24 вересня 2025 року справа №320/18859/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Міністерства енергетики України до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Міністерство енергетики України (далі - позивач) з позовом до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (далі - відповідач, КДКА Київської області), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , (далі - ОСОБА_1 ), в якому просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області від 26.03.2025 № 82/2025 про відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1285 від 12.12.2017, видане Радою адвокатів Закарпатської області) у зв'язку з відсутністю у його діях ознак дисциплінарного проступку за скаргою Державного секретаря Міністерства енергетики України ОСОБА_2 від 24.12.2024 № 26/1.3-17.2-30706;
зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області повторно розглянути скаргу Державного секретаря Міністерства енергетики України Суярка С.М. від 24.12.2024 № 26/1.3-17.2-30706 щодо поведінки адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1285 від 12.12.2017, видане Радою адвокатів Закарпатської області).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що державним секретарем Міністерства енергетики України подано скаргу на дії адвоката, в якій наводить обґрунтовані обставини, які містять відомості про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, а саме: порушення вимог частини першої статті 4, пунктів 1 та 6 частини першої статті 21 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», пункту 1 частини другої статті 43 ГПК України, частини першої статті 7, статті 42, частини третьої статті 44 Правил адвокатської етики. Однак, відповідачем в порушення ст.ст. 37, 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не дотримано процедури перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, надано неналежну оцінку поясненням адвоката ОСОБА_1 , на підтвердження яких не надано жодного доказу, який би спростовував доводи скарги. Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про упередженість відповідача при прийнятті рішення про відмову у порушенні дисциплінарної справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.04.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що оскаржуване рішення є обґрунтованим, вмотивованим і законним. Відповідач зазначив, що за результатами аналізу відомостей, викладених у скарзі позивача, та доданих до неї документів, встановлено відсутність підстав для порушення дисциплінарної справи стосовно адвоката. При цьому, зазначив, що дискреційне право органу адвокатського самоврядування обумовлене певною свободою в оцінюванні та діях, у виборі один з кількох юридично допустимих варіантів рішення, а тому Дисциплінарна палата КДКА Київської області при прийнятті оскаржуваного рішення діяла в межах власної дискреції, що визначається завданнями та функціями, покладеними на даний орган.
Представник позивача подав відповідь на відзив, в якому виклав свої мотиви стосовно аргументів, наведених відповідачем у відзиві, та вказав, що на підтвердження наведених обставин до скарги додано відповідні докази, а отже з огляду на встановлені обставини, у відповідача не було обґрунтованих підстав для відмови у порушенні дисциплінарної справи, оскільки скарга містила достатньо відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката ОСОБА_1 .
Третьою особою надано пояснення з приводу заявлених позовних вимог, в яких виклав свою позицію, зазначив, що ним не порушувались Правила адвокатської етики та норми Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», вважає позовні вимоги необґрунтованими і безпідставними.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову.
Третя особа заперечувала проти позовних вимог.
Суд за згодою сторін перейшов до розгляду справи по суті в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Міністерством енергетики України надіслано до КДКА Київської області скаргу від 24.12.2024 № № 26/1.3-17.2-30706 щодо поведінки адвоката, в якій просив притягнути адвоката ОСОБА_1 , свідоцтво № 21/1285, видане 12.12.2017 Радою адвокатів Закарпатської області, до дисциплінарної відповідальності та застосувати дисциплінарне стягнення у виді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на 1 рік.
02 січня 2025 року скарга зареєстрована та передана до дисциплінарної палати КДКА Київської області для перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката ОСОБА_1
08 січня 2025 року Голова дисциплінарної палати КДКА Київської області ОСОБА_3 доручив члену дисциплінарної палати Бірюковій А.М. провести перевірку відомостей, викладених у скарзі Міністерства енергетики України від 24.12.2024 № № 26/1.3-17.2-30706.
На повідомлення члена дисциплінарної палати ОСОБА_4 адвокат Шох С.М. 10.02.2025 подав пояснення по суті порушених у скарзі питань.
За результатами перевірки відомостей, викладених у скарзі Міністерства енергетики України від 24.12.2024 № № 26/1.3-17.2-30706, членом дисциплінарної палати ОСОБА_4 підготовлено довідку та, разом із скаргою і усіма матеріалами перевірки, подано на розгляд дисциплінарної палати КДКА Київської області.
Відповідно до рішення КДКА Київської області від 26.03.2025 № 82/2025 дисциплінарна палата вирішила відмовити у порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1285 від 12.12.2017, видане Радою адвокатів Закарпатської області) за відсутністю в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Не погоджуючись з таким рішенням відповідача, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначено Законом України від 05.07.2012 №5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон №5076-VI).
Згідно з частиною першою статті 21 Закону №5076-VI під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний, зокрема: дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики.
Статтею 33 Закону №5076-VI передбачено загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката, а саме адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.
Дисциплінарне провадження - процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.
Дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури за адресою робочого місця адвоката, зазначеною в Єдиному реєстрі адвокатів України.
Відповідно до частини першої статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
Частиною другою цієї статті передбачено, що дисциплінарним проступком адвоката є: 1) порушення вимог несумісності; 2) порушення присяги адвоката України; 3) порушення правил адвокатської етики; 4) розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; 5) невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов'язків; 6) невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; 7) порушення інших обов'язків адвоката, передбачених законом.
Згідно з частиною першою статті 36 Закону №5076-VI право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.
Частиною другою цієї статті встановлено, що не допускається зловживання правом на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, у тому числі ініціювання питання про дисциплінарну відповідальність адвоката без достатніх підстав, і використання зазначеного права як засобу тиску на адвоката у зв'язку із здійсненням ним адвокатської діяльності.
Дисциплінарну справу стосовно адвоката не може бути порушено за заявою (скаргою), що не містить відомостей про наявність ознак дисциплінарного проступку адвоката, а також за анонімною заявою (скаргою).
Відповідно до статті 37 Закону №5076-VI дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі.
За приписами статті 38 Закону №5076-VI заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.
Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.
Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.
За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи.
Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Стаття 39 Закону №5076-VI передбачає, що за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.
В контексті спірних правовідносин суд зазначає, що під час прийняття рішення про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи законодавець вимагає від Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури встановлення в діях адвоката ознак дисциплінарного проступку або їх відсутність, які у подальшому разом із іншим матеріалами дисциплінарної справи будуть предметом перевірки на засіданні дисциплінарної палати, за наслідками якого останньою приймається відповідне рішення.
При цьому, питанню щодо порушення дисциплінарної справи відносно адвоката або відмови у цьому, передує стадія проведення перевірки відомостей, викладених у скарзі, на предмет того, чи наведено в ній обставини, що вказують на наявність в поведінці адвоката ознак дисциплінарного проступку, у зв'язку з чим оцінка поведінки адвоката для цілей визначення того, чи вчинив адвокат дисциплінарний проступок, чи ні, цій стадії не притаманна.
Як вбачається із змісту поданої скарги Міністерства енергетики України від 24.12.2024 № 26/1.3-17.2-30706, останнім наведено обставини, які, на його думку, містять відомості про наявність у діях адвоката ОСОБА_1 ознак дисциплінарного проступку, а саме: порушення вимог частини першої статті 4, пунктів 1 та 6 частини першої статті 21 Закону №5076-VI, пункту 1 частини другої статті 43 ГПК України, частини першої статті 7, статті 42, частини третьої статті 44 Правил адвокатської етики.
Відповідно до статті 4 Закону №5076-VI адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Пунктами 1 та 6 частини 1 статті 21 Закону №5076-VI визначено, що під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов'язаний дотримуватися присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов'язки, передбачені законодавством та договором про надання правничої допомоги.
Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 43 ГПК України адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 7 Правил адвокатської етики у своїй професійній діяльності адвокат зобов'язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.
Статтею 42 Правил адвокатської етики визначено, що представляючи інтереси клієнта або виконуючи функцію захисника в суді, адвокат зобов'язаний дотримуватися вимог чинного процесуального законодавства, законодавства про адвокатуру та адвокатську діяльність, про судоустрій і статус суддів, іншого законодавства, що регламентує поведінку учасників судового процесу, а також вимог Правил.
Відповідно до частини 3 статті 44 Правил адвокатської етики адвокат не повинен вчиняти дій, спрямованих на невиправдане затягування судового розгляду справи.
У своїй скарзі позивачем зазначено, що Господарським судом Донецької області, після направлення справи на новий розгляд, було призначено 19 підготовчих засідань у справі № 905/125/20, 10 з яких було відкладено через неявку адвоката Шоха С.М. без поважних причин, заявлення ним клопотань про відкладення через неналежну підготовку до судового засідання та подання ним заяв та клопотань в день судового засідання. Підготовче засідання у зазначеній справі триває вже 1 рік і 9 місяців, здебільшого через дії та бездіяльність адвоката Шоха С.М.
В іншій справі Господарського суду Донецької області № 905/1262/23 адвокатом Шох С.М. також вживаються дії, спрямовані на затягування розгляду справи шляхом подання клопотань за декілька годин до початку судового засідання.
Скаржником вказано, що Господарським судом Донецької області було призначено підготовче судове засідання па 09 січня 2024 року о 14 год. 20 хв. у справі № 905/125/20. Адвокатом Шох С.М. 09 січня 2024 року об 11 год. 41 хв., тобто у день судового засідання, подано клопотання про долучення науково-практичного висновку від 20 грудня 2023 року, яке було доставлено до електронного суду о 14 год. 38 хв. та 09 січня 2024 року о 14 год. 01 хв. подані додаткові пояснення. Вказані дії адвоката призвели до відкладення підготовчого засідання у зв'язку з тим, що в учасників справи була відсутня можливість належним чином ознайомитися з поданими документами.
12 березня 2024 року, адвокат Шох С.М. не з'явився у підготовче судове засідання у справі № 905/125/20 без поважних причин, оскільки жодних клопотань про відкладення чи розгляд справи у його відсутність до суду не надходило, у зв'язку з цим підготовче засідання знову було відкладено.
18 квітня 2024 року у підготовчому судовому засіданні адвокатом Шохом С.М. було подано заперечення на заяву відповідача про виконання вимог ухвали суду віл 12 березня 2024 року, яка була подана відповідачем 02 квітня 2024 року. На думку скаржника, адвокат мав більше ніж 2 тижні на ознайомлення з двома аркушами доказів, наданими відповідачем та надання заперечення вчасно до судового засідання. Через такі дії адвоката Шоха С.М. інші учасники справи були позбавлені можливості завчасно ознайомитися із запереченнями, а тому, судом було вчергове відкладено підготовче засідання.
18 квітня 2024 року адвокатом було заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання для підготовки та подання клопотання про призначення експертизи, зважаючи на тривалість підготовчого засідання при новому розгляді справи № 905/125/20 на цю дату, майже 1 рік (з 25.07.2023 по 18.04.2024).
14 травня 2024 року у підготовчому судовому засіданні адвокатом Шохом С.М. заявлено усне клопотання про відкладення підготовчого засідання у справі № 905/125/20 для визначення експертної установи для проведення експертизи, що свідчить про затягування розгляду справи, оскільки Шох С.М., як професійний адвокат, мав запропонувати експертну установу у клопотанні про проведення експертизи від 30 квітня 2024 року або залишити на розсуд суду, як це передбачено ГПК України.
04 червня 2024 року перед початком підготовчого судового засідання, адвокатом Шохом С.М. подано доповнення до клопотання про призначення експертизи, що знову ж таки, на думку скаржника, позбавило учасників справи належним чином ознайомитися з вказаним документом.
13 листопада 2024 року (в час проведення судового засідання), адвокатом Шохом С.М. подано клопотання про відкладення підготовчого судового засідання без поважних причин, оскільки зі змісту клопотання вбачається, що адвокат перебуває у терміновому відрядженні за межами міста Києва і у нього виникли проблеми зі зв'язком, однак жодних доказів до клопотання суду не надав, у зв'язку з цим підготовче засідання вчергове було відкладено.
04 грудня 2024 року (за 9 хвилин до початку судового засідання), адвокатом Шохом С.М. було подано клопотання про призначення експертизи у справі № 905/125/20, з урахуванням постанови Східного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року, знову ж таки з метою відкладення підготовчого судового засідання, оскільки інші учасники справи були позбавлені можливості належним чином ознайомитися зі вказаним клопотанням та надати свої заперечення. Скаржник стверджує, що аналогічне клопотання адвоката Шоха С.М., з тими самими питаннями та тим же охопленим періодом, вже розглядалося та було задоволено ухвалою Господарського суду Донецької області від 04 червня 2024 року, яка було скасована постановою Східного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року, а тому повторне клопотання про призначення експертизи з аналогічною прохальною частиною свідчить про вчинення адвокатом дій, які сприяють затягуванню розгляду справи та свідчать про зловживання процесуальними правами.
11 червня 2024 року (в день засідання) адвокатом Шохом С.М. було подано клопотання про призначення експертизи у справі № 905/1262/23, з метою затягування, на думку скаржника, розгляду справи, відкладення підготовчого засідання та позбавлення інших учасників справи належним чином ознайомитися з вказаним клопотанням та надати свої заперечення.
02 липня 2024 року адвокатом Шохом С.М. було подано уточнення до клопотання про призначення та проведення у справі судової економічної експертизи, з метою затягування, на думку скаржника, розгляду справи № 905/1262/23, відкладення підготовчого засідання та позбавлення інших учасників справи належним чином ознайомитися з вказаним клопотанням та надані свої заперечення.
Крім того, скаржник посилається у скарзі на те, що адвокатом Шохом С.М. двічі (10.09.2024, 17.09.2024) було подано касаційну скаргу на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, а саме на постанову Східного апеляційного господарського суду від 12 серпня 2024 року у справі № 905/125/20.
У підсумку скаржник зазначив, що адвокатом Шох С.М. систематично вчиняються дії, що сприяють затягуванню розгляду справи та порушуються Правила адвокатської етики та норми Закону №5076-VI, а тому наявні підстави для порушення дисциплінарної справи та притягнення його до дисциплінарної відповідальності. На підтвердження наведених обставин до скарги додано відповідні докази.
В свою чергу, як вбачається з матеріалів справи, 21.01.2025 членом дисциплінарної палати ОСОБА_4 надіслано адвокату Шоху С.М. повідомлення про проведення стосовно нього перевірки та запропоновано ознайомитись із матеріалами скарги та подати пояснення по суті порушених у скарзі питань.
Адвокатом 10.02.2025 подано до КДКА Київської області пояснення, у яких виклав свої аргументи на вказані у скарзі обставини, вважає скаргу безпідставною і необґрунтованою. ОСОБА_1 вважає, що, виходячи із аналізу доводів позивача та наданих ним доказів, це свідчить про здійснення тиску на нього, як адвоката, який представляє інтереси опонента позивача в зазначених у скарзі справах і просив КДКА Київської області відмовити у порушенні стосовно нього дисциплінарної справи.
Зі змістом оскаржуваного рішення в частині мотивів та висновків дисциплінарної палати КДКА Київської області вбачається, що останньою дана оцінка діям адвоката ОСОБА_1 щодо його неявки у судові засідання 12 березня 2024 року та 13 листопада 2024 року; щодо подачі адвокатом клопотання 09 січня 2024 року; щодо клопотання адвоката ОСОБА_1 .
Стосовно інших тверджень щодо поведінки адвоката, викладених у скарзі, дисциплінарна палата КДКА Київської області зазначила лише про те, що бере до уваги зміст письмових пояснень адвоката та документів, що містяться у матеріалах дисциплінарного провадження.
Зокрема, у рішенні відповідачем не проведено перевірку доводів скаржника стосовно подачі адвокатом клопотань про призначення експертизи у справі № 905/125/20; не надано оцінку діям адвоката ОСОБА_1 18.04.2024 при поданні ним о 13:20 (судове засідання було призначено на 18.04.2024 о 14:00) заперечення на заяву відповідача про виконання вимог ухвали суду від 12.03.2024, яка була подана до суду відповідачем ще 02.04.2024; залишено поза увагою доводи скаржника щодо подання адвокатом касаційних скарг на судове рішення.
Тобто, відповідачем не проведено перевірку в повному обсязі тих відомостей, викладених у скарзі, які, на думку скаржника, містять дисциплінарний проступок адвоката та не викладено у рішенні належного обґрунтування щодо невзяття таких доводів до уваги.
Суд враховує, що адвокатура в Україні - це недержавний самоврядний інститут, який самостійно вирішує питання своєї організації та діяльності. Вирішення питань, що стосуються дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні законом віднесено до виключної компетенції адвокатського самоврядування в особі відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.
Правомочність відповідної кваліфікаційно-дисциплінарної комісії на власний розсуд за наслідками оцінки обставин та фактів прийняти рішення за своєю правовою природою є дискреційним повноваженням, під яким розуміється можливість суб'єкта владних повноважень самостійно (на власний розсуд) обрати один з кількох юридично допустимих варіантів управлінського рішення.
Разом з тим, адміністративний суд, перевіряючи рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність закріпленим частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями, а лише надає правову оцінку такому рішенню чи діям виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.
В контексті встановлених обставин у справі, суд зазначає, що відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.
Згідно з положеннями статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатське самоврядування - гарантоване державою право адвокатів самостійно вирішувати питання організації та діяльності адвокатури в порядку, встановленому цим Законом.
Приписами статті 50 Закону №5076-VI визначено, що кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється з метою визначення рівня фахової підготовленості осіб, які виявили намір отримати право на заняття адвокатською діяльністю, та вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів.
В силу положень статей 37, 38 Закону №5076-VI праву на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, відповідає обов'язок кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури провести належну перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, викладених у такому зверненні.
Проте, як встановлено судом, в оскаржуваному рішенні від 26.03.2025 № 82/2025 КДКА Київської області не здійснено перевірку усіх доводів і фактів, викладених у скарзі позивача на дії адвоката ОСОБА_1 .
Отже, неповне дослідження кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури доводів і фактів, викладених у скарзі позивача, щодо наявності у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку робить неефективною реалізацію права позивача на розгляд його скарги в порядку, передбаченому Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», а тому порушує право позивача на розгляд зазначеної скарги.
При цьому, слід зазначити, що прийняття дисциплінарною палатою рішення про порушення дисциплінарного провадження не зумовлює автоматичне встановлення в діях адвоката склад дисциплінарного проступку, відповідно, посилання відповідача на відсутність складу дисциплінарного проступку є передчасними.
Порушення дисциплінарної справи свідчить лише про те, що викладені у скарзі обставини потребують більш ретельного дослідження для подальшого підтвердження або спростування певних юридичних фактів, відповідно, доводи відповідача про відсутність в діях адвокатів складу дисциплінарного проступку не можуть бути предметом оцінки на стадії порушення дисциплінарного провадження.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно із частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та подані учасниками справи докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення, що призвело до порушення прав позивача та остаточно не дало відповіді на питання про наявність/відсутність підстав для відкриття дисциплінарного провадження в розрізі наведених скаржником аргументів та наданих доказів.
За таких обставин, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову повністю.
Керуючись ст.ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов Міністерства енергетики України (код ЄДРПОУ 37552996, місцезнаходження: вул. Хрещатик, 30, м. Київ, 01601) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області (код ЄДРПОУ 23243231, місцезнаходження: 04080, м. Київ, вул. Кирилівська, 15), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса робочого місця: АДРЕСА_1 ) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області № 82/2025 від 26 березня 2025 року.
3. Зобов'язати Кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури Київської області повторно розглянути скаргу Державного секретаря Міністерства енергетики України Суярка С.М. від 24.12.2024 № 26/1.3-17.2-30706 щодо поведінки адвоката Шоха Сергія Миколайовича (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 21/1285, видане 12.12.2017 Радою адвокатів Закарпатської області).
4. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.