25 вересня 2025 р. № 400/8599/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Ярощука В.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, ,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
13 серпня 2025 року до Миколаївського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі - відповідач) про:
визнання протиправними дії Г оловного управління Пенсійного фонду У країни в Миколаївській області щодо застосування обмеження максимальним розміром моєї пенсії при проведенні з 01 лютого 2023 року перерахунку на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №400/1487/25 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення за №9/1/17971 від 27.12.2024 року.
зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату (нарахування до виплати) мені з 01.02.2023 пенсії перерахованої на виконання рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 31.03.2025 у справі №400/1487/25 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення за №9/1/17971 від 27.12.2024 року (28 750,80 грн. щомісячно), без обмеження максимальним розміром застосованого на підставі ч. 7 ст. 43 ЗУ №2262 та без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану», а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку (нарахування).
Позов обґрунтовано позивачем тим, що частина сьома статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», яка передбачала обмеження пенсій максимальним розміром, втратила чинність з часу проголошення рішення Конституційним Судом України від 20.12.2016 у справі № 7-рп/2016.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) в порядку, встановленому статтею 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву від 29.08.2025 відповідач заперечив проти позову і просив у його задоволенні відмовити повністю. Відзив умотивовано тим, що пенсії підвищуються у межах максимального розміру, визначеного законом, тому, вимога Позивача про виплату пенсії без обмеження її максимальним розміром суперечить вимогам чинного законодавства, є необґрунтованою, а отже, не підлягає задоволенню.
Оскільки дії Відповідача станом на дату подання позовної заяви неправомірними не визнано, то відсутні підстави для задоволення вимоги Позивача здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром з 01.02.2023 року по день проведення перерахунку.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років Відповідача до розміру його пенсійної виплати не застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Розглянувши заяви по суті справи, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини адміністративної справи в їх сукупності, перевіривши їх дослідженими доказами, суд встановив наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Миколаївській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ).
Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснило з перерахунок пенсії позивачу на виконання рішення від 31.03.2025 року №400/1487/25, але обмежило її виплату максимальним розміром 23610,00 грн, що підтверджується Перерахунком пенсії від 13.05.2025 пенсійна справа № 1401002121).
Вважаючи дії відповідача протиправними щодо обмеження пенсії максимальним розміром позивач звернувся до суду з цим позовом. Позивач переконаний, що відповідач порушив його право на отримання пенсії за вислугу років у належному розмірі.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходив з такого.
Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з абзацом першим преамбули Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон № 2262-ХІІ) цим Законом визначаються умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Абзацом третім преамбули Закону № 2262-ХІІ встановлено, що держава гарантує гідне пенсійне забезпечення осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, шляхом встановлення їм пенсій не нижче прожиткового мінімуму, визначеного законом, перерахунок призначених пенсій у зв'язку із збільшенням рівня грошового забезпечення, надання передбачених законодавством державних соціальних гарантій, вжиття на державному рівні заходів, спрямованих на їх соціальний захист.
Відповідно до частини третьої статті 51 Закону № 2262-ХІІ перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Згідно з абзацом першим частини другої статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.
Суд дійшов висновку, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком та незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом. Право особи на отримання пенсії є безумовним і забезпечення цього права становить суть взятих на себе державною зобов'язань у соціальній сфері.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду, зокрема, від 06.02.2019 у справі № 522/2738/17 та від 29.11.2019 у справі № 608/957/16-а.
Частиною першою статті 2 Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення пенсійної системи», який набрав чинності 01.10.2011, встановлено, що максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до, зокрема, Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Крім цього, згідно з пунктом 8 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 3668 перше речення частини п'ятої статті 43 Закону № 2262-ХІІ (відповідно до Закону України від 12.04.2016 № 1080-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо соціального захисту резервістів, які постраждали внаслідок участі в антитерористичній операції, та членів їх сімей» частина п'ята вважається частиною сьомою) викладено в такій редакції:
«Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.»
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» частину сьому статті 43 Закону № 2262-ХІІ (зі змінами) визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною).
Згідно з правовою позицією Конституційного Суду України «обмеження максимального розміру пенсії та призупинення виплати призначеної пенсії особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканість України» (абзац 10 підпункту 2.2 пункту 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 у справі щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень другого речення частини сьомої статті 43, першого речення частини першої статті 54 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»).
Таким чином, суд дійшов до висновку, що відповідач зобов'язаний виплачувати позивачу пенсію без обмеження її максимальним розміром.
Крім цього, суд встановив, що у листі № 1400-0308-8/59470 від 05.07.2025 відповідач повідомив позивача, що ним проведено перерахунок пенсії за вислугу років позивача з обмеженням виплати її десятьма прожитковими мінімумами, установлених для осіб, які втратили працездатність з 01.02.2023.
Відповідно до Перерахунку пенсії від 13.05.2025 позивачу нарахована пенсія (з надбавками) у розмірі 28750,8 грн, але на сьогодні йому проводиться виплата пенсії в розмірі 23610,00 грн (десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність).
Відтак відповідач протиправно обмежив розмір виплати пенсії позивача максимальним розміром. Враховуючи частину другу статті 51 Закону № 2262-ХІІ, відповідач повинен здійснити перерахунок пенсії позивача без обмеження її максимальним розміром у розмірі 100 відсотків від нарахованої суми, тобто 28750,8 грн, з дня набрання законної сили цим рішенням, а виплачувати її з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому було здійснено відповідний перерахунок.
Щодо вимоги про перерахунок на підставі довідки від 27.12.2024 року №9/1/17971 суд зазначає, що дані позовні вимоги були предметом розгляду по справі №400/1487/25, в якій прийнято рішення яке набрало законної сили 30.07.2024, яким зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити з 01.02.2023 року перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 про розмір грошового забезпечення за №9/1/17971 від 27.12.2024 року, виходячи із 80% суми грошового забезпечення, з урахуванням проведених платежів.
Щодо вимоги про виплату пенсії без застосування понижуючих коефіцієнтів, встановлених постановою Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 «Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану» суд зазначає наступне.
Згідно розрахунку пенсії за вислугу років Відповідача до розміру його пенсійної виплати не застосовані положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.01.2025 № 1 “Про визначення порядку виплати пенсій деяким категоріям осіб у 2025 році у період воєнного стану».
Тому позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають.
Згідно з абзацом першим частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Квитанцією від 07.08.2025, що міститься в матеріалах справи, підтверджується понесення позивачем судових витрат у розмірі 1211,20 грн на сплату судового збору за подачу адміністративного позову, а тому ця сума підлягає відшкодуванню шляхом стягнення на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 22, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020; код ЄДРПОУ: 13844159) задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області виплачувати з 01.02.2023 ОСОБА_1 пенсію без обмеження її максимальним розміром у десять прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність, а також здійснити виплату різниці між максимально нарахованим та фактично виплаченим розміром по день проведення перерахунку.
4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області судовий збір у розмірі 1211 (Одна тисяча двісті одинадцять) гривні 20 копійок.
6. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
8. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.Г.Ярощук
Рішення складено в повному обсязі 25 вересня 2025 року