про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2025 року м. Київ № 320/47002/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд:
- Визнати бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, що полягає у не здійсненні перерахунку пенсії за віком на найбільш вигідних умовах, протиправною;
- Зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві здійснити перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) відповідно до вимог статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з урахуванням усіх належних індексацій та коригувань показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та мінімальної заробітної плати, які мали місце на момент звернення із заявою, а саме з 19.02.2025 р.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень позовна заява повинна містити обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод чи інтересів позивача.
Тобто позовна заява повинна містити належне та конкретне обґрунтування заявлених вимог, яке дає змогу суду встановити предмет спору та оцінити правову позицію позивача.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Суд встановив, що у поданій позовній заяві позивач звертається до суду з вимогою зобов'язати здійснити перерахунок пенсії з урахуванням усіх належних індексацій та коригувань показника середньої заробітної плати, з якої сплачені страхові внески, прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність та мінімальної заробітної плати, які мали місце на момент звернення із заявою, а саме з 19.02.2025 р.
При цьому вказує, що бездіяльність полягає у не здійсненні перерахунку пенсії за віком на найбільш вигідних умовах
Водночас судом виявлено недолік зазначених позовних вимог, а саме їхню узагальненість та відсутність належної конкретизації.
Так, у вимозі використано оціночне формулювання «на найбільш вигідних умовах», яке не містить чітких правових критеріїв та не дає можливості визначити конкретну протиправність у діях/бездіяльності відповідача.
Вимога сформульована загально, без посилання на конкретну норму закону, яка може бути підставою для здійснення перерахунку. Окрім цього, відсутня конкретизація, які саме надбавки позивач вважає належними до нарахування.
Щодо вимоги про виплату пенсії з урахуванням усіх належних індексацій та коригувань показника середньої заробітної плати.
У такій редакції позовні вимоги не дають можливості суду однозначно визначити предмет спору та спосіб їх задоволення, а відповідачу - зрозуміти обсяг обов'язків, які можуть бути на нього покладені, про які саме індексації йдеться.
Окрім цього, у поданій позовній заяві відсутній чітко визначений спосіб судового захисту відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України.
Із формулювання прохальної частини позову не вбачається, які саме дії зобов'язального характеру позивач просить вчинити Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві.
Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що ним не вказується які дії, рішення чи бездіяльність оскаржуються, а позовна заява містить лише вимоги зобов'язального характеру.
Підсумовуючи вказане, суд зазначає, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі “Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року.
У кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки мають бути усунуті у п'ятиденний строк з дня отримання копії цієї ухвали шляхом подання до суду:
- уточненої позовної заяви з усіма доданими до неї документами, у якій слід конкретизувати позовні вимоги, зокрема, належним чином сформулювати прохальну частину позову із зазначенням конкретних дій зобов'язального характеру, які, на думку позивача, повинен вчинити відповідач, а також із зазначенням конкретних дій, рішення та/або бездіяльності, яка оскаржується.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 160-161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у місті Києві про зобов'язання вчинити певні дії - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Вісьтак М.Я.