24 вересня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/3983/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовною заявою Олександрійської окружної прокуратури в інтересах держави до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -
Представник Олександрійської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо непроведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель 12 населених пунктів Новопразької селищної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, а саме: селищ Нова Прага, Гайове, Квітневе, сіл Лозуватка, Григорівка, Олександро-Пащенкове, Шарівка, Світлопіль, Пантазіївка, Веселка, Шевченкове, Троянка;
- зобов'язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської
області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення
нормативної грошової оцінки земель 12 населених пунктів Новопразької селищної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, а саме: селищ Нова Прага, Гайове, Квітневе, сіл Лозуватка, Григорівка, Олександро-Пащенкове, Шарівка, Світлопіль, Пантазіївка, Веселка, Шевченкове, Троянка.
Ухвалою суду від 23.06.2025 відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (а.с. 40).
З 18.08.2025 по 07.09.2025 суддя перебував у плановій щорічній відпустці.
В обґрунтування вимог прокурор зазначив, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок розташованих у межах населених пунктів незалежно від ї цільового призначення проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельний ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».
Отже, Новопразькою селищною радою радою Олександрійського району не вживаються заходи до оновлення (актуалізації) нормативної грошової оцінки земель 12 населених пунктів, а саме: селищ Нова Прага, Гайове, Квітневе, сіл Лозуватка, Григорівка, Олександро-Пащенкове, Шарівка, Світлопіль, Пантазіївка, Веселка, Шевченкове, Троянка, що стало підставою для звернення до суду з даним позовом.
Відповідач правом подання відзив на позовну заяву не скористався.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступних висновків.
Частиною третьою статті 5 КАС України встановлено, що до суду можуть звертатися в інтересах інших осіб органи та особи, яким законом надано таке право.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Частиною четвертою статті 53 КАС України встановлено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини п'ятої статті 53 КАС України, у разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
Відповідно до частини першої статті 23 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII “Про прокуратуру» (далі - Закон № 1697-VII) установлено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.
Згідно з частиною третьою статті 23 Закону № 1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
За змістом частини четвертої статті 23 Закону № 1697-VII наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.
Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.
У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина або представництва інтересів держави у справах про визнання необґрунтованими активів та їх стягнення в дохід держави з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.
Отже, прокуратура з метою реалізації встановлених для цього органу конституційних функцій, має право звертатися до адміністративного суду із позовною заявою про захист прав, свобод та інтересів громадянина чи держави (стаття 55 Конституції України), але не на загальних підставах, а тільки тоді, коли для цього були виняткові умови, і на підставі визначеного законом порядку такого звернення.
За висновками Великої Палати Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 прийнятої з метою врегулювання розбіжностей у викладених раніше правових позиціях, прокурор, звертаючись до суду з позовом, має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу. Бездіяльність компетентного органу означає, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
У рішенні Конституційного Суду України від 08.04.1999р. у справі № 1-1/99 зазначено, що із врахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону № 1697-VII, прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню, тощо.
В даному випадку, невиконання відповідачем чинних вимог законодавства може призвести до порушення інтересів держави у сфері земельних відносин та спричиняє ненадходження коштів до місцевого бюджету у вигляді, зокрема, плати за землю (земельного податку та орендної плати).
Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані прокурором документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.
Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 12.06.2020 р. №716-р “Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Кіровоградської області» до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області увійшли територіальні громади: Новопразька, Світлопільська, Шарівська, Пантазіївська (Знам'янський район), до яких складу яких входять 12 населених пунктів: селища Нова Прага (адміністративний центр ОТГ), Гайове, Квітневе, села Лозуватка, Григорівка, Олександро-Пащенкове, Шарівка, Світлопіль, Пантазіївка, Веселка, Шевченкове, Троянка, що підтверджується паспортом Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, опублікованому на її офіційному вебсайті (https://novapragarada.gov.ua/pasport-selischnoi-radi-17-06-25-25-04-2017/).
Опрацюванням відомостей Довідника показників нормативної грошової оцінки земель населених пунктів Кіровоградської області встановлено, що на цей час оновлення нормативної грошової оцінки (далі - НГО) земель потребують 12 населених пунктів Новопразької селищної територіальної громади. Даний факт також підтверджується листом ГУ Держгеокадастру у Кіровоградській області від 27.02.2025 №10-11-0.10-763/2-25 (а.с. 23-24).
Зокрема, технічну документацію з НГО земель відповідних населених пунктів територіальної громади затверджено:
- селища Нова Прага, сіл Лозуватка, Григорівка, Олександро-Пащенкове - рішенням Новопразької селищної ради від 26.12.2012 №382;
- села Шарівка, селищ Гайове, Квітневе - рішенням Шарівської сільської ради від 28.12.2012 №104;
- села Світлопіль - рішенням Світлопільської сільської ради від 24.04.2013 №100;
- сіл Пантазіївка, Веселка - рішенням Пантазіївської сільської ради від 13.04.2012 №85;
- села Шевченкове - рішенням Пантазіївської сільської ради від 05.10.2012 №106;
- села Троянка - рішенням Пантазіївської сільської ради від 06.07.2012 №96.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні», частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Частиною 1 статті 10 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 №280/97-ВР (далі Закон №280/97-ВР) встановлено, що сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
З огляду на ч.3 ст.16 Закону №280/97-ВР матеріальною і фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, земля, природні ресурси, що є у комунальній власності територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах, а також об'єкти їхньої спільної власності, що перебувають в управлінні районних і обласних рад.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.29 Закону №280/97-ВР до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Згідно із ч.ч.1, 5 ст.60 Закону №280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини.
Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правоможності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Частиною 1 статті 62 Закону №280/97-ВР визначено, що держава фінансово підтримує місцеве самоврядування, бере участь у формуванні доходів місцевих бюджетів, здійснює контроль за законним, доцільним, економним, ефективним витрачанням коштів та належним їх обліком. Вона гарантує органам місцевого самоврядування доходну базу, достатню для забезпечення населення послугами на рівні мінімальних соціальних потреб. У випадках, коли доходи від закріплених за місцевими бюджетами загальнодержавних податків та зборів перевищують мінімальний розмір місцевого бюджету, держава вилучає із місцевого бюджету до державного бюджету частину надлишку в порядку, встановленому Бюджетним кодексом України.
Згідно з ч.1 ст.63 Закону №280/97-ВР доходи місцевих бюджетів формуються за рахунок власних, визначених законом, джерел та закріплених у встановленому законом порядку загальнодержавних податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
Пунктом 271.1 ст. 271 Податкового кодексу України визначено, що базою оподаткування плати за землю є нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого розділом XII ПК України, а у разі якщо нормативну грошову оцінку не проведено - площа земельних ділянок.
Положеннями пункту 289.1 статті 289 ПК України передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а її своєчасне оновлення позитивно впливає на дохідну частину місцевого бюджету.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що прокурором у позовній заяві обґрунтовано наявність інтересів держави на захист яких подано відповідну позовну заяву.
При цьому, зважаючи на те, що у спірних правовідносинах оскаржується бездіяльність органу місцевого самоврядування, який повноважний представляти інтереси Новопразької селищної ради Олександрійського району, суд дійшов висновку, що прокурор правомірно звернувся з даним позовом як самостійний позивач. При цьому, прокурором дотримано законодавчо встановленої процедури звернення до суду, зокрема вимог ст.23 Закону України “Про прокуратуру».
Правові засади проведення оцінки земель визначені Законом України “Про оцінку земель» від 11.12.2003 р. №1378-IV (далі за текстом - Закон №1378).
У розумінні ст.1 Закону №1378, дата оцінки земельної ділянки - дата (число, місяць та рік), на яку проводиться оцінка земельної ділянки та визначається її вартість. Для нормативної грошової оцінки земельної ділянки - дата, вказана в технічній документації; нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Статтею 3 Закону №1378 визначено, що об'єктами оцінки земель є: територія адміністративно-територіальних одиниць або їх частин, території оціночних районів та зон, земельні ділянки чи їх частини або сукупність земельних ділянок і прав на них, у тому числі на земельні частки (паї), у межах території України.
Згідно з ч.5 ст.5 Закону №1378 нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (у разі передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки), втрат лісогосподарського виробництва, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.
Статтею 13 Закону №1378 унормовано випадки за яких є обов'язковим проведення грошової оцінки земельних ділянок.
Так, частиною 1 статті 13 Закону №1378 визначено, що нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться у разі: визначення розміру земельного податку; визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, плати за суборенду (при передачі в суборенду земельних ділянок державної власності, які орендуються акціонерним товариством, товариством з обмеженою відповідальністю, 100 відсотків акцій (часток) у статутному капіталі якого належать державі, що утворилося шляхом перетворення державного підприємства, у постійному користуванні якого перебували такі земельні ділянки); визначення розміру державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом; визначення втрат лісогосподарського виробництва; розробки показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель; відчуження земельних ділянок державної, комунальної власності, якщо відповідно до закону ціна продажу таких земельних ділянок визначається з використанням нормативної грошової оцінки земельних ділянок; проведення інвентаризації масиву земель сільськогосподарського призначення (у разі якщо попередня нормативна грошова оцінка земельних ділянок у цьому масиві не проводилася протягом 5 років до дня прийняття уповноваженим органом рішення про проведення такої інвентаризації).
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.15 Закону №1378 підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок може проводитися також на підставі договору, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом.
Підставами для проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки є договір, який укладається заінтересованими особами в порядку, встановленому законом, а також рішення суду.
З огляду на ч.ч.1-3 ст.18 Закону №1378, нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.
Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України "Про землеустрій".
З аналізу зазначених норм, суд дійшов висновку, що законодавцем унормовано періодичність проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок. При цьому не дотримання такої періодичності свідчить про бездіяльність щодо проведення нормативної грошової оцінки земель.
Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем не дотримано законодавчо встановленої періодичності проведення нормативної грошової оцінки земель населених пунктів селищ Нова Прага, Гайове, Квітневе, сіл Лозуватка, Григорівка, Олександро-Пащенкове, Шарівка, Світлопіль, Пантазіївка, Веселка, Шевченкове, Троянка на території Новопразької селищної ради Олександрійського району, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Олександрійської окружної прокуратури (вул. Чижевського, 1А, м. Олександрія, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28000, ЄДРПОУ 0291002524) в інтересах держави до Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області (вул. Центральна, 14, сел. Нова Прага, Олександрійський район, Кіровоградська область, 28042, ЄДРПОУ 04366086) про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Новопразької селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області щодо непроведення відповідно до вимог чинного законодавства нормативної грошової оцінки земель 12 населених пунктів Новопразької селищної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, а саме: селищ Нова Прага, Гайове, Квітневе, сіл Лозуватка, Григорівка, Олександро-Пащенкове, Шарівка, Світлопіль, Пантазіївка, Веселка, Шевченкове, Троянка.
Зобов'язати Новопразьку селищну раду Олександрійського району Кіровоградської
області відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити проведення
нормативної грошової оцінки земель 12 населених пунктів Новопразької селищної територіальної громади Олександрійського району Кіровоградської області, а саме: селищ Нова Прага, Гайове, Квітневе, сіл Лозуватка, Григорівка, Олександро-Пащенкове, Шарівка, Світлопіль, Пантазіївка, Веселка, Шевченкове, Троянка.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду А.В. САГУН