про залишення позовної заяви без руху
19 вересня 2025 року справа № 320/36785/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Кушнова А.О., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Міністерства оборони України, в якому просять суд:
- визнати дії (або бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Міністерства оборони України щодо неприсвоєння статусу учасника бойових дій - протиправними;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 Сил територіальної оборони Міністерства оборони України розглянути заяву про присвоєння статусу УБД по суті.
Відповідно до частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи: відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Наданий адміністративний позов не відповідає вимогам статей 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України з огляду на таке.
Згідно з частиною першою статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини п'ятої статті 160 КАС у позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем способи захисту свого публічного права, свободи чи інтересу, а обставинами, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, є конкретні юридичні факти, з настанням яких суб'єкти публічного права вступають з фізичними чи юридичними особами у спірні правовідносини. Позовні вимоги і обставини в їх обґрунтування мають викладатися лаконічно, чітко, зрозуміло, з використанням прийнятої юридичної термінології.
Суд зазначає, що пункт 9 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України вказує на невичерпний перелік інформації, яка може бути висвітлена в адміністративному позові задля правильного вирішення спору.
Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Позов в адміністративному процесі - це письмово оформлена і адресована суду письмова вимога, яка складається з вимоги процесуального характеру (відкрити провадження по справі) і вимоги матеріального характеру (захистити невизнане, оспорюване чи порушене право).
При цьому складовими частинами позову є предмет позову та підстави позову.
Предмет позову - це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, направлені на захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу.
Підстави позову - це факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу. Тобто це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, які об'єктивуються у поданих доказах. Під підставами позову слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, а не самі по собі посилання позивача на певну норму закону. До підстав позову входять лише юридичні факти, тобто ті, з якими норми матеріального права пов'язують виникнення, зміну чи припинення прав та обов'язків суб'єктів спірного матеріального правовідношення, та які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи.
Суд звертає увагу позивача на те, що дії суб'єкта владних повноважень активна поведінка, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних та юридичних осіб, в той час коли протиправна бездіяльність суб'єкта владних повноважень це пасивна поведінка суб'єкта владних повноважень, зовнішня форма поведінки (діяння) цього органу, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта владних повноважень, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин. Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору, по суті, має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди позивача із рішенням суб'єкта владних повноважень та діями відповідача із винесення оскаржуваного рішення позивач зобов'язаний окремо обґрунтувати кожну із заявлених вимог.
При цьому суд зауважує, що Велика Палата Верховного Суду, досліджуючи питання відповідності положенням КАС України формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права у постанові від 22.02.2024 у справі №990/150/23 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 117241509) зазначила, що зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову, а формулювання прохальної частини позову із зазначенням альтернатив можливих способів захисту порушеного права є таким, що не відповідає положенням КАС України.
Отже позовні вимоги у прохальній частині позову мають бути максимально чіткими, зрозумілими, без зазначення альтернатив можливих способів захисту порушеного права.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить суд, зокрема, визнати дії (або бездіяльність) Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони щодо неприсвоєння статусу учасника бойових дій - протиправними.
Заявлені позовні вимоги у зазначеному вигляді не відповідають положенням частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України. У даному випадку не зрозуміло, що саме - дії чи бездіяльність позивач просить суд визнати протиправними.
У зв'язку з цим позовні вимоги підлягають уточненню шляхом викладення їх в уточненій позовній заяві відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, із чітким зазначенням всіх позовних вимог позивача до відповідача.
Також, відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
Дослідивши позовну заяву, судом встановлено, що у позовній заяві позивачем не зазначено всіх відомостей про позивача та відповідача, а саме:
- щодо позивача: не зазначено реєстраційний номер облікової картки платника податків, поштовий індекс адреси проживання позивача, повну назву населеного пункту, адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету;
- щодо відповідача: не зазначено ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, адреси місцезнаходження, адреси електронної пошти, відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету.
Наведений недолік підлягає виправленню шляхом надання уточненої позовної заяви, яка має містити всі відомості про позивача та відповідача відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 160 КАС України: відомості про ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти відповідача, наявність або відсутність електронного кабінету сторін.
Також суд зазначає, частиною четвертою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
У позовній заяві позивач посилається на те, що у період з 25.02.2022 по 25.03.2022 брав безпосередню участь у бойових діях, перебуваючи у районі їх проведення, з приводу чого неодноразово звертався із відповідними заявами та пакетом документів до Військової частини НОМЕР_1 Сил територіальної оборони, проте жодної відповіді не отримав. Крім того, вказує, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують участь у бойових діях, а саме: довідка про перебування на військовій службі, копія витягу з наказу про вступ на військову службу, інші підтверджуючі документи.
У той же час, до позовної заяви позивачем додано лише ксерокопії паспорта громадянина України, ідентифікаційного номеру, витягу з військового квитка, а також нотаріально посвідчених заяв гр. ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про підтвердження факту участі ОСОБА_1 у період з 25.02.2022 по 25.03.2022 у здійсненні заходів територіальної цілісності України, а саме міста Києва.
В порядку усунення недоліків позовної заяви позивачу слід надати докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії звернення (всі заяви) до відповідача разом із пакетом документів щодо надання позивачу статусу учасника бойових дій, довідку про перебування на військовій службі, копію витягу з наказу про вступ на військову службу.
Також суд зазначає, що до позовної заяви позивачем додано ксерокопії документів, не засвідчених належним чином.
Так, суд зазначає, що вимоги до письмових доказів встановлені статтею 94 КАС України.
Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Таким чином, у випадку коли позивачем не були подані оригінали документів, вказані в позовній заяві як додатки, позивачу необхідно подати засвідчені належним чином копії таких документів.
У зв'язку з викладеним, позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви слід надати копії додатків до позовної заяви, засвідчених належним чином, відповідно до вимог частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також, згідно з частиною третьою ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої ст.132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" №3674-VI від 08.07.2011 (зі змінами та доповненнями) передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з пунктом 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою встановлюється ставка судового збору - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру (ч.3 ст.6 ЗУ №3674-VI).
При цьому, суд звертає увагу позивача на те, що вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумови для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов'язати прийняти рішення, вчинити дії чи утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дій чи бездіяльності є однією вимогою.
Аналогічний правовий висновок висловлений Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.11.2020 у справі № 9901/67/20 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 93218001) та Верховним Судом у постанові від 09.09.2020 у справі №540/2321/18 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 91414456).
При цьому, суд вбачає за доцільне зауважити про те, що такі вимоги мають бути пов'язані одна з одною.
Положеннями статті 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" від 19.11.2024 № 4059-IX установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб: з 1 січня 2025 року - 3028 гривень.
Позовна заява містить одну вимогу немайнового характеру, сума судового збору за звернення з якою становить 1211,20 грн (3028,00 грн х 0,4).
До позовної заяви позивачем доказів сплати судового збору не додано, як і не додано докази для звільнення від сплати судового збору.
У зв'язку з цим, позивачу в порядку усунення недоліків необхідно надати суду оригінал платіжного доручення (квитанції) про сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн, сплачений на рахунок Київського окружного адміністративного суду за наступними реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Київ. обл./м.Київ/22030101;
код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37955989;
Банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.);
код банку отримувача (МФО): 899998;
рахунок отримувача: UA718999980313151206084010001;
код класифікації доходів бюджету: 22030101;
призначення платежу: *;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Київський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Інформація щодо реквізитів сплати судового збору за подання позовних заяв до Київського окружного адміністративного суду є загальнодоступною, оприлюднена на офіційному веб-порталі “Судова влада України» за інтернет-адресою http://adm.ko.court. gov.ua/sud1070//tax, а також розміщена на інформаційних стендах Київського окружного адміністративного суду.
Недотримання позивачем даних вимог, які пред'являються до позовної заяви, не дозволяє суду в повній мірі здійснити підготовку справи до судового розгляду та відповідно відкрити провадження у справі.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати уточнену позовну заяву, в якій чітко визначити зміст позовних вимог позивача до відповідача відповідно до вимог частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, зазначивши що саме - дії чи бездіяльність позивач просить суд визнати протиправними; зазначити всі відомості про позивача та відповідача: реєстраційний номер облікової картки платника податків позивача, поштовий індекс адреси місця проживання позивача, повну назву населеного пункту позивача, адреси електронної пошти позивача, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України відповідача, адреси місцезнаходження відповідача, адреси електронної пошти відповідача, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету позивача та відповідача;
- надати належним чином засвідчені докази, на які позивач посилається у позовній заяві, зокрема, докази звернення (копії заяви) до відповідача разом із пакетом документів щодо надання статусу учасника бойових дій, довідку про перебування на військовій службі, копію витягу з наказу про вступ на військову службу;
- надати копії додатків до позовної заяви, засвідчених належним чином відповідно до вимог частини другої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України;
- надати докази сплати судового збору у сумі 1211,20 грн.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.