Справа № 640/33809/21
24 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Харченко Ю.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області. Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС», звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом, у якому просить суд:
- скасувати Рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській обл., яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації України від 19.10.2021 року № 3251559/38244650;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Сумській обл. зареєструвати податкову накладну № 8 від 31.08.2021 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає про те, що ним у встановленому законодавством порядку було складено та направлено до контролюючого органу податкову накладну № 8 від 31.08.2021 року, яку було направлено 15.09.2021 року, реєстрацію якої, з посиланням на вимоги п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, було необґрунтовано зупинено. При цьому, підставою для зупинення Комісією Головного управління ДПС у Сумській області вказано п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» на підтвердження здійснення господарських операцій надав контролюючому органу: відповідні пояснення, а також повний пакет документів, що підтверджує реальність вказаних господарських операцій. Незважаючи на подання повного пакету документів, що підтверджує реальність заявлених господарських операцій, Відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про відмову у реєстрації податкової накладної. Оскаржуване рішення податкового органу не відповідає вимогам діючого законодавства.
Відповідач - Головне управління ДПС у Сумській області, з позовними вимогами не погоджуються, та вважають їх необґрунтованими, з підстав, викладених у письмовому відзиві на позовну заяву, наголошуючи, зокрема, що на момент винесення оскаржувального рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН, позивач не виконав вимоги ПК України та Порядку №520 щодо підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної, і саме з цих підстав контролюючий орган відмовив у реєстрації податкової накладної.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Головань О. В. від 25.11.2021 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» залишено без руху.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва Головань О. В. від 07.02.2022 року було відкрито провадження в адміністративній справі № 640/33809/21, що буде розглядатись суддею Головань О. В. без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Законом України № 2825-IX від 13.12.2022 року, що набрав чинності 15.12.2022 року, ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Згідно з розділом II «Прикінцеві та перехідні положення» цього Закону, адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, дана справа передана на розгляд та вирішення Одеському окружному адміністративному суду, та за наслідками автоматизованого розподілі судових справ між суддями, справу передано на розгляд судді Харченко Ю. В.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 25 березня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі № 640/33809/21 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області, Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії.
Дослідивши наявні у матеріалах справи письмові докази в сукупності, та системно проаналізувавши приписи чинного законодавства, суд встановив наступне.
Як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» є суб'єктом господарювання, яке розпочало свою діяльність нещодавно та планує здійснювати свою діяльність у сфері купівлі-продажу електроенергії.
Основним видом діяльності Товариства є неспеціалізована оптова торгівля (код КВЕД: 46.90). Товариство є платником податку на додану вартість, що підтверджується Витягом з реєстру ПДВ.
Для провадження господарської діяльності, ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» орендує офісне приміщення, яке розміщене за адресою: 03150. м. Київ, вул. Ділова, буд. 5, корп. 2, В1, що підтверджується Основним договором № 238 від 01.09.2021 року, укладеного з ТОВ «ПЕЧЕРСЬК-2006». Відповідно до умов даного Договору, строк оренди офісного приміщення становить до 01.09.2022 року.
Товариство з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» 01.11.2021 року уклали з ТОВ «ПЕЧЕРСЬК-2006». Додаткову угоду № 1 до Договору оренди нерухомого майна № 238 від 01 вересня 2021 р., відповідно до якої, площа оренди була збільшена.
Станом на написання даної позовної заяви в штаті нараховується три співробітника: директор, директор комерційний та менеджер з продажу, що підтверджується Штатним розписом від 28.10.2021 року.
Ведення бухгалтерського обліку на ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» проводиться відповідно до договору №МТП/БХП-30/08/2021 від 30.08.2021р. укладеного з ФОП ОСОБА_1
ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» здійснює свою діяльність у сфері постачання електроенергії, про що свідчить Постанова про видачу ліцензії на постачання електричної енергії споживачу № 555 від 31.03.2021 року.
Для постачання відповідної електроенергії, ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» уклало з ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» (код ЄДРПОУ: 40371329) Договір № 27082021/01 від 27.08.2021 року, відповідно до п. 1.1. Продавець (ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДИНГ») зобов'язаний продати електричну енергію Покупцю (ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС»), а Покупець зобов'язаний купити (прийняти та оплатити) електричну енергію за ціною та в обсягах, що визначені Додатком № 1 до даного Договору.
Відповідно до п. 3 Додатку № 1 до Договору № 27082021/01 від 27.08.2021 року, оплата за електричну енергію проводиться Покупцем грошовими коштами у національній валюті України на розрахунковий рахунок продавця шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж до 15:00 за 2 (два) банківські дні до торгового дня (дня купівлі-продажу) у розмірі вартості електричної енергії.
28.08.2021 року ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» здійснило передоплату на розрахунковий рахунок ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» на загальну суму 700 000 (сімсот тисяч) грн. 00 коп., що підтверджується Банківською випискою від 23.10.2021 року.
Так, у період вересня 2021 року ТОВ «ЕРУ ТРЕЙДІНГ» поставило ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» електроенергію в обсязі 687,80 МВт* год на загальну суму 1798 300 (один мільйон сімсот дев'яносто вісім тисяч триста) грн. 81 коп. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується Актом купівлі-продажу електричної енергії № 092021-ДД14 від 30.09.2021 року.
Окрім цього, також, для постачання відповідної електроенергії, ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» уклало з ПрАТ «НАЦІОНАЛЬНА ЕНЕРГЕТИЧНА КОМПАНІЯ «УКРЕНЕРГО» (код ЄДРПОУ: 00100227) Договір про надання послуг з передачі електричної енергії № 2041-02024 від 22.04.2021 року. Відповідно до п. 1.1. даного Договору, Оператор системи передачі (ОСП) (ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО») зобов'язується надавати послугу з передачі електричної енергії, а Користувач (ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС») зобов'язується здійснювати оплату за Послугу відповідно до умов цього Договору. Відповідно до п. 6.5. даного Договору, Користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг Послуги протягом 3 (трьох) банківських днів з дати отримання та на підставі акта приймання-передачі послуги, який ОСП надає Користувачу протягом перших 5 (п'яти) робочих днів місяця, наступного за розрахунковим.
30.09.2021 року ПрАТ «НЕК «УКРЕНЕРГО» надало послуги ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» з передачі електричної енергії в обсязі 618,055 МВт* год на загальну суму 217 997 (двісті сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто сім) грн. 89 коп. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується Актом приймання-передачі послуги за вересень 2021 року (копія в Додатках).
Отже, ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» після здійснення перевірки контрагента на предмет його податкової «надійності» і економічної «доброчесності», уклало з СТОВ «ЕНОГРАЙ» (код ЄДРПОУ: 32500739) Договір № МТП/ЕГ-03/08/21 від 03.08.2021 року. Відповідно до умов даного Договору, Постачальник (ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС») продає електричну енергію Споживачу (СТОВ «ЕНОГРАЙ»), а споживач оплачує Постачальнику вартість купованої електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору. Згідно з п. 5.5. даного Договору, Розрахунки Споживача за цим Договором здійснюється на поточний рахунок Постачальника. Оплата вартості електричної енергії, за цим Договором, здійснюється Споживачем виключно шляхом перерахування коштів на рахунок Постачальника. Також, відповідно до п. 5.6. Договору, оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строки, передбачені комерційною пропозицією.
Відповідно до Додатку № 2 до Договору постачання електричної енергії споживачу № МТП/ЕГ03/08/21 від 03.08.2021 року «Комерційна пропозиція № 1» порядок оплати за постачання електричної енергії становить 100% оплата вартості заявленого обсягу електричної енергії в розрахунковому періоді - до 29 числа, що передує розрахунковому періоду.
19.08.2021 року ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» виставило Рахунок на оплату № 13 від 19.08.2021 року СТОВ «ЕНОГРАЙ» на загальну суму 696 863 (шістсот дев'яносто шість тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 76 коп. (в т.ч. ПДВ). 26.08.2021 року, СТОВ «ЕНОГРАЙ» здійснило оплату на розрахунковий рахунок ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» на загальну суму 696 863 (шістсот дев'яносто шість тисяч вісімсот шістдесят три) грн. 76 коп. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується Платіжним дорученням № 2410 від 26.08.2021 року (копія в Додатках), а також Банківською випискою від 23.10.2021 року.
ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» була складена та відправлена на реєстрацію Податкова накладна № 8 від 31.08.2021 року.
Однак, на підставі п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію ПН/РК № 8 від 31.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних була зупинена на підставі п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Було запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
30.09.2021 року ТОВ «ЕНОГРАЙ» поставило ТОВ «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» електроенергію в обсязі 139,715 тис. кВт* год, на загальну суму 521 561 (п'ятсот двадцять одна тисяча п'ятсот шістдесят одна) грн. 64 коп. (в т.ч. ПДВ), що підтверджується Актом № 14 купівлі-продажу електроенергії.
Товариство не погоджуючись з викладеними в Квитанції від 15.09.2021 року підставами, та вважає їх необґрунтованими, з тих підстав, що відповідні господарські операції мають реальний характер, а тому 07.10.2021 року подано відповідні Пояснення з копіями документів, які підтверджують реальність здійснення господарських операцій.
За результатами розгляду пояснення та додатків до нього, 19.10.2021 року від контролюючого органу було отримано Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 3251559/38244650 від 19.10.2021 року за яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 8 від 31.08.2021 року на підставі того, що ТОВ не надало копії документів зокрема первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних, розрахункових документів та банківських виписок, а також за відсутності банківської виписки на отримання авансу.
23.10.2021 року, на адресу ДПС України, було направлено Скаргу щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, у відповідності до ч. 56.3 ст. 56 Податкового Кодексу України.
За наслідками адміністративного оскарження, було прийнято Рішення за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної /розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних № 50662/38244650/2 від 03.11.2021 року, за яким скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін.
Не погоджуючись із зазначеними рішеннями контролюючого органу, ТОВ ««МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» звернулось до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд враховує наступні обставини та приписи чинного законодавства.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та встановлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу.
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з пунктом 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок був затверджений постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року (з наступними змінами, далі - Порядок №1246).
Відповідно до пункту 2 Порядку №1246 податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації.
Згідно з пунктом 12 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1246 від 29.12.2010 року, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 ПК України; наявності помилок під час заповнення обов'язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 ПК України (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України; дотримання вимог Законів України Про електронний цифровий підпис, ;Про електронні документи та електронний документообіг та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Відповідно до пункту 13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).
Аналогічні приписи наведені у пункті 201.16 статті 201 ПК України, згідно з якими реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена у порядку, визначеному Кабінету Міністрів України.
Наказом Міністерства фінансів України №520 від 12.12.2019 року затверджений Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Згідно з пунктами 7, 8 Порядку зупинення реєстрації ПН/РК в ЄРПН, затвердженого Постановою КМУ №1165 від 11.12.2019 року, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу ПН/РК встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10, 11 Порядку встановлено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації ПН/РК зазначаються:
1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування;
2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку;
3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Згідно з п.11 Порядку №1165 при зупиненні реєстрації податкової накладної зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Пунктами 4,5 Порядку №520 встановлено, що у разі зупинення реєстрації ПН/РК в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у ПН/РК, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі.
Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Відповідно до п.6 Порядку письмові пояснення та копії документів, зазначених у п.5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування.
Згідно з пунктами 9,10,11 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку.
Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі в разі:
ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку;
та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Таким чином, перелік документів, встановлений п.5 Порядку №520, свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка, зокрема, господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ.
Отже, з урахуванням наведеного, суд акцентує, що контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, має не лише запропонувати платнику надати документи, а й чітко окреслити їх перелік, оскільки п.5 Порядку №520 наведено не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В іншому випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі з підстави не надання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку не може бути застосована.
Зокрема, як встановлено судом, та вбачається з матеріалів справи, Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну № 8 від 31.08.2021 року.
Квитанцією від 15.09.2021 року реєстрація податкової накладної № 8 від 31.08.2021 року була зупинена. Зі змісту Квитанції вбачається, що відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної від 31.08.2021 №8 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 2716, відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються) та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Додатково повідомляємо: показник "D"=.0000%, "Р"=60183,1.
Також позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
При цьому, судом з'ясовано, та позивачем наголошено, що до контролюючого органу ним були надані усі необхідні первинні документи на підтвердження виконання умов укладеного з контрагентом договору.
Проте, Комісією з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Сумській області було прийнято рішення від 19.10.2021 року № 3251559/38244650, Позивачу відмовлено в реєстрації податкової накладної № 8 31.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних у зв'язку з тим, що позивачем не надано первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форму та галузевої специфіки, накладних, а також розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків..
Суд не погоджується з рішеннями комісії про відмову у реєстрації податкової накладної, оскільки позивачем надані пояснення та копії первинних документів, які є достатніми для прийняття рішення про реєстрацію ПН, так як вони повністю підтверджують реальність здійснення господарської операції, наявність матеріальної бази у позивача для її здійснення.
Суд наголошує, що зміст переліку документів, встановлений п.5 Порядку №520, свідчить про те, що він є загальним і повинен диференціюватися в залежності від того, яка, зокрема, господарська операція покладена в основу виникнення податкових зобов'язань з ПДВ, тобто узгоджуватися з вимогами, як п. 185.1 ст. 185, так і п.187.1 ст.187 ПКУ, а отже, контролюючий орган, зупиняючи реєстрацію податкової накладної, має не лише запропонувати платнику надати документи, а й чітко окреслити їх перелік, оскільки п.5 Порядку №520 наведено не вичерпний (може включати) перелік документів необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.
В протилежному випадку така підстава для прийняття рішення про відмову в реєстрації ПН/РК в Реєстрі, з підстав не надання платником податку копій документів відповідно до п.5 цього Порядку, на думку суду, є суто формальною, та відповідно не може бути застосована.
Питання тлумачення та застосовування національного законодавства є, перш за все, компетенцією національних органів влади. Проте Суд повинен перевірити, чи породжує спосіб тлумачення та застосування національного законодавства наслідки, що відповідають принципам Конвенції, як вони тлумачаться у світлі практики Суду (п.41 рішення Європейського Суду з прав людини по справі Будченко проти України, рішення у справі Скордіно проти Італії.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини закон має відповідати якісним вимогам, насамперед вимогам доступності, передбачуваності та зрозумілості; громадянин повинен мати змогу отримати адекватну інформацію за обставин застосування правових норм у конкретному випадку; норма не може розглядатися як закон, якщо вона не сформульована з достатньою чіткістю, щоб громадянин міг регулювати свою поведінку; громадянин повинен мати можливість передбачити, наскільки це розумно за конкретних обставин, наслідки, до яких може призвести певна дія.
Крім того, одним з основних принципів податкового законодавства України є презумпція правомірності рішень платника податку в разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу.
При цьому, загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд.
Суд також акцентує, що кожна господарська операція має свою специфіку і в ході її здійснення складається певний пакет документів, визначений умовами договору, відповідними законодавчими приписами. Не кожна господарська угода передбачає складання повного переліку документів, наведеного відповідачем в оскаржуваних рішеннях про відмову у реєстрації податкових накладних. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, при цьому, не підкреслено у відповідних графах які саме документи мав надати позивач, а отже, у порушення наведених законодавчих положень, оскаржуване рішення містить лише абстрактне твердження про їх не надання, без конкретизації (підкреслення) конкретного переліку документів, яких з урахування особливостей, характеру та обсягу господарських операцій, критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.
Отже, у порушення наведених законодавчих положень, оскаржуване рішення містить лише абстрактне твердження про ненадання документів, без конкретизації (підкреслення) конкретного їх переліку, характеру та обсягу господарських операцій, критерію, що слугував підставою для зупинення реєстрації податкової накладної, на думку Комісії, не вистачає.
Відтак, зважаючи на вищевикладене, суд доходить висновку, що встановлені судом обставини свідчать про не дотримання контролюючим органом вимог щодо ясності, чіткості, доступності, зрозумілості та обґрунтованості при винесенні оскаржуваного рішення, виконання яких, при цьому, є запорукою передбачуваності для позивача наслідків виконання або невиконання ним законних вимог суб'єкта владних повноважень.
Між тим, не виконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії, призводить до його протиправності.
У Пункті 110 рішення від 23 липня 2002року у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Європейським судом з прав людини визначено, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.".
Таким чином, з урахуванням вищевикладеного, судом встановлено, що на виконання вимог ч.2 ст.7 КАС України, суб'єктами владних повноважень не доведено належними, допустимими доказами правомірність винесення спірного Рішення Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, адже як слідує із системного аналізу змісту такої відмови податковим органом здійснено її суто формально.
Відтак, беручи до уваги вище окреслене, з урахуванням досліджених наданих Товариством з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС», та наявних у матеріалах справи, первинних документів, суд дійшов висновку щодо наявності законодавчо передбачених підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 19.10.2021 року № 3251559/38244650.
Згідно з частиною 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов'язків платника податків.
Натомість, наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, позаяк у випадку зупинення реєстрації податкової накладної механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим, оскільки відповідні повноваження законодавчо покладені на комісію ДПС.
Згідно з пунктом 28 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018р. №117 податкова накладна/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї із таких подій, зокрема: прийнято та набрало чинності рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Механізм внесення відомостей, що містяться у податковій накладній та/або розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до неї, до Єдиного реєстру податкових накладних визначено Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 року №1246, відповідно до пункту 19 якого податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДФС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Відповідно до пункту 20 Порядком ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010року №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.
Отже, приписами чинного законодавства чітко зазначено необхідність реєстрації відповідних податкових накладних/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у разі набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію відповідної податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.
За приписами статті 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Статтею 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини у рішенні від 13.01.2011р. (остаточне) по справі ЧУЙКІНА ПРОТИ УКРАЇНИ (CASE OF CHUYKINA v. UKRAINE) (Заява №28924/04) констатував: - Суд нагадує, що процесуальні гарантії, викладені у статті 6 Конвенції, забезпечують кожному право звертатися до суду з позовом щодо своїх цивільних прав та обов'язків. Таким чином стаття 6 Конвенції втілює право на суд, в якому право на доступ до суду, тобто право ініціювати в судах провадження з цивільних питань становить один з його аспектів (див. рішення від 21 лютого 1975року у справі Голдер проти Сполученого Королівства (Golder v. the United Kingdom), пп.28-36, Series A №18). Крім того, порушення судового провадження саме по собі не задовольняє усіх вимог пункту 1 статті 6 Конвенції. Ціль Конвенції - гарантувати права, які є практичними та ефективними, а не теоретичними або ілюзорними. Право на доступ до суду включає в себе не лише право ініціювати провадження, а й право отримати вирішення спору судом. Воно було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави дозволяла особі подати до суду цивільний позов без гарантії того, що справу буде вирішено остаточним рішенням в судовому провадженні. Для пункту 1 статті 6 Конвенції було б неможливо детально описувати процесуальні гарантії, які надаються сторонам у судовому процесі - провадженні, яке є справедливим, публічним та швидким, не гарантувавши сторонам того, що їхні цивільні спори будуть остаточно вирішені (див. рішення у справах Мултіплекс проти Хорватії (Multiplex v. Croatia), заява №58112/00, п.45, від 10 липня 2003року, та Кутіч проти Хорватії (Kutic v. Croatia), заява № 38778/99, п. 25, ECHR 2002-II).
Таким чином, оскільки судом встановлено неправомірність прийняття Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних оскаржуваного позивачем Рішення від 19.10.2021 року № 3251559/38244650 року, задоволення позовної вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС», шляхом зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати податкову накладну № 8 від 31.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, датою її фактичного подання, у даному випадку є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде вирішено остаточно.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 72 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтю 73 КАС України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до статей 74-76 КАС України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії є правомірними, документально підтвердженими, базуються на положеннях чинного податкового законодавства, а отже підлягають задоволенню.
Частиною 1 ст. 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи те, що суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача та те, що оскільки вимозі про зобов'язання відповідача вчинити певні дії передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача, судовий збір за похідні вимоги позивача не стягувався, суд вважає, що наявні підстави для стягнення солідарно з Головного управління ДПС у Сумській області, Державної податкової служби України на користь позивача 2 379,00 (дві тисячі триста сімдесят дев'ять) грн. сплаченого ним судового збору.
Керуючись ст.ст.72-77, 139, ст.ст.241-246, 250, 255, 262, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1 Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області. Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Сумській обл., яка приймає рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН або відмову в такій реєстрації України від 19.10.2021 року № 3251559/38244650.
3. Зобов'язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» зареєструвати податкову накладну № 8 від 31.08.2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних датою їх фактичного подання.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» (03150, м. Київ, вул. ділова, буд.5, корп.2, В1, код ЄДРПОУ 38244650) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1189, 50 грн. (одна тисяча сто вісімдесят дев'ять гривень п'ятдесят копійок).
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (04053, м. Київ, Львівська площа, 8, код ЄДРПОУ 43005393) на користь у Сумській області (40009, м. Суми, вул. Іллінська, 13, код ЄДРПОУ 43144399) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» (03150, м. Київ, вул. ділова, буд.5, корп.2, В1, код ЄДРПОУ 38244650) судові витрати по сплаті судового збору у сумі 1189, 50 грн. (одна тисяча сто вісімдесят дев'ять гривень п'ятдесят копійок).
Рішення суду може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 293,295 КАСУкраїни.
Рішення суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення складено 24.09.2025 року, з урахуванням знаходження судді Харченко Ю. В. у відпустці, у період з 30.05.2025 року по 27.06.2025 року, з 15.08.2025 року по 22.08.2025 року, а також на лікарняному з 07.07.2025р. по 08.08.2025 р. включно.
Суддя Харченко Ю. В.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МЕГАВАТТ ТРЕЙДИНГ ПЛЮС» до Головного управління Державної податкової служби у Сумській області. Державної податкової служби України, про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.