Справа № 420/29147/24
25 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення в серпні 2016 року без урахування у складі місячного грошового забезпечення для обрахунку вказаної виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889.
2. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої в серпні 2016 року, включивши до її складу суму щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справах осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій" від 22.09.2010 №889, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у період з 05.01.2015 по 28.10.2016 проходив військову службу на посаді начальника регіонального центру оперативно-технічних засобів (з м.д. м. Одеса) ІНФОРМАЦІЯ_3
07.11.2019 наказом голови Державної прикордонної служби України № 1123-OC ОСОБА_1 звільнений з військової служби за підпунктом «а» (у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу».
Під час проходження позивачем військової служби відповідачем в порушення норм законодавства здійснювалось нарахування та виплата позивачу грошового забезпечення, оскільки відповідач здійснював нарахування позивачу допомоги на оздоровлення без включення до розрахунку щомісячної додаткової грошової винагороди, виплату якої було встановлено постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, внутрішніх військ Міністерства внутрішніх справ та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Міністерства надзвичайних ситуацій".
Позивач вказує, що з архівних відомостей за 2016 рік слідує, що позивачу нараховано матеріальну допомогу на оздоровлення в серпні 2016 року в розмірі 10115,38 грн. Також з цих відомостей вбачається, що з березня 2016 по грудень 2017 позивачу виплачувалася щомісячна додаткова грошова винагорода за Постановою № 889. То ж вказана винагорода мала бути включена до грошового забезпечення з якого обчислювалася допомога на оздоровлення.
Ухвалою від 23.09.2024 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.
08.10.2024 року від відповідача надійшов відзив на позовну заяву. Відповідно до відзиву відповідач заперечує щодо задоволення позовних вимог, вказуючи, що звільнення позивача з військової служби здійснювало ІНФОРМАЦІЯ_4 (військова частина НОМЕР_1 ), а не відповідач. То ж вимоги про здійснення остаточного розрахунку при звільненні позивач має заявляти саме до військової частини НОМЕР_1 .
Дослідивши в письмовому провадженні наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 у період з 05.01.2015 по 28.10.2016 проходив військову службу на посаді начальника регіонального центру оперативно-технічних засобів (з м.д. м. Одеса) ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Згідно витягу з наказу голови Державної прикордонної служби України від 07 листопада 2019 року № 1123-ОС, припинено (розірвано) контракт та звільнено з військової служби: за підпунктом «а» ( у зв'язку із закінченням строку контракту) пункту 2 частини п'ятої статті 26 Закону в запас: капітана 1 рангу ОСОБА_1 (П-001517) заступника начальника регіонального управління (з оперативно-розшукової роботи) - начальника відділу оперативно-розшукової роботи, з правом носіння військової форми одягу. (а.с. 21).
Наказом начальника Регіонального управління Морської охорони Адміністрації Державної прикордонної служби України
«Про особовий склад» від 05.12.2019 року № 88-ОС позивача виключено зі списків особового складу регіонального управління та всіх видів забезпечення у зв'язку зі звільненням в запас ЗСУ.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо виплати грошової допомоги для оздоровлення у серпні 2016 рік без урахування щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889, яку позивач отримував під час проходження військової служби, останній звернувся до суду з даним позовом.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною першою статті 9 Закону України від 20.12.1991 №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон №2011-XII) визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частинами другою, третьою статті 9 Закону №2011-XII встановлено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Частиною четвертою цієї ж статті передбачено, що грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Приписами пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 N 1294 "Про структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) було установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Порядок, умови та розміри виплати грошового забезпечення військовослужбовцям, які займають посади в спеціально уповноваженому центральному органі виконавчої влади у справах охорони державного кордону (Адміністрації Державної прикордонної служби України), територіальних органах спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону (регіональних управліннях Державної прикордонної служби України), Морській охороні, яка складається із загонів морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), розвідувальному органі спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у справах охорони державного кордону, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Державної прикордонної служби України (далі - органи Держприкордонслужби) визначала Інструкція про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджена наказом Адміністрації Державної прикордонної служби України 20.05.2008 № 425 (чинна у період з 29 червня 2008 року по 10 серпня 2018 року).
Пунктом 1.2 Інструкції № 425 було встановлено: до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення; місячне грошове забезпечення - це грошове забезпечення, на отримання якого у відповідному місяці має право військовослужбовець згідно із чинним законодавством. до складу місячного грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати та премія); штатна посада - посада, визначена у штаті органу Держприкордонслужби, статус якої визначається встановленим за нею найвищим військовим званням і посадовим окладом.
Відповідно до підпунктів 3.7.1, 3.7.4 пункту 3.7 розділу III Інструкції № 425, військовослужбовцям один раз на рік надається допомога для оздоровлення в розмірі місячного грошового забезпечення. Розмір допомоги для оздоровлення визначається, виходячи з посадових окладів, окладів за військовими званнями та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою згідно із законодавством на день підписання наказу про надання цієї допомоги.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 № 889 "Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій" (чинної на момент виникнення спірних правовідносин) установлено щомісячну додаткову грошову винагороду військовослужбовцям Державної прикордонної служби крім тих, що зазначені в підпункті 1 вказаного пункту, та військовослужбовців строкової військової служби - у розмірі, що не перевищує місячне грошове забезпечення.
Згідно із пунктом 2 Постанови № 889 граничні розміри, порядок та умови виплати щомісячної додаткової грошової винагороди, передбаченої пунктом 1 цієї постанови, визначаються Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Адміністрацією Державної прикордонної служби, Службою зовнішньої розвідки за погодженням з Міністерством соціальної політики і Міністерством фінансів у межах затвердженого фонду грошового забезпечення.
Порядок та умови виплати особам офіцерського складу, особам рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом та займають посади в Держприкордонслужбі, регіональних управліннях Держприкордонслужби, в загонах морської охорони, органах охорони державного кордону (прикордонних загонах, окремих контрольно-пропускних пунктах, авіаційних частинах), в розвідувальному органі Держприкордонслужби, навчальних закладах, науково-дослідних установах, підрозділах спеціального призначення та органах забезпечення Держприкордонслужби, щомісячної додаткової грошової винагороди визначено Інструкцією про розміри і порядок виплати щомісячної додаткової грошової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України №73 від 02.02.2016 (далі - Інструкція №73).
Пунктом 4 Наказу МВС №73 від 02.02.2016, яким затверджено вказану Інструкцію, визначено, що цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування та застосовується з 01.01.2016. Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ №789 від 25.09.2018 (застосовується з 01.03.2018).
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 Інструкції №73 виплата винагороди здійснюється в таких розмірах й таким військовослужбовцям - військовослужбовцям (крім зазначених у підпункті 1 цього пункту) - до 60 відсотків місячного грошового забезпечення.
Судом було проаналізовано архівну відомість з виплати позивачу грошового забезпечення за період з січня по грудень 2016 року, що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 13 зв.бік, 15 зв.бік). Згідно з цими даними, щомісячна додаткова грошова винагорода ОСОБА_1 почала нараховуватися лише з грудня 2016 року. У період з січня по листопад 2016 року додаткова грошова винагорода згідно Постанови КМУ № 889 від 22.09.2010 року була відсутня у складі грошового забезпечення ОСОБА_1 .
При цьому, суд наголошує, що грошова допомога на оздоровлення була нарахована та виплачена ОСОБА_1 у серпні 2016 року, що сторонами не заперечується. Доказів отримання у складі грошового забезпечення додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою КМУ № 889 станом на час виплати допомоги на оздоровлення позивач суду не надав.
Таким чином, оскільки грошова допомога на оздоровлення була нарахована та виплачена позивачу до початку виплати додаткової грошової винагороди у 2016 році, суд дійшов висновку, що відсутні законні підстави для нарахування та виплати матеріальної допомоги на оздоровлення, виплаченої в серпні 2016 року, з включенням до складу грошового забезпечення, з якого ця допомога обчислюється, щомісячної додаткової грошової винагороди.
Решта доводів і заперечень учасників справи висновків суду не спростовують, а тому не беруться судом до уваги.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
На підставі вищевикладеного, розглянувши справу в межах позовних вимог на підставі наданих доказів, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
У задоволенні позову ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 ; р.н.о.к.п.п. НОМЕР_2 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 31.07.2025 року.
Суддя В.В. Андрухів
.