Рішення від 24.09.2025 по справі 320/17635/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 вересня 2025 року справа №320/17635/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Вісьтак М.Я., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача Кучера Олександра Миколайовича звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, у якому просить суд:

-визнати протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплачувати пенсію відповідно до Довідки Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України № 745 від 28.11.2024 року;

-зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити позивачу з 28.11.2024 року перерахунок та виплату пенсії з врахуванням суми для нарахування пенсії у розмірі 26 857 грн. 39 коп., згідно довідки року, з урахуванням виплачених сум;

-всі судові витрати стягнути з Відповідача, а саме сплачений судовий збір у сумі 1 211 грн. 20 коп. та витрати на надання позивачу правничої допомоги адвокатом у сумі 5 500 грн. 00 коп.

-допустити рішення до негайного виконання у межах суми стягнення за один місяць;

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.04.2024 відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Витребувано докази у відповідача.

Позовні вимоги мотивовані незгодою з відмовою відповідача у здійсненні перерахунку пенсії на підставі виданої Головним управлінням Національної поліції в Київській області Національної поліції України № 745 від 28.11.2024 про розмір грошового забезпечення за період з 01.05.2020 по 30.04.2022 для перерахунку пенсії.

13.05.2025 відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому позовні вимоги заперечував у повному обсязі, просив суд у задоволенні позову відмовити, посилаючись на відсутність законних підстав для здійснення відповідного перерахунку

15.08.2025 позивач подав до суду клопотання, у якому просив врахувати при ухваленні рішення суду постанову КМУ №168 від 28.02.2022.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом було встановлено наступні обставини.

Позивач є пенсіонером, перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за вислугу років з 01.01.2007 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон № 2262), як особа звільнена з служби в органах внутрішніх справ.

Позивач проходив службу в поліції. Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 04.05.2022 №80 о/с підполковника поліції мене звільнено зі служби в поліції за п.7 (за власним бажанням) ч.1 ст.77 Закону України «Про Національну поліцію».

Станом на день звільнення: вислуга років для виплати надбавки за стаж служби складає 26 років 08 місяців 20 днів; стаж служби для виплати одноразової грошової допомоги при звільненні зі служби в поліції 26 років 08 місяців 20 днів; пільгових умовах 04 роки 11 місяців 13 днів; усього вислуги років 31 рік 08 місяців 03 дні. Сума для відрахування з грошового забезпечення за вартість предметів однострою особистого користування, строк носіння яких не закінчився, складала 3662 грн. 72 коп.

Дані факти відповідачем не заперечуються.

Позивач звернувся до ГУНП в Київській області повторно, у відповідь на звернення ГУНП підготувало оновлену довідку № 745 від 28.11.2024 року, з відомостями про додаткову винагороду позивача.

Нова довідка про розмір грошового забезпечення позивача № 745 від 28.11.2024 року була направлена до відповідача для здійснення перерахунку пенсії позивача, однак відповідач відмовився від вчинення таких дій, посилаючись на відсутність правових підстав для цього, виклавши відмову у листі №15309-36110/К-02/8-1000/24.

Вказані обставини стали підставою для звернення до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до частини третьої статті 43 Закону № 2262 пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною вісімнадцятою статті 43 Закону №2262 встановлено, що у разі якщо на момент призначення або виплати пенсії відбулася зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення та/або були введені для зазначених категорій осіб нові щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії у розмірах, встановлених законодавством, пенсія призначається з урахуванням таких змін та/або нововведень, а призначена пенсія підлягає невідкладному перерахунку.

Згідно з положеннями статті 63 Закону № 2262 перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Перерахунок пенсій особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України (міліції), які мають право на пенсійне забезпечення або одержують пенсію на умовах цього Закону, здійснюється з урахуванням видів грошового забезпечення, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством для поліцейських.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

13.02.2008 Кабінетом Міністрів України було прийнято Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Порядок № 45), пунктом 1 якого передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону №2262, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

11.11.2015 Кабінет Міністрів України прийняв Постанову №988, яка набрала чинності 02.12.2015 та якою затверджені схеми окладів за спеціальним званням поліцейських, схеми посадових окладів курсантів вищих навчальних закладів Міністерства внутрішніх справ із специфічними умовами навчання та схеми посадових окладів поліцейських у розмірах, згідно з додатками 3 - 10.

Відповідно до статті 94 Закону України від 02.07.2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію", Постанови №988 з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, наказом МВС України від 06.04.2016 року № 260 затверджений Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання (далі по тексту - Порядок № 260).

Пунктом 3 Порядку №260 передбачено, що грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошового забезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Порядком №260 установлені такі додаткові види грошового забезпечення: надбавка за специфічні умови проходження служби в поліції (пункт 4); надбавка за безперервний стаж на шифрувальній роботі (пункт 5); надбавка за виконання функцій державного експерта з питань таємниць (пункт 6); надбавка за службу в умовах режимних обмежень (пункт 7); надбавка за почесне звання "заслужений" (пункт 8); доплата за науковий ступінь з відповідної спеціальності (пункт 9); доплата за вчене звання (пункт 10); доплата за службу в нічний час (пункт 11).

Відповідно до пункту 12 Порядку № 260 керівники органів поліції мають право преміювати поліцейських відповідно до особливостей проходження служби та особистого внеску поліцейського в загальні результати служби з урахуванням специфіки і особливостей виконання покладених на нього завдань та в межах асигнувань, затверджених на грошове забезпечення для утримання Національної поліції України.

За змістом пункту 13 Порядку № 260 поліцейським у межах асигнувань, що виділяються на їх утримання, один раз на рік надається матеріальна допомога для оздоровлення в розмірі посадового окладу. Допомога для оздоровлення надається поліцейському за його рапортом, погодженим керівником фінансового підрозділу, в межах асигнувань на зазначені цілі.

Як було вказано вище, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України було прийнято Постанову № 103, пунктом 3 якої передбачено перерахувати з 1 січня 2016 р. пенсії, призначені згідно із Законом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) за прирівняною посадою з розміру грошового забезпечення поліцейського, враховуючи відповідні оклади за посадою, спеціальним званням, відсоткову надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, за січень 2016 р. відповідно до Постанови № 988. Розмір премії визначається у середніх розмірах, що фактично виплачені за відповідною посадою (посадами) поліцейського за січень 2016 року.

Вказаний пункт 3 Постанови №103 був визнаний протиправним та скасований рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.05.2019 у справі №826/12704/18, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.11.2019.

Приймаючи це рішення, суд виходив з того, що пункт 3 оскаржуваної постанови №103 передбачає перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення та премій, виплачених поліцейським у січні 2016 року, хоча фактично додаткові види грошового забезпечення поліцейським були затверджені лише у квітні 2016 року наказом МВС України № 260 від 06 квітня 2016 року.

За таких обставин Окружний адміністративний суд міста Києва зауважив, що оскаржуваний пункт 3 постанови № 103 у відсотковому співставленні встановлює зменшення виплати пенсії військовослужбовцям у порівнянні з тими умовами, які вони мали до його прийняття, фактично звужує складові грошового забезпечення, які підлягають врахуванню при обрахунку пенсії вказаним особам, а тому звужує зміст вже існуючих прав таких осіб.

Отже скасування у судовому порядку пункту 3 Постанови № 103 стало підставою для складання ГУНП у Київській області нової довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення (зокрема, додаткової винагороди).

Пунктом 3 Порядку № 45 визначено, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 25 лютого 2019 року №129 "Про визначення в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженого структурного підрозділу з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій" визначено в Міністерстві внутрішніх справ України уповноваженим структурним підрозділом з підготовки та подання до органів Пенсійного фонду України документів для призначення (перерахунку) пенсій Департамент персоналу, організації освітньої та наукової діяльності Міністерства внутрішніх справ України з покладанням таких функцій на управління координації пенсійних та соціально-гуманітарних питань цього Департаменту.

Таким чином, Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП у Київській області є уповноваженим структурним підрозділом МВС України на видачу довідок про розмір грошового забезпечення, згідно вищезазначеного наказу МВС України.

Відповідно до пункту 23 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (зі змінами), затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 січня 2007 року № 3-1 (далі - Порядок № 3-1), перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262. Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.

Згідно з пунктом 24 Порядку №3-1 про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону № 2262 уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії. Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5). Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.

Тотожні за змістом положення щодо процедури перерахунку раніше призначених пенсій у разі зміни розміру їх грошового забезпечення містяться у Порядку № 45.

Таким чином, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Суд також звертає увагу на те, що право позивача на перерахунок пенсії є беззаперечним, а передумовою для його проведення є оформлення уповноваженим органом довідки про розмір грошового забезпечення.

Суд зауважує, що органи Пенсійного фонду України не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм відповідними органами довідок про розмір грошового забезпечення, а розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення зазначених у довідках.

За таких обставин суд визнає непереконливими твердження відповідача, викладені у листі про відмову у перерахунку пенсії позивача, про неможливість здійснення перерахунку пенсії особам, на яких поширюється дія Закону № 2262, без прийняття Кабінетом Міністрів України нової постанови про проведення такого перерахунку після скасування у судовому порядку положень Постанови № 103.

Отже суд дійшов висновку про наявність у позивача права на перерахунок пенсії, виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з Постановою №988 і відповідно до вимог статей 43, 63 Закону № 2262, у зв'язку зі скасуванням у судовому порядку пункту 3 Постанови № 103.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та необхідність визнання протиправними дій відповідача щодо відмови у здійсненні перерахунку та виплаті пенсії позивача на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення.

При цьому, ефективний захист порушеного права також потребує задоволення похідної позовної вимоги та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з урахуванням нової довідки про розмір грошового забезпечення.

Що стосується вимоги позивача про звернення рішення до негайного виконання, суд зазначає таке. Відповідно до частини першої статті 244 Кодексу адміністративного судочинства України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне його виконання. Негайне виконання судового рішення означає, що воно підлягає виконанню не з часу набрання рішенням законної сили, як це встановлено для більшості судових рішень, а негайно з моменту його ухвалення, з метою забезпечення швидкого та реального захисту життєво важливих прав та інтересів позивача.

Перелік рішень суду, які підлягають негайному виконанню, визначений статтею 371 Кодексу адміністративного судочинства України.

У даному випадку судом вирішувались спірні відносини щодо невірного перерахунку пенсії та виплати пенсії в меншому розмірі. Отже, вимога про виплату перерахованої пенсії невідкладно задоволенню не підлягає.

На думку суду, вимога про виплату перерахованої пенсії в межах суми за 1 місяць є способом виконання рішення суду в частині виплати перерахованої суми, тому контроль за виконання рішення суду в цій частині може бути здійснений державною виконавчою службою після набрання рішенням суду законної сили.

Відповідно до частини першої статті 372 КАС України в разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні. Так само на відповідних суб'єктів владних повноважень можуть бути покладені обов'язки щодо забезпечення виконання рішення.

У даному випадку, суд не вбачає підстав для встановлення такого способу виконання рішення.

Щодо вимоги позивача про допуск до негайного виконання рішення суду в частині сплати заборгованості за один місяць суд зазначає таке.

Відповідно до частини 1 статті 244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, чи є підстави допустити негайне виконання рішення.

Водночас негайне виконання судового рішення полягає в тому що воно набуває властивостей здійснення і підлягає виконанню не з часу набрання рішенням суду законної сили, як це передбачено для більшості судових рішень, а негайно з часу його ухвалення, чим забезпечується швидкий та реальний захист життєво важливих прав та інтересів позивача.

Перелік рішень суду, що підлягають негайному виконанню, визначається статтею 371 КАС України.

Так, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Отже, до негайного виконання допускається рішення суду про "стягнення" відповідних виплат, а не про зобов'язання відповідача до їх нарахування та виплати позивачеві. Тобто саме у випадку постановлення судом рішення про стягнення на користь позивача недоплачених сум суд повинен також визначити суму стягнення за один місяць та в цій частині допустити рішення до негайного виконання, а не в частині виплати всієї суми.

Разом із тим, обраний у цій справі спосіб захисту прав та інтересів позивача шляхом зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити відповідний розмір пенсії після перерахунку, що таку суму повинен визначити сам відповідач в процесі виконання рішення суду після набрання ним законної сили.

Враховуючи наведене, суд доходить висновку про відсутність достатніх правових підстав для звернення ухваленого рішення до негайного виконання.

Отже позовні вимоги є обґрунтованими в частині.

Те ж саме стосується і зазначення конкретних сум при перерахунку, оскільки позивач просить врахувати суми у розмірі 26 857 грн. 39 коп., згідно довідки року, з урахуванням виплачених сум, проте перерахунку фактично не відбулося, а визначення конкретних сум буде мати місце під час проведення відповідного перерахунку у майбутньому.

Таким чином, позов підлягає задоволенню частково.

Вирішуючи питання стосовно розподілу судових витрат, суд враховує наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що є відповідачем пропорційно до задоволених вимог.

Судом встановлено, що позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.

Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню частково, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області витрати по сплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Окремо у своїй позовній заяві позивач просить відшкодувати 5 500 грн витрат на правову допомогу.

На підтвердження вказаного позивачем додано копію договору про надання правничої допомоги від 09.04.2025 №30/25 та акт приймання-передачі наданих юридичних послуг.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Приписами частини першої статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи (частина третя статті 132 КАС України).

Частиною другою статті 134 КАС України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Згідно з частиною третьою статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Принцип співмірності витрат на оплату послуг адвоката закріплено у частині 5 статті 134 КАС України, відповідно до якої розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті першої Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність від 05 грудня 2012 року № 5076-VI (далі Закон України від 05 грудня 2012 року від 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 19 цього ж Закону визначено такі види адвокатської діяльності як надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов'язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов'язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов'язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні (пункт 9 частини першої статті 1 Закону України від 05 грудня 2012 року № 5076-VI).

Інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону України від 05 грудня 2012 року № 5076-VI).

Відповідно до статті 30 Закону № 5076-VI гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо, а договір про надання правової допомоги укладається на такі види адвокатської діяльності як захист, представництво та інші види адвокатської діяльності.

Відповідно до частини дев'ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує:

1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;

2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо;

4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Судом встановлено, що професійна правнича допомога позивачу надавалась адвокатом Редзелем Миколою Миколайовичем на підставі договору №3 про надання правничої допомоги від 07 жовтня 2024 року.

Згідно з актом приймання-передачі наданих послуг (АКТ № 30/25/1 09 квітня 2025 року): Кучер Олександр Миколайович, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з однієї сторони, надалі "Замовник", та адвокат Якименко Олег Васильович, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю № 3207/10 від 18.01.2007 року, надалі "Виконавець", з другої сторони, склали даний акт про наступне. Виконавець надав, а Замовник прийняв юридичні послуги у формі надання консультацій, копіювання документів та підготовування позовної заяви до ГУ ПФУ у Київській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії. Вартість виконаних робіт складає 5500 грн. (п'ять тисяч п'ятсот грн.).

Суд вважає, що визначена адвокатом Якименком О.В. сума понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу, за результатами розгляду вказаної справи не є належним чином обґрунтованою та завищеною у контексті дослідження обсягу фактично наданих послуг із урахуванням складності справи, кількості витраченого на ці послуги часу, та, відповідно, співмірності обсягу цих послуг і витраченого адвокатом часу із розміром заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу.

Зокрема, не вказано фактично затрачений час на надання правової допомоги (із зазначенням конкретного часу на кожну з дій, вчинену адвокатом).

З огляду ж на зміст Акту, адвокатом було надано лише 3 послуги: консультування позивача, копіювання документів та складання позовної заяви, без зазначення витрат часу по кожній з них.

З огляду на обсяг наданих послуг адвокатом, виходячи з критерію розумності, пропорційності, співмірності розподілу витрат на професійну правничу допомогу, з урахуванням часткового задоволення позовних вимог, а також з урахуванням відсутності заперечень щодо розміру судових витрат з боку відповідача, та тим, що заявлена сума до відшкодування витрат на правничу професійну допомогу є неспівмірною з вимогами, які заявлені у позовній заяві, крім того з огляду на часткове задоволення позовних вимог, суд вважає, що розмір вказаних витрат має бути зменшений до 3500,00 гривень.

Позивачем також не надано для суду жодного підтвердження фактичного розрахунку з адвокатом у наведеному розмірі.

Отже, до стягнення підлягають витрати на правову допомогу адвокатом у розмірі 3500,00 грн. Стягнення витрат на правову допомогу у вказаній сумі суд вважає цілком співмірним зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області щодо відмови позивачу здійснити перерахунок та виплачувати пенсію відповідно до Довідки Головного управління Національної поліції в Київській області Національної поліції України № 745 від 28.11.2024 року.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області здійснити (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) ОСОБА_1 з 28.11.2024 року перерахунок та виплату пенсії з врахуванням сум для нарахування пенсії, згідно довідки № 745 від 28.11.2024, з урахуванням виплачених сум.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн. 20 коп.

5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) витрати на правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн (три тисячі п'ятсот гривень) за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень - Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (код ЄДРПОУ 22933548, місцезнаходження: 08500, Київська обл., м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, 10).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Вісьтак М.Я.

Попередній документ
130504781
Наступний документ
130504783
Інформація про рішення:
№ рішення: 130504782
№ справи: 320/17635/25
Дата рішення: 24.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; осіб, звільнених з публічної служби
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (24.09.2025)
Дата надходження: 10.04.2025
Предмет позову: про визнання протиправною бездіяльність
Учасники справи:
суддя-доповідач:
ВІСЬТАК М Я
відповідач (боржник):
Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області
позивач (заявник):
Кучер Олександр Миколайович
представник позивача:
Якименко Олег Васильович