про повернення позовної заяви
25 вересня 2025 року м. Київ № 320/45277/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Білоус А.Ю., ознайомившись із позовною заявою ОСОБА_1 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва", Київська міська військова адміністрація, Державна регуляторна служба України, Міністерство розвитку громад та територій України про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 13.12.2024 №857 “Про утворення конкурсної комісії для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків в Оболонському районі міста Києва» (або “Про організаційні заходи щодо оголошення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків в Оболонському районі міста Києва»);
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.12.2024 №868 “Про затвердження конкурсної документації для проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків в Оболонському районі міста Києва»;
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.01.2025 №37 “Про внесення змін до розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 17 грудня 2024 року № 868»;
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 17.01.2025 №35 “Про внесення змін до розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 13 грудня 2024 року № 857»;
- визнати протиправним та скасувати Розпорядження Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації від 03.02.2025 №80 “Про призначення управителя багатоквартирними будинками в Оболонському районі міста Києві»;
- визнати дії Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації щодо підготовки, організації та проведення конкурсу з призначення управителя багатоквартирних будинків в Оболонському районі міста Києва, за результатами якого був укладений Договір про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 07.02.2025 № 379, видачу зазначених вище Розпоряджень, укладення та підписання Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 07.02.2025 № 379 протиправними;
- визнати бездіяльність Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації щодо виконання Подання Державної регуляторної служби України “Про необхідність скасування розпорядження Київської міської військової адміністрації від 14 листопада 2024 року № 1311 “Про внесення змін до розпорядження виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 03 березня 2020 року № 389» та розпоряджень голів відповідних районних в місті Києві державних адміністрацій, прийнятих на виконання пункту 5 цього розпорядження» протиправною;
- зобов'язати Оболонську районну в місті Києві державну адміністрацію припинити дію Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 07.02.2025 №379.
Відповідно частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Вирішуючи питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі, суд виходить з наступного.
Статтею 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною першою статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби; 3) спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень; 4) спорах, що виникають з приводу укладання, виконання, припинення, скасування чи визнання нечинними адміністративних договорів.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово висловлювала правові позиції щодо правил віднесення спорів до адміністративної юрисдикції, які полягають в наступному.
«До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.» (постанова Верховного Суду від 13 травня 2020 року в справі №688/1737/15-а).
Позивачем заявлено вимогу, зокрема, щодо зобов'язання Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації припинити дію Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 07.02.2025 №379.
Суд звертає увагу, що з наданих листів вбачається, що номером вказаного договору є №378.
Таким чином, спірні правовідносини у цій справі, в першу чергу, виникли у зв'язку з укладанням та виконанням господарського зобов'язання, а саме: Договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 07.02.2025 №378, взаємні права та обов'язки між учасниками справи носять договірний характер і не пов'язані з виконанням владних управлінських функцій, а тому такий спір не є публічно-правовим та не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Згідно з частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
За правилами пунктів 1, 17 частини першої статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці, а також справи, що виникають при укладанні, зміні, розірванні та виконанні договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійних договорів, крім спорів, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
За таких обставин, спір в частині припинення дії договору в цій справі не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, а має вирішуватись за правилами господарського судочинства.
Згідно частини шостої статті 21 КАС України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Вимоги позивача щодо зобов'язання відповідача припинити дію договору не може розглядатись Київським окружним адміністративним судом в порядку КАС України. Відтак, виходячи з вищевикладеного в сукупності, суд приходить до висновку, що позивачем подано позов із порушення правил об'єднання позовних вимог.
У взаємозв'язку з наведеним слід зазначити, що відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Однак, суд зазначає, що в даному випадку, позивачем порушено правила частини четвертої статті 172 КАС України, відповідно до якої не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, виходячи з наведеного, та відповідно до частини четвертої статті 172 КАС України виключається можливість об'єднання таких вимог в одній позовній заяві, у зв'язку з чим суд приходить до висновку про повернення позовної заяви на підставі пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України.
Натомість, суд зазначає, що позивач не позбавлений права звернутись з окремими позовами до відповідача, за відповідною підсудністю.
Керуючись пункту 6 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 до Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Оболонського району міста Києва", Київська міська військова адміністрація, Державна регуляторна служба України, Міністерство розвитку громад та територій України про визнання протиправними дій та бездіяльності, скасування розпоряджень, зобов'язання вчинити дії.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Білоус А.Ю.