25 вересня 2025 року місто Київ № 320/49053/23
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Білоус А.Ю. розглянув у спрощеному позовному провадженні без виклику (повідомлення) сторін адміністративну справу за позовом Національної академії внутрішніх справ до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
Національна академія внутрішніх справ звернулася до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ (IBAN UA188201720313251001201000175 в ДКС України, код ЄДРПОУ 08751177, призначення платежу *; 148008; 1600034; 1; 3811704480;*) вартість витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, у сумі 44 275,78 грн. (сорок чотири тисячі двісті сімдесят п'ять грн. 78 коп.).
В обгрунтування позовних вимог вказано, що з 28.08.2021 по 23.03.2023 відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг. Оскільки 23.03.2023 відповідача було звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» за власним бажанням, відповідно до положення ст.74 Закону України «Про Національну поліцію», до п. 3.3.7 контракту від 20.11.2019 та п. 3, п. 4 Порядку відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, відповідач повинен був відшкодувати витрати, пов'язані з його утриманням під час навчання у НАВС у загальній сумі 44275,78 грн, однак відповідачем у добровільному порядку зазначену суму не відшкодовано.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 відкрито провадження в справі, постановлено здійснювати розгляд справи в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання, встановлено строки для подання заяв по суті та доказів.
Копію ухвали від 24.03.2025 направлено рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення на зареєстровану адресу відповідача.
Конверт з копією ухвали від 24.03.2025 повернувся на адресу суду без вручення адресату з відміткою установи поштового зв'язку "за закінченням терміну зберігання".
Згідно з пунктом 4 частини шостої статті 251 КАС України днем вручення судового рішення є день поставлення в поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши надані сторонами належні та допустимі докази окремо та в їх сукупності, встановивши фактичні обставини справи, проаналізувавши законодавство, що регулює спірні правовідносини між сторонами, суд встановив наступне.
Згідно з наказом ректора Національної академії внутрішніх справ від 19.07.2021 № 126 о/с ОСОБА_1 зараховано курсантом першого курсу денної форми навчання Національної академії внутрішніх справ (далі - НАВС), з 28 серпня 2021 року.
17.09.2021 між НАВС комплектуючим підрозділом - ГУНП в Полтавській області та ОСОБА_1 укладено Контракт № 21-486 про здобуття освіти у вищому навчальному закладі із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських (Національній академії внутрішніх справ) (далі - Контракт).
Відповідно до п. 2.3.5. контракту № 21-486 від 17.09.2021 у разі дострокового розірвання Контракту, а також звільнення зі служби в поліції в період навчання на заочній формі та протягом трьох років після закінчення навчання відшкодувати Міністерству внутрішніх справ України, в особі Виконавця, витрати, пов'язані з утриманням у закладі вищої освіти із специфічними умовами навчання, який здійснює підготовку поліцейських, відповідно до частини 4 статті 74 Закону України "Про Національну поліцію".
Відповідно до наказу Національній академії внутрішніх справ від 23.03.2023 № 142 о/с ОСОБА_1 звільнено зі служби в поліції відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) та затверджено розрахунок витрат, пов'язаних з утриманням ОСОБА_1 у НАВС, у сумі 44 275,78 грн.
З 28.08.2021 по 23.03.2023 відповідач у період навчання перебував на державному забезпеченні харчуванням, речовим майном, грошовим утриманням, медичним забезпеченням та житлом із наданням комунальних послуг.
Позивачем сформовано повідомлення про відшкодування витрат, пов'язаних з утриманням у навчальному закладі, яким відповідачу запропоновано протягом 30 діб з моменту отримання цього повідомлення відшкодувати МВС України в особі Національної академії внутрішніх справ витрати в повному розмірі за весь період навчання або ж розстрочити платіж у встановленому законодавством порядку. У разі відмови від добровільного відшкодування витрат (не відшкодування протягом 30 діб), таке відшкодування буде здійснюватися в судовому порядку.
Дане повідомлення ОСОБА_1 отримала 23.03.2023, про що свідчить її підпис.
ОСОБА_1 звернулася до Національної академії внутрішніх справ із заявою від 23.03.2023 про розстрочення платежу до одного року.
23.03.2023 між Національною академією внутрішніх справ та ОСОБА_1 укладено Договір №33 про відшкодування витрат з розстроченням платежу на строк до одного року, у відповідності до якого відповідач зобов'язувався погашати заборгованість не пізніше 10-го числа кожного місяця рівними частинами, починаючи з місяця, наступного за місяцем, в якому укладено цей Договір.
Листом НАВС від 11.12.2023 №46/10/1377 ОСОБА_1 повідомлено про розірвання договору №33 про відшкодування витрат з розстроченням платежу на строк до одного року, у зв'язку з несплатою протягом двох місяців розстрочених сум заборгованості, визначених в п.1.3 Договору.
В довідці НАВС від 15.12.2023 №46/12-210 повідомлено, що станом на 15.12.2023 кошти за договором від 23.03.2023 №33 про відшкодування витрат з розстроченням платежу на строк до одного року від ОСОБА_1 на рахунок НАВС не надходили.
Оскільки в добровільному порядку вказані витрати відповідачем не відшкодовані, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02 липня 2015 року № 580-VІІІ «Про Національну поліцію України» (далі - Закон № 580).
Підготовка поліцейських у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання регламентована нормами статті 74 Закону № 580.
Згідно з частиною першою статті 74 Закону № 580 до вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, можуть бути зараховані громадяни України, яким станом на 31 грудня року вступу виповниться 17 років.
Відповідно до частини другої статті 74 Закону № 580 підготовка фахівців за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, проводиться на підставі контракту про здобуття освіти, який укладається між навчальним закладом, відповідним органом поліції та особою, яка навчається.
Частиною четвертою статті 74 Закону № 580 установлено, що особи, які навчаються за державним замовленням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських, у разі дострокового розірвання контракту про здобуття освіти з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. пп. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, а також поліцейські, звільнені зі служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищезазначених навчальних закладів з будь-яких підстав, крім звільнення зі служби в поліції на підставі пп. пп. 2, 4 ч. 1 ст. 77 цього Закону, відшкодовують Міністерству внутрішніх справ України витрати, пов'язані з їх утриманням у вищому навчальному закладі, в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною п'ятою статті 74 Закону № 580 у разі відмови від добровільного відшкодування витрат, зазначених у частині четвертій цієї статті, таке відшкодування здійснюється в судовому порядку.
Порядок відшкодування особами витрат, пов'язаних з їх утриманням у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 12.04.2017 року №261 (далі - Постанова № 261).
Відповідно до п. 1 Порядку № 261 цей Порядок визначає механізм відшкодування особами, які навчалися за денною формою навчання за державним замовленням (далі - особи) у вищих навчальних закладах із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі - вищі навчальні заклади), витрат, пов'язаних з їх утриманням у таких закладах (далі - витрати), у разі:
дострокового розірвання контракту про здобуття освіти (далі - контракт) з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в Національній поліції (далі - поліція) через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
звільнення із служби в поліції протягом трьох років після закінчення вищого навчального закладу з будь-яких підстав, крім звільнення із служби в поліції через хворобу (за рішенням медичної комісії про непридатність до служби в поліції) чи у зв'язку із скороченням штатів або проведенням організаційних заходів.
Відповідно до пункту 3 Постанови №261 Відшкодування здійснюється в розмірі витрат, пов'язаних з:
- грошовим, продовольчим, речовим, медичним забезпеченням;
- оплатою комунальних послуг та спожитих енергоносіїв (тепло-, водопостачання, водовідведення, електроенергія).
Розрахунок витрат на утримання осіб (грошове, продовольче, речове та медичне забезпечення) у вищих навчальних закладах здійснюється відповідно до встановлених норм за їх фактичною вартістю.
Розрахунок комунальних послуг та спожитих енергоносіїв здійснюється виходячи із середнього обсягу споживання у відповідному вищому навчальному закладі на одну особу за добу за період її фактичного перебування в такому закладі.
Під час проведення розрахунків застосовуються тарифи, що встановлені для населення і діють у місцевості, в якій розташований вищий навчальний заклад, у відповідному навчальному році.
На підставі розрахунків вищого навчального закладу складається довідка про фактичні витрати на кожну особу за весь строк навчання, яка долучається до її особової справи.
Згідно з п. 4 Постанови № 261 витрати відшкодовуються особою в повному розмірі за весь період її фактичного навчання.
Після видання наказу про звільнення (відрахування з вищого навчального закладу) особи керівник органу поліції (вищого навчального закладу) або за його дорученням інша посадова особа видає зазначеній особі під підпис повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання повідомлення відшкодувати МВС витрати із зазначенням їх розміру та реквізитів розрахункового рахунка для перерахування коштів (пункт 5 Постанови № 261).
Судом встановлено, що за ОСОБА_2 рахується заборгованість з відшкодування витрат, пов'язаних з її утриманням в НАВС в сумі 44275,78 грн., що підтверджується матеріалами справи, зокрема, довідкою про вартість витрат, пов'язаних з утриманням у Національній академії внутрішніх справ від 23.03.2023 (відповідач ознайомлений, про що міститься відмітка в довідці), довідкою про розрахунок фактичних витрат, пов'язаних з утриманням курсанта ОСОБА_3 від 23.03.2023.
Верховний Суд в постанові від 19 жовтня 2023 року в справі № 520/1444/22 навів такі висновки щодо застосування норм Закону № 580 і Порядку № 261:
« 50. Разом із тим, Верховний Суд неодноразово, в тому числі й у постановах від 30 серпня 2022 року в справі № 480/8200/20 та від 14 грудня 2022 року в справі № 520/5837/2020, […], акцентував увагу на тому, що за правилами положень ст. 74 Закону № 580 та п. 8 Порядку № 261 право на звернення до суду у позивача (вищого навчального закладу) у цій категорії справ може виникнути лише у випадку відмови відповідача добровільно відшкодувати витрати.
« 51. Така ж правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 23 вересня 2021 року в справі № 520/11540/19, […], у постановах від 13 січня 2023 року в справі № 440/2692/20, від 14 вересня 2023 року в справі № 520/6175/19 та інших.
52. У постановах від 23 вересня 2021 року в справі № 520/11540/19, від 30 серпня 2022 року в справі № 480/8200/20, від 14 грудня 2022 року в справі № 520/5837/2020 та від 14 вересня 2023 року в справі № 520/6175/19 Верховний Суд констатував, що відповідно до Порядку № 261 позивач має вручити під підпис або надіслати відповідачеві повідомлення із зобов'язанням протягом 30 діб з моменту отримання такого повідомлення відшкодувати витрати із зазначенням їхнього розміру та реквізитів рахунку для перерахування коштів, за для того, щоб забезпечити можливість добровільно відшкодувати витрати на навчання і лише, у разі відмови відповідача, може звернутися до суду.
53. Тобто саме із відмовою відповідача добровільно відшкодувати витрати на його утримання у вищому навчальному закладі законодавець пов'язує можливість звернення навчального закладу з позовом про стягнення такого відшкодування у судовому порядку.»
Станом на час розгляду справи, доказів добровільного відшкодування відповідачем витрат, пов'язаних з його утриманням під час навчання у вищому навчальному закладі, відповідач до суду не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що витрати, пов'язані з утриманням відповідача у навчальному закладі у розмірі 44275,78 грн. підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду викладеного, суд дійшов висновку, що позивачем доведено правомірність та обґрунтованість вимог про стягнення з відповідача сум витрат, пов'язаних з його утриманням у навчальному закладі, натомість відповідачем не було надано суду доказів щодо спростування правової позиції позивача, викладеної у заявленому адміністративному позові, та доказів добровільної сплати зазначеної суми витрат.
На підставі викладеного, позов Національної академії внутрішніх справ підлягає задоволенню.
Щодо клопотання позивача стягнути з відповідача на користь Національної академії внутрішніх справ вартість судового збору, суд зазначає, що підстави для стягнення судових витрат з відповідача відсутні, оскільки відповідно до вимог ч. 2 ст. 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судовий збір стягненню з відповідача не підлягає.
Керуючись статтями 2-3, 5-15, 72-77, 90, 122, 132, 139, 242-246, 250-251, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Національної академії внутрішніх справ витрати, пов'язані з її утриманням під час навчання у розмірі 44275,78 грн (сорок чотири тисячі двісті сімдесят п'ять гривень 78 копійок).
Відомості про сторін та інших учасників справи:
позивач: Національна академія внутрішніх справ (ідентифікаційний код 08751177, місцезнаходження: 03035, місто Київ, площа Солом'янська, будинок 1);
відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Рішення суду може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Білоус А.Ю.