25 вересня 2025 року справа №320/17581/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області №22 від 28.02.2023 про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що оскаржуване рішення, прийняте на підставі подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, базується на неперевіреній інформації, оскільки ОСОБА_1 , перебуваючи на території України, не порушував ані адміністративного, ані кримінального законодавства. Представник позивача стверджує, що ні відповідачем, ні Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України не надано жодного документа, що підтверджував би факт становлення позивачем загрози національній безпеці України.
Вказані обставини, на думку представника позивача, є підставою для визнання оскаржуваного рішення протиправним та його скасування.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Відповідач відзиву на позовну заяву, заперечень проти позову, будь-яких пояснень, заяв чи клопотань до суду не надіслав. За таких обставин справа розглядалась судом за наявними в ній матеріалами і доказами.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є громадянином Азербайджанської Республіки.
08.05.2012 Головним управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Київській області надано позивачу дозвіл на імміграцію в Україну №17/-10505 на підставі пункту 1 частини 3 статті 4 Закону України "Про імміграцію" та документовано посвідкою на постійне проживання на території України серії НОМЕР_1 від 10.05.2012, терміном дії - безстроково.
У подальшому, в порядку обміну, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області ОСОБА_1 документований посвідкою на постійне проживання № НОМЕР_2 від 15.07.2022, орган, що видав 8011.
03.02.2023 до Центрального міжрегіонального Управління ДМС України у м. Києві та Київській області надійшло подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 02.02.2023 №1294/55/01-2023 "Про розгляд питання щодо прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки", що стосується ОСОБА_1 .
У вказаному поданні йде мова про те, що позивач прибув на територію України з метою вчинення протиправної діяльності, направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлені на повалення державного ладу України.
Також у зазначеному поданні Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України вказує, що в ході проведення оперативно-розшукової діяльності встановлено, що позивач має намір прибути до західних регіонів України, де шляхом підбурення вихідців з російської федерації та близьких їм осіб, планує створити масові протести та спротиви біля місцевих державних адміністрацій.
На переконання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, позивач становить загрозу охороні громадського порядку, а також охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
У зв'язку із цим, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, із посиланням на чинне законодавство України, в поданні просив відповідача прийняти рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання та заборонити в'їзд громадянину Азербайджанської Республіки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на територію України, строком на 3 роки.
За результатами розгляду подання, першим заступником начальника Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області Олексієм Пустовіт 03.03.2023 затверджено Висновок за результатами розгляду подання про скасування дозволу на імміграцію в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , яким, керуючись пунктами 3, 4 частини 1 статті 12 Закону України «Про імміграцію» рекомендовано, серед іншого, скасувати дозвіл на імміграцію позивачу, а також внести дані про посвідку на постійне проживання до ЄІАС УМП ІП "ФМ "Недійсні документи".
Надалі, ЦМУ ДМС у м. Києві та Київській області прийнято рішення від 03.03.2023 №266 про скасування дозволу на імміграцію, яким на підставі пунктів 3 та 4 частини 1 статті 12 Закону України "Про імміграцію" громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт НОМЕР_3 , виданий 17.05.2021, скасовано дозвіл на імміграцію в Україну, виданий 08.05.2012.
Не погоджуючись з вищевказаним рішенням, позивач оскаржив його до суду.
Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №320/10409/23 за позовом ОСОБА_1 до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України про визнання протиправним та скасування рішення, адміністративний позов задоволено повністю.
Визнано протиправним та скасовано рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області від 03 березня 2023 року №266 про скасування дозволу на імміграцію в Україну щодо громадянина Азербайджанської Республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (місцезнаходження: 04213, м. Київ, вул. Березняківська, б. 4-А, код ЄДРПОУ 42552598) на користь ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1 073,60 грн. (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.).
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.06.2024 у справі №320/10409/23 апеляційну скаргу Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 07 травня 2024 року з усіма доданими до неї матеріалами повернуто апелянту.
Таким чином, рішення Київського окружного адміністративного суду від 07.05.2024 у справі №320/10409/23 набрало законної сили 26.06.2024.
31.01.2025 представником позивача було надіслано до Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби України у м. Києві та Київській області адвокатський запит №73/01-25 про надання інформації та підтверджуючих документів щодо існування стосовно ОСОБА_1 заборони на в'їзд в Україну.
З матеріалів справи вбачається, що згідно з отриманою відповіддю №8010.8.2-6479/80.3-25 від 12.02.2025 на адвокатський запит від 31.01.2025 №73/01-25 позивачу стало відомо про існування рішення №22 від 28.02.2023 про заборону йому в'їзду в Україну.
Судом встановлено, що рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області №22 від 28.02.2023 про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської республіки ОСОБА_1 прийняте на підставі подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 11.02.2023 №2008/55/01-2023 "Про розгляд питання щодо прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки", що стосується ОСОБА_1 .
У вказаному поданні зазначено, що позивач прибув на територію України з метою вчинення протиправної діяльності, направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлені на повалення державного ладу України.
Також, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України вказує, що в ході проведення оперативно-розшукової діяльності встановлено, що позивач має намір прибути до західних регіонів України, де шляхом підбурення вихідців з російської федерації та близьких їм осіб, планує створити масові протести та спротиви біля місцевих державних адміністрацій.
На переконання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, позивач становить загрозу охороні громадського порядку, а також охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
У зв'язку із цим, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, із посиланням на чинне законодавство України, в поданні клопотав про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської Республіки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 3 роки.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з позовом у цій справі, з приводу чого суд зазначає таке.
Частиною 2 статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється: в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю; якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні; якщо при клопотанні про в'їзд в Україну така особа подала про себе завідомо неправдиві відомості або підроблені документи; якщо паспортний документ такої особи, віза підроблені, зіпсовані чи не відповідають установленому зразку або належать іншій особі; якщо така особа порушила у пункті пропуску через державний кордон України правила перетинання державного кордону України, митні правила, санітарні норми чи правила або не виконала законних вимог посадових та службових осіб органів охорони державного кордону, митних та інших органів, що здійснюють контроль на державному кордоні; якщо під час попереднього перебування на території України іноземець або особа без громадянства не виконали рішення суду або органів державної влади, уповноважених накладати адміністративні стягнення, або мають інші не виконані майнові зобов'язання перед державою, фізичними або юридичними особами, включаючи пов'язані з попереднім видворенням, у тому числі після закінчення терміну заборони подальшого в'їзду в Україну; якщо така особа з порушенням встановленого законодавством України порядку здійснила в'їзд на тимчасово окуповану територію України або до району проведення антитерористичної операції чи виїзд з них або вчинила спробу потрапити на ці території поза контрольними пунктами в'їзду-виїзду.
Частинами першою та другою вказаної статті встановлено, що за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, сьомому і восьмому частини першої цієї статті, відомості про іноземця або особу без громадянства вносяться до бази даних осіб, яким згідно із законодавством України не дозволяється в'їзд в Україну або тимчасово обмежено право виїзду з України. Рішення про заборону в'їзду в Україну строком на три роки приймається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів, Службою безпеки України або органом охорони державного кордону, або уповноваженим підрозділом Національної поліції України. У разі невиконання рішення про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства забороняється подальший в'їзд в Україну на десять років, що додається до частини строку заборони в'їзду в Україну, який не сплив до моменту прийняття повторного рішення про заборону в'їзду в Україну.
Відповідно до пункту 3 Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 №1235 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2014 за №25/24802 рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за наявності підстав, зазначених в абзацах другому, третьому та сьомому частини першої статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Підпунктом «б» пункту 4 вказаної Інструкції встановлено, що рішення про заборону в'їзду в Україну особам приймається ДМС та її територіальними органами за ініціативою, зокрема, підрозділів кримінальної поліції - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Пунктом 5 Інструкції про порядок прийняття Державною міграційною службою України та її територіальними органами рішень про заборону в'їзду в Україну іноземцям та особам без громадянства затвердженої наказ Міністерства внутрішніх справ України від 17.12.2013 №1235 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11.01.2014 за №25/24802 встановлено, що після отримання даних, які обґрунтовують необхідність заборони в'їзду в Україну особі, органи та підрозділи, визначені у пункті 4 цієї Інструкції, надсилають до ДМС або її територіальних органів обґрунтоване звернення (довідку, рапорт), в якому зазначають такі відомості про особу: а) громадянство (підданство); б) прізвище, ім'я (імена) та по батькові (за наявності) особи в називному відмінку (для громадян російської федерації та Республіки Білорусь - російською мовою з дублюванням латиницею, для інших іноземців та осіб без громадянства - латиницею); в) дата народження (день, місяць, рік); г) стать; ґ) місце проживання; д) серія та номер паспортного документа, коли і ким виданий; е) відомості, які згідно з абзацами другим, третім та сьомим частини першої статті 13 Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" дають підстави для прийняття рішення про заборону особі в'їзду в Україну; є) запропонований строк заборони в'їзду та відомості, які обґрунтовують його тривалість (обставини і характер вчинення іноземцем або особою без громадянства суспільно небезпечного діяння; результати перевірки особи за обліками МВС України, обліками правоохоронних органів іноземних держав та міжнародних правоохоронних організацій; наявність в особи не виконаних майнових зобов'язань перед юридичними або фізичними особами в Україні).
Згідно з пунктом 6 вказаної Інструкції рішення про заборону в'їзду в Україну особі приймається на підставі обґрунтованого звернення (довідки, рапорту), зазначеного у пункті 5 цієї Інструкції, шляхом винесення рішення про заборону в'їзду в Україну, за формою, наведеною у додатку до цієї Інструкції.
Таким чином, частиною першою статті 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» визначено вичерпний перелік підстав за наявності яких в'їзд в Україну іноземцю або особі без громадянства не дозволяється, зокрема, в'їзд в Україну може бути заборонено в інтересах забезпечення національної безпеки України або охорони громадського порядку, або боротьби з організованою злочинністю та якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, які проживають в Україні. Рішення про заборону в'їзду в Україну приймається ДМС та її територіальними органами, зокрема, за обґрунтованим зверненням підрозділів кримінальної поліції - у разі встановлення підстав для заборони в'їзду в Україну особам під час здійснення оперативно-розшукової діяльності.
Центральним міжрегіональним управлінням ДМС у м. Києві та Київській області 28.02.2023 прийнято рішення №22 про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської Республіки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення від 28.02.2023 №22 прийнято на підставі подання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України від 11.02.2023 №2008/55/01-2023 "Про розгляд питання щодо прийняття рішення про скасування дозволу на імміграцію та посвідки на постійне проживання, заборону в'їзду в Україну строком на 3 роки", що стосується ОСОБА_1 .
У вказаному поданні зазначено, що позивач прибув на територію України з метою вчинення протиправної діяльності, направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлені на повалення державного ладу України.
Також, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України вказує, що в ході проведення оперативно-розшукової діяльності встановлено, що позивач має намір прибути до західних регіонів України, де шляхом підбурення вихідців з російської федерації та близьких їм осіб, планує створити масові протести та спротиви біля місцевих державних адміністрацій.
На переконання Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції України, позивач становить загрозу охороні громадського порядку, а також охороні здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України та інших осіб, що проживають в Україні.
У зв'язку із цим, Департамент стратегічних розслідувань Національної поліції України, із посиланням на чинне законодавство України, в поданні клопотав про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської Республіки - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на 3 роки.
Пунктами 1, 2, 3 частини першої статті 2 Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності.
Частиною першою статті 3 вказаного Закону встановлено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Відповідно до пунктів підпунктів 1, 2 пункту 1 статті 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення.
Досліджуючи зміст подання від 11.02.2023 №2008/55/01-2023 судом встановлено, що останнє не містить в собі жодних конкретних та об'єктивних даних, які б підтверджували обставини, викладені в ньому.
Суд звертає увагу, що в поданні зазначено про те, що позивач прибув на територію України з метою вчинення протиправної діяльності, направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлені на повалення державного ладу України.
Разом з цим, слід відмітити, що позивач проживає на території України з 2012 року та до моменту складання Департаментом стратегічних розслідувань Національної поліції України подання (2023 рік) минуло 11 років. Матеріали справи не містять жодних належних та достатніх доказів на підтвердження притягнення позивача у окреслений період до адміністративної чи кримінальної відповідальності, як не містять будь-якої конкретної інформації, в чому проявлені дії позивача, направлені на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлені на повалення державного ладу України.
Також, станом на час вирішення даного спору по суті, в матеріалах справи відсутнє судове рішення, яке б підтверджувало, що позивач несе загрозу громадському порядку або національній безпеці.
Отже, вказані вище обставини та факти свідчать про те, що позивач тривалий час на законних підставах проживає на території України, не порушує жодних вимог законодавства. Доказів зворотного суду не надо.
Більше того, в спірному рішенні від 28.02.2023 №22 та поданні від 11.02.2023 №2008/55/01-2023, вказано, що станом на 09.01.2023 позивач не перебуває в статусі підозрюваного чи обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення.
Ураховуючи вищевикладене, а також беручи до уваги те, що в поданні від 11.02.2023 №2008/55/01-2023, яке є підґрунтям для прийняття відповідачем спірного рішення, не зазначено на підставі яких саме обставин було встановлено факти того, що позивач прибув в Україну з метою вчинення протиправної діяльності, направленої на дестабілізацію громадського порядку в Україні, шляхом підбурення до масових безпорядків, організацію масових протестів та заколотів, які можуть призвести до підриву державності, та направлені на повалення державного ладу України, а також того, що в ході проведення оперативно-розшукової діяльності встановлено, що позивач має намір прибути до західних регіонів України, де шляхом підбурення вихідців з російської федерації та близьких їм осіб, планує створити масові протести та спротиви біля місцевих державних адміністрацій, та, відповідно, не наведено докази, які підтверджують їх наявність, й такі докази відсутні у суду, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення відповідача №22 від 28.02.2023 про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна позиція стосовно обов'язку доказування була висловлена Європейським судом з прав людини у пункті 36 справи «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), від 01 липня 2003 року №37801/97, в якому він зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення).
Таким чином, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки адміністративний позов підлягає задоволенню, сума сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн. підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246, 250 КАС України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області №22 від 28.02.2023 про заборону в'їзду в Україну громадянину Азербайджанської республіки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Центрального міжрегіонального управління Державної міграційної служби у місті Києві та Київській області (код ЄДРПОУ 42552598) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Василенко Г.Ю.