Справа № 420/19277/25
24 вересня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Радчука А.А., розглянувши в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, в якому позивач просить:
визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області у не проведенні перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 з 01.03.2022 року, 1,197 з 01.03.2023 року, 1,0796 з 01.03.2024 року та 1,115 з 01.03.2025 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 ;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 з 01.03.2022 року перерахунок та виплату пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14 з 01.03.2022 року, 1,197 з 01.03.2023 року, 1,0796 з 01.03.2024 року та 1,115 з 01.03.2025 року відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії за віком ОСОБА_1 у сумі 10846,37 грн., з урахуванням раніше виплачених сум;
звернути рішення до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць.
Адміністративний позов поданий за допомогою системи «Електронний суд».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 09 грудня 2021 року ОСОБА_1 отримує пенсію за віком в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Одеській області. 29 травня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Відповідача із заявою про проведення індексації пенсії Відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а саме середню заробітну плату за три попередніх роки, яка застосовувалась при призначенні пенсії проіндексувати на коефіцієнти встановлені у 2022 - 1,14, у 2023 році - 1,197, у 2024 році - 1,079 та у 2025 році - 1,115, замість 1,0575, так як Закон України має вищу юридичну силу ніж постанова КМУ і підлягає застосуванню саме Закон. Проте, Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 12.06.2025 16305-15822/С-02/8-1500/25 повідомило, що оскільки пенсія за віком призначена у 2022 році із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески (за 2019-2021 роки 10846,37 грн), для врахування коефіцієнтів 1,14 з 01.03.2022, 1,197 з 01.03.2023, 1,0796 з 01.03.2024 та 1,115 з 01.03.2025 підстав немає.
При цьому, на переконання позивача, до спірних правовідносин Відповідач протиправно не застосував частину другу статті 42 Закону № 1058-IV, пункти 1-4, 7 Порядку № 124, пункт 1 Постанови КМУ №118, пункт 1 Постанови КМУ № 168, пункт 1 Постанови №185 та пункт 1 Постанови №209, натомість помилково застосував абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124, пункт 6 Постанови КМУ № 168, пункт 3 Постанови КМУ № 185 та пункт 3 Постанови №209. Позивач вважає, що до спірних правовідносин не підлягає застосуванню абзац перший пункту 5 Порядку № 124, оскільки він не відповідає та суперечить частині другій статті 42 Закону № 1058-IV, який має вищу юридичну силу.
Ухвалою суду від 23.06.2025 року позовну заяву залишено без руху, а позивачу встановлено десятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків шляхом надання: документу про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн. (при поданні заяви в електронній формі через систему "Електронний суд" - 968,96 грн. = 1211,20*0,8), або клопотання про звільнення від сплати, відстрочення або розстрочення сплати судового збору, у разі наявності передбачених Законом України «Про судовий збір» підстав, що підтверджується належними письмовими доказами; заяви про поновлення строку звернення до суду з доказами поважності причин його пропуску.
26.06.2025 року до суду надійшла заява про усунення недоліків з квитанцією про сплату судового збору та заява про поновлення строку звернення до суду.
Ухвалою суду від 15.07.2025 року відмовлено у задоволенні заяви позивача про поновлення строку звернення до суду та повернуто без розгляду адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії в частині вимог за період з 01.03.2022 по 17.12.2024 року. Прийнято до розгляду позовну заяву в частині позовних вимог за період з 18.12.2024 року та відкрито провадження у справі. Вирішено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Даною ж ухвалою суду витребувано з з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області належним чином засвідчені копії матеріалів з пенсійної справи ОСОБА_1 , зокрема, протокол про призначення пенсії та її послідуючі перерахунки, для долучення до матеріалів справи.
28.07.2025 року до суду від відповідача надійшли належним чином засвідчені копії документів з пенсійної справи позивача.
29.07.2025 року до суду за допомогою системи «Електронний суд» надійшов відзив на адміністративний позов, зі змісту якого вбачається, що відповідач позов не визнає.
Заперечуючи щодо позовних вимог, відповідач зазначив, що для врахування коефіцієнтів 1,14, 1,197, 1,0796 та 1,115 при перерахунках пенсії з 01.03.2022, з 01.03.2023, з 01.03.2024 та з 01.03.2025 підстав не має, оскільки позивачу у 2021 році призначена пенсія за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки - 10846,37 грн. При цьому, суть перерахунків пенсії, у відповідності до постанов КМУ, на які посилається позивач, полягає в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2014 - 2016 роки).
На думку відповідача, позиція Позивача зумовлена ігноруванням положень п. 5 постанови КМУ № 124 від 20.02.2019, яка визначає який саме показник середньої заробітної плати є базою для застосування коефіцієнту збільшення показника.
З огляду на викладене відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
Інші заяви, клопотання та додаткові докази до суду не надходили.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, судом встановлено наступне.
Як слідує з матеріалів пенсійної справи, 18.01.2022 року ОСОБА_1 звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області за призначенням пенсії та з 09.12.2022 року вона отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058-ІV (а.с. 34).
Сторонами підтверджено, що до розрахунку заробітку для обчислення пенсії позивачу застосовано показник середньої заробітної плати по Україні за попередні три роки перед звільненням за 2019-2021 роки - 10846,37 грн. (а.с. 52).
Вважаючи, що має право на індексацію пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за 2019-2021), з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197, з 01.03.2024 року у розмірі 1,0796, з 01.03.2025 року у розмірі 1,115, позивач звернувся до відповідача з заявою.
У відповідь на вказане звернення Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області листом від 12.06.2025 року (а.с.9) повідомило, що для врахування коефіцієнтів 1,197 та 1,0796 при перерахунках пенсії з 01.03.2023 та з 01.03 2024 підстав немає, оскільки Вам з 09.12.2021 призначено пенсію за віком із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2019-2021 роки 10846,37.
Також у листі пенсійного органу повідомлено, що згідно з частиною 2 статті 42 Закону та постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» (далі - Постанова № 209) з 01.03.2025 проведено перерахунок пенсій, суть якого полягає в застосуванні коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення в розмірі 1,115.
На зазначених підставах пенсію ОСОБА_1 пенсію проіндексовано та обчислено при страховому стажі 41 рік 7 місяців (враховано по 28.02.2022), середньомісячній заробітній платі 34137,67 грн (проіндексованій на 1,046), визначеній за період з 01.07.2000 по 31.12.2021 згідно даних персоніфікованого обліку, та її розмір становив 18204,05 гри, де: розмір пенсії за віком 14195,47 гри; доплата за 11 років понаднормативного стажу 259,71 грн; підвищення згідно ч. 3 ст. 29 Закону 3548,87 гри; надбавка на індексації 01.03.2023 - 100,00 грн; надбавка на індексації 01.03.2024 - 100,00 грн.
Вважаючи протиправними дії ГУ ПФУ в Одеській області щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, а саме: з 01.03.2022 у розмірі 1,14, з 01.03.2023 року у розмірі 1,197, з 01.03.2024 року у розмірі 1,0796, з 01.03.2025 у розмірі 1, 115 позивач звернувся до суду з даним позовом, оскільки у період з 2021 року індексація пенсії проводилася не у спосіб та не у порядку, які передбачені частиною 2 статті 42 Закону №1058-IV.
Вирішуючи спірні правовідносини, надаючи юридичну кваліфікацію встановленим обставинам справи, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частиною першою статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є її конституційним правом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначаються Законом України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (далі - Закон №1058-IV).
Преамбулою названого Закону України закріплено, що зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону України.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення", індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, пенсії.
Індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (ч. 5 ст. 2 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення").
Відповідно до ч. 2 ст. 42 Закону №1058-IV для забезпечення індексації пенсії щороку з 1 березня проводиться перерахунок раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, щороку збільшується на коефіцієнт, що відповідає 50 відсоткам показника зростання споживчих цін за попередній рік та 50 відсоткам показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду для фінансування виплати пенсій у солідарній системі розмір щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, який застосовується для обчислення пенсії, передбачений абзацом другим цієї частини, може бути збільшений, але не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір та порядок такого збільшення визначаються у межах бюджету Пенсійного фонду за рішенням Кабінету Міністрів України з урахуванням мінімального розміру збільшення, визначеного абзацом другим цієї частини.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Відповідно до статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно приписів статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема пенсії.
Обов'язковий характер індексації визначається статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії», у якій зазначається, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (частина друга статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії»).
Економічною підставою для проведення індексації грошових доходів населення згідно зі статтею 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», є факт, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України (частина 2 статті 9 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення»).
У зв'язку із необхідністю вдосконалення пенсійного забезпечення громадян, визначення дати щорічної індексації пенсії та кола осіб, яким пенсії індексуються, 15 лютого 2022 року було прийнято Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» №2040-ІХ, яким частину п'яту статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» було викладено в новій редакції.
Так, частиною 5 статті 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» визначено, що індексація пенсій проводиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, із застосуванням коефіцієнта збільшення, що визначається відповідно до абзаців другого і третього частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З метою забезпечення ефективної реалізації права громадян на перерахунок їх пенсії Кабінетом Міністрів України 20 лютого 2019 року видано постанову №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», якою, серед іншого, затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Порядок №124).
Пунктом 1 Порядку №124 встановлено, що він визначає механізм проведення перерахунку раніше призначених пенсій шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Пунктом 2 вказаного Порядку передбачено, що перерахунку підлягають пенсії відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»; відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків; з урахуванням заробітку (грошового забезпечення), який визначено відповідно до частини першої статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
З огляду на те, що позивачу призначена пенсія за віком, розмір якої визначається відповідно до вимог Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то, відповідно до вказаного Порядку, пенсія позивача підлягає перерахунку, що не заперечується сторонами.
Пунктом 3 Порядку №124 визначено, що перерахунку підлягають пенсії, призначені за зверненнями, які надійшли:
по 31 грудня включно року, що передує року, в якому проводиться перерахунок, крім тих, які на дату проведення перерахунку переведено з пенсії по інвалідності на пенсію за віком на умовах, визначених абзацом третім частини третьої статті 45 Закону (за зверненнями, які надійшли з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок);
в період з 1 січня року, в якому проводиться перерахунок, до дати, з якої проводиться перерахунок, обчислені відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі відшкодування фактичних збитків.
Відповідно до п. 4. Порядку №124 коефіцієнт збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається за такою формулою:
К=(ЗСЦ + ЗСЗ) х 50% + 1,
100%
де ЗСЦ - показник зростання споживчих цін за попередній рік (у відсотках);
ЗСЗ - показник зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (у відсотках), що визначається за такою формулою:
ЗСЗ = Псзп (1) : Псзп (2) х 100 % - 100 %,
де Псзп (1) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, в якому проводиться збільшення;
Псзп (2) - показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарні роки, що передують року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
У разі відсутності дефіциту коштів Пенсійного фонду України для фінансування виплати пенсій у солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування коефіцієнт щорічного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, може бути збільшено, але він не повинен перевищувати 100 відсотків показника зростання середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за три календарних роки, що передують року, в якому проводиться збільшення, порівняно з трьома календарними роками, що передували року, який є попереднім щодо року, в якому проводиться збільшення.
Розмір коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, визначається щороку Кабінетом Міністрів України у межах бюджету Пенсійного фонду України. При цьому в разі відсутності даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, для визначення розміру коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком зазначеного коефіцієнта для підвищення пенсії відповідно до цього Порядку.
Перерахунок пенсій, відповідно до цього Порядку, проводиться щороку з 1 березня.
Згідно пункту 5 Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у 2019 році перерахунок пенсій у зв'язку зі збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії, станом на 01.10.2017 на коефіцієнт, визначений згідно з абзацом першим пункту 4 цього Порядку.
Кожен наступний перерахунок у зв'язку збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, проводиться з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачені страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Відповідно до п. 6. Порядку, під час перерахунку пенсій у зв'язку із збільшенням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, призначених відповідно до Закону, застосовується величина оцінки одного року страхового стажу, визначена статтею 25 Закону на дату проведення перерахунку.
Під час перерахунку пенсій, відповідно до цього Порядку, враховуються суми доплат до попереднього розміру пенсій, підвищень, суми індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством (крім підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, що визначені законодавством). Якщо внаслідок перерахунку розмір пенсії зменшується, пенсія перераховується під час наступного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Запровадивши удосконалений механізм щорічної індексації пенсій, зокрема особам, пенсія яким призначена за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для сталості пенсійного забезпечення громадян та видатків на його фінансування, держава взяла на себе зобов'язання забезпечити підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін шляхом підвищення пенсій із застосуванням нового уніфікованого механізму через збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, і який враховувався для обчислення пенсії, який не є сталим, та підвищення рівня матеріального забезпечення найбільш вразливих верств населення з числа пенсіонерів.
22.02.2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році»
Пунктом 1 Постанови КМУ № 127 було установлено, що з 01.03.2021 перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-ІV, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році» (надалі - Порядок №124) проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,11.
Постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого року №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» (далі - Постанова №118) з 01 березня 2022 року було установлено, що перерахунок пенсій згідно з Порядком №124 проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14; у разі, коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, зазначеного в абзаці другому цього пункту, не досягає 100 гривень, встановлюється щомісячна доплата до пенсії в сумі, що не вистачає до зазначеного розміру, яка враховується під час подальших перерахунків пенсії.
Пунктом 3 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» на 2023 рік зупинено дію Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». У свою чергу пунктом 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено, що у 2023 році, зокрема, частина друга статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» застосовуються у порядку, на умовах та у строки, що визначені Кабінетом Міністрів України.
З метою реалізації пункту 8 розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» Кабінет Міністрів України 24 лютого 2023 року прийняв постанову № 168, пунктом 1 якої установлено, що з 01 березня 2023 року перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії у розмірі 1,197.
23.02.2024 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році».
За п.1 Постанови №185, установлено, що з 1 березня 2024 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. №124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., №19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,0796.
25.02.2025 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 209, пунктом 1 якої установлено, що з 1 березня 2025 р. перерахунок пенсій згідно з Порядком проведення перерахунку пенсій відповідно до частини другої статті 42 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 р. № 124 Питання проведення індексації пенсій у 2019 році (Офіційний вісник України, 2019 р., № 19, ст. 663), проводиться із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (далі - коефіцієнт збільшення), у розмірі 1,115.
Отже, індексація пенсій у подальшому відповідно до постанов №127, №118, №168, №185, № 209 проводиться згідно з Порядком №124 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії станом на 01.10.2017 на відповідні коефіцієнти.
Таким чином, положення Порядку проведення перерахунку пенсій відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 лютого 2019 року №124 «Питання проведення індексації пенсій у 2019 році», не узгоджені з приписами частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки по-різному визначають показник, який збільшується на відповідні коефіцієнти:
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії (за приписами Закону);
показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, станом на 01 жовтня 2017 року (за приписами Порядку).
Відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється, серед іншого, за принципами: законодавчого визначення умов і порядку здійснення загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу).
Так, принцип законодавчого визначення умов і порядку його здійснення, полягає у забезпеченні чітких, рівних та прозорих правил для всіх суб'єктів, що беруть участь у цій системі. Умови, права та обов'язки щодо пенсійного страхування встановлюються виключно законами України. Це забезпечує правову визначеність і недопущення свавільного регулювання. При цьому, цей принцип також передбачає рівність прав і гарантій, адже законодавство повинно гарантувати однакові умови участі в системі для всіх осіб, незалежно від їхнього соціального чи економічного статусу. Крім того, зазначений принцип загальнообов'язкового державного пенсійного страхування полягає у прозорості умов нарахування пенсій, обчислення страхового стажу, розмір внесків і виплат, що дає змогу громадянам чітко розуміти свої права та обов'язки. Цей принцип правового регулювання також втілює принцип соціальної справедливості, адже законодавчо врегульовані умови покликані забезпечити справедливий розподіл пенсійних коштів між усіма учасниками системи, враховуючи сплачені внески та тривалість страхового стажу.
Принцип диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу) спрямований на забезпечення соціальної справедливості та мотивації до участі в системі страхування. Оскільки розмір пенсії прямо залежить від тривалості страхового стажу - чим довший стаж, тим вищий розмір пенсії. Це стимулює громадян працювати довше та сплачувати страхові внески протягом більшого періоду. Крім того, пенсійні виплати обчислюються з урахуванням заробітної плати, з якої сплачувалися страхові внески. Більший розмір заробітної плати означає більший внесок до Пенсійного фонду, що впливає на кінцевий розмір пенсії. Отже, вказаний принцип стимулює громадян працювати офіційно, отримуючи легальну заробітну плату, з якої сплачуються страхові внески, адже це безпосередньо впливає на майбутні пенсійні виплати. Отже, принцип диференціації розмірів пенсії залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати спрямований на створення прозорої, справедливої та економічно обґрунтованої пенсійної системи. Він забезпечує зв'язок між внесками, зробленими до Пенсійного фонду, і рівнем соціального забезпечення у пенсійному віці.
Таким чином, законодавче визначення умов і порядку загальнообов'язкового державного пенсійного страхування забезпечує передбачуваність, стабільність і довіру до пенсійної системи. Це є ключовою складовою соціального захисту населення.
Отже, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії під час її призначення.
У іншому випадку, відповідно до частини 3 статті 7 КАС України у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
Повноваження суду не застосовувати нормативно-правовий акт у разі висновку про його суперечність Конституцій України закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту кореспондує з принципом верховенства права.
При цьому, дотримання принципу верховенства права можливе лише за умови застосування судами під час розгляду та вирішення справ законодавчого акта, який відповідає критерію «якості закону».
Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи, тобто згідно з правовою позицією Верховного Суду такі нормативно-правові акти (як закони, так і підзаконні акти) не можуть застосовуватися навіть у випадках, коли вони є чинними (постанови від 12 березня 2019 року у справі №913/204/18, від 10 березня 2020 року у справі №160/1088/19).
У випадку суперечності норм підзаконного акту нормам закону слід застосовувати норми закону, оскільки він має вищу юридичну силу.
Таким чином, при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020-2025 роках згідно з Законом №1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону №1058-IV, який в даному випадку становить 9118,81 грн. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України "Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році" від 22.02.2021 №127, "Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році" від 16.02.2022 №118, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році" від 24.02.2023 №168, "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" від 24.02.2024 №185, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році, від 25.02.2025 року № 209.
Порядок №124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами застосування при проведенні індексації пенсій починаючи з 2020 року відповідно до частини 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» положень пункту 5 Порядку №124, є протиправним.
Враховуючи зазначене, абзац 1 в сукупності з абзацом 2 пункту 5 Порядку №124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною 2 статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24 та від 11 лютого 2025 року у справі № 160/6064/24.
Відповідно до ч.5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.ч.5-6 ст.13 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, є обов'язковими для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Застосовуючи наведені вище норми права, доходить висновку, що відповідач, здійснюючи позивачу перерахунок пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону №1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії замість застосування коефіцієнта збільшення 1,14, 1,197 та 1,0796, 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивачу, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Наведена правова позиція підтримана Верховним Судом у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові по справі № 200/5836/24 від 16 квітня 2025 року.
Враховуючи вище викладене, суд доходить висновку щодо задоволення позовних вимог.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
При цьому, згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10.02.2010 року, заява №4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі"Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torijav.Spain) від 09.12.1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Водночас, відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ч.1 ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно зі ст. 249 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов до висновку про те, що адміністративний позов слід задовольнити.
Щодо звернення рішення суду до негайного виконання в межах суми стягнення за один місяць суд зазначає, що відповідно до ст.371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць; присудження виплати заробітної плати, іншого грошового утримання у відносинах публічної служби - у межах суми стягнення за один місяць; поновлення на посаді у відносинах публічної служби; припинення повноважень посадової особи у разі порушення нею вимог щодо несумісності; уточнення списку виборців; усунення перешкод та заборону втручання у здійснення свободи мирних зібрань; включення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій до переліку осіб, пов'язаних з провадженням терористичної діяльності або стосовно яких застосовано міжнародні санкції, виключення фізичних осіб, юридичних осіб та організацій з такого переліку та надання доступу до активів, що пов'язані з тероризмом та його фінансуванням, розповсюдженням зброї масового знищення та його фінансуванням.
У той же час, предметом даного позову є перерахунок пенсії, а не стягнення заборгованості. На момент розгляду справи в суді відповідач не порушував прав позивача в частині невиплати належних йому коштів, а тому підстави для звернення рішення суду до негайного виконання відсутні.
У відповідності з ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за звернення до суду з даним адміністративним позовом було сплачено судовий збір у розмірі 968,96 грн.
У зв'язку із задоволенням даного адміністративного позову суд дійшов висновку про стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат зі сплати судового збору в розмірі 968,96 грн., де 968,96 грн. - ставка судового збору за звернення до суду з позовною вимогою немайнового характеру із застосуванням коефіцієнту 0,8.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 9, 72, 77, 90, 139, 242-246, 255, 262, 293, 295 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385), про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, яка полягає у не проведенні перерахунку пенсії на підставі частини другої статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» із застосуванням коефіцієнта збільшення 1,14, 1,197, 1,0796, 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до частини другої статті 42 Закону України №1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, за 2019-2021 роки в розмірі 10846,37 грн, на коефіцієнти збільшення у розмірі 1,14 1,197, 1,0796, починаючи з 18.12.2024 року, та на коефіцієнт збільшення у розмірі 1, 115, починаючи з 01.03.2025 року, з урахуванням раніше виплачених сум
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (вул. Канатна, 83, м. Одеса, 65012, код ЄДРПОУ 20987385) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у розмірі 968,96 (дев'ятсот шістдесят вісім гривень дев'яносто шість копійок) грн.
Рішення набирає законної сили в порядку і строки, встановлені ст. 255 КАС України.
Рішення може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст. ст. 293, 295 КАС України.
Суддя А.А. Радчук