенсії відповідно з 01.02.2020 року, з 01.02.2021 року, 01.02.2022 року, та 01.02.2023 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 968,96 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст.255 КАС України.
Відповідно до ст.295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідач - Головне управління Державної фіскальної служби в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646, адреса: вул. Семінарська 5, м. Одеса, 65044), в особі Голови комісії з реорганізації Головного управління ДФС в Одеській області.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Головне управління ДПС в Одеській області (код ЄДРПОУ 44069166, адреса: вул. Семінарська 5, м. Одеса, 65044).
Суддя П.П. Марин