КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, тел. +380 (044) 207 80 91
18 вересня 2025 року № 320/16831/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Леонтовича А.М., при секретарі судового засідання Фастівщук А.Г.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1 ,
представників:
позивача - Назаров Р.Ю.,
відповідача - Срібна А.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказів та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції в Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 483 від 06.03.2025 “Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків»;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 503 від 08.03.2025 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київський області» в частині застосування до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції;
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 62 о/с від 14.03.2025 “По особовому складу» в частині звільнення заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції 18.03.2025 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію»;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області з 19.03.2025;
- стягнути з Головного управління Національної поліції в Київській області на користь ОСОБА_1 середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 19.03.2025 по день ухвалення рішення.
II. Позиція позивача та заперечення відповідача.
Позовні вимоги мотивовано тим, що на думку позивача службове розслідування, на підставі результатів якого було ухвалено рішення про притягнення його до дисциплінарної відповідальності, було призначене та проведене з порушенням вимог Дисциплінарного статуту. Його проведення мало однобічний та упереджений характер. Висновки дисциплінарної комісії щодо дій позивача є передчасними та не утворюють складу дисциплінарного проступку, тяжкість якого відповідала б застосованому дисциплінарному стягненню. З огляду на це, накази, на підставі яких позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, є незаконними та протиправними.
Відповідачем подано відзив на позовну заяву у якому він заперечує з приводу заявлених позовних вимог та вважає, що підстави для їх задоволення відсутні.
III. Процесуальні дії у справі.
29.03.2025 позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду.
За результатом автоматизованого розподілу, протоколом від 07.04.2025 справу №320/16831/25 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Леонтовичу А.М.
15.04.2025 ухвалою Київського окружного адміністративного суду у справі було відкрито загальне позовне провадження, розпочата підготовка справи до судового розгляду та призначено підготовче засідання на 13 травня 2025 року о 15.00 год.
29.04.2025 від представника відповідача до суду надійшло клопотання про долучення доказів та відзив на позовну заяву. Також надано суду матеріали службового розслідування.
13.05.2025 в судове засідання з'явились сторони. Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог. Представником позивача заявлені клопотання про зупинення провадження у справі та про виклик свідків. Вислухавши думку сторін судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про зупинення розгляду справи, через його необгрунтованість, суд на місці ухвалив у зв'язку з відсутністю Інтернету оголошено перерву до 05.06.2025 до 15:00.
14.05.2025 представником відповідача до суду надано заперечення щодо клопотання про допит свідка.
05.06.2025 в судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін судом протокольною ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання про виклик свідка, через його необґрунтованість, суд на місці ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу по суті на 10.07.2025 о 15:00.
10.07.2025 в судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін, суд на місці ухвалив у зв'язку з повітряною тривогою оголосити перерву до 18.09.2025 до 15:00.
18.09.2025 в судове засідання з'явились сторони. Вислухавши думку сторін дослідивши матеріали справи судом проголошено вступну та резолютивну частину рішення.
IV. Обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Відповідно до наказу Головного управління від 13.06.2024 № 137 капітана поліції ОСОБА_1 , призначено на посаду заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
06.03.2025 начальник управління головної інспекції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - ГУНП в Київській області) підполковник поліції Дмитро Яковенко повідомив начальника ГУНП в Київській області про те, що надійшла інформація про складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП стосовно позивача.
У доповідній записці ОСОБА_2 зазначив, що 05.03.2025, близько 22 год. 40 хв., під час здійснення превентивних заходів поліцейськими ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП НПУ (далі - УПП), за адресою: м. Тетіїв, вул. Володимирська біля АЗС «АВІАС» за порушення Правил дорожнього руху, а саме не ввімкнення покажчика повороту, був зупинений транспортний засіб «VW ATLAS» номерний знак НОМЕР_1 під керування Позивача.
Під час спілкування та перевірки документів у останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). У зв'язку із цим, поліцейськими УПП було запропоновано позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» на місці зупинки або огляд на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку, на що позивач відмовився.
Відносно Позивача було складено протокол про адміністративне порушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР-1 № 263323).
На підставі відомостей, викладених у такій доповідній записці, ОСОБА_2 порушив перед начальником ГУНП в Київській області питання про призначення службового розслідування за зазначеним фактом.
06.03.2025 начальник ГУНП в Київській області Анатолій Щадило видав наказ № 483 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» (далі - Наказ № 483) з метою перевірки інформації, викладеної у доповідній записці ОСОБА_3
08.03.2025 дисциплінарною комісією складено висновок службового розслідування за результатами якого запропоновано застосувати до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільненні зі служби в поліції.
08.03.2025 наказом начальника ГУНП в Київській області № 503 від 08.03.2025 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київський області» (далі - Наказ № 503) до позивача застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції.
Наказом начальника ГУНП в Київській області № 62 о/с від 14.03.2025 «По особовому складу» позивача звільнено зі служби в поліції з 18.03.2025 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України).
Підставою ухвалення оскаржуваних наказів стало те, що, на думку відповідача, Позивач вчинив дисциплінарний проступок, який полягав у порушенні: пунктів 1, 2 частини першої, частини другої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон); пунктів 1, 2, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут); пункту 2.5 та підпункту «б» пункту 9.2 Правил дорожнього руху; 4. Абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух»; абзаців першого та другого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 (далі - Правила етичної поведінки); Розділу І та II посадових інструкцій заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області (далі - Посадова інструкція)
Постановою Тетіївського районного суд Київської області від 28.05.2025, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 04.09.2025, ОСОБА_1 визнано винним у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Вважаючи оскаржувані накази протиправними, позивач звернувся до суду із даним позовом.
V. Норми права.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено Законом України “Про Національну поліцію» та Законом України “Про Дисциплінарний статут Національної поліції України», яким затверджений Дисциплінарний статут Національної поліції України.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
У відповідності із пунктами 1, 2, 6 частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію» поліцейський, зокрема, зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.
У відповідності до частин першої та другої статті 19 Закону України “Про Національну поліцію України» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Згідно з пунктом 1 статті 59 Закону України “Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Згідно положень частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність Українському народові.
Відповідно до вимог частини першої статті 38 Закону України “Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпункті "а" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, під час виконання своїх службових повноважень зобов'язані неухильно додержуватися вимог закону та загальновизнаних етичних норм поведінки, бути ввічливими у стосунках з громадянами, керівниками, колегами і підлеглими.
Згідно частин першої-третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Згідно з частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
З огляду на приписи пунктів 1, 4, 8 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України “Про Національну поліцію України», зобов'язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; знати і виконувати заходи безпеки під час несення служби, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку.
Відповідно до положень статті 12 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарним проступком визначається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту Національної поліції України визначено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
У відповідності із статтею 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
За змістом частини першої-третьої статті 13 Дисциплінарного статуту Національної поліції України дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків.
До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
Згідно статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків проводиться службове розслідування.
У відповідності до абзацу 1 пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893 “Про реалізацію окремих положень Дисциплінарного статуту Національної поліції України» (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення.
Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Згідно з вимогами абзаців 1, 2 пункту 2 розділу Порядку № 893, службове розслідування призначається, зокрема, за наявності даних про: внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєння поліцейським кримінального правопорушення; повідомлення поліцейському про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення, якщо службове розслідування не було проведено на підставі абзацу другого цього пункту або якщо за його результатами не було встановлено дисциплінарного проступку.
Згідно частини одинадцятої статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України отримання пояснень від поліцейського, який перебуває під вартою, здійснюється через адміністрацію місця ув'язнення шляхом його повідомлення про необхідність надіслати пояснення на зазначену дисциплінарною комісією адресу.
У відповідності до частини 10 статті 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, якщо поліцейський, викликаний для надання пояснень у визначеному цією статтею порядку, не з'явився та не повідомив про причини свого неприбуття, він вважається таким, що відмовився від надання пояснень.
Частиною п'ятою статті 15 Дисциплінарного статуту Національної поліції України та пунктом 7 розділу IV Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 зобов'язує кожну посадову особу поліції відповідно до своїх повноважень сприяти проведенню службового розслідування.
Відмова поліцейського або іншої посадової особи поліції надавати пояснення про обставини, які є предметом службового розслідування, крім відмови давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначено законодавством України, а також надання завідомо неправдивих пояснень є перешкоджанням проведенню службового розслідування.
Згідно абзаців 1, 2 пункту 1 розділу II Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179, під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами.
Правила етичної поведінки поліцейських поширюються на всіх поліцейських, які проходять службу в Національній поліції України. Дотримання вимог цих Правил є обов'язком для кожного поліцейського незалежно від займаної посади, спеціального звання та місцеперебування.
У відповідності до частини першої статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік і на інших осіб - накладення штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
VI. Оцінка суду
Відносно тверджень позивача, щодо порушення відповідачем вимог ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту в частині призначення службового розслідування без належних правових підстав, зокрема лише на підставі службової записки про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, суд зазначає таке.
Згідно частини 5 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України у разі надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення, службове розслідування не призначається, а рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності приймається на підставі зазначених матеріалів.
Таким чином, надходження до органу поліції матеріалів про вчинення поліцейським адміністративного правопорушення, що складені в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення не є підставою для призначення службового розслідування.
Разом із тим, відповідно до частини 4 статті 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, медіа (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Судом встановлено, що у доповідній записці Начальника УГІ ГУНП в Київській області Дмитра Яковенка від 06.03.2025 було зазначено, що 05.03.2025, близько 22 год. 40 хв., під час здійснення превентивних заходів поліцейськими ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП НПУ (далі - УПП), за адресою: м. Тетіїв, вул. Володимирська біля АЗС «АВІАС» за порушення Правил дорожнього руху, а саме не ввімкнення покажчика повороту, був зупинений транспортний засіб «VW ATLAS» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням позивача.
Під час спілкування та перевірки документів у останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння (різкий запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови). У зв'язку із цим, поліцейськими УПП було неодноразово запропоновано позивачу пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» на місці зупинки або огляд на стан сп'яніння у медичному закладі у встановленому законом порядку, на що позивач відмовився.
Відносно позивача було складено протокол про адміністративне порушення, передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР-1 № 263323).
Крім того, у доповідній записці зазначається про необхідність відсторонення позивача від виконання службових обов'язків на період проведення службового розслідування з метою запобігання перешкоджання заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області ОСОБА_1 встановленню обставин виявленого дисциплінарного проступку.
Таким чином, судом встановлено, що наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 483 від 06.03.2025 “Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» винесено на підставі доповідної записки Начальника УГІ ГУНП в Київській області Дмитра Яковенка від 06.03.2025 (повідомлення), яка містить інформацію про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Суд відхиляє твердження позивача, щодо порушення відповідачем вимог ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту в частині призначення службового розслідування без належних правових підстав, оскільки призначення службового розслідування відбулось на підставі доповідної записки Начальника УГІ ГУНП в Київській області, яка містить інформацію про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку, що є визначеною ч. 5 ст. 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції підставою для призначення службового розслідування.
За таких обставин позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 483 від 06.03.2025 “Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» задоволенню не підлягають.
Стосовно доводів позивача щодо відсутності складу дисциплінарного проступку в діях позивача суд зазначає таке.
Згідно з висновком службового розслідування підставами для притягнення позивача до дисциплінарного стягнення відповідачем зазначено: порушення пунктів 1, 2 частини першої, частини другої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-УІІІ, пункту 2.5 та підпункту б) пункту 9.2 Правил дорожнього руху, абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», абзаців першого та другого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, розділу І та II посадових інструкцій заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, порушенні Правил дорожнього руху, що виразилося у не подачі сигналу показчика повороту перед поворотом, відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не утримуванні від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, проявленні неповаги до честі і гідності поліцейських, у нестриманій поведінці, не контролі за своєю поведінкою та емоціями, недотриманні норм ділового мовлення та професійної етики, використання ненормативної лексики під час спілкування, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції та ганьблять звання поліцейського та не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни.
У відповідності до частини 2 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.
Згідно частини першої статті 64 Закону України «Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліції, складає Присягу на вірність Українському народові такого змісту:
"Я, (прізвище, ім'я та по батькові), усвідомлюючи свою високу відповідальність, урочисто присягаю вірно служити Українському народові, дотримуватися Конституції та законів України, втілювати їх у життя, поважати та охороняти права і свободи людини, честь держави, з гідністю нести високе звання поліцейського та сумлінно виконувати свої службові обов'язки".
У відповідності до пунктів 1, 2, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського:
- бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України;
- знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки;
- утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України;
- поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень;
- сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції;
У відповідності до абзаців першого та другого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, за будь-яких обставин і відносно будь-якої людини як у робочий, так і в неробочий час поліцейський зобов'язаний дотримуватися норм професійної етики. При зверненні до особи поліцейському заборонено бути зверхнім, погрожувати, іронізувати, використовувати ненормативну лексику та допускати дискримінацію в будь-якій формі.
В ході службового розслідування встановлено, що 05.03.2025 близько 22.29, капітан поліції Катрич П.П. перебуваючи поза службою, керував автомобілем марки «Volkswagen Atlas» номерний знак НОМЕР_2 , по вул. Володимирська у м. Тетіїв, Білоцерківському районі Київської області.
У той же час, під час здійснення превентивних заходів заступником командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 ППГІ у м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 , та поліцейським взводу №2 роти № 2 батальйону № 2 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП НП України сержантом поліції ОСОБА_5 за порушення підпункту б) пункту 9.2 Правил дорожнього руху, а саме не ввімкнення показщика повороту був зупинений автомобіль марки «Volkswagen Atlas» номерний знак НОМЕР_2 під керуванням капітана поліції ОСОБА_1 на території АЗС «AVIA», яка розташована по вул. Володимирська, 67 у м. Тетіїв, Білоцерківського району Київської області.
Вийшовши із за керма автомобіля марки «Volkswagen Atlas» номерний знак НОМЕР_1 - ОСОБА_1 на запитання заступника командира взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 чому не ввімкнули поворот ліворуч, відповів що ввімкнув, що підтверджує його керування автомобілем.
Під час спілкування та перевірки документів у останнього було виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння виявлено явні ознаки алкогольного сп'яніння, які підпадають під перелік ознак, визначених Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, яка затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, а саме різкий запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці.
У зв'язку з цим, заступником командира взводу № 2 батальйону № 2 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району УГТП в Київській області ДПП НП України старшим лейтенантом поліції ОСОБА_4 попереджено ОСОБА_1 щоб останній залишався на місці зупинки, однак останній вимоги поліцейського не виконував та почав втікати.
Надалі, ОСОБА_1 забіг до приміщення магазину АЗС «АVIA», яка розташована по вул. Володимирська, 67 у м. Тетіїв, Білоцерківського району всередині якого з старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 з форменого одягу зірвав та у подальшому заховав бодікамеру № 476742.
Про вказану подію старший лейтенант поліції ОСОБА_6 повідомив на спецлінію « 102», а вказана подія зареєстрована до системи ІПНП відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП в Київській області № 1865 від 05.03.2025, у зв'язку з чим на місце події направлено слідчо-оперативну групу відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області у складі: слідчого слідчого відділення відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_7 (0055173) та старшого оперуповноваженого сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_8 (0055248) та наряд «Вулкан 0808» у складі: поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 2 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП НП України капрала поліції ОСОБА_9 та поліцейського взводу № 2 роти № 1 батальйону № 2 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП НП України молодшого лейтенанта поліції ОСОБА_10 , які прибули на місце події, оглянувши територію АЗС «AVIA», знайшли зазначену бодікамеру та повернули старшому лейтенанту поліції ОСОБА_11 , який продовжив здійснювати відеофіксацію.
У зв'язку з невиконанням ОСОБА_1 законних вимог заступника командира взводу № 2 батальйону № 2 ППП у м. Біла Церква та Білоцерківського району УПП в Київській області ДПП НП України старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 було затримано ОСОБА_1 у порядку статті 261 КУпАП та застосовано стосовно нього спеціальний засіб «кайданки».
В судовому засіданні судом досліджено відеозапис з бодікамери № 476742 за 05.03.2025 початок відео о 22.33.31., яке завершується о 00.31.22 відеофайл під назвою «clip-2» за наслідком чого судом встановлено, що ОСОБА_1 перебував біля поліцейських, не заперечував що перебуває у стані алкогольного сп'яніння при цьому не виконував вимоги працівників поліції та неодноразово використовував ненормативну лексику.
Таким чином, беручи до уваги наявні в матеріалах докази по справі суд вважає обґрунтованим висновок дисциплінарної комісії, що ОСОБА_1 поводився нестримано, не контролював свою поведінку та емоції, недотримався норм ділового мовлення та професійної етики, використав ненормативну лексику під час спілкування, чим своїми діями порушив вимоги абзаців першого та другого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179 та розділу І та II посадових інструкцій заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області.
У подальшому, ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора «Alcotest Drager» на місці зупинки або огляд на стан сп'яніння у найближчому медичному закладі у встановленому законом порядку, на що останній у порушення вимог пункту 2.5 Правил дорожнього руху (водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції) відмовився.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР-1 № 263323) та протокол про адміністративне затримання серії АЗ № 151398. Опитаний старший лейтенант поліції ОСОБА_4 пояснив, що 05.03.2025 о 22.15 в складі наряду «Вулкан -0807» спільно з сержантом поліції ОСОБА_12 рухаючись по вул. Володимирівській у м. Тетіїв було помічено та у подальшому зупинено за порушення Правила дорожнього руху автомобіль марки «Volkswagen Atlas» номерний знак НОМЕР_1 під керуванням водія який є діючий поліцейський та перебував на посаді заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 у якого було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, під час спілкування.
Під час спілкування з водієм останній вихопив нагрудну бодікамеру № 476742 з форменого одягу поліцейського а побіг до будівлі АЗС «АВІА», де її заховав.
На місце події було викликано СОГ ВП № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області, які спільно з нарядом «Вулкан-0808» провівши огляд прилеглої території, будівлі АЗС виявили вище вказану бодікамеру.
У подальшому ОСОБА_1 було затримано та було запропоновано пройти огляд на визначення стану алкогольного сп'яніння та місці зупинки або у закладі охорони здоров'я, на що останній відмовився.
Відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП (протокол серії ЕПР-1 № 263323) та протокол про адміністративне затримання серії A3 № 151398.
Опитаний ОСОБА_13 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 надали аналогічне пояснення що й ОСОБА_6 .
Опитаний ОСОБА_14 пояснила, що період часу із 08 год. 05.03.2025 року по 08 год. 06.03.2025 року вона перебувала в складі слідчо-оперативної групи спільно із старшим оперуповноваженим відділення поліції № 3 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області капітаном поліції ОСОБА_8 .
Так 05.03.2025 року 22 год. 37 хв. на логістичний пристрій надійшов виклик, просить СОГ працівник поліції на автозаправці «Авіа», що в м. Тетіїв, громадянин (особисті дані якого встановлюються) зірвав з працівника поліцію боді камеру та викрав її. Громадянина затримують.
Приїхавши на місце події було встановлено, що на автозаправці перебував екіпаж патрульної поліції з позивним «Вулкан 807» поруч із якими знаходився працівник поліції ОСОБА_1 . Зі слів патрульних останнього було зупинено за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, під час чого він зірвав камеру із поліцейських. По приїзду СОГ було встановлено, що боді камера була у його дружини ОСОБА_15 , яку відразу було повернуто поліцейським.
Аналогічне пояснення що й ОСОБА_16 надав ОСОБА_17 .
Встановлені під час службового розслідування обставини знайшли своє підтвердження при дослідженні судом відеозапису з бодікамери № 476742 за 05.03.2025.
Відповідно до частини першої статті 8 Закону України “Про Національну поліцію», поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Згідно з пунктом 1 статті 59 Закону України “Про Національну поліцію», служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
За приписами частини першої статті 18 Закону України “Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини.
Відповідно до статті 19 Закону України “Про Національну поліцію», у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.
Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Дія цього Статуту поширюється на поліцейських, які повинні неухильно додержуватися його вимог.
Частина перша статті 1 Дисциплінарного статуту визначає поняття “службова дисципліна» як дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівника.
Згідно з частиною другою статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов'язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов'язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу.
Відповідно до положень статті 12 Дисциплінарного Статуту, дисциплінарним проступком визначається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно частини першої статті 64 Закону України “Про Національну поліцію» особа, яка вступає на службу в поліцію, складає Присягу на вірність українському народові. Так, при прийнятті позивача на службу в поліцію, останній склав Присягу. Аналізуючи текст Присяги, встановлено, що в основі поведінки поліцейського закладено етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов'язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. У зв'язку із цим, як порушення Присяги слід розуміти скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього, як носія виконавчої влади, що призводить до приниження авторитету державного органу та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
З огляду на зазначене суд вважає обґрунтованими доводи відповідача, що встановлені у справі обставини свідчать про свідоме грубе порушення службової дисципліни позивачем, яке сталося у зв'язку з ігноруванням останнім вимог законодавства.
Таким чином, відповідачем на підставі зібраних матеріалів, обґрунтовано у діях заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 встановлено порушення вимог пунктів 1, 2 частини першої, частини другої статті 18, статті 64 Закону України «Про Національну поліцію», пунктів 1, 2, 6, 11 та 13 частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15.03.2018 за № 2337-УІІІ, пункту 2.5 та підпункту б) пункту 9.2 Правил дорожнього руху, абзацу 2 частини 5 статті 14 Закону України «Про дорожній рух», абзаців першого та другого пункту 3 розділу IV Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 № 1179, розділу І та II посадових інструкцій заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області, що виразилося у недотриманні положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, Присяги працівника поліції, порушенні Правил дорожнього руху, що виразилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не утримуванні від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, проявленні неповаги до честі і гідності поліцейських, у нестриманій поведінці, не контролі за своєю поведінкою та емоціями, недотриманні норм ділового мовлення та професійної етики, використання ненормативної лексики під час спілкування, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції та ганьблять звання поліцейського та не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни.
Суд вважає, що матеріали, які зібрані дисциплінарною комісією у ході проведення службового розслідування (відеозапису з бодікамери № 476742 за 05.03.2025 та інше), містять достатньо доказів для підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
За встановлених у справі обставин суд вважає обґрунтованими доводи відповідача що, позивач допустив грубе порушення Присяги працівника поліції, яке виразилось у не подачі сигналу показчика повороту перед поворотом, відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не утримуванні від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, проявленні неповаги до честі і гідності поліцейських, у нестриманій поведінці, не контролі за своєю поведінкою та емоціями, недотриманні норм ділового мовлення та професійної етики, використання ненормативної лексики під час спілкування, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції та ганьблять звання поліцейського та не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни.
Суд відхиляє доводи позивача відносно того, що притягнення до дисциплінарної відповідальності у виді звільнення зі служби в поліції позивача відбулось лише з підстави наявності протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, оскільки зазначене спростовується матерілами службового розслідування висновок якого узгоджується із встановленими судом у справі обставинами, а також з огляду на таке.
Реалізація дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби за порушення службової дисципліни є окремою підставою для звільнення, яка не пов'язана із скоєнням адміністративного правопорушення. А наявність адміністративного правопорушення у діях особи, яка проходить службу в поліції, не виключає можливості застосування стосовно цієї особи наслідків, передбачених пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» у разі встановлення під час службового розслідування невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни.
Як зазначив Верховний Суд у своїй постанові від 07.11.2019 по справі №826/1670/18, сам по собі висновок службового розслідування - це документ, який складається за результатами службового розслідування, містить правову оцінку виявлених фактів та обставин, дій чи бездіяльності осіб рядового і начальницького складу, висновки та пропозиції.
Висновки та пропозиції із зазначенням міри юридичної відповідальності, в даному випадку, щодо накладення дисциплінарного стягнення у виді звільнення, приймаються посадовими особами на підставі юридичних фактів і норм права.
З наведеного вбачається, що висновки службового розслідування є самостійною підставою для накладення дисциплінарного стягнення.
При цьому, приймаючи оскаржувані накази застосовуючи до позивача дисциплінарне стягнення у виді звільнення відповідач керувався матеріалами, зібраними під час службового розслідування, розпочатого згідно з наказом від 06.03.2025 №483.
Суд відхиляє посилання позивача на порушення принципу пропорційності при застосуванні до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції з огляду на те, що визначення ступеня тяжкості дисциплінарного проступку є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією відповідача, що узгоджується із висновками Верховного Суду у постанові від 23.11.2023 у справі №420/14443/22, відповідно до яких своєю правовою природою, відповідно до норм чинного законодавства, повноваження посадових осіб відповідача щодо проведення службового розслідування із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин його вчинення, установлення причин і умов учинення дисциплінарного проступку, поліцейського ступеня тяжкості дисциплінарного проступку є дискреційним повноваженням та виключною компетенцією відповідача.
Таким чином, суд вважає, що позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 503 від 08.03.2025 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київський області» в частині застосування до заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення із служби в поліції задоволенню не підлягають.
При цьому, оскільки наказ Головного управління Національної поліції в Київській області № 62 о/с від 14.03.2025 “По особовому складу» в частині звільнення заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 зі служби в поліції 18.03.2025 за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України “Про Національну поліцію» прийнятий на підставі наказу Головного управління Національної поліції в Київській області № 503 від 08.03.2025 “Про притягнення до дисциплінарної відповідальності окремих працівників Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київський області», який визнаний судом правомірним, позовні вимоги в цій частині також є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Оскільки оскаржувані накази видані на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги щодо поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, які є похідними, задоволенню також не підлягають.
Суд зазначає, що за наслідком розгляду справи у діях заступника начальника сектору кримінальної поліції відділення поліції № 3 Білоцерківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 встановлено наявність складу дисциплінарного правопорушення, що виразилося у відмові від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, не утримуванні від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов'язки, проявленні неповаги до честі і гідності поліцейських, у нестриманій поведінці, не контролі за своєю поведінкою та емоціями, недотриманні норм ділового мовлення та професійної етики, використання ненормативної лексики під час спілкування, вчиненні дій, які підривають авторитет Національної поліції та ганьблять звання поліцейського та не сприянні керівникові в організації дотримання службової дисципліни.
У сукупності викладеного, суд дійшов висновку, що відповідач, як суб'єкт владних повноважень, обґрунтував обставини, на яких ґрунтуються його заперечення, а позивач не довів ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.
VIІ. Висновок суду
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України).
Частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, надав суду докази на підтвердження правомірності своїх дій.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
VIІI. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Оскільки у задоволенні позовних вимог належить відмовити, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Леонтович А.М.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення- 25 вересня 2025 р.