Справа № 420/22296/25
25 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Єфіменка К.С., розглянувши в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Миколи Міхновського,28, м.Київ, 01103) про визнання протиправними та скасування підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3, пункт 5, підпункти 6.1, 6.2 пункту 6 розділу 3.1, абзаци 1-7 розділу 3.3, розділ 4.1, абзаци 1,2 розділу 4.3 довідки від 06.06.2025 року №422/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області, прийнятої Національним агентством з питань запобігання корупції,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції, за результатом якого позивач просить:
визнати протиправними та скасувати підпункти 3.1, 3.2 пункту 3, пункт 5, підпункти 6.1, 6.2 пункту 6 розділу 3.1, абзаци 1-7 розділу 3.3, розділ 4.1, абзаци 1, 2 розділу 4.3 Довідки від 06 червня 2025 року № 422/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області, прийнятої Національним агентством з питань запобігання корупції;
здійснити розподіл витрат на правничу допомогу з урахуванням наданих документів.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що уповноваженою особою Національного агентства з питань запобігання корупції ОСОБА_2 проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік, поданої позивачем, за результатами якої складено довідку від 06 червня 2025 року № 422/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області.
Позивач вважає, що вказано довідка не відповідає дійсним обставинам, що підлягали дослідженню, а підпункти 3.1, 3.2 пункту 3, пункт 5, підпункти 6.1, 6.2 пункту 6 розділу 3.1, абзаци 1-7 розділу 3.3, розділ 4.1, абзаци 1, 2 розділу 4.3 Довідки є такими, які прийняті не у спосіб, що визначений законами України, необґрунтовано (тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), недобросовісно, без урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, у зв'язку з чим Довідка в частині підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3, пункту 5, підпунктів 6.1, 6.2 пункту 6 розділу 3.1, абзаців 1- 7 розділу 3.3., розділу 4.1, абзаців 1, 2 розділу 4.3 підлягає визнанню протиправною та скасуванню.
Ухвалою суду від 11 липня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (ст.262 КАС України).
Від представника відповідача надійшов відзив, в якому заявник просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог зазначивши, 06.06.2025 за результатами проведення повної перевірки поданої Позивачем декларації Національне агентство склало Довідку № 422/25 , в якій виклало встановленні в ході її проведення обставини. Так, зі змісту Довідки вбачається, що ОСОБА_1 , при поданні щорічної декларації за 2023 рік вказано недостовірні та неточні відомості, чим не дотримано вимог пп. 1, 2, 5, 7, 8, 8-1 ч. 1 ст. 46 Закону.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації, відрізняються від достовірних на загальну суму 2 007 800,00 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. Відтак у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Відповідач вважає, що перевірку проведено відповідно до норм чинного законодавства з вивченням всіх необхідних відомостей, а довідка є обґрунтованою.
Відповідач зазначає, що позивач не надав належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів на підтвердження викладених в позовній заяві доводів, а обмежився лише власним тлумаченням характеру спірних правовідносин виключно на свою користь.
Позивачем подано відповідь на відзив, в якому наполягає на задоволенні позову доповнивши обґрунтування позовної заяви.
Відповідачем подано заперечення на відповідь на відзив в якому наполягав на відмові в задоволенні позову з обставин зазначених у відзиві.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, відзиву на позовну заяву, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст.72-79 КАС України, судом встановлено наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 станом на 31 грудня 2023 року працював на посаді завідувача Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області.
07 березня 2024 року Позивачем до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, подано декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2023 рік.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу обов'язків з проведення перевірок від 21.02.2025 Національним агентством проведено повну перевірку декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік поданої ОСОБА_1 завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області до Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, 07.03.2024.
Вказана перевірка проводилась Національним агентством на підставі абз.4 ч.1 ст.51-3 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) та п.п.3 п.1 розділу Порядку проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21 (у редакції наказу Національного агентства від 13.11.2023 № 256/23), який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2023 за № 1983/41039 (зі змінами).
06.06.2025 за результатами проведення повної перевірки поданої Позивачем декларації Національне агентство склало Довідку № 422/25 , в якій виклало встановленні в ході її проведення обставини. Так, зі змісту Довідки вбачається, що у розділі 4.1. Довідки зазначено:
«За результатами повної перевірки декларації щорічної за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 016f3772-93f0-4c0a-9da4-8e1fc210effd, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління БЕБ в Одеській області, встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації зазначив недостовірні відомості (п.2, п.п. 3.1, 3.2 п.3, п.п.6.1 п.6 розділу 3.1 цієї Довідки) та неточні відомості (п.п. 3.3 п. 3, п.4, п.5, п.п. 6.2, 6.3 п.6, п.7 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 5, 7, 8, 8- 1 ст.46 Закону.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації (п.п. 3.1, 3.2 п. 3, п.п. 6.1 п.6 розділу 3.1 цієї Довідки), відрізняються від достовірних на загальну суму 2 007 800, 00 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.».
В абзацах першому-другому розділу 4.3 Довідки зазначено:
«За результатами повної перевірки встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ст.23 Закону України «Про запобігання корупції».
У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.».
Вважаючи такий висновок протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Правові та організаційні засади функціонування системи запобігання корупції в Україні, зміст і порядок застосування превентивних антикорупційних механізмів, правила щодо усунення наслідків корупційних правопорушень визначені Законом № 1700. Зокрема, ст. 4 визначено статус НАЗК, яке згідно з частиною першою указаної норми є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.
Коло повноважень НАЗК визначено у ст.11 Закону № 1700 відповідно до приписів п. 7-1 ч.1 НАЗК здійснює в порядку, визначеному цим Законом, контроль та перевірку декларацій суб'єктів декларування, зберігає та оприлюднює такі декларації, проводить моніторинг способу життя суб'єктів декларування.
Порядок проведення передбачених цієї статтею видів контролю, а також повної перевірки декларації визначається НАЗК (ч. 3 ст. 51-1 Закону № 1700).
Згідно із ч.1,2 ст.51-1 Закону № 1700 НАЗК проводить щодо декларацій, поданих суб'єктами декларування, такі види контролю: 1) щодо своєчасності подання; 2) щодо правильності та повноти заповнення; 3) логічний та арифметичний контроль. НАЗК проводить повну перевірку декларацій відповідно до цього Закону.
Повна перевірка декларацій НАЗК здійснюється відповідно до положень ст.51-3 Закону № 1700.
Частиною 1 ст.51-3 Закону № 1700 регламентовано, що повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може здійснюватися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Процедуру проведення НАЗК повної перевірки декларації осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, визначає Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого наказом НАЗК від 29.01.2021 № 26/21 (далі - Порядок).
Згідно з абзацу 5 п. 2 розділу I цього Порядку недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до ст. 46 Закону, які не відповідають дійсності або є неправдивими, що підтверджено Національним агентством під час проведення повної перевірки декларації, зокрема відомості, що відрізняються від відомостей, які містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, індивідуально-правових актах, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-телекомунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації.
Складовими предмета повної перевірки декларації є: 1) з'ясування достовірності задекларованих відомостей; 2) з'ясування точності оцінки задекларованих активів; 3) перевірка на наявність конфлікту інтересів; 4) перевірка на наявність ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів (п. 1 розділу ІІІ Порядку).
Відповідно до п. 5 розділу V Порядку повна перевірка декларації передбачає такі дії:
аналіз відомостей про об'єкти декларування та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, із судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування;
створення, збирання, одержання, використання та інша обробка документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку;
звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку;
звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку.
Пунктом 6 розділу V Порядку зазначено, що під час повної перевірки декларації Національне агентство використовує такі джерела інформації:
відомості, отримані з інформаційно-комунікаційних і довідкових систем, реєстрів, банків даних, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи або органи місцевого самоврядування, а також відомості з реєстрів, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію, яка має відображатись у декларації;
документи та/або інформація, що надані суб'єктом декларування, стосовно якого проводиться перевірка, з власної ініціативи чи за запитом Національного агентства щодо документального підтвердження або пояснення зазначених у декларації відомостей, а також законності джерел отриманих доходів;
документи та/або інформація, у тому числі з обмеженим доступом, що надходять (отримані) від державних органів, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об'єднань, а також від державних та інших компетентних органів влади іноземних держав;
відомості із медіа, мережі «Інтернет», інших джерел інформації, які стосуються конкретного суб'єкта декларування та/або членів його сім'ї, містять інформацію про ринкову вартість (ціну) об'єктів декларування та інші фактичні дані, що можуть бути перевірені;
всі наявні в Національному агентстві відомості, у тому числі:
отримані Національним агентством під час проведення перевірок інших декларацій, поданих суб'єктом декларування та/або членами його сім'ї, іншими особами;
зібрані під час здійснення контролю декларацій за допомогою програмних засобів Реєстру, моніторингу способу життя суб'єкта декларування, спеціальної перевірки;
зібрані в результаті розгляду повідомлень викривачів, інших суб'єктів звернення;
отримані під час реалізації повноважень щодо моніторингу та контролю за виконанням актів законодавства з питань етичної поведінки, запобігання та врегулювання конфлікту інтересів у діяльності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та прирівняних до них осіб, а також контролю за дотриманням вказаними особами обмежень щодо запобігання корупції;
інформація та/або документи, отримані від правоохоронних органів, у тому числі з матеріалів кримінальних проваджень, дозвіл на використання яких та посилання у документах Національного агентства на які наданий слідчим, детективом або прокурором відповідно до вимог Кримінального процесуального кодексу України.
Згідно з п.8 розділу V Порядку з метою здійснення повної перевірки декларації уповноважена особа Національного агентства має право направляти запити про надання документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, до державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, нотаріусів, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, спеціалістів, експертів, громадян та їх об'єднань. Зазначені суб'єкти зобов'язані надати запитувані Національним агентством документи (копії документів) чи інформацію упродовж 10 робочих днів з дня одержання запиту.
Згідно з п.12 розділу V Порядку достовірність задекларованих відомостей перевіряється шляхом порівняння зазначених у декларації відомостей з даними, отриманими Національним агентством під час проведення контролю та повної перевірки декларації.
Оформлення результатів проведення повної перевірки декларації регламентовано розділом VI Порядку.
Так, відповідно до п. 1 цього розділу, за результатами проведення повної перевірки декларації, у тому числі повторної, уповноважена особа складає та підписує довідку про результати проведення повної перевірки декларації у двох примірниках, один з яких після погодження відповідно до п. 3 цього розділу надсилається суб'єкту декларування.
У п. 2 розділу VI Порядку зазначено про інформацію, яка має міститься у довідці.
Пунктом 9 цього ж розділу Порядку визначено, що у разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування.
Відповідно до п.10 розділу VI Порядку на офіційному веб-сайті Національного агентства оприлюднюється довідка про результати проведення повної перевірки, упродовж 10 робочих днів з дня її погодження.
Так, позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить суд визнати протиправними та скасувати підпункти 3.1, 3.2 пункту 3, пункт 5, підпункти 6.1, 6.2 пункту 6 розділу 3.1, абзаци 1-7 розділу 3.3, розділ 4.1, абзаци 1, 2 розділу 4.3 Довідки від 06 червня 2025 року № 422/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області, прийнятої Національним агентством з питань запобігання корупції.
Спірною довідкою в цій частині зафіксовано наступне:
« 3.1. Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про нежитлове приміщення, площею 60,7 мІ, що розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , яке належить на праві користування члену сім'ї (дружині).
Суб'єкт декларування пояснив, що вказаний об'єкт не перебував у користуванні його дружини, зазначене приміщення разом з наявним в ньому обладнанням власник ОСОБА_3 (друг сім'ї) у 2023 році надав в оренду як готовий бізнес, проте суб'єкт декларування не надав підтвердження передачі цього приміщення в оренду. Водночас суб'єкт декларування зазначив, що між його дружиною ОСОБА_4 та ОСОБА_3 укладено договір про співробітництво та надання послуг від 01.07.2022 з метою SMM-просування бренду салону краси, який йому належить.
Пояснення суб'єкта декларування викликають обґрунтовані сумніви в їх правдивості з огляду на таке.
Згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, 29.12.2016 зареєстровано припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 . Крім того, відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб платників податків ОСОБА_3 дохід від здійснення підприємницької діяльності з 2016 року не отримував.
При цьому згідно з інформацією Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у дружини суб'єкта декларування ОСОБА_4 зареєстровані, зокрема, такі види економічної діяльності (КВЕД): 47.75 роздрібна торгівля косметичними товарами та туалетними приналежностями в спеціалізованих магазинах, 96.02 надання послуг перукарнями та салонами краси, 56.10 - діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування, що свідчить про її підприємницьку діяльність, пов'язану з функціонуванням салону краси та закладу громадського харчування (кав'ярні чи аналогічного об'єкта).
Відповідно до даних, наявних в інформаційно-комунікаційній системі Державної податкової служби України, у розділі «Відомості про об'єкти оподаткування платника податків» зазначено об'єкти: салон та кафе. Наявність зазначених об'єктів у відповідному реєстрі свідчить про їх використання фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 3 метою здійснення підприємницької діяльності, що підтверджує фактичне використання приміщення для діяльності.
Як вбачається з розміщеної дружиною суб'єкта декларування інформації у соціальній мережі Instagram, вона є засновником салону краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 », який розташований за адресою: АДРЕСА_2 ,
Також згідно з інформацією банку протягом звітного періоду дружина суб'єкта декларування здійснювала сплату комісії за еквайрингове обслуговування, надане в торговій точці салон краси «Сцена 55».
У період перебування у шлюбі ОСОБА_4 здійснювала підприємницьку діяльність, пов'язану із салоном краси та кав'ярнею. Зазначені заклади активно рекламувалися через соціальні мережі, зокрема в Instagram, що свідчить про публічний характер цієї діяльності. У свою чергу, наявність спільного проживання та подружнього статусу свідчить про взаємну обізнаність про життєві обставини подружжя. З огляду на вищезазначене наявність спільного проживання та відкритість підприємницької діяльності ОСОБА_4 дають підстави вважати, що суб'єкт декларування був обізнаний про салон краси та кав'ярню.
Відповідно до додаткової угоди до договору купівлі-продажу від 16.09.2020 вартість вказаного нежитлового приміщення становить 903 900,00 гривень.
Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на суму 903 900,00 гривень.
3.2. Суб'єкт декларування не зазначив відомостей про нежитлове приміщення, площею 60,7 мІ, що розташоване за адресою: АДРЕСА_3 , яке належить на праві користування члену сім'ї (дружині).
Пояснення суб'єкта декларування та причини їх неврахування зазначені у п.п. 3.1 п. 3 розділу 3.1 цієї Довідки.
Крім того, на підтвердження своїх пояснень суб'єкт декларування надав фотокопію договору оренди нежитлового приміщення по АДРЕСА_3 , який укладений між ОСОБА_3 (орендодавцем) та ОСОБА_5 (орендарем) 09.01.2023 з метою розміщення там, як зазначено в договорі, кафе.
Варто зауважити, відповідно до даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, ОСОБА_5 зареєстрований як фізична особа підприємець 02.06.2023 (після укладення договору оренди). Водночас згідно з відомостями Державного реєстру фізичних осіб платників податків ОСОБА_5 доходу від підприємницької діяльності у 2023 році не отримував.
Таким чином, сукупність зазначених обставин та відсутність економічної активності свідчить про те, що реєстрація ОСОБА_5 як фізичної особи - підприємця мала формальний характер, а фактична підприємницька діяльність не здійснювалася.
Також, як вбачається з розміщеної дружиною суб'єкта декларування інформації у соціальній мережі Instagram, вона є засновником кав'ярні « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та пізніше грумінгу « ІНФОРМАЦІЯ_3 », які розташовані за адресою: АДРЕСА_3 . Крім того, згідно з інформацією банку протягом звітного періоду дружина суб'єкта декларування здійснювала сплату комісії за еквайрингове обслуговування, надане в торговій точці TROPICALBAKERY (попередня назва).
Відповідно до додаткової угоди до договору купівлі-продажу від 16.09.2020 вартість вказаного нежитлового приміщення становить 903 900,00 гривень.
Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, на суму 903 900,00 гривень».
…
« 5. У розділі 11 «Доходи, у тому числі подарунки» декларації
Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір доходу від зайняття підприємницькою діяльністю, отриманий членом сім'ї (дружиною), вказавши - 4 975 551,00 гривні.
Відповідно до відомостей, наданих Державною податковою службою України, за результатами проведеного в рамках кримінального провадження дослідження фінансово-господарської діяльності ОСОБА_4 встановлено, що розмір доходу від зайняття нею підприємницькою діяльністю у 2023 році становив 577 459,03 гривні.
Таким чином, суб'єкт декларування у розділі 11 декларації зазначив відомості, які не відповідають дійсності, чим не дотримав вимоги п. 7 ч. 1 ст. 46 Закону».
…
« 6.1. Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір свого активу готівкових коштів, наявних у нього станом на 31.12.2023, вказавши 600 000,00 гривень.
Суб'єкт декларування пояснив, що ні він, ні дружина за цей час не придбавали нерухомості та транспортних засобів, не вели дороговартісний спосіб життя, що дозволило їм заощаджувати кошти. Також зазначив те, що для розрахунку заощаджень слід враховувати сукупний дохід його та дружини (який у 2023 році склав 5 451 691 грн), адже вони з дружиною мають спільний бюджет, а також спільно несуть витрати на побутові потреби, в т.ч. на утримання сина.
Пояснення суб'єкта декларування викликають обґрунтовані сумніви та спростовуються таким.
Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2023
У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2022 рік суб'єкт декларування зазначив відомості про наявні у нього станом на 31.12.2022 грошові активи - готівкові кошти у загальному розмірі 400 000,00 гривень. Шляхом аналізу руху коштів по банківських рахунках, відкритих суб'єктом декларування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» та АТ «УКРГАЗБАНК», за період з 2020 по 2022 роки встановлено, що суб'єкт декларування на кінець звітного 2022 року мав змогу заощадити готівкові кошти у розмірі 400 000,00 гривень.
У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2023 рік суб'єкт декларування зазначив відомості про наявні у нього станом на 31.12.2023 готівкові кошти у загальному розмірі 600 000,00 гривень. Порівняно з 2022 роком розмір наявних у нього грошових активів збільшився на 200 000,00 гривень.
Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб платників податків суб'єкт декларування у 2023 році отримав дохід у загальному розмірі 358 212,08 грн (з урахуванням сплати податків, понесених витрат у вигляді прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб). Водночас шляхом аналізу руху коштів по банківських рахунках встановлено, що загальножиттєві витрати суб'єкта декларування за вказаний період становили 417 213,86 грн, що свідчить про неможливість збільшити розмір заощаджень у звітному періоді на 200 000,00 гривень. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів доходу від відчуження рухомого, нерухомого майна суб'єкт декларування не отримував.
Тобто розмір активу, який суб'єкт декларування мав змогу зберегти станом на 31.12.2023, з урахуванням одержаних ним доходів із законних джерел, не може перевищувати 400 000,00 грн (залишок за 2022 рік).
Суб'єкт декларування зазначив відомості, які відрізняються від достовірних, на суму 200 000,00 гривень.
6.2. Суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір активу - готівкових коштів, наявних у члена сім'ї (дружини) станом на 31.12.2023, вказавши 180 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2023 рік курсом НБУ - 36,57 грн) 6 582 600,00 гривень.
Пояснення суб'єкта декларування зазначені в п.п. 6.1 п. 6 розділу 3.1 цієї Довідки. Також суб'єкт декларування зазначив, що його дружина з 2018 року є фізичною особою - підприємцем. Згідно з податковими деклараціями платника єдиного податку - фізичної особи - підприємця дохід дружини за вирахуванням податків становив 7 543 401 грн, що еквівалентно 229 749 дол. США за офіційним середнім курсом долара США до гривні, встановленим на відповідний рік, тому такий дохід дружини давав змогу їй здійснити заощадження в розмірі 180 000 дол. США. Крім того, суб'єкт декларування зазначив, що його родина отримувала подарунки у грошовій формі від близьких осіб та друзів з нагоди днів народжень та інших сімейних свят (наприклад, подарунки у грошовій формі до дня Св. Миколая і Нового року сину), а оскільки розмір таких подарунків не перевищував 5 прожиткових мінімумів, встановлених на 1 січня 2023 року, відомості про такі подарунки не підлягали відображенню в декларації, проте підтвердних документів не надав. Також суб'єкт декларування пояснив, що відомості вносив зі слів дружини. Проте з аналізу декларацій, поданих суб'єктом декларування у період з 2018 (декларування активу) по 2023 роки, вбачається сталість у зазначенні сум готівкових коштів, які послідовно збільшуються, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Пояснення суб'єкта декларування викликають обґрунтовані сумніви в їх правдивості з огляду на таке.
Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2020
У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2020 рік суб'єкт декларування зазначив відомості про наявні у члена сім'ї (дружини) станом на 31.12.2020 готівкові кошти у загальному розмірі 41 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2020 рік курсом НБУ 26,96 грн) 1 105 360,00 гривень. Порівняно з 2019 роком розмір наявних у неї грошових активів збільшився на 26 163,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2020 рік курсом НБУ 26,96 грн) 705 354,00 гривень.
Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_4 у 2020 році отримала дохід від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 900 000,00 грн (без урахування утриманих податків та зборів). Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів доходу від відчуження рухомого, нерухомого майна ОСОБА_4 не отримувала.
Водночас шляхом аналізу руху коштів по банківських рахунках в АТ КБ «ПриватБанк» встановлено, що загальножиттєві витрати ОСОБА_4 за вказаний період становили 341 212,00 грн, що свідчить про неможливість збільшити розмір заощаджень у вигляді готівкових коштів у звітному періоді на 705 354,00 гривень.
Тобто розмір активу, який ОСОБА_4 мала змогу заощадити станом на 31.12.2020, з урахуванням одержаних нею доходів із законних джерел, не може перевищувати 958 788,00 грн (400 000,00 грн (залишок у 2019 році) + 558 788,00 грн (можливий залишок у 2020 році: 900 000,00 грн - 341 212,00 грн), що еквівалентно (за офіційним середнім за 2020 рік курсом НБУ - 26,96 грн) 35 563,00 дол. США.
Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2021
У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2021 рік суб'єкт декларування зазначив відомості про наявні у члена сім'ї (дружини) станом на 31.12.2021 готівкові кошти у загальному розмірі 74 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім 2021 рік курсом НБУ 27,29 грн) 2019 460,00 гривень. Порівняно з 2020 роком розмір наявних у неї грошових активів збільшився на 33.000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2021 рік курсом НБУ 27,29 грн) 900 570,00 гривень. за
Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб платників податків ОСОБА_4 у 2021 році отримала дохід від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 950 000,00 грн (без урахування утриманих податків та зборів). Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів доходу від відчуження рухомого, нерухомого майна ОСОБА_4 не отримувала.
Водночас шляхом аналізу руху коштів по банківських рахунках в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» встановлено, що ОСОБА_4 у 2021 році не мала змоги збільшити розмір заощаджень у вигляді готівкових коштів у вказаному розмірі.
Крім того, як зазначено в п.п. 3.1 п. 3 розділу 3.1 цієї Довідки, дружина суб'єкта декларування у 2021 році почала здійснювати підприємницьку діяльність у сфері надання послуг салону краси, яка є фінансово затратною. Зокрема, така діяльність передбачає постійні витрати на утримання приміщення, закупівлю витратних матеріалів і професійного обладнання, оплату праці персоналу, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші обов'язкові витрати, пов'язані із забезпеченням безперебійного функціонування закладу.
З огляду на це можна дійти висновку, що за наявних фінансових витрат ОСОБА_4 не мала реальної можливості заощадити у 2021 році 900 570,00 гривень.
Тобто розмір активу, який ОСОБА_4 мала змогу заощадити станом на 31.12.2021, з урахуванням одержаних нею доходів із законних джерел, не може перевищувати 35 563,00 дол. США (залишок 2020 року).
Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2022
У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2022 рік суб'єкт декларування зазначив відомості про наявні у члена сім'ї (дружини) станом на 31.12.2022 готівкові кошти у загальному розмірі 75 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2022 рік курсом НБУ - 32,34 грн) 2 425 500,00 гривень. Порівняно з 2021 роком розмір наявних у неї грошових активів збільшився на 1000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2022 рік курсом НБУ - 32,34 грн) 32 340,00 гривень.
Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_4 у 2022 році отримала дохід від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 150 000,00 грн (без урахування утриманих податків та зборів). Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів доходу від відчуження рухомого, нерухомого майна ОСОБА_4 не отримувала.
Шляхом аналізу руху коштів по банківських рахунках, відкритих суб'єктом декларування в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», встановлено, що ОСОБА_4 на кінець звітного 2022 року мала змогу збільшити розмір заощаджень у вигляді готівкових коштів в розмірі 1000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2022 рік курсом НБУ - 32,34 грн) 32 340,00 гривень.
Тобто розмір активу, який ОСОБА_4 мала змогу заощадити станом на 31.12.2022, з урахуванням одержаних нею доходів із законних джерел, не може перевищувати 36 563,00 дол. США (35 563,00 дол. США (залишок 2020 року) + 1000,00 дол. США (можливий залишок у 2022 році).
Щодо можливості здійснити заощадження станом на 31.12.2023
У розділі 12 «Грошові активи» декларації за 2023 рік суб'єкт декларування зазначив відомості про наявні у члена сім'ї (дружини) станом на 31.12.2023 готівкові кошти у загальному розмірі 180 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2023 рік курсом НБУ 36,57 грн) 6582 600 гривень. Порівняно з 2022 роком розмір наявних у неї грошових активів збільшився на 105 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2023 рік курсом НБУ 36,57 грн) 3 839 850,00 гривень.
Відповідно до відомостей Державного реєстру фізичних осіб - платників податків ОСОБА_4 у 2023 році отримала дохід від зайняття підприємницькою діяльністю у розмірі 4 975 551,00 гривень. Відповідно до відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Єдиного державного реєстру транспортних засобів доходу від відчуження рухомого, нерухомого майна ОСОБА_4 не отримувала.
Проте, як встановлено в п. 5 розділу 3.1 цієї Довідки, відповідно до відомостей, наданих Державним бюро розслідувань, за результатами проведеного Державною податковою службою України в рамках кримінального провадження дослідження фінансово-господарської діяльності ОСОБА_4 встановлено, що розмір доходу від зайняття нею підприємницькою діяльністю у 2023 році становив 577 459,03 гривні. Тобто грошовий актив у вказаних розмірах не міг бути сформований у 2023 році за рахунок доходів, отриманих у 2023 році ОСОБА_4 , про що вказано в п. 5 розділу 3.1 цієї Довідки.
Крім того, шляхом аналізу руху коштів по банківських рахунках в АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК», АТ «ПІВДЕННИЙ» встановлено, що ОСОБА_4 у 2023 році не мала змоги заощадити готівкові кошти у вказаному розмірі.
Варто зауважити, що під час проведення обшуку за місцем фактичного проживання суб'єкта декларування та членів сім'ї (дружини та сина), будь-яких готівкових коштів, в тому числі й готівкових коштів, про які зазначає суб'єкт декларування у декларації за 2023 рік, не знайдено.
Тобто розмір активу, який ОСОБА_4 мала змогу заощадити станом на 31.12.2023, з урахуванням одержаних нею доходів із законних джерел, не може перевищувати 36 563,00 дол. США (залишок з 2022 року).
Отже, можлива різниця між розміром задекларованих готівкових коштів та розміром можливих заощаджень становить 143 437,00 дол. США (180 000 дол. США - 36 563 дол. США), що еквівалентно (за офіційним середнім за 2023 рік курсом НБУ - 36,57 грн) 5 245 491,00 гривні».
…
« 3.3. Результати повної перевірки декларації на наявність конфлікту інтересів Встановлено ознаки порушення суб'єктом декларування ст. 23 Закону.
Зокрема, під час перевірки встановлено, що суб'єкт декларування користується транспортним засобом - автомобілем марки MERSEDES-BENZ E 350 CDI, 2017 р.в., який належить третій особі - ОСОБА_3 , відомості про який суб'єкт декларування зазначає в деклараціях, починаючи з 2020 року.
Суб'єкт декларування пояснив, що власник транспортного засобу ОСОБА_3 є другом його сім'ї. Вказаний автомобіль зберігається на прибудинковій території будинку, в якому він проживає. Також зазначив, що користується транспортним засобом, але таке користування не є систематичним.
У ст. 23 Закону встановлено обмеження для осіб, зазначених у п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону, щодо одержання подарунків.
Згідно зі ст. 23 Закону особам, зазначеним у пп. 1, 2 ч. 1 ст. 3 Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону подарунок це грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
Якщо особа користується автомобілем безоплатно це отримання майнової вигоди, яке може бути розцінене як подарунок у формі послуги чи переваги. Майнова вигода це форма економічного блага, яку особа отримує не у формі готівки чи власності, а через можливість користуватися чи володіти майном без витрат. Отже, безоплатне користування є подарунком в розумінні Закону».
…
« 4.1. За результатами повної перевірки декларації щорічної за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 016f3772-93f0-4c0a-9da4-8e1fc210effd, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління БЕБ в Одеській області, встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації зазначив недостовірні відомості (п. 2, п.п. 3.1, 3.2 п. 3, п.п. 6.1 п. 6 розділу 3.1 цієї Довідки) та неточні відомості (п.п. 3.3 п. 3, п. 4, п. 5, п.п. 6.2, 6.3 п. 6, п. 7 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 5, 7, 8, 8 ст. 46 Закону.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації (п.п. 3.1, 3.2 п. 3, п.п. 6.1 п. 6 розділу 3.1 цієї Довідки), відрізняються від достовірних на загальну суму 2 007 800,00 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
…
4.3. За результатами повної перевірки встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ст. 23 Закону.
У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ст. 172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення».
Проаналізувавши оскаржувану довідку в наведеній частині, суд вважає за необхідне вказати про наступне.
Щодо підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3 розділу 3.1 Довідки суд зазначає наступне.
Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення б/н від 09.06.2023 року укладеним між ОСОБА_3 «Орендодавець» та ОСОБА_5 «Орендар» Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно та сплачує за нього обговорену грошову суму. Майно, яке передається в оренду за цим Договором складається з нерухомого майна приміщення №6, за видом нежитлове, загальною площею 63,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Нерухоме майно передається Орендарю для строкового користування і зайняття наступною підприємницькою діяльністю - «Кафе».
Відповідно до договору оренди нежитлового приміщення б/н від 09.01.2023 року укладеним між Паронян Каро Грішаєвич «Орендодавець» та ОСОБА_5 «Орендар» Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування нерухоме майно та сплачує за нього обговорену грошову суму. Майно, яке передається в оренду за цим Договором складається з нерухомого майна приміщення №6, за видом нежитлове, загальною площею 63,9 кв.м., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 . Нерухоме майно передається Орендарю для строкового користування і зайняття наступною підприємницькою діяльністю - «Кафе».
Факт передання вказаного майна в оренду підтверджено актами приймання-передачі нежитлового приміщення до Договору оренди нежитлового приміщення б/н від 09.06.2023 року та б/н від 09.01.2023 року.
Відповідно до договору про надання послуг оренди робочого місця б/н від 16.01.2023 року укладеним між Паронян Каро Грішаєвич «Орендодавець» та ОСОБА_6 «Орендар» Орендодавець передає, а Орендар приймає у строкове платне користування робоче місце у нерухомому майні та сплачує за нього обговорену грошову суму. Робоче місце, яке передається в оренду за цим Договором є: частина площі у нежитловому приміщенні, розміром ______ кв.м., облаштоване: столом майстра, кількістю 1 одиниця; кріслом-майстра, кількістю 1 одиниця; дзеркалом, кількістю 1 одиниця; додатковим приладдям обговореним за потреби за усною домовленістю, розташованим у нерухомому майні приміщенні №6, за видом -нежитлове, загальною площею 65,5 кв.м., розташоване за адресою: Одеська область, місто Одеса, Люстдорфська дорога, 55-Ж, яке використовується в якості салону-краси «Сцена 55». Робоче місце у нерухомому майні передається Орендарю для строкового платного користування і надання послуг краси.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 «Сторона-1» та ОСОБА_4 «Сторона-2» укладено договір про співробітництво та надання послуг б/н від 01.07.2022 року.
Відповідно до розділу 1 вказаного договору встановлено, що даний Договір про співробітництво та надання послуг, укладається між Сторонами в якості письмової угоди двох сторін, згідно із якою вони зобов'язуються, не створюючи юридичну особу, діяти спільними силами для досягнення визначених у Договорі цілей, які не порушують законодавство України. Сторони цим Договором підтверджують, що інтересам кожного з них відповідає спільна і погоджена діяльність у б'юті індустрії та надання послуг між Сторонами. Мета Договору фіксація умов співробітництва з надання послуг, які Сторони зобов'язуються виконувати згідно цього Договору та чинного законодавства України. Ціль Договору досягнення з розвитку і впізнаваності Салону, його бренду, СММ-просування Салону, масштабування проекту Салону у тому числі проектів запроваджених у ньому.
Відповідно до п2.1. Договору співробітництво за Цим договором здійснюється Сторонами з об'єднанням їх спільних зусиль, а також за допомогою вкладів, якими можуть бути: розумова діяльність, навички СММ-просування, грошові кошти, майно, обладнання, особиста праця чи праця найманих працівників сторін
Пунктом 2.3 передбачено, що вкладом Сторони-2 є розумова діяльність, навички СММ-просування, особиста праця, надання послуг.
Вклади у співробітництво здійснюється Сторонами по мірі виникнення необхідності в таких вкладах в процесі здійснення діяльності Салону (п.2.4 Договору).
Пунктом 2.5 передбачено, що Сторони домовились, що визначення потреб у вкладах, їх розмір, обсяг, форма, тощо, як і обрання, в межах завдань за цим Договором, плануються Стороною-2 та відповідний план на кожний етап роботи повідомляється Стороні-1.
Відповідно до п.2.6. Договору Сторони домовились, що замовлення і придбання майна, обладнання та інше, що є вкладом згідно Договору, здійснюються Стороною-1, а також можуть здійснюватись Стороною-2 з обов'язковим повідомленням Сторону-1, крім тих, що передбачають укладення відповідних договорів, або найняття працівників,
Пунктом 2.8 передбачено, що Сторони домовились, що Сторона-2 під час співробітництва за цим Договором, має право на залучення і використання власного майна і обладнання, яке необхідне для досягнення спільних цілей. Залучене Стороною-2 під час співробітництва за цим Договором, майна, обладнання, не переходить у власність Сторони-1.
Відповідно до Договору Сторона -2 зобов'язана:
Здійснювати координацію дій з розвитку б'юті індустрії в межах Салону;
Створити і розробити дизайн-проект Салону;
Створити і розробити план розвитку Салону;
Створити і розробити план проект додаткових бізнес-ідей для запровадження на базі Салону;
Створити і розробити план проект ідей масштабування Салону;
Створити і розробити проект бренду Салону, з його дизайном.
Відповідно до Додаткової угоди до Договору про співробітництво та надання послуг б/н від 01.07.2022 року укладеної 30.12.2022 року Сторони спільно дійшли до рішення, вважати Договір про співробітництво та надання послуг №б/н від 01.07.2022 року діючим, не припиненим, та таким, що продовжує права і обов'язки між ними за визначеними у Договорі умовами. Інші умови Договору про співробітництво та надання послуг №б/н від 01.07.2022 року, що не змінюються цією Додатковою угодою, залишаються та вважаються чинними і обов'язковими до виконання Сторонами.
Судом встановлено, що у підпунктах 3.1, 3.2 пункту 3 розділу 3.1 Довідки вказано, що суб'єкт декларування не зазначив відомості про нежитлове приміщення, площею 60,7 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , та нежитлове приміщення площею 60,7 м.кв., розташоване за адресою: АДРЕСА_3 (нежитлові приміщення), які належать на праві користування члену сім'ї (дружині).
Суд зазначає, що відповідно до п.2 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації зазначаються відомості про об'єкти нерухомості, що належать суб'єкту декларування та членам його сім'ї на праві приватної власності, включаючи спільну власність, або знаходяться у них в оренді чи на іншому праві користування, незалежно від форми укладення правочину, внаслідок якого набуте таке право.
Згідно з абз.3 ч.2 ст.46 зазначеного Закону дані про об'єкт декларування, що перебуває у володінні або користуванні суб'єкта декларування або членів його сім'ї, зазначаються в декларації, якщо такий об'єкт перебував у володінні або користуванні станом на останній день звітного періоду (за умови що право володіння або користування виникло у суб'єкта декларування не менше ніж за 30 календарних днів, що передували останньому дню звітного періоду) або протягом не менше половини днів протягом звітного періоду.
Суд зауважує, що у Довідці відсутнє посилання на реєстраційні номери об'єктів нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а також номери приміщень за вищевказаними адресами.
Також у Довідці зазначено, що кожне з нежитлових приміщень за адресами вул. Люстдорфська дорога, буд. 55-Ж та буд. 55-Є, м. Одеса, має площу 60,7 м.кв.
Проте салон краси «Scena 55» та кафе «TROPICALBAKERY», які Національне агентство з питань запобігання корупції пов'язує з дружиною Позивача, знаходяться в приміщеннях з іншою площею, що підтверджується договорами оренди зазначених приміщень.
Зазначене свідчить, що Національним агентством з питань запобігання корупції під час повної перевірки декларації не ідентифіковано об'єкти нерухомості, які за його позицією перебували в користуванні члена сім'ї (дружини) суб'єкта декларування.
Висновку про користування дружиною Позивача вказаними нежитловими приміщеннями Національне агентство з питань запобігання корупції дійшло у зв'язку з тим, що за адресою: вул. Люстдорфська дорога, буд. 55-Ж, м. Одеса діє салон краси, а за адресою вул. Люстдорфська дорога, буд. 55-Є, м. Одеса діє кафе, в той же час дружина Позивача в соціальних мережах рекламує зазначені заклади, а також як фізична особа-підприємець має види економічної діяльності, пов'язані з функціонування салону краси та кафе.
Зазначені висновки відповідача не підтверджують користування дружиною Позивача зазначеними приміщеннями не менше половини днів протягом 2023 року або станом на 31 грудня 2023 року.
На запит Національного агентства з питань запобігання корупції від 29.04.2025 №403- 01/36919-25 Позивачем надано пояснення, згідно з якими про підприємницьку діяльність дружини йому відомо лише в загальних рисах, бізнесом дружина займається самостійно.
Для здійснення підприємницької діяльності дружиною зареєстровано різні види економічної діяльності, проте основним видом діяльності у 2023 році було надання послуг з дизайну та SMM просування проєктів. Для цієї діяльності у його дружини не було необхідності орендувати приміщення, а тому в 2023 році його дружина працювала вдома за адресою реєстрації її як фізичної особи підприємця, а за необхідності зустрічі з клієнтами проводила на території клієнтів або в громадських місцях.».
До пояснень Позивачем додано копію договору про співробітництво та надання послуг від 01 липня 2022 року, укладеного між ОСОБА_3 (власник приміщення за адресою АДРЕСА_2 ) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_4 , яка є дружною Позивача (далі - ФОП ОСОБА_4 ).
Предметом зазначеного договору є оформлення взаємодії між сторонами договору, метою якої є досягнення з розвитку і впізнаваності салону, розташованого за адресою АДРЕСА_2 (далі - Салон), його бренду, SMM-просування Салону, масштабування проекту Салону утому числі проектів запроваджених у ньому.
За цим договором ФОП ОСОБА_4 зобов'язана, зокрема, займатись створенням та замовленням сайту Салону, вести сайт і займатись його просуванням, вести SMM просування проекту Салону в мережі Інтернет, соціальних мережах (Facebook, Instagram, YouTube, Twitterта ін.), з метою збільшення популярності, залучення клієнтів та поліпшення взаємодії з ними, здійснювати публікації/історії в соціальних мережах не рідше одного разу у три доби, вести їх аналіз і моніторинг на предмет зацікавленості, визначення цільової аудиторії, необхідності у просуванні публікацій за допомогою послуг реклами, забезпечити супровід просування (рекламу) Салону, використовуючи наявні інструменти соціальних мереж, мережі інтернет. Під час SMM-просування і медіа-розкрутки Салону ФОП ОСОБА_4 має право на вчинення цих дій від власного імені.
ФОП ОСОБА_4 за договором зобов'язана прибувати до ОСОБА_7 не рідше ніж один раз на місяць для координації і перевірки правильності запроваджених проектів на базі ОСОБА_7 .
Зазначений договір не надає право ФОП ОСОБА_4 користуватися приміщенням ОСОБА_7 для власних потреб або для здійснення підприємницької діяльності.
Отже, рекламування салону краси в соціальних мережах здійснюється його дружиною на виконання умов вищезазначеного договору і не є доказом користування нею приміщенням, в якому розташований ОСОБА_7 .
Крім того Позивачем до пояснень додано копію договору про надання послуг оренди робочого місця від 16 січня 2023 року, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 , відповідно до якого ОСОБА_3 передав ОСОБА_6 в оренду робоче місце в нежитловому приміщенні за адресою АДРЕСА_2 . До пояснень Позивачем було додано також копію Акта приймання-передачі робочого місця від 16 січня 2023 року до зазначеного договору, за яким ОСОБА_6 прийняла у користування вказане робоче місце.
Робоче місце передано в оренду до 2024 року.
Доказів фактичного користування дружиною Позивача зазначеним нежитловим приміщенням Національним агентством з питань запобігання корупції не наведено в Довідці.
Цей договір та акт до нього підтверджують, що нежитлове приміщення за адресою АДРЕСА_2 не могло перебувати в користуванні дружини Позивача в період з 16 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
Також до пояснень Позивачем додано копії договорів оренди нежитлового приміщення від 09 січня 2023 року та від 09 червня 2023 року, укладені між ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
Відповідно до цих договорів нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 ОСОБА_3 передано в оренду ОСОБА_5 для строкового користування і зайняття підприємницькою діяльністю кафе.
Відповідно до договорів оренди зазначене приміщення перебувало в оренді у ОСОБА_5 до 09 січня 2024 року.
До пояснень було додано копії актів приймання-передачі нежитлового приміщення до зазначених договорів, які підтверджують, що ОСОБА_5 отримав в користування вищезазначене нежитлове приміщення.
Також ОСОБА_5 отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями за адресою АДРЕСА_3 на строк з 21 червня 2023 року по 21 червня 2024 року.
Враховуючи викладене, нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_3 не могло перебувати в користуванні дружини Позивача в період з 09 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року.
У Довідці Національне агентство з питань запобігання корупції зазначає, що ОСОБА_5 як фізична особа-підприємець зареєстрований після укладення договору оренди та доходів від здійснення підприємницької діяльності не отримував, що свідчить про те, що фактична підприємницька діяльність ним не здійснювалась.
Проте, зазначене може свідчити лише про порушення податкового законодавства останнім і не є доказом користування приміщенням за адресою АДРЕСА_3 дружиною Позивача.
Доказів суборенди дружиною Позивача вказаного приміщення або фактичного користування нею приміщенням Національним агентством з питань запобігання корупції не наведено в Довідці.
Національне агентство з питань запобігання корупції у Довідці зазначає, що ОСОБА_3 припинив діяльність як фізична особа-підприємець у 2016 році та з цього періоду не отримував дохід від підприємницької діяльності.
Проте судом встановлено, що вищезазначені договори оренди нежитлових приміщень ОСОБА_3 укладав як фізична особа, а не як фізична особа-підприємець, а відтак нездійснення ним підприємницької діяльності жодним чином не спростовує надання в оренду належних йому нежитлових приміщень.
Також за позицією Національного агентства з питань запобігання корупції про користування дружиною Позивача вказаними нежитловими приміщеннями свідчить те, що в інформаційно-комунікаційній системі Державної податкової служби України в розділі «Відомості про об'єкти оподаткування платника податків» зазначено об'єкти: салон та кафе.
Разом з тим, відповідно до п. 8.1. Порядку обліку платників податків і зборів затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 09 грудня 2011 року №1588 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 22 квітня 2014 року № 462), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011 року за № 1562/20300, платник податків зобов'язаний повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючий орган за основним місцем обліку у порядку, встановленому цим розділом.
Згідно з п 8.2. зазначеного Порядку об'єктами оподаткування і об'єктами, пов'язаними з оподаткуванням або через які провадиться діяльність (далі - об'єкти оподаткування), є майно та дії, у зв'язку з якими у платника податків виникають обов'язки щодо сплати податків та зборів.
Тобто, подання ФОП ОСОБА_4 повідомлення про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, за формою № 20-ОПП, не свідчить про користування нею нежитловими приміщеннями.
У формі 2-ОПП ФОП ОСОБА_4 у колонці «тип права на об'єкт оподаткування» обрано позначку 8, що означає «право короткострокового користування, оренди або найму».
Отже, ФОП ОСОБА_4 відомості про зазначені об'єкті вказані у формі як такі, які пов'язані з оподаткуванням та знаходяться на праві короткострокового користування у зв'язку з розміщенням в них платіжних терміналів, а не у зв'язку з користуванням нею цими приміщеннями.
Крім того Довідка містить інформацію, щодо того, що дружина Позивача є засновником салону краси «Сцена 55», який розташований за адресою АДРЕСА_2 , «Moms bakery.Odessa», та пізніше грумінгу « ІНФОРМАЦІЯ_4 », які розташовані за адресою АДРЕСА_3 .
Проте доказів на підтвердження такої позиції до суду не надано.
Також за позицією Національного агентства з питань запобігання корупції про користування дружиною Позивача нежитловим приміщеннями за адресою АДРЕСА_4 свідчить те, що вона сплачувала комісію за еквайрингове обслуговування, надане в торгових точках - салон краси «Сцена55» та TROPICALBAKERY.
Так відповідно положення п. 6.2 Договору про спільну діяльність та надання послуг від 01 липня 2022 року, згідно з яким розрахунок між сторонами здійснюється шляхом розподілу доходів за пропорцією 50% на 50% кожному зі сторін. Згідно з п.п. 2.6 та 2.7 зазначеного договору сторони домовились, що замовлення і придбання майна, обладнання та інше, що є вкладом згідно договору, здійснюються ОСОБА_3 , а також можуть здійснюватися ФОП ОСОБА_4 з обов'язковим повідомлення ОСОБА_3 . При цьому усі вклади, які залучаються до спільної діяльності, і потребують витрат грошових коштів здійснюються лише за рахунок ОСОБА_3 .
У зв'язку з цим ФОП ОСОБА_4 отримувала частину доходу від діяльності Салону, а компенсацію ОСОБА_3 понесених нею витрат на виконання зобов'язань за договором отримувала за рахунок його доходу від кафе ( ОСОБА_3 у приміщенні кафе здійснював продаж кави та кондитерських виробів).
Приймання ФОП ОСОБА_4 платежів за свої послуги за договором за адресою Салону та кафе та сплата у зв'язку з цим комісії банку не доводить факту користування приміщенням.
Стверджуючи про користування дружиною Позивача нежитловими приміщеннями, Національне агентство не визначило конкретного періоду впродовж якого за його позицією здійснювалось таке користування.
Отже, Національним агентством не встановлено, що нежитлові приміщення за адресою: АДРЕСА_3 та АДРЕСА_2 перебували у користуванні у дружини Позивача не менше половини днів протягом 2023 року або на 31 грудня 2023 року.
Резюмуючи наведене суд зазначає. що в Довідці Відповідач зазначає, що користування дружиною Позивача нежитловими приміщеннями за адресою АДРЕСА_2 та АДРЕСА_3 , свідчить те, що за зазначеними адресами діють кафе та салон краси, в той же час дружина Позивача в соціальних мережах рекламує зазначені заклади, а також як фізична особа-підприємець має види економічної діяльності, пов'язані з функціонування салону краси та кафе, а також здійснювала сплату комісії за еквайрінгове обслуговування,на дане в торговій точці салон краси « ІНФОРМАЦІЯ_1 » за адресою АДРЕСА_2 .
Судом встановлено, що під час перевірки декларації Позивача ним надавалися пояснення та документальні докази на спростування такої позиції, проте вони не були прийняті до уваги Відповідачем, більш того оцінку таким поясненням відповідачем не надано.
З огляду на викладене, суд вважає, що Відповідачем при проведенні перевірки належним чином не досліджено всіх доказів щодо діяльності дружини позивача, а отже висновки Відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Судом встановлено, що у пункті 5 розділу 3.1 Довідки зазначено, що суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір доходу від зайняття підприємницькою діяльністю, отриманий членом сім'ї (дружиною), вказавши - 4 975 551,00 гривні. Відповідно до відомостей, наданих Державною податковою службою України, за результатами проведеного в рамках кримінального провадження дослідження фінансово-господарської діяльності ОСОБА_4 встановлено, що розмір доходу від зайняття нею підприємницькою діяльністю у 2023 році становив 577 459,03 гривні.
Напротивагу зазначеного в довідці судом встановлено, що ФОП ОСОБА_4 подано податкову декларацію платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2023 рік, згідно з якою дохід за 2023 рік склав 4 975 551,00 грн, з якого сплачено податки. Зазначена декларація прийнята податковими органами.
Крім того, ФОП ОСОБА_4 велася книга обліку доходів копію якої надано як додаток до позову.
Судом встановлено, що на рахунок ФОП ОСОБА_4 , відкритий в АТ КБ «Приватбанк» № НОМЕР_1 , у 2023 році надійшло 626 205, 86 грн доходу від підприємницької діяльності, на рахунок, відкритий в АТ «Перший Український Міжнародний Банк» № НОМЕР_2 , у 2023 році надійшло 325 480,72 грн доходу від підприємницької діяльності, на рахунок, відкритий в АБ «Південний» № НОМЕР_3 , у 2023 році надійшло 360 344,95 грн доходу від підприємницької діяльності. Загалом на рахунки ФОП ОСОБА_4 у 2023 році надійшло 1 312 031,53 грн (копії виписок додаються). Крім того, за період з 01 жовтня по 31 грудня 2023 року через ПРРО отримано 675 312, 23 грн, що підтверджується листом ГУ ДПС в Одеській області від 20.06.2025 № 28353/6/15-32-07-06-06.
Позивачем зазначено, що до 01 жовтня 2023 року ФОП ОСОБА_4 здійснювала підприємницьку діяльність без реєстратор розрахункових операцій та отримувала доходи готівкою та на рахунок, відкритий в АТ КБ «ПриватБанк» як фізичною особою.
Доказів проведення органами державної податкової служби перевірки дотримання податкового законодавства ФОП ОСОБА_8 за 2023 рік до суду не надано. Відтак, відсутні підстави вважати, що в податковій декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця, поданій ФОП ОСОБА_4 за 2023 рік, містяться недостовірні відомості про її доходи.
З огляду на викладене відповідачем не надано належних доказів, які б підтвердили правомірність оспорюваного в цій частині висновку, викладеного в Довідці.
Судом встановлено, що у пункті 6.1 Довідки зазначено, що суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір свого активу - готівкових коштів, наявних у нього станом на 21.12.2023, вказавши 600 000 грн.
Національне агентство з питань запобігання корупції зазначило, що дохід Позивача за 2023 склав 358 212,08 грн (з урахуванням сплати податків, понесених витрат прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб). Загальножиттєві витрати Позивача за позицією Національного агентства з питань запобігання корупції склали 417 213,86 грн.
Дослідивши надані докази судом встановлено, що на банківський рахунок Позивача, відкритий в АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшли кошти в розмірі 383 278,26 грн заробітної плати, що підтверджується належними та допустимими доказами, зокрема копією виписки.
Крім того, як вище встановлено судом, дохід дружини Позивача за 2023 рік склав 4 975 551,00 грн, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2023 рік.
Відповідно до ч.2 ст.61 Сімейного кодексу України об'єктом права спільної сумісної власності є заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя.
Отже, для розрахунку можливості Позивача здійснити заощадження Національним агентством з питань запобігання корупції безпідставно не враховано дохід його дружини.
Також, відповідачем не надано доказів на підтвердження загальножиттєвих витрат Позивача у розмірі 417213,86 грн.
Відповідно до п.7 ч.1 ст.46 Закону України «Про запобігання корупції» у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, підлягають відображенню відомості про отримані доходи суб'єкта декларування або членів його сім'ї, у тому числі подарунки. При цьому відомості щодо подарунка зазначаються лише у разі, якщо його вартість перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року, а для подарунків у вигляді грошових коштів - якщо розмір таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, перевищує п'ять прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року.
Позивач в поясненнях на запит Національного агентства з питань запобігання корупції повідомив, що і він і члени його родини отримували подарунки у грошовій формі з нагоди різних свят у розмірах, що не перевищував п'ять прожиткових мінімумів. Проте такі пояснення протиправно не враховані та при виготовленні Довідки їм не надано оцінки.
Судом встановлено, що у пункту 6.2 пункту 6 розділу 3.1 Довідки зазначено, що суб'єкт декларування зазначив відомості, які не відповідають дійсності, про розмір активу - готівкових коштів, наявних у члена сім'ї (дружини) станом на 31.12.2023, вказавши 180 000,00 дол. США, що еквівалентно (за офіційним середнім за 2023 рік курсом НБУ - 36,57 грн) 6 582 600,00 гривень.
Відповідно до ст. 51-3 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Повній перевірці підлягають декларації службових осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, суб'єктів декларування, які займають посади, пов'язані з високим рівнем корупційних ризиків, перелік яких затверджується Національним агентством.
Повній перевірці також підлягають декларації, подані іншими суб'єктами декларування, у разі виявлення в них невідповідностей за результатами логічного та арифметичного контролю.
Національне агентство проводить повну перевірку декларації на підставі інформації, отриманої від фізичних та юридичних осіб, із медіа та інших джерел, про можливе відображення у декларації недостовірних відомостей.
Національне агентство визначає порядок відбору декларацій для проведення повної перевірки та черговість такої перевірки на підставі оцінки ризиків, а також порядок автоматизованого розподілу обов'язків з проведення повної перевірки між уповноваженими особами Національного агентства.
Національне агентство за допомогою програмних засобів Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, забезпечує ведення черги декларацій, відібраних для проведення їх повної перевірки, та інформує суб'єкта декларування про включення поданої ним декларації до зазначеної черги декларацій.
У разі встановлення за результатами повної перевірки декларації відображення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство письмово повідомляє про це керівника відповідного державного органу, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їх апарату, юридичної особи публічного права, в якому працює відповідний суб'єкт декларування, та спеціально уповноважені суб'єкти у сфері протидії корупції.
У разі виявлення за результатами повної перевірки декларації ознак необґрунтованості активів Національним агентством надається можливість суб'єкту декларування протягом десяти робочих днів надати письмове пояснення за таким фактом із відповідними доказами. У разі ненадання суб'єктом декларування у зазначені строки письмових пояснень і доказів чи надання не в повному обсязі Національне агентство інформує про це Національне антикорупційне бюро України та Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру.
Суб'єкт декларування має право ознайомитися з усіма матеріалами повної перевірки щодо себе за результатами її проведення. Копії матеріалів повної перевірки надаються Національним агентством на письмовий запит суб'єкта декларування протягом семи робочих днів з дня його отримання.
Повна перевірка декларації проводиться в частині об'єктів декларування, не охоплених повною перевіркою декларацій відповідного суб'єкта декларування за попередні періоди, крім випадків, коли Національне агентство отримало нову інформацію про об'єкт, який перевірявся, або коли наявні нові джерела інформації, що не були відомі чи не були доступні Національному агентству під час проведення попередньої повної перевірки.
Наказом Національного агентства від 29.01.2021 № 26/21 (в подальшому у редакції наказу Національного агентства від 13.11.2023 № 256/23) затверджено Порядок проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16.11.2023 за № 1983/41039 (далі - Порядок № 26/21).
Зокрема, п.4 розділу Порядку № 26/21 встановлено, що повна перевірка декларації передбачає такі дії:
1) аналіз відомостей про об'єкти декларування та їх порівняння з відомостями з реєстрів, банків даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових систем, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих баз даних, реєстрів іноземних держав, із судових рішень, які набрали законної сили, індивідуально-правових актів, інших джерел, що можуть містити інформацію про об'єкти декларування;
2) створення, збирання, одержання, використання та інша обробка документів чи інформації, у тому числі з обмеженим доступом, у тому числі за допомогою автоматизованих засобів, яка є необхідною для повної перевірки, з використанням джерел інформації, визначених у цьому Порядку;
3) звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку;
4) звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку.
Крім того, п. 16 розділу V Порядку № 26/21 передбачено, що у разі виявлення Національним агентством під час проведення повної перевірки можливих недостовірних відомостей у декларації, неточної оцінки задекларованих активів, порушення вимог ст. ст. 23, 25 Закону, ознак незаконного збагачення чи необгрунтованості активів, а також з метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених у декларації, уповноважена особа направляє відповідному суб'єкту декларування запит про надання копій документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності) стосовно активів, розміщених за межами України, а також стосовно інших активів, коли інформація про них відсутня у Національного агентства, та пропозицією надати письмові пояснення відповідно до Закону. Такий запит направляється суб'єкту декларування за допомогою програмних засобів Реєстру, чи електронного зв'язку або на поштову адресу у строк не пізніше 15 робочих днів до дня завершення основного або продовженого строку проведення повної перевірки.
Суб'єкт декларування не пізніше ніж на 10 робочий день з дня отримання відповідного запиту Національного агентства зобов'язаний надати або надіслати за допомогою програмних засобів Реєстру, поштового чи електронного зв'язку копії документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності), та може надати або надіслати в такий самий спосіб письмові пояснення з питань, зазначених у запиті.
Відповідно до абз.6 п.2 розділу І Порядку № 26/21 недостовірні відомості у декларації - відомості, зазначені у декларації відповідно до ст. 46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у правовстановлюючих документах, судових рішеннях, які набрали законної сили, реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, реєстрах іноземних держав, інших джерелах інформації, на суму, що перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не дають змоги ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування.
Положеннями абз.7 п.2 розділу І Порядку № 26/21 визначено, що неточні відомості у декларації відомості, зазначені у декларації відповідно до ст.46 Закону, які відрізняються від відомостей, що містяться у реєстрах, банках даних, інших інформаційно-комунікаційних та довідкових системах, у тому числі тих, що містять інформацію з обмеженим доступом, держателем (адміністратором) яких є державні органи, органи місцевого самоврядування, відкритих базах даних, інших джерелах інформації, на суму, що не перевищує 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації, та/або відомості, які не відповідають дійсності, але за сукупністю інших відомостей дають змогу ідентифікувати члена сім'ї суб'єкта декларування чи об'єкт декларування.
Суд зазначає, що при розрахунку можливості здійснювати заощадження дружиною Позивача, Національне агентство з питань запобігання корупції всі видаткові операції за її банківськими рахунками віднесло до видатків.
Проте Відповідачем не враховано, що не весь рух коштів дружини Позивача є видатками.
Зокрема як встановлено судом дохід дружини за 2023 рік склав 4 975 551,00 грн, що підтверджується податковою декларацією платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2023 рік.
Також у Довідці зазначено, що «дружина Позивача у 2021 році почала здійснювати підприємницьку діяльність у сфері надання послуг салону краси, яка є фінансово затратною. Зокрема така діяльність передбачає постійні витрати на утримання приміщення, закупівлю витратних матеріалів і професійного обладнання, оплату праці персоналу, дотримання санітарно-гігієнічних норм та інші обов'язкові витрати, пов'язані із забезпеченням безперебійного функціонування закладу», проте ОСОБА_4 зареєстрована як ФОП 27.12.2022 року, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Крім того, Національним агентством з питань запобігання корупції не встановлено, що дружина Позивача здійснювала діяльність з надання послуг салону краси, а також не встановлено, що вона орендувала для цього приміщення та несла інші пов'язані з цим витрати.
Основним видом економічної діяльності ФОП ОСОБА_4 є спеціалізована діяльність із дизайну (КВЕД 74.10). Як вже зазначалось вище, ФОП ОСОБА_4 надавала послуги з дизайну салону краси, а не послугу салону краси. Така діяльність не потребує витрат ні на оренду приміщення, ні на оплату найманого персоналу і не потребує суттєвих витрат.
Отже, висновок Національного агентства з питань запобігання корупції щодо розміру готівкових грошових активів дружини позивача ґрунтується на припущеннях, а відтак є необґрунтованим та не підтверджується належними доказами.
Судом встановлено, що у абзацах 1- 7 розділу 3.3 Довідки зазначено, що результати повної перевірки декларації на наявність конфлікту інтересів Встановлено ознаки порушення суб'єктом декларування ст. 23 Закону.
Зокрема, під час перевірки встановлено, що суб'єкт декларування користується транспортним засобом - автомобілем марки MERSEDES-BENZ E 350 CDI, 2017 р.в., який належить третій особі - ОСОБА_3 , відомості про який суб'єкт декларування зазначає в деклараціях, починаючи з 2020 року.
Стосовно зазначеного висновку суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.23 Закону України «Про запобігання корупції» особам, зазначеним у п.п.1,2 ч.1 ст.3 цього Закону, забороняється безпосередньо або через інших осіб вимагати, просити, одержувати подарунки для себе чи близьких їм осіб від юридичних або фізичних осіб:
1) у зв'язку із здійсненням такими особами діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування;
2) якщо особа, яка дарує, перебуває в підпорядкуванні такої особи.
Особи, зазначені у п.п.1,2 ч.1 ст.3 цього Закону, можуть приймати подарунки, які відповідають загальновизнаним уявленням про гостинність, крім випадків, передбачених частиною першою цієї статті, якщо вартість таких подарунків одноразово не перевищує двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на день прийняття подарунка, а сукупна вартість таких подарунків, отриманих від однієї особи (групи осіб) протягом року, не перевищує чотирьох прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на 1 січня року, в якому прийнято подарунки.
Згідно з абз.11 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання корупції» подарунок - грошові кошти або інше майно, переваги, пільги, послуги, нематеріальні активи, які надають/одержують безоплатно або за ціною, нижчою мінімальної ринкової.
У поясненнях, наданих під час повної перевірки, Позивач повідомив, що ОСОБА_3 зберігає свій автомобіль на стоянці, розташованій на прибудинковій території будинку, в якому проживає Позивач, оскільки територія знаходиться під охороною та постійним наглядом.
Інколи з дозволу ОСОБА_3 Позивач користується зазначеним автомобілем, проте таке користування не є систематичним та не перевищує половину днів звітного року та 30 днів на кінець року. Жодних договорів між нами не укладалось. У разі користування автомобілем Позивач оплачує заправку його пальним. У постійному користуванні Позивачем зазначеним автомобілем потреби немає, адже впродовж робочого дня в його розпорядженні є службовий автомобіль. Позивачем було сплачено вартість ремонту автомобіля ОСОБА_3 на загальну суму 105 350 грн. На підтвердження вказано факту позивачем надано до суду копії видаткових накладних.
Суд зазначає, що у Довідці не наведено обставин на підтвердження того, що позивач використовував зазначений транспортний засіб у зв'язку із здійсненням діяльності, пов'язаної із виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, яка б безпосередньо була пов'язана з ОСОБА_3 .
Крім того, доказів того, що ОСОБА_3 перебуває у підпорядкуванні Позивача до суду не надано.
Таким чином, підстави для застосування до позивача ст.23 Закону України «Про запобігання корупції» - відсутні, а отже висновки Відповідача в цій частині є необґрунтованими.
Судом встановлено, що у розділі 4.1 Довідки зазначено, що за результатами повної перевірки декларації щорічної за 2023 рік, унікальний ідентифікатор документа - 016f3772-93f0-4c0a-9da4-8e1fc210effd, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління БЕБ в Одеській області, встановлено, що суб'єкт декларування при поданні декларації зазначив недостовірні відомості (п.2, п.п. 3.1, 3.2 п.3, п.п.6.1 п.6 розділу 3.1 цієї Довідки) та неточні відомості (п.п. 3.3 п. 3, п.4, п.5, п.п. 6.2, 6.3 п.6, п.7 розділу 3.1 цієї Довідки), чим не дотримав вимог пп. 1, 2, 5, 7, 8, 8-1 ст.46 Закону.
Недостовірні відомості, зазначені у декларації (п.п. 3.1, 3.2 п. 3, п.п. 6.1 п.6 розділу 3.1 цієї Довідки), відрізняються від достовірних на загальну суму 2 007 800, 00 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації.
У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України.
Суд зазначає, що відповідно до ст. 366-2 Кримінального кодексу України умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму від 500 до 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, -
карається штрафом від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин або обмеженням волі на строк до двох років, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Частиною 2 вказаної статті передбачено, що умисне внесення суб'єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України "Про запобігання корупції", якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, -
карається штрафом від чотирьох тисяч до п'яти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від ста п'ятдесяти до двохсот сорока годин, або обмеженням волі на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років.
Суд зазначає, що мотивом кримінального правопорушення є внутрішнє спонукання, яке штовхає особу на його вчинення. У кримінальному правопорушенні із прямим умислом з'ясування мотиву дозволяє встановити головним чином причини скоєного правопорушення. Відсутність мотиву, який би спонукав особу на скоєння даного кримінального правопорушення, може вказувати на відсутність умислу його вчинення.
В свою чергу метою вчинення кримінального правопорушення є те, заради чого вчиняється протиправне діяння, досягається певний шкідливий результат для суспільства та вигода майнового або немайнового характеру для правопорушника. Наявність мети свідчить про вчинення кримінального правопорушення з прямим умислом. Для ст. 366-2 КК України метою умисного внесення завідомо недостовірних відомостей до декларації може бути приховання необґрунтованих активів, приховання витрат, дійсних статків особи, пов'язаності з іншими особами, приналежності до громадянства/підданства іншої країни тощо. Тобто метою є приховання від громадськості та контролюючих органів відомостей про джерела походження об'єктів декларування, зв'язок з ними суб'єкта декларування та отримання для себе через це позитивних наслідків (продовження перебування на посаді, приховання іншого злочину і непритягнення до відповідальності тощо).
Отже, висновку про наявність в діях Позивача ознаки правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 Кримінального кодексу України, має передувати встановлення умисного недекларування Позивачем відомостей, зазначених у підпунктах п.п. 3.1, 3.2 п. 3, п.п. 6.1 п.6 розділу 3.1 цієї Довідки.
Як встановлено судом Відповідачем не надано належних доказів щодо порушень позивача зазначених у підпунктах п.п. 3.1, 3.2 п. 3, п.п. 6.1 п.6 розділу 3.1 цієї Довідки, а отже висновок щодо того, що Відповідачем встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 366-2 Кримінального кодексу України є передчасним.
У абзацах 1, 2 розділу 4.3 Довідки зазначено, що за результатами повної перевірки встановлено ознаки правопорушення ст.23 Закону. У діях суб'єкта декларування встановлено ознаки правопорушення, передбаченого ст.172-5 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Суд зазначає, що дослідженими доказами та встановленими вище обставинами справи спростовано дане твердження та наданою представником позивача відповіддю НАЗК підтверджується та обставина, що відносно позивача протокол про адміністративне правопорушення на складався.
Додо можливості отримання контролюючим органом доказів достатніх для прийняття зазначеної Довідки суд зазначає наступне.
Згідно з ч.1 ст.51-3 Закону України «Про запобігання корупції» повна перевірка декларації полягає у з'ясуванні достовірності задекларованих відомостей, точності оцінки задекларованих активів, перевірці на наявність конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів і може проводитися у період здійснення суб'єктом декларування діяльності, пов'язаної з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, а також протягом трьох років після припинення такої діяльності.
Відповідно до підпунктів 3, 4 пункту 4 розділу V Порядку повна перевірка передбачає, зокрема, звернення у разі необхідності до посадових та службових осіб державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, суб'єктів господарювання незалежно від форми власності та їх посадових осіб, громадян та їх об'єднань для отримання письмових пояснень, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку; звернення у разі необхідності до суб'єкта декларування для отримання пояснень та копій підтвердних документів, їх розгляд і врахування з огляду на іншу отриману інформацію під час проведення повної перевірки відповідно до цього Порядку.
Доказів того, що Національне агентство з питань запобігання корупції вчиняло передбачені нормами чинного законодавства дії щодо звернення до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 щодо підтвердження чи спростування інформації про користування дружиною Позивача нежитловими приміщеннями, а також користування Позивачем автомобілем ОСОБА_3 до суду не надано.
У довідці зазначено, що від дружини відповідача станом на день складання Довідки відповідь на запит не надходила.
Проте, відповідно до п. 17 Порядку повна перевірка повинна бути завершена у строк не більше ніж 120 днів з дня початку строку проведення повної перевірки. За наявності підстав, визначених у цьому Порядку, керівник структурного підрозділу за погодженням із керівником самостійного структурного підрозділу та заступником Голови Національного агентства або Головою Національного агентства може продовжити строк проведення повної перевірки на підставі обґрунтованої доповідної записки уповноваженої особи, яка проводить повну перевірку, на загальний сукупний строк не більше ніж 60 днів.
Повна перевірка була розпочата 24 лютого 2025 року та закінчена 06 червня 2025 року. Тобто повна перевірка була завершена на 103-й день її проведення.
З огляду на викладене Відповідач за відсутності запитуваних пояснень від дружини Позивача до завершення граничних строків для перевірки прийнято оскаржувану Довідку.
Відповідно до п.16 розділу V Порядку у разі виявлення Національним агентством під час проведення повної перевірки можливих недостовірних відомостей у декларації, неточної оцінки задекларованих активів, порушення вимог статей 23, 25 Закону, ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів, а також з метою підтвердження достовірності відомостей, зазначених у декларації, уповноважена особа направляє відповідному суб'єкту декларування запит про надання копій документів, що підтверджують достовірність зазначених у декларації відомостей (за їх наявності) стосовно активів, розміщених за межами України, а також стосовно інших активів, коли інформація про них відсутня у Національного агентства, та пропозицією надати письмові пояснення відповідно до Закону. Такий запит направляється суб'єкту декларування за допомогою програмних засобів Реєстру, чи електронного зв'язку або на поштову адресу у строк не пізніше 15 робочих днів до дня завершення основного або продовженого строку проведення повної перевірки.
Проте такий запит уповноважена особа Позивачу не направляла. Єдиний запит, який було направлено Позивачу в рамках проведення повної перевірки декларації був направлений з метою з'ясування достовірності відомостей, зазначених у декларації, точності оцінки задекларованих активів, наявності ознак конфлікту інтересів та ознак незаконного збагачення чи необґрунтованості активів.
Після виявлення Національним агентством можливих недостовірних відомостей у декларації запит Позивачу всупереч п. 16 розділу V Порядку не надсилався.
З огляду на викладене Відповідач не вжив належних заходів для з'ясування всіх обставин декларування позивачем зазначених у декларації активів.
Суд звертає увагу на те, що адміністративний суд не робить висновку у цій справі про правильність або неправильність зазначення позивачем відомостей у декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а лише надає оцінку діям відповідача під час вчинення дій (прийняття рішень) на предмет їх відповідності критеріям, що передбачені ч.2 ст.2 КАС України.
Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 26.09.2023 у справі № 460/238/22.
З приводу тверджень відповідача про відсутність порушеного права позивача та невірного обраного способу захисту суд вказує про наступне.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч.1 та 2 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій.
Отже, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
З цього випливає, що під час розгляду кожної справи суд повинен встановити чи має місце порушення прав та інтересів особи, адже без цього не можна виконати завдання адміністративного судочинства. Якщо особа не довела факту порушення своїх прав чи інтересів, то навіть у разі, якщо дії суб'єкта владних повноважень є протиправними, це не має самостійного правового значення.
Аналогічна правова позиція неодноразово викладалася Верховним Судом, зокрема в постановах від 30.10.2019 у справі № 316/2721/15-а, від 11.11.2020 у справі № 640/19903/19, від 26.07.2021 у справі № 420/2068/19, від 26.09.2023 у справі № 460/238/22.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Водночас Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення ч.2 ст.55 Конституції України, в рішенні від 14.12.2011 № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (ч. 2 ст. 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
За приписами п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Верховний Суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що за владно-регулятивною природою всі юридичні акти поділяються на правотворчі, правотлумачні (правоінтерпретаційні) та правозастосовні. Нормативно-правові акти належать до правотворчих, а індивідуальні - до правозастосовних.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - це індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
На підставі абзацу 2 ч.4 ст.45 Закону № 1700 у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
При цьому, п.11 розділу VI Порядку № 26/21 передбачено, що про необхідність подання декларації з достовірними відомостями відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.45 Закону в разі виявлення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру або електронного зв'язку.
Таким чином, у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей довідка про результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єкта декларування у вигляді виникнення обов'язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк.
Отже, спірна довідка містить владний припис НАЗК, що виданий ним на виконання владно-управлінських функцій, визначених ст.51-3 Закону № 1700, який стосується прав та інтересів позивача та дія якого вичерпується його виконанням.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов'язковий) припис щодо конкретної особи (суб'єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням.
Верховний Суд в своїх постановах у справах № 640/29515/21, 240/24844/21, 160/4098/22 та 520/25012/21 констатував, що спірні правовідносини виникли у зв'язку із винесенням НАЗК спірної довідки в процедурі здійснення публічно-владних управлінських функцій і така довідка стосується прав, обов'язків та охоронюваних законом інтересів позивача, мають характер юридичного спору, який підлягає вирішенню у порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно ч.5,6 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
З урахуванням вищевказаного, суд не знаходить підстав для відступу від висновків, викладених в постановах Верховного Суду від 23.03.2023 у справі № 160/4098/22, від 06.04.2023 № 640/29515/21, від 15.06.2023 у справі № 240/24844/21 та від 23.11.2023 у справі № 520/25012/21, а тому спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Беручи до уваги наведене, на переконання суду, складена НАЗК довідка про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області порушує права та охоронювані законом інтереси позивача, а обраний позивачем спосіб захисту суб'єктивних прав є ефективним, оскільки матиме найбільший ефект по відновленню відповідних прав, свобод та інтересів на стільки, на скільки це можливо.
Відповідно до правового висновку, висловленого в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.01.2021 у справі №522/1528/15-ц формуються виходячи із конкретних обставин справи. Тобто, на відміну від повноважень законодавчої гілки влади, до повноважень суду не належить формулювання абстрактних правил поведінки для життєвих ситуацій, які підпадають під дію певних норм права. При цьому, під судовим рішенням в подібних правовідносинах розуміються такі рішення, у яких є аналогічними предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, і відповідно, має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.
Сформовані Верховним Судом в постановах від 07.02.2017 у справі № 21-3072а16, від 10.01.2019 у справі № 855/3/19, від 11.04.2017 у справі № 800/340/16, від 12.06.2018 у справі № 826/4406/16, від 05.03.2020 у справі № 826/12535/17, від 20.11.2019 у справі № 522/23068/16 висновки не стосуються питань застосування приписів антикорупційного законодавства, а тому обставини вказаних справ є відмінним від спірних правовідносин.
Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Вказані приписи КАС України дають підстави для висновку, що тягар доказування правомірності рішень та/або дій та/або бездіяльності покладається виключно на суб'єкта владних повноважень, який у свою чергу зобов'язаний подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Матеріали справи свідчать, що НАЗК до суду не подало жодного доказу в обґрунтування правомірності власного висновку, а лише послалося на таємницю слідства.
У відзиві на позовну заяву відповідачем продубльовано висновки викладені в Довідки від 06 червня 2025 року № 422/25 та не надано додаткових доказів та пояснень на підтвердження зазначеної в ній позиції.
При цьому, суд наголошує, що відповідно до ч.2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також п. 2, 4-6 ч.5 ст.44 КАС України передбачено, що учасники справи зобов'язані, зокрема, сприяти своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи; подавати наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки.
При цьому, суд враховує, що згідно зі ст.80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Проте, НАЗК не надало належних доказів неможливості виконання власного процесуального обов'язку з надання доказів до суду.
Суд вважає, що вказане свідчить про намагання відповідача перекласти тягар доказування протиправності власного висновку на позивача та одночасно переклавши тягар доказування правомірності такого висновку на суд, що суперечить завданню адміністративного судочинства.
Отже, проаналізувавши вказане у своїй сукупності суд вважає безпідставними висновки НАЗК про зазначення позивачем недостовірних відомостей у декларації, зокрема щодо відомостей, які зазначені у підпункти 3.1, 3.2 пункту 3, пункт 5, підпункти 6.1, 6.2 пункту 6 розділу 3.1, абзаци 1-7 розділу 3.3 спірної довідки.
Підсумовуючи вищевикладене, суд вважає наявними підстави для визнання протиправною та скасування підпункти 3.1, 3.2 пункту 3, пункт 5, підпункти 6.1, 6.2 пункту 6 розділу 3.1, абзаци 1-7 розділу 3.3, розділ 4.1, абзаци 1, 2 розділу 4.3 Довідки від 06 червня 2025 року № 422/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області, прийнятої Національним агентством з питань запобігання корупції.
Враховуючи вищевикладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивачем при подані даного адміністративного позову було сплачено судовий збір у розмірі 968,00 грн., суд вважає за необхідне стягнути дані кошти на користь позивача.
До суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, в обґрунтування якого зазначено, що враховуючи характер та зміст спірних правовідносин адміністративна справа № 420/22296/25 не відноситься до окремої категорії справ незначної складності, оскільки не підпадає під критерії, які визначені у ст.263 КАС України
Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1-3 ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.
Відповідно до ч.3 ст.257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Згідно із п.10 ч.6 ст.12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.
Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч.3 ст.257 КАС України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.
При відкритті провадження, суд дійшов висновку, що справу за позовом можливо розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у цій справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін.
Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч.6 ст.262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
З огляду на те, що матеріали справи свідчать про те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності, малозначним, не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, тому в задоволенні клопотання про розгляд справи за правилами порядку загального позовного провадження необхідно відмовити.
Крім того, до суду від Національного агентства з питань запобігання корупції надійшло клопотання про закриття провадження по справі.
В обґрунтування зазначеного клопотання зазначено, що як вбачається зі частково оскаржуваної Довідки, складеної Національним агентством за результатами проведення повної перевірки декларації за 2023 рік поданої Позивачем, суб'єкт декларування у декларації зазначив відомості, які відрізняються від достовірних на суму 2007800,00 грн, що перевищує 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, встановлених на дату подання декларації. У зв'язку з цим у діях суб'єкта декларування встановлено ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України.
При цьому, згідно примітки до ст.45 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ст.366-2 КК України, належить до пов'язаних з корупцією кримінальних правопорушень.
Відповідно до ч.7 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції» (далі - Закон) у разі виявлення ознак іншого корупційного або пов'язаного з корупцією правопорушення Національне агентство затверджує обґрунтований висновок та надсилає його іншим спеціально уповноваженим суб'єктам у сфері протидії корупції.
Враховуючи, що за результатами проведення повної перевірки декларації Позивача уповноваженою особою Відповідача виявлено ознаки пов'язаного з корупцією кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, Національним агентством на виконання вимог ч.7 ст.12 Закону, складено та затверджено обґрунтований висновок, який листом від 10.06.2025 № 403-01/50171-25 разом з матеріалами повної перевірки декларації направлено до Державного бюро розслідувань для приєднання до кримінального провадження № 62024000000000981 від 05.11.2024.
З огляду на зазначене, матеріали повної перевірки декларації Позивача с частиною матеріалів вищевказаного кримінального провадження та на них розповсюджується особливий режим доступу.
Так, Національне агентство вважає, що Довідка від 06.06.2025 № 422/25 про результати проведення повної перевірки поданої ОСОБА_1 декларації щорічної за 2023 рік, яка містить в собі висновок про наявність у діях суб'єкта декларування ознак кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366-2 КК України, не може бути предметом розгляду адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства.
Розглянувши зазначене клопотання суд зазначає наступне.
Спірна довідка містить владний припис НАЗК, що виданий ним на виконання владно-управлінських функцій, визначених статтею 51-3 Закону №1700-VII, який стосується прав та інтересів позивача, а не підставі постанови слідчого, прокурора чи слідчого судді, винесеної в порядку КПК України, в зв'язку із чим, висновок представника відповідача про те, що вказана перевірка проведена в рамках конкретного кримінального провадження та її матеріали є доказами у кримінальній справі не відповідають дійсності.
Тому, Верховний Суд дійшов висновку, що довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, у розумінні пункту 19 частини першої статті 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов'язковий) припис щодо конкретної особи (суб'єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням.
Факт оприлюднення на офіційному вебсайті НАЗК довідки про результати проведення повної перевірки, яка містить висновки щодо виявлення у декларації недостовірних відомостей суб'єкта декларування (позивача), з огляду на її правовий статус особи, що займає особливо відповідальне становище, є втручанням в її особисте та/або сімейне життя, що гарантоване, приписами статті 32 Конституції України.
Суд також наголошує, що довідка про результати проведення повної перевірки (її окремі положення), може бути предметом оскарження лише за відсутності ознак адміністративного чи кримінального правопорушення або закриття адміністративної чи кримінальної справи, так як такі правовідносини виникають між суб'єктом декларування та НАЗК лише на стадії завершення перевірки.
Це означає, що якщо за наслідками такої перевірки вже вирішується питання про притягнення суб'єкта декларування до певного виду відповідальності, довідка про результати проведення такої перевірки не може бути оскаржена окремо, так як надання оцінки виявленим порушенням належить органу, що безпосередньо вирішує питання про притягнення особи до певного виду відповідальності.
З урахуванням викладеного суд зазначає, що у НАЗК наявна владна управлінська функція щодо суб'єкта декларування на стадії формування оскаржуваної довідки, що створює для позивача юридичні наслідки і зачіпає його прав та інтереси.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, де суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (п.7 ч.1 ст.4 КАС України).
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
За приписами п.19 ч.1 ст.4 КАС України індивідуальний акт - це акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який (яке) стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
Індивідуально-правові акти як результати правозастосування адресовані конкретним особам, тобто є формально обов'язковими для персоніфікованих (чітко визначених) суб'єктів; містять індивідуальні приписи, в яких зафіксовані суб'єктивні права та/чи обов'язки адресатів цих актів; розраховані на врегулювання лише конкретної життєвої ситуації, а тому їх юридична чинність (формальна обов'язковість) вичерпується одноразовою реалізацією. Крім того, такі акти не можуть мати зворотної дії в часі, а свій зовнішній прояв отримувати не лише в письмовій (документальній), але й в усній (вербальній) або ж фізично-діяльнісній (конклюдентній) формах.
Отже, акт застосування норм права (індивідуальний акт) - це індивідуально-конкретні приписи, що є результатом застосування норм права; акт застосування норм права адресується конкретним суб'єктам і створює права та/чи обов'язки лише для цих суб'єктів; нормативно-правовий акт регулює певний вид суспільних відносин, а акт застосування норм права - конкретну життєву ситуацію; нормативно-правовий акт діє впродовж тривалого часу та не вичерпує свою дію фактами його застосування, тоді як дія індивідуального акта закінчується у зв'язку з припиненням існування конкретних правовідносин.
На підставі абзацу 2 ч.4 ст.45 Закону № 1700 у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей суб'єкт декларування зобов'язаний подати відповідну декларацію з достовірними відомостями.
При цьому, п.11 розділу VI Порядку № 26/21 передбачено, що про необхідність подання декларації з достовірними відомостями відповідно до абзацу 2 ч.4 ст.45 Закону в разі виявлення у декларації недостовірних відомостей Національне агентство повідомляє суб'єкта декларування за допомогою програмних засобів Реєстру або електронного зв'язку.
Таким чином, у разі виявлення у декларації недостовірних відомостей довідка про результати проведення повної перевірки декларації за своєю правовою природою є актом індивідуальної дії, оскільки безпосередньо породжує правові наслідки для суб'єкта декларування у вигляді виникнення обов'язку (подати відповідну декларацію з достовірними відомостями) у встановлений такою довідкою строк.
Отже, спірна довідка містить владний припис НАЗК, що виданий ним на виконання владно-управлінських функцій, визначених ст.51-3 Закону № 1700, який стосується прав та інтересів позивача та дія якого вичерпується його виконанням.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що довідка про результати проведення повної перевірки декларації є рішенням (актом індивідуальної дії) суб'єкта владних повноважень, у розумінні п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України, оскільки цю довідку видано НАЗК на виконання владних управлінських функцій, вона містить владний (обов'язковий) припис щодо конкретної особи (суб'єкта декларування), має строк та її дія вичерпується виконанням.
З огляду на викладене у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про розгляд справи за правилами загального позовного провадження - відмовити.
У задоволенні клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Миколи Міхновського,28, м.Київ, 01103) про визнання протиправними та скасування підпунктів 3.1, 3.2 пункту 3, пункт 5, підпункти 6.1, 6.2 пункту 6 розділу 3.1, абзаци 1-7 розділу 3.3, розділ 4.1, абзаци 1,2 розділу 4.3 довідки від 06.06.2025 року №422/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області, прийнятої Національним агентством з питань запобігання корупції - задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати підпункти 3.1, 3.2 пункту 3, пункт 5, підпункти 6.1, 6.2 пункту 6 розділу 3.1, абзаци 1-7 розділу 3.3, розділ 4.1, абзаци 1, 2 розділу 4.3 Довідки від 06 червня 2025 року № 422/25 про результати проведення повної перевірки декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, щорічної за 2023 рік, поданої ОСОБА_1 , завідувачем Сектору запобігання корупції Територіального управління Бюро економічної безпеки в Одеській області, прийнятої Національним агентством з питань запобігання корупції.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Національного агентства з питань запобігання корупції (бульвар Миколи Міхновського,28, м.Київ, 01103, ЄДРПОУ 40381452) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 968,00 грн..
Рішення може бути оскаржено безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів в порядку приписів ст.295 КАС України.
Рішення набирає законної сили згідно з приписами ст.255 КАС України.
Суддя К.С. Єфіменко