з питань розгляду справи в порядку загального позовного провадження
24 вересня 2025 року № 320/61334/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Колеснікової І.С., розглянувши в порядку письмового провадження клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) в адміністративній справі
за позовом ОСОБА_1
до Військової частини НОМЕР_2
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,-
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26 грудня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом сторін, яке мотивоване тим, що вирішення спірних правовідносин, які виникли між позивачем та військовою частиною НОМЕР_1 має досить важливе значення для відповідача, також відповідач має бажання надати усні пояснення по суті спору та надати додаткові пояснення.
Розглянувши заяву Військової частини НОМЕР_1 суд враховує таке.
Пунктом 1 частини 6 статті 12 КАСУ встановлено, що для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України “Про запобігання корупції» займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Відповідно до частини 1 статті 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
За вимогами частини 3 статті 257 КАС України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує:
1) значення справи для сторін;
2) обраний позивачем спосіб захисту;
3) категорію та складність справи;
4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо;
5) кількість сторін та інших учасників справи;
6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес;
7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Частина 4 статті 257 КАС України визначає, що за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Даний перелік критеріїв є вичерпним.
Все інше, як критерії, визначені частиною 3 статті 257 КАС України, повинні доводиться сторонами для врахування судом під час вирішення питання щодо форми судового провадження.
Суд зазначає, що заявами по суті справи є позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2 статті 159 КАС України).
При цьому, як під час загального позовного провадження, так і під час розгляду справи в спрощеному позовному провадженні учасники справи не обмежені правом подавати заяви по суті справи у строки визначені КАС України та ухвалою суду.
Аналізуючи наведені положення процесуального закону у контексті доводів відповідача, суд вважає, що у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності (частина шоста статті 12 КАС України), а також інші адміністративні справи, щодо яких процесуальний закон не містить імперативних норм про їхній розгляд за правилами загального позовного провадження (частина четверта статті 12 КАС України) або ж про заборону розглядати їх за правилами спрощеного позовного провадження (частина четверта статті 257 КАС України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 22 липня 2021 року в справі №460/6542/20 та від 30 червня 2022 року у справі №640/27145/20.
При цьому заявник не вказав, чому не може викласти свої доводи в заявах по суті справи, та надати відповідні докази. Суд враховує характер спірних правовідносин у цій справі, предмет та підстави позову, склад учасників справи, а також те, що позиція учасників справи може викладатись в заявах по суті спору. За наведених обставин суд не встановив підстав для розгляду справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Також, суд зазначає, що у спрощеному позовному провадженні сторони не позбавлені права ознайомлюватися із наявними у справі доказами, подавати додаткові докази та пояснення. Жодних перешкод у доведенні своєї позиції сторонами у визначеному судом порядку розгляду справи, на переконання суду, не існує.
Водночас суд зазначає, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження жодним чином не нівелює обов'язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Керуючись статтями 12, 241, 243, 248, 256, 257, 293, 295 КАС України, суд
У задоволенні заяви Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (з викликом сторін) - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили негайно після підписання суддею та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу суду можуть бути зазначені в апеляційній скарзі за наслідками розгляду справи по суті.
Суддя Колеснікова І.С.