Справа № 420/6967/25
24 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служба України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА», звернулось до Одеського окружного адміністративного суду з позовом, у якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області № 12440957/40004587 від 30.01.2025 року, про відмову в реєстрації податкової накладної № 112 від 20.12.2024 року в Єдиному реєстрі податкових накладних;
- зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 112 від 20.12.2024 року, подану ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА», за датою її подання.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну № 112 від 20.12.2024 року, реєстрацію якої, з посиланням на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, було необґрунтовано зупинено. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС в Одеській області вказано п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» на підтвердження здійснення господарських операцій надав контролюючому органу: відповідні пояснення, а також повний пакет документів, що підтверджує реальність вказаних господарських операцій. Незважаючи на подання повного пакету документів, що підтверджує реальність заявлених господарських операцій, Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Оскаржуване рішення податкового органу не відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області, з позовними вимогами не погоджуються, та вважають їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву (від 31.03.2025 року вхід.№ЕС/29967/25), наголошуючи, зокрема, що на момент винесення оскаржувального рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 17 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 420/6967/25 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, товариство з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» створено 10.09.2015 року.
З 01.11.2015 року Позивач є платником податку на додану вартість, індивідуальний податковий номер - 400045815522.
В Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань містяться відомості щодо наступних видів діяльності Позивача: 46.74 Оптова торгівля залізними виробами, водопровідним і опалювальним устаткуванням і приладдям до нього (основний) 71.12 Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах 47.52 Роздрібна торгівля залізними виробами, будівельними матеріалами та санітарнотехнічними виробами в спеціалізованих магазинах 46.15 Діяльність посередників у торгівлі меблями, господарськими товарами, залізними та іншими металевими виробами 43.29 Інші будівельно-монтажні роботи 43.22 Монтаж водопровідних мереж, систем опалення та кондиціонування. 03 грудня 2024 року між Позивачем (Продавець) та ТОВ «ГАЙДБУДІНВЕСТ», (ЄДРПОУ 45166042) (Покупець) було узгоджено замовлення (рахунок) на поставку Товару №1941. 20 грудня 2024 року Позивач отримав від ТОВ «ГАЙДБУДІНВЕСТ» передоплату в сумі 142 764,90 грн. на поставку товару згідно замовлення (рахунку) №1941 від 03.12.2024 року, що підтверджується платіжною інструкцією №240 від 20.12.2024 року. 20 грудня 2024 року Позивач в рамках виконання замовлення №1941 від 03.12.2024 року поставив ТОВ «ГАЙДБУДІНВЕСТ» товар на суму 142 764,90 грн., що підтверджується видатковою накладною № 1822 від 20.12.2024 року.
На виконання вищевказаних норм діючого законодавства, у зв'язку з настанням першої події - отримання передоплати, Позивач направив на реєстрацію до Єдиного державного реєстру податкових накладних, податкову накладну № 112 від 20.12.2024 року на суму 142 764,90 грн. в т.ч; ПДВ - 23 794,15 грн.
Квитанцією від 10.01.2025 року реєстрація податкової накладної № 112 від 20.12.2024 року була зупинена. Зі змісту Квитанції вбачається, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової? накладної? від 20.12.2024 №112 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4005, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операції? (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=3.1438%, "Р поточ"=41556.22 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Рішення про відмову у реєстрації податкової накладної № 112 від 20.12.2024 року було оскаржено у адміністративному порядку. Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №8017/40004587/2 від 12.02.2025 року скаргу залишено без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної № 112 від 20.12.2024 року без змін, з підстави: ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання i транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (iнвентаризацiйнi описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачi товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних.
Як вбачається з оскаржуваного Рішення, підставою відмови в реєстрації податкової накладної № 112 від 20.12.2024 року стало надання платником податків копій документів, складених із порушенням законодавства.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, ТОВ «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи чинного законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктами 7, 8 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10, 11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, перелік документів, встановлений п.5 Порядку №520, свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка, зокрема, господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.
Отже, з урахуванням наведеного, суд акцентує, що контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, має не лише запропонувати платнику надати документи, а й чітко окреслити їх перелік, оскільки п.5 Порядку №520 наведено не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави не надання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, ТОВ «СТРОЙ МИР» направило на реєстрацію до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 112 від 20.12.2024.
Квитанцією від 10.01.2025 року реєстрація податкової накладної № 112 від 20.12.2024 року була зупинена. Зі змісту Квитанції вбачається, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 20.12.2024 №112 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 4005, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=3.1438%, "Р поточ"=41556.22.
Також позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, судом з'ясовано, та позивачем наголошено, що до контролюючого органу ним були надані усі необхідні первинні документи на підтвердження виконання умов укладеного з контрагентом договору.
Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС в Одеській області було прийнято рішення № 12440957/40004587 від 30.01.2025 року, Позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 112 від 20.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з тим, що документи були складені/оформлені із порушенням законодавства.
Суд не погоджується з рішеннями комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем надані пояснення та копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН, так як вони повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції, наявність матеріальної бази у позивача для її здійснення та не є складеними з порушенням законодавства.
Суд наголошує, що зазначаючи в рішеннях про відмову у реєстрації податкової накладної про те, що наданні платником податку копії документи, складені/оформлені із порушенням законодавства, відповідач не зазначає які саме документи та в чому полягають ці порушення, або чому надані у своїй сукупності не задовольняють вимоги податкового органу, чи з якими порушеннями законодавства вони складені.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Суд також акцентує, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, відповідними законодавчими приписами. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, не підкреслено у відповідних графах які саме документи мав надати позивач, а отже, у порушення наведених законодавчих положень, оскаржуване рішення містить лише абстрактне твердження про їх не надання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.
Щодо посилання відповідача у відзиві про те, що порушено норми п. 51 Постанови Правління Національного Банку України від 04.07.2018 № 75 «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України», а саме: банківські виписки складені з порушеннями чинного законодавства, суд зазначає наступне.
Лише у відзиві на позовну заяву ГУ ДПС в Одеській області зазначило, що на розгляд Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування Головного управління ДПС в Одеській області Позивачем надані банківські виписки, що ймовірно складені з порушеннями чинного законодавства, так як у зазначеному документі відсутні обов'язкові реквізити.
Суд наголошує, що про такі невідповідності зазначених документів, відповідач не зазначав у жодному своєму рішенні як на стадії зупинення реєстрації так і при відмові у реєстрації податкових накладних. При цьому, сам факт невідповідності банківських виписок Постанові НБУ не є підтвердженням нездійснення розрахунків між учасниками договору та не спростовує факт поставки товару/надання послуг, тобто настання однієї з подій передбачених ст. 187 ПК України.
Суд зазначає, що банківська виписка не виконує функцій первинного документа для отримувача коштів, (п.1.30 Закону 2346 Про платіжні системи та переказ коштів в Україні) тобто не фіксує здійснення певної операції, а тільки узагальнює інформацію щодо їх проведення. Отже, якщо документ не містить достатньо відомостей про операцію або взагалі не містить такої, то це не первинний документ. Клієнт банку отримує банківську виписку, через систему електронних платежів Клієнт-Банк, яка є регістром бухгалтерського обліку.
Свою точку зору податківці висловили у листі ДПСУ від 07.05.2012 р. №7912/6/15-1415, щоб керуватися банківською випискою для підтвердження права на податкові витрати, мають виконуватися такі умови: у виписці зазначаються обов'язкові реквізити первинного документа; виписка складається під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Банківська виписка всіх наведених вище обов'язкових реквізитів не містить. Адже банківська виписка не виконує функцій первинного документа, тобто не фіксує здійснення певної господарської операції, а тільки узагальнює інформацію щодо їх проведення, а отже, є регістром бухгалтерського обліку.
Виписка банка - це, по суті, звіт про здійснені банком операції за дорученням клієнта, він не фіксує факт господарських операцій, а лише відображає інформацію про них за певний період часу. Клієнт не має і не може мати оригіналів документів, які підтверджують надходження на його рахунки коштів, адже він не дає розпоряджень на зарахування коштів. Вони зараховуються банком самостійно, тому що таке право йому надає клієнт договором.
Суд зазначає, що інших документів про надходження коштів на рахунки підприємства банки не дають, що відомо податковому органу, а тому зазначена підстава відмови у реєстрації ПН є протиправною, як така що не ґрунтується на приписах законодавства.
При цьому, суд відмічає, що про невідповідність платіжних інструкцій Постанові НБУ відповідачі заявили лише у відзиві на позовну заяву, ігноруючи ті обставини, що навіть при такій невідповідності (яка існує на думку відповідачів) розрахунки між учасниками договору проведені і послуги надані, що не заперечується відповідачами.
Таким чином, така невідповідність первинних документів існує тільки в твердженнях та припущеннях відповідачів, оскільки банки при проведенні розрахунків між сторонами договору таку невідповідність не вбачають та провели відповідні платежі без зауважень.
На думку суду, у відповідачів при вищезазначених обставинах відсутні повноваження, щодо моніторингу платіжних інструкцій/доручень, виписок на їх відповідність Постанові НБУ.
Із дослідженої квитанції та оскаржуваного рішення судом не встановлено факту витребування у позивача конкретних документів, вони (рішення) не містять чіткого посилання на конкретний вид документа та не зазначено в чому полягає невідповідність закону тим що надані.
Зазначаючи в рішенні про відмову у реєстрації ПН, що позивачем надано копії документів складених із порушенням законодавства, відповідач не наводить жодних конкретних обставин та не вказує, яких саме документів недостатньо та із якими порушеннями виявлені надані, або чому надані у своїй сукупності документи не задовольняють вимоги податкового органу.
Крім того, суд зазначає, що здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Воно не повинне підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій податкового органу.
Така правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема у постановах від 23 жовтня 2018 року справа №822/1817/18, від 21 травня 2019 року справа №0940/1240/18, від 10 квітня 2020 року справа №819/330/18.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що встановлені судом обставини свідчать про недотримання контролюючим органом вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості при винесенні оскаржуваних рішень, виконання яких, при цьому, є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог суб'єкта владних повноважень.
У Пункті 110 рішення від 23 липня 2002 року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Європейським судом з прав людини визначено, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що на виконання вимог ч.2 ст.7 КАС України, суб'єктами владних повноважень не доведено належними, допустимими доказами правомірність винесення спірного Рішення Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже як слідує із системного аналізу змісту такої відмови податковим органом здійснено її суто формально.
Відтак, беручи до уваги вище окреслене, з урахуванням досліджених наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА», та наявних у матеріалах справи, первинних документів, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправними та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 112 від 20.12.2024.
Згідно з частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДПС.
Згідно з пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, відповідно до пункту 19 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 20 Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено необхідність реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011 р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: - Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 38778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Таким чином, оскільки судом встановлено неправомірність прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржуваного позивачем Рішення № 12440957/40004587 від 30.01.2025, задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА», шляхом зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 112 від 20.12.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання, у даному випадку є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення є правомірними, документально підтвердженими, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, а отже підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та те, що оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за похідні вимоги позивача не стягувався, суд вважає, що наявні підстави для стягнення солідарно з Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України на користь позивача 3 028.00 (три тисячі двадцять вісім) грн. сплаченого ним судового збору.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1 Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного Управління ДПС в Одеській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних № 12440957/40004587 від 30.01.2025 року.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» № 112 від 20.12.2024в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Одеській області (65044, м. Одеса, вул. Семінарська, 5, код ЄДРПОУ ВП 44069166) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, будинок 24 А, ЄДРПОУ 40004587) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1514, 00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень).
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» (65091, м. Одеса, вул. Комітетська, будинок 24 А, ЄДРПОУ 40004587) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1514, 00 грн. (одна тисяча п'ятсот чотирнадцять гривень).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293,295 КАСУкраїни.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено 24.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р. включно.
Суддя Харченко Ю. В.
Адміністративний позов Товариство з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРІНСТАЛ ОДЕСА» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.