Справа № 826/15013/18
24 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» (10002, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Фащенка-Чаповського, будинок 35 ЄДРПОУ 03344071) до Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, -
ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» звернулось до окружного адміністративного суду м. Києва з позовом, в якому просить суд про визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП з перегляду тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Житомиргаз» у бік економічно обґрунтованого та зобов'язання НКРЕКП встановити для АТ «Житомиргаз» економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, в тому числі і включивши до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій «Вартість газу на технологічні та власні потреби» в 2014 - І півріччя 2018 рр. в розмірі - 240 537,94 тис. грн. без ПДВ.
В обґрунтування позовних вимог позивачем описує власне уявлення про порушення його права, що внаслідок бездіяльності НКРЕКП відбулось його порушення, оскільки станом на момент звернення Позивача з позовною заявою НКРЕКП на підставі звернень Позивача прийнято постанови НКРЕКП: від 03.03.2015 № 509 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для АТ «Житомиргаз» (далі - Постанова № 509), від 30.06.2015 №1894 «Про встановлення тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами для АТ «Житомиргаз» (далі - Постанова №1894), від 24.09.2015 № 2391 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу (на транспортування природного газу розподільними трубопроводами) для АТ «Житомиргаз» (далі - Постанова № 2391), від 29.12.2015 № 3166 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Житомиргаз» (далі - Постанова № 3166), від 24.03.2016 № 427 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Житомиргаз» (зі змінами (далі - Постанова НКРЕКП № 427) (копії постанов додаються) структурами тарифів було передбачено компенсацію різниці в цінах на ВТВ за 2014 рік і І квартал 2015 року в сумі 8 386,7 тис. грн. та компенсацію недоотриманої тарифної виручки у зв'язку із зменшенням обсягів розподілу природного газу у 2014 році у сумі 57 392,9 тис.
Зазначені постанови НКРЕКП у встановленому законом порядку не оскаржувались.
Позовні вимоги Позивача зводяться фактично до непогодження останнього з встановленими вищевказаними постановами НКРЕКП тарифами, водночас Позивач не скористався своїм правом на їх оскарження в судовому порядку, у випадку, якщо він вважає, що вищевказаними постановами встановлені економічно- необґрунтовані тарифи та що НКРЕКП не в повному обсязі врахована сума компенсацій за попередні періоди.
Відповідач - Національна комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, з позовними вимогами не погоджується, та вважає їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву від 29.04.2025 р.) зазначаючи, зокрема, що Позивач звернувся до суду з необґрунтованим та безпідставним позовом «про визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП», без належного мотивування свого порушеного права, відсутність якого спростовується фактичними обставинами справи.
Одночасно, на переконання Регулятора, Позивачем було не вірно обрано спосіб захисту.
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 19 вересня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у цій справі.
Ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 06 квітня 2020 року розгляд позову зупинено для можливості перемирення сторін.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року справу прийнято до провадження та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 826/15013/18 за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Перегляд тарифів на послуги з розподілу природного газу та оцінка економічної обґрунтованості тарифів, які зафіксовані в прийнятих відповідачем Постановах може бути надана судом лише в межах розгляду позову про оскарження Постанови, оскільки тарифи встановлюються відповідними постановами, а відтак належним способом захисту порушених прав внаслідок дії таких тарифів є оскарження постанов із можливістю відшкодування заподіяних збитків, що, однак, не є предметом даного позову (аналогічні висновки викладені в Постанові Восьмого апеляційного адміністративного суду від 12.12.2024 у справі №460/6118/24).
Доказів ініціювання позивачем у законодавчо встановлений строк процедури оскарження Постанови, у тому числі з урахуванням змін (у разі незгоди з рівнем тарифів з розподілу природного газу) по встановленню тарифів з розподілу природного газу на 2014- І півріччя 2018 рр., матеріали справи не містять.
Позивачем не оскаржуються постанови НКРЕКП, якими встановлені тарифи для ліцензіата.
Судом встановлено, що постановою НКРЕКП від 31.08.2023 № 1593 «Про зупинення дії ліцензії з розподілу природного газу, виданої АТ «ЖИТОМИРГАЗ» (додається) з 01.09.2023 зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, виданої АТ «Житомиргаз», у зв'язку з передачею цілісного майнового комплексу з розподілу природного газу іншому суб'єкту господарювання, який отримав відповідну ліцензію та постановою НКРЕКП від 10.01.2024 № 58 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов НКРЕКП» постанову НКРЕКП від 22.12.2021 № 2747 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ЖИТОМИРГАЗ» визнано такою, що втратила чинність.
Отже наразі господарська діяльність з розподілу природного газу АТ «Житомиргаз» не провадиться.
Також судом встановлено, що відповідно до пункту 1 розділу X Методики тариф на послуги розподілу природного газу встановлюється (переглядається) НКРЕКП за умови провадження ліцензіатом господарської діяльності з розподілу природного газу або одночасно з видачею ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу. Тобто, позовна вимога АТ «Житомиргаз» «про перегляд тарифу» є неефективним способом захисту, оскільки не відновляє порушеного на думку позивача права, оскільки з 01.09.2023 зупинено дію ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, видану АТ «Житомиргаз», а тому оскільки матеріали справи не містять будь-яких доказів, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів АТ «Житомиргаз» у зв'язку з нібито вчиненою НКРЕКП бездіяльністю, в силу статті 2 КАС України, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
2. Позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності НКРЕКП «
Судом установлено, що визначення та розрахунок тарифу на послуги розподілу природного газу для суб'єктів господарювання, які отримали або мають намір отримати ліцензію на провадження господарської діяльності з розподілу природного газу здійснюється відповідно до Методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 25.02.2016 № 236 (далі - Методика № 236).
Згідно з положеннями пункту 6 Розділу ІІ Методики № 236 на перехідний період тарифи на послуги розподілу природного газу визначаються окремо для побутових та непобутових споживачів суб'єкта господарювання з розподілу природного газу за одиницю приєднаної потужності.
Пунктом 4 Методики передбачено, що розрахунок тарифу та документи і матеріали надаються суб'єктами господарювання з розподілу природного газу для розгляду до НКРЕКП відповідно до Процедури встановлення та перегляду тарифів на послуги з транспортування, розподілу, постачання природного газу, закачування, зберігання та відбору природного газу, затвердженої постановою НКРЕ, від 03.04.2013 № 369, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 26.04.2013 за № 685/23217 (далі - Процедура 369).
Положеннями пункту 3.1 Процедури 369 визначено, що заява та документи, що до неї додаються, перевіряються структурним підрозділом НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, щодо її відповідності вимогам цієї Процедури.
У разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу II цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ.
При цьому, відповідно до частини першої статті 16 Закону про НКРЕКП проекти рішень Регулятора з питань встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм, якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів), затвердження інвестиційних програм надані Регулятору законом, підлягають відкритому обговоренню.
Згідно з пунктом 2.1. Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866 (далі - Порядок) до винесення питання щодо встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційних програм/планів розвитку/змін до них на відкрите обговорення НКРЕКП ліцензіат має провести відкрите обговорення (відкрите слухання) на місцях питання щодо необхідності встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційної програми/плану розвитку/змін до них із залученням місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування (якщо проект рішення стосується розвитку окремого регіону та/або територіальної громади), за процедурою, наведеною у цьому пункті, якщо інше не передбачено законодавством. У разі необхідності встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційної програми/плану розвитку/змін до них ліцензіат оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті повідомлення та обґрунтування щодо необхідності встановлення цін (тарифів)/змін до них, схвалення/затвердження інвестиційної програми/плану розвитку/змін до них з метою отримання зауважень та пропозицій, а також строк, протягом якого приймаються зауваження і пропозиції та адреса на яку необхідно їх надсилати. Результат відкритого обговорення (відкритого слухання) на місцях оформлюється протоколом, який підлягає оприлюдненню ліцензіатом на своєму офіційному веб-сайті та надсилається до НКРЕКП.
Крім того, під час проведення відкритого обговорення на місцях споживачі мають бути ознайомлені з розрахованими тарифами для побутових споживачів та для не побутових споживачів.
Разом з тим, абзацом третім пункту 3.1. Процедури передбачено, що у разі відповідності заяви та доданих до неї документів, визначених пунктом 2.1 розділу II цієї Процедури, відповідний структурний підрозділ НКРЕ, до компетенції якого належить формування цінової, тарифної та інвестиційної політики в нафтогазовому комплексі, розглядає їх протягом 30 календарних днів з дня надходження до НКРЕ.
Судом встановлено, що заявою від 06.12.2017 № zh05.2-cл-14526-1217 (вхідний № Т-757/17 від 07.12.2017) позивач звернувся до НКРЕКП, з метою встановлення (перегляду) тарифу. Додані до заяви документи відповідали пункту 2.1. Процедури 369, Комісією не було застосовано положення абзацу другого пункту 3.1 Процедури 369, яким передбачено, що у разі надання неповного пакета документів, визначеного пунктом 2.1 розділу II цієї Процедури, заява не розглядається, про що НКРЕ повідомляє заявника у письмовій формі у 10-денний строк з дня надходження таких документів до НКРЕ та повертає їх заявнику.
Судом також встановлено, після здійснення аналізу наданої АТ «Житомиргаз» до НКРЕКП заяви та доданих до неї документів, листом від 29.12.2017 № 13452/16/7-17 відповідачем було надано відповідь позивачу, у встановлені чинним законодавством терміни, зокрема, у 30 денний строк.
Зазначеним вище листом НКРЕКП повідомила Позивача, що розгляд питання про встановлення (перегляду) тарифу для АТ «Житомиргаз» буде можливе після надання додаткової угоди (щодо врегулювання питання платного використання газорозподільних мереж, що належать державі) з усіма додатками, що мають бути завірені належним чином. Крім того, Позивача було повідомлено про те, що «НКРЕКП застерігає АТ «Житомиргаз» від порушення чинного законодавства та пропонує переглянути заяву для встановлення (перегляду) тарифу та документи, що додаються до неї, подані на розгляд до НКРЕКП, на відповідність діючому законодавству та повідомлено про призупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу у зв'язку з необхідністю доопрацювання структури тарифу зі сторони АТ «Житомиргаз» (абзац третій стор. 3 листа НКРЕКП від 29.12.2017 № 13452/16/7-17).
Судом також встановлено, що заявою від 14.03.2018 № Zh05.2-СЛ-4148-0318 ПАТ «Житомиргаз» (вхідний № Т- 125/18 від 14.03.2018) знову звернулось до НКРЕКП, з метою встановлення (перегляду) тарифу. У зв'язку з чим, листом НКРЕКП від 11.04.2018 № 3551/16/7-18 було повідомлено Позивача про призупинення розгляду питання про перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу призупинено, до моменту відновлення кворуму.
Заявою від 26.04.2018 № Zh05.2-сл-7407-0418 ПАТ «Житомиргаз» (вхідний № Т-219/18 від 26.04.2018) знову звернулось до НКРЕКП, з метою встановлення (перегляду) тарифу. У зв'язку з чим, листом НКРЕКП від 25.05.2018 № 4858/16/7-18 було повторно повідомлено Позивача про призупинення розгляду питання про перегляд тарифу на послуги розподілу природного газу призупинено, до моменту відновлення кворуму.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що в спірних правовідносинах поведінка АТ «Житомиргаз» не дає підстави вважати, що під час розгляду заяв Регулятор свавільно чи необґрунтовано зупиняв розгляд заяв АТ «Житомиргаз» про встановлення (перегляд) тарифів чи в інший спосіб ухилявся від виконання покладеного на нього обов'язку прийняти рішення про встановлення тарифу на розподіл природного газу для АТ «Житомиргаз», оскільки більшість заяв товариства мали недоліки в оформленні та змісті.
Тотожна позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.10.2024 у справі № 640/14613/19 за позовом Акціонерного товариства «Оператор газорозподільної системи «Волиньгаз» до НКРЕКП, що має аналогічний предмет спору.
Суд наголошує, що Верховний Суд у постанові від 19.08.2021 у справі № 640/13881/19 визначив, що: «при поданні кожної заяви позивач здійснює відповідний окремий розрахунок, додає відповідні пояснення та обґрунтування щодо кожної зі статей витрат, а також надає відповідні підтверджуючі документи, з урахуванням динаміки зростання ціни газу на покриття ВТВ, рівень заробітної плати та інших витрат позивача, що зумовлює необхідність подання з кожною новою заявою оновленої інформації, а тому розгляд попередньо поданих заяв втрачає актуальність» (указаний правовий підхід також був застосований Верховним Судом у постановах від 30.08.2021 у справі №640/22634/19 та від 24.10.2024 у справі №640/14613/19).
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що твердження Позивача, що Відповідачем не було вчинено дій щодо перегляду та встановлення економічно обґрунтованого для Товариства тарифу на розподіл природного газу та компенсацій недоотриманої тарифної виручки в попередніх періодах, не відповідають дійсним обставинам справи, а тому не заслуговують на увагу суду.
Судом також проаналізовані посилання Позивача на листи (заяви) надані до НКРЕКП впродовж 2014- 2017 років. Суд дійшов висновку, що вони є недоречним, оскільки з урахуванням положень статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, а тому, не можуть бути підставою позову.
Таким чином, твердження Позивача про вчинення НКРЕКП бездіяльності щодо не розгляду заяв ПАТ «Житомиргаз» від 06.12.2017 № zh05.2-cл-14526-1217, від 14.03.2018 № Zh05.2-СЛ-4148-0318 та від 26.04.2018 № Zh05.2-сл-7407-0418 є передчасними та не відповідають дійсним обставинам справи, а отже підстави для задоволення позову відсутні.
Проаналізував позовну вимогу про зобов'язання відповідача встановити для позивача економічно обґрунтований тариф на послуги розподілу природного газу, у тому числі і включивши до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій «Вартість газу на технологічні та власні потреби» в 2014 - І півріччі 2018 рр. 240 537,94 тис.грн. без ПДВ., суд дійшов висновку, що вона є безпідставною та такою, що втручається у дискреційні повноваження НКРЕКП, а отже, не може бути задоволена судом.
Положеннями статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з Методикою при розрахунку тарифів на послуги розподілу природного газу враховуються нормовані виробничо-технологічні витрати та втрати природного газу (технічно неминучий убуток) підприємства з газопостачання та газифікації.
Відповідно до статті 140.3. Податкового кодексу України (в редакції до 01.01.2015) до витрат не включається сума фактичних втрат товарів, крім втрат у межах норм природного убутку чи технічних (виробничих) втрат та витрат із розбалансування природного газу в газорозподільних мережах, що не перевищують розмір, визначений Кабінетом Міністрів України, або іншим органом, визначеним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу», який діяв до 01.10.2015 року, державне управління у сфері функціонування ринку природного газу здійснював Кабінет Міністрів України та центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики в нафтогазовому комплексі, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику в нафтогазовому комплексі, у межах повноважень, визначених законодавством.
Відповідно пункту 4 частини третьої статті 3 Закону України «Про засади функціонування ринку природного газу» центральний орган виконавчої влади, що забезпечував формування державної політики в нафтогазовому комплексі здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Президентом України.
Відповідно до підпункту 14 пункту 4 Положення про Міністерство енергетики та вугільної промисловості України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року № 382/2011, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України відповідно до покладених на нього завдань затверджує перелік нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування, порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку.
Судом встановлено, що посилання позивача про прийняття рішень щодо встановлення обсягів ВТВ належить до компетенції Міністерства палива та енергетики України» (абзац десятий стор. 3 позовної заяви), наразі це Міністерство енергетики та вугільної промисловості України (далі - Міненерговугілля) є вірним.
Відповідно до положень пункту 3 наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 26.10.2004 № 668 «Про затвердження Положення про порядок визначення граничних обсягів виробничо-технологічних витрат і нормативних втрат природного газу, що виникають у газорозподільних мережах» виробничо-технологічні витрати газу (далі - ВТВ) - це газ, що витрачається на виконання певного виду роботи під час його транспортування; виробничо-технологічні втрати газу - це газ, що втрачається під час його транспортування газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами; нормовані (нормативні) втрати газу - сума виробничо-технологічних втрат газу та його втрат за рахунок неприведення об'єму виміряного газу до стандартних умов; рівень граничних нормованих втрат газу для підприємств з газопостачання та газифікації (К нв) - максимально можливий обсяг нормованих втрат у відсотках від загального обсягу газу, прийнятого підприємством з газопостачання та газифікації від постачальників на газорозподільних станціях (далі - ГРС); рівень граничних виробничо-технологічних витрат газу для підприємств з газопостачання та газифікації (К 1н) - максимально можливий обсяг ВТВ у відсотках від загального обсягу газу, прийнятого підприємством з газопостачання та газифікації від постачальників на ГРС.
Судом приймається до уваги посилання відповідача на Наказ Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23.11.2011 №737 «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 29.11.2011 за №1361/20099 (далі - Наказ), яким встановлено порядок визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах.
Відповідно до пунктів 1.1-1.4 Наказу:
річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах розраховуються відповідно до Методики визначення питомих виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 570/7891, Методики визначення питомих виробничо-технологічних витрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09.07.2003 за № 571/7892, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі неприведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25.12.2003 за № 1224/8545; газорозподільні підприємства самостійно згідно з методиками, зазначеними в підпункті 1.1 пункту 1 цього наказу, розраховують річні обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу на календарний рік та не пізніше ніж за 2 місяці до початку року подають їх на затвердження до Міністерства енергетики та вугільної промисловості України; на підставі даних, отриманих від газорозподільних підприємств щодо розрахованих річних обсягів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України впродовж місяця затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік;затверджені розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу є максимально допустимими для певного року.
Ця норма діяла протягом 2014 - 2016 років. Так, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України відповідно до покладених на нього завдань наказом від 23.11.2011 № 737 «Про визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах», встановило порядок визначення розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат.
Згідно з пунктом 1.3 зазначеного вище наказу Міністерство енергетики та вугільної промисловості затверджує щодо кожного газорозподільного підприємства розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах на наступний календарний рік.
Відповідно до наказу Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 23.11.2011 № 737, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затверджувало розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах (далі - ВТВ): наказом від 21.12.2012 № 1060 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2013 рік» сумарно в розмірі 1 058 958,4 тис.м3, зокрема для ПАТ «Житомиргаз» передбачено 23 131,1 тис м3; наказом від 24.09.2014 № 664 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних втрат газорозподільних підприємств на 2014 рік» сумарно в розмірі 832 213 тис.м3, зокрема для ПАТ «Житомиргаз» - 18 550 тис.м3; наказом від 02.03.2015 № 122 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік», що сумарно складають 751 312 тис м3, для ПАТ «Житомиргаз» передбачено 16 946 тис м3. наказом від 25.12.2015 № 847 «Про затвердження розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2016 рік» (зі змінами), що сумарно складають 992100,20 тис м3, зокрема для ПАТ «Житомиргаз» передбачено 27 896 тис м3.
Отже, НКРЕКП при встановленні тарифів для ПАТ «Житомиргаз» в період 2014 - 2016 рр. повністю враховані розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат, затверджені наказами Міненерговугілля на відповідний період.
Змінами до Кодексу газорозподільних систем, затверджених постановою НКРЕКП від 07.11.2016 № 1953 (далі - Кодекс), встановлено порядок визначення очікуваних річних об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на календарний рік на рівні передбачених об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ у тарифі на послуги з розподілу природного газу поточного року, зменшених на показник ефективності, який встановлюється НКРЕКП щороку до 31 грудня і не може перевищувати 5 %.
Відповідно місячні очікувані об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ визначаються Оператором ГРМ, виходячи з потреб власної господарської діяльності, зокрема для забезпечення місячного фізичного балансування ГРМ в межах визначених очікуваних річних об'ємів (обсягів) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ.
Отже, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затверджує розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу, які є максимально допустимими для певного року, а Кодекс визначає очікувані річні об'єми (обсяги) втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в ГРМ на календарний рік, залишаючи Оператору ГРМ можливість здійснювати самостійну помісячну розбивку, виходячи з потреб власної господарської діяльності, зокрема для забезпечення місячного фізичного балансування.
Судом встановлено, що відповідно до положень частини четвертої статті 17 Закону про НКРЕКП у разі застосування будь-якого способу державного регулювання цін порядки (методики) формування, розрахунку та встановлення тарифів повинні забезпечити покриття економічно обґрунтованих витрат, залучення необхідних інвестицій, дотримання екологічних вимог, вимог якості та безпеки, обґрунтованої прибутковості.
Суд наголошує, що максимально допустимі обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу для АТ «Житомиргаз» на 2017 рік Міністерством енергетики та вугільної промисловості України не затверджено.
Наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 25.12.2015 № 847 затверджено розмір нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу для АТ «Житомиргаз» на 2016 рік у обсязі 27896,0 тис.м3.
При розрахунках тарифів на послуги розподілу природного газу протягом 2016 року враховувались обсяги нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу для АТ «Житомиргаз» на рівні 27639,4 тис. м3, що не перевищує граничні обсяги ВТВ, визначені відповідним наказом Міністерства енергетики тавугільної промисловості України.
Суд вважає, що НКРЕКП не заподіяв ліцензіату ПАТ «Житомиргаз» майнової шкоди, оскільки структурою тарифу можуть бути передбачені плановані витрати для покриття вартості газу на нормовані виробничо-технологічні витрати та нормативні втрати природного газу (відповідно до затверджених відповідним наказом Міненерговугілля), а не фактичні обсяги газу, закуплені ліцензіатом протягом періоду.
До Суд встановив, що відповідно до положень чинного законодавства, НКРЕКП не наділена повноваженнями на установлення розміру нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування, порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку, адже це віднесено до виключної компетенції Міненерговугілля.
Відповідно до методології тарифоутворення структурою тарифу не передбачено витрати на послуги балансування. Крім того, відповідно до постанов НКРЕКП № 509 від 03.03.2015, № 1894 від 30.06.2015, № 2391 від 24.09.2015, № 3166 від 29.12.2015, № 427 від 24.03.2016, структурами тарифів було передбачено компенсацію різниці в цінах на ВТВ за 2014 рік і І квартал 2015 року в сумі 8386,7 тис. грн.
Відповідно до положень пункту 3,7 глави 3 Тимчасової методики визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затвердженої постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 389 при розрахунку тарифу до складу планованої тарифної виручки включається планований прибуток, який визначається з урахуванням необхідності, зокрема, фінансування компенсації витрат (збитків), яких зазнало підприємство, та інших обґрунтованих потреб фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання, які не були включені до складу витрат структури тарифу і щодо яких Податковим кодексом України прямо не
встановлено обмежень в частині коригування фінансового результату до оподаткування на різниці, визначені відповідно до положень розділу ІІІ Податкового кодексу України.
Таким чином, при наступному перегляді тарифу на послуги розподілу природного газу ліцензіату могла бути передбачена компенсація недоотриманої тарифної виручки та/або компенсація цін на ВТВ за попередній період, зокрема за 2016-2017 роки.
Суд вважає, що НКРЕКП не наділена повноваженнями на установлення об'єму нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат нафти, природного газу та газового конденсату під час їх видобутку, підготовки до транспортування і транспортування, порядок визначення їх розмірів та ведення їх обліку, адже це віднесено до виключної компетенції Міненерговугілля України.
Суд не приймає до уваги посилання позивача на нібито аналогічні обставини зазначені у постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 року по справі №826/15132/15, якою скасовано додаток до наказу Міненерговугілля від 02.03.2015 №122, яким було затверджено розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат газорозподільних підприємств на 2015 рік так як пунктом 3 резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 року по справі №826/15132/15 зобов'язано Міністерство енергетики та вугільної промисловості України затвердити на 2015 рік розміри нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах інших відповідачів на підставі Методик визначення питомих втрат та виробничо-технологічних втрат природного газу під час його транспортування газорозподільними мережами, затверджених наказом Міністерства палива та енергетики України від 30.05.2003 № 264, та Методики визначення питомих втрат природного газу при його вимірюваннях побутовими лічильниками в разі не приведення об'єму газу до стандартних умов, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України від 21.10.2003 № 595 так як лише після виконання Міністерством енергетики та вугільної промисловості України вимог постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 25.09.2015 року стосовно затвердження на 2015 рік розмірів нормативних втрат і виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільних мережах для позивачів по справі №826/15132/15, НКРЕКП мала би змогу вчиняти дії щодо розгляду питання компенсації вартості газу на виробничо-технологічні потреби і виключно за 2015 рік.
Суд приймає до уваги що відповідачем - НКРЕКП неодноразово наголошувала Позивачу про необхідність та доцільність врегулювання питання платного використання газорозподільних мереж, що належать державі (серед яких лист НКРЕКП від 29.12.2017 № 13452/16/7-17).
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2017 № 95 «Про забезпечення ефективного використання газорозподільних систем або їх складових» (далі - Постанова № 95) передбачено платне використання Операторами ГРМ газорозподільних систем, які знаходяться у державній власності, з передачею таких систем на баланс таких операторів. Пунктами 2, 5, 7, 15 Примірного договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових, затвердженого Постановою №95, передбачено, що: - право власності на майно, надане за цим договором, належить державі; - надане в експлуатацію майно обліковується на балансі оператора; - перелік та залишкова балансова вартість майна, яке надається за цим договором оператору на умовах експлуатації, зазначається в додатку 1, який є невід'ємною частиною цього договору; - оператор щороку здійснює відрахування плати за надане відповідно до цього договору в експлуатацію майно, що належить державі та обліковується на балансі оператора, у розмірі 10 (десяти) відсотків його залишкової балансової вартості.
Так, судом встановлено, що листом НКРЕКП від 29.12.2017 № 13452/16/7-17 повідомлено Позивача, що в наданому АТ «Житомргаз» пакеті документів для перегляду рівня діючого тарифу на послуги розподілу природного газу, зокрема, у Додатку 1 до Договору від 22.11.2012 № 31/10 у переліку державного майна, яке перебуває на балансі підприємства АТ «Житомиргаз» та надається на праві господарського відання, зазначена залишкова вартість майна, що належить державі, у сумі 24 035 тис. грн.
До того ж, акцентовано увагу Позивача, що у наданих АТ «Житомиргаз» для перегляду рівня діючого тарифу на послуги розподілу природного газу не надано відомостей щодо дати на яку визначено залишкову вартість майна, що належить державі та не надано підтверджуючі документи, завірені (підписані) представниками Міненерговугілля, відповідно до яких її визначено» (абзаци перший та третій стор. 4листа НКРЕКП від 29.12.2017 № 13452/16/7-17).
Відсутність даної інформації не дозволяє в повній мірі визначити всі обґрунтовані витрати підприємства, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням майна, що перебуває в експлуатації підприємства.
До того ж, суд встановив, що Комісією дійсно повідомлено Позивача про те, що НКРЕКП розглядає документи, що оформлені лише відповідно до чинного законодавства.
Таким чином, відсутність наведеної інформації не дозволяє в повній мірі визначити всі обґрунтовані витрати підприємства, пов'язані з експлуатацією та обслуговуванням майна, що перебуває в експлуатації підприємства.
Частина третя статі 2 КАС України передбачає, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, яка прийнята Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин повноважень на відповідність закріпленим частиною третьою статті 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання прав та вимог законодавства, інакше було б порушено принцип розподілу влади.
Принцип розподілу влади заперечує надання адміністративному суду адміністративно-дискреційних повноважень - ключовим завданням якого є здійснення правосуддя. Тому завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення.
Суд не може підміняти державний орган рішення якого оскаржується, приймати замість рішення, яке визнається протиправним, інше рішення, яке б відповідало закону, та давати вказівки, які б свідчили про вирішення питань, які належать до компетенції такого суб'єкта владних повноважень, оскільки такі дії виходять за межі визначених йому повноважень законодавцем.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5 (далі - Методологія), дискреційні повноваження - сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість навласний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Пунктом 2.4 Методології визначено, що дискреційні повноваження мають такі ознаки:
1) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд оцінювати юридичний факт (фактичний склад), внаслідок чого можуть виникати, змінюватись або припинятись правовідносини;
2) дозволяють на власний розсуд обирати одну із декількох запропонованих у нормативно-правовому акті, проекті нормативно-правового акта форм реагування на цей юридичний факт;
3) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд вибирати міру публічно-правового впливу щодо фізичних та юридичних осіб, його вид, розмір, спосіб реалізації;
4) дозволяють органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) обрати форму реалізації своїх повноважень - видання нормативного або індивідуально-правового акта, вчинення (утримання від вчинення) адміністративної дії;
5) наділяють орган (особу, уповноважену на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) правом повністю або частково визначати порядок здійснення юридично значущих дій, у тому числі строк та послідовність їх здійснення;
6) надають можливість органу (особі, уповноваженій на виконання функцій держави або місцевого самоврядування) на власний розсуд визначати спосіб виконання управлінського рішення, у тому числі передавати виконання прийнятого рішення підлеглим особам, іншим органам державної влади та місцевого самоврядування, встановлювати строки і процедуру виконання.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта.
З аналізу наведених положень законодавства вбачається, що встановлення Позивачу економічно обґрунтованого тарифу на послуги розподілу природного газу, у тому числі і включивши до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій «Вартість газу на технологічні та власні потреби» в 2014 - І півріччі 2018 рр. 240 537,94 тис.грн. без ПДВ., тобто, на певному рівні, що відноситься до внутрішньої компетенції державного органу, у зв'язку з цим у суду відсутні підстави для задоволення вимог адміністративного позову про зобов'язання НКРЕКП встановлення Позивачу тарифу на транспортування природного газу розподільними трубопроводами на певному рівні, оскільки суд не вправі перебирати на себе компетенцію державного органу шляхом зобов'язання вчинити вищевказані дії.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги АТ «Житомиргаз» щодо включення до структури такого тарифу компенсації недоотриманої тарифної виручки по складовій «Вартість газу на технологічні та власні потреби» в 2014 - І півріччі 2018 рр. 240 537,94 тис.грн. без ПДВ., є необґрунтованими що підтверджується сталою судовою практикою, зокрема, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 10.06.2015 у справі № 826/2854/15 (підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25.11.2015), адже визначення розміру таких складових віднесено до внутрішньої компетенції НКРЕКП.
Крім того судом встановлено, що протягом 2014-2017 років діяли такі рівні тарифів на послуги розподілу природного газу, установлені для ПАТ «Житомиргаз»: з 01.04.2015: 447,40 грн за 1000 м3 (без ПДВ) (встановлений постановою НКРЕКП від 03.03.2015 № 509); з 01.07.2015: 533,40 грн за 1000 м3 (без ПДВ) (встановлений постановою НКРЕКП від 30.06.2015 № 1894); з 01.10.2015: 638,80 грн за 1000 м3 (без ПДВ) (встановлений постановою НКРЕКП від 24.09.2015 № 2391); з 01.01.2016: 627,30 грн за 1000 м3 (без ПДВ) (встановлений постановою НКРЕКП від 29.12.2015 № 3166); з 01.04.2016: 689,40 грн за 1000 м3 (без ПДВ) (встановлений постановою НКРЕКП від 24.03.2016 № 427); з 01.10.2016: 613,90 грн за 1000 м3 (без ПДВ) (встановлений постановою НКРЕКП від 27.09.2016 № 1616); з 01.01.2017: 634,90 грн за 1000 м3 (без ПДВ) (встановлений постановою НКРЕКП від 15.12.2016 № 2285);
Суд зазначає, що структурою тарифу на послуги з розподілу природного газу ПАТ «Житомиргаз», відповідно до постанов НКРЕКП № 509 від 03.03.2015, № 1894 від 30.06.2015, № 2391 від 24.09.2015, № 3166 від 29.12.2015, № 427 від 24.03.2016, було передбачено компенсацію різниці в цінах на ВТВ за 2014 рік і І квартал 2015 року в сумі 8 386,7 тис. грн.
Згідно з вимогами чинного законодавства постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 389 було затверджено Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу (далі - Тимчасова методика), розроблену відповідно до Податкового Кодексу України, законів України «При ринок природного газу», «Про природні монополії» та «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг».
Відповідно до пункту 2 зазначеної постанови, ця постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її опублікування в офіційному друкованому виданні - газеті «Урядовий кур'єр», та діє до 31 грудня 2019 року.
Як було встановлено НКРЕКП у відзиві на позовну заяву поданому до Окружного адміністративного суду м. Києва, лише після набрання чинності Тимчасової методики, при перегляді тарифу, НКРЕКП матиме можливість передбачити компенсації недоотриманої тарифної виручки та/або компенсацію цін на ВТВ за попередні періоди.
Судом також встановлено, що листом від 22.01.2019 № 712/16/7-19 Регулятор повідомив газорозподільні підприємства, в тому числі і АТ «Житомиргаз», що в газеті «Урядовий кур'єр» від 17.01.2019 № 10 було опубліковано Тимчасову методику визначення та розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу, затверджену постановою НКРЕКП від 14.06.2018 № 389 (далі - Тимчасова методика), яка набрала чинності 18.01.2019, і повідомив про необхідність подання заяв про перегляд тарифів на послуги розподілу природного газу та відповідні документи із врахуванням вимог Тимчасової методики та Порядку проведення відкритого обговорення проектів рішень НКРЕКП, затвердженого постановою НКРЕКП від 30.06.2017 № 866.
Листом від 26.02.2019 року № 10005.2-Сл-3260-0219 АТ «Житомиргаз» подав заяву про встановлення (перегляд) тарифу та відповідні документи з урахуванням листа НКРЕКП від 22.01.2019 № 712/16/7-19, в зв'язку із чим листом від 07.03.2019 №2568/16/7-19 був запрошений на першу робочу зустріч для обговорення поданих документів.
Судом встановлено, що 14.03.2019 було проведено робочу зустріч з представниками АТ «Житомиргаз» та надано зауваження до поданих документів.
Листом НКРЕКП від 28.03.2019 № 3420/16/7-19 АТ «Житомиргаз» проінформовано про зупинення розгляду заяви враховуючи потребу додаткового вивчення і доопрацювання питань, що виникли при опрацюванні структури тарифу, відповідно до абзацу п'ятого пункту 8.12 Тимчасової методики.
В подальшому, НКРЕКП листом від 10.04.2019 № 4017/16/7-19 запрошено уповноважених представників АТ «Житомиргаз» 17.04.2019 прибути до НКРЕКП на робочу зустріч для розгляду питання щодо тарифу.
Положеннями пункту 8.6 Тимчасової методики передбачено, що для встановлення тарифу суб'єкт господарювання подає до НКРЕКП заяву про встановлення тарифу за формою, наведеною в додатку 1 до Тимчасової методики, до якої додаються, зокрема, план розвитку газорозподільної системи на наступні 10 років, оформлений з дотриманням вимог розділу IV Кодексу ГРМ, та розрахунок джерел фінансування на перший рік плану розвитку (інвестиційної програми).
Листом від 27.03.2019 № 3326/16.1.1/7-19 запрошено прибути до НКРЕКП уповноважених представників АТ «Житомиргаз» для проведення робочої зустрічі з розгляду та аналізу проекту Плану розвитку газорозподільних систем на 2019 - 2028 роки.
Судом встановлено, що питання, що виникли при аналізі поданого Плану розвитку, та викликали відповідні зауваження.
З огляду на що, листом від 02.05.2019 № 4822/16.1.1/7-19 НКРЕКП проінформувала АТ «Житомиргаз» про зупинення розгляду заяви про встановлення (перегляд) тарифу на послуги розподілу природного газу та Плану розвитку газорозподільної системи АТ «Житомиргаз» на 2019 - 2028 роки згідно з положеннями абзацу п'ятого пункту 8.12 Тимчасової методики у зв'язку з необхідністю доопрацювання структури тарифу таінвестиційної програми.
Судом встановлено,що в подальшому, АТ «Житомиргаз» листом від 16.08.2019 № 10005.2-Сл12396-0819 подано заяву та пакет документів про встановлення (перегляд) тарифу, за результатами розгляду якої Регулятором прийнято постанову від 24.12.2019 № 3020 «Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «ЖИТОМИРГАЗ».
Крім того суд додатково зазначає, що:
1) При розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Житомиргаз», встановленого постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3020 (зі змінами) (додається), враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди у розмірі 28 383,5 тис. грн, що визначена зокрема з урахуванням необхідності фінансування компенсацій витрат, пов'язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015 - 2018 роках природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат, коригування додатково отриманої тарифної виручки за 2017 - 2018 роки, а також з урахуванням результатів проведених заходів державного контролю (постанови НКРЕКП від 09.11.2017 № 1400 та від 07.12.2018 № 1673), якими передбачено коригування річної планованої тарифної виручки у сторону зменшення при перегляді тарифу на послуги розподілу природного газу.
2) При розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Житомиргаз», встановленого постановою НКРЕКП від 30.12.2020 № 2769(додається), враховано суму компенсацій витрат за попередні періоди у розмірі 32 278,3 тис. грн, що визначена зокрема з урахуванням необхідності фінансування компенсацій витрат, пов'язаних із різницею в цінах при закупівлі у 2015 - 2019 років природного газу для виробничо-технологічних витрат, нормативних та питомих втрат, коригування додатково отриманої тарифної виручки за 2017 - 2018 роки, компенсацій недоотриманої тарифної виручки за 2019 рік, а також з урахуванням результатів перевірок відповідно до постанов НКРЕКП від 09.11.2017 № 1400 та від 07.12.2018 № 1673.
3) При розрахунку тарифу на послуги розподілу природного газу для АТ «Житомиргаз», встановленого постановою НКРЕКП від 22.12.2021 № 2747(додається), розмір компенсації витрат за попередні періоди залишено без змін на рівні 32 278,3 тис. грн.
Суд звертає увагу, що на сьогодні також діє Закон України від 14.07.2021 № 1639-IX «Про заходи, спрямовані на подолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу» зі змінами (далі - Закон № 1639), який розроблено з метою визначення комплексу організаційних та економічних заходів, спрямованих наподолання кризових явищ та забезпечення фінансової стабільності на ринку природного газу, зокрема і для урегулювання заборгованостей суб'єктів ринку природного газу.
Згідно з частиною 2 статті 4 Закон № 1639 НКРЕКП затверджуються обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу за даними звітності, поданої операторами газорозподільних систем до НКРЕКП (у тому числі до НКРЕ), над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу, встановленими НКРЕКП (у тому числі НКРЕ), з урахуванням отриманих компенсацій витрат, що підлягають врегулюванню згідно з частиною першою цієї статті, відповідного оператора газорозподільних систем, включеного до Реєстру, окремо по кожному розрахунку, поданому відповідно до частини другої статті 3 цього Закону.
Постановою НКРЕКП від 18.10.2022 № 1319 «Про включення АТ «ЖИТОМИРГАЗ» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу» АТ «Житомиргаз» включено до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, у зв'язку з чим Товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639.
Постановою НКРЕКП 12.03.2024 № 494 «Про затвердження АТ «ЖИТОМИРГАЗ» обсягів перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу» АТ «Житомиргаз» затверджено обсяги перевищення фактичної вартості послуг з розподілу природного газу над 7 тарифною виручкою, передбаченою тарифами на розподіл природного газу за періоди надання послуг з розподілу природного газу до 31 грудня 2019 року включно у сумі 699 656,02 тис. грн (без ПДВ) та за період з 01 січня 2020 року по 31 жовтня 2021 року у сумі 240 089,10 тис. грн (без ПДВ).
Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що враховуючи відсутність бездіяльності НКРЕКП в частині встановлення Позивачу тарифів на послуги з розподілу природного газу для АТ «Житомиргаз», відсутністю правових підстав для перегляду тарифів та фактичною не можливістю НКРЕКП для вчинення таких дій у зв'язку з зупиненням Позивачу дії ліцензії на право провадження господарської діяльності з розподілу природного газу, а також факт включення АТ «Житомиргаз» до Реєстру підприємств, які беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості суб'єктів ринку природного газу, у зв'язку з чим Товариство є учасником процедури врегулювання заборгованості відповідно до Закону № 1639, підстави для задоволення позовної заяви у суду відсутні.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Відмовити у задоволені адміністративного позову ПАТ по газопостачанню та газифікації «Житомиргаз» (10002, Житомирська обл., місто Житомир, вул.Фащенка-Чаповського, будинок 35 ЄДРПОУ 03344071) до Національної комісії що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19, код ЄДРПОУ 39369133), про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії.
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст.293,295 КАС України.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст.255 КАС України.
Рішення складено 24.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р. включно.
Суддя Ю.В. Харченко
.