25 вересня 2025 року Справа № 280/6104/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
16 липня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.06.2025 року №П/С 0801008162 про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 за заявою від 23.07.2024 року ОСОБА_1 ;
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої держаної пенсії її батька ОСОБА_2 згідно рішення рішень Запорізького окружного адміністративного суду від 18.03.2024 року по справі №280/1465/24 та від 24.02.2023 року по справі №280/553/23 у розмірі 233205,60 грн. (двісті тридцять три тисячі двісті п'ять гривень 60 коп.).
Ухвалою суду від 21 липня 2025 року відкрито спрощене позовне провадження.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є донькою ОСОБА_2 , який за життя перебував на обліку у ГУ ПФУ в Запорізькій області та отримував пенсію, відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Позивач зазначає, що у зв'язку із смертю батька ним не було отримано нараховану пенсію в розмірі 233205,60 грн. Позивач вказує на те, що вона у встановленому порядку звернулася до відповідача з заявою про виплату їй неотриманих сум пенсій у зв'язку із смертю її батька, проте відповідач безпідставно відмовив у задоволенні її заяви, у зв'язку з чим позивачка зверталась до суду. Третій апеляційний адміністративний суд в постанові від 24.04.2025 року по справі позивачки №280/8859/24 зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2024 про виплату їй сум недоотриманої пенсії її батьком ОСОБА_2 у розмірі 233205,60 грн., відповідно до положень статті 61 Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням висновків суду. За результатами повторного розгляду заяви позивачки від 23.07.2024, відповідачем було прийнято рішення від 11.06.2025 року №П/С 0801008162, яким відмовлено у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії ОСОБА_2 . Відмову відповідача позивач вважає безпідставною та необґрунтованою, у зв'язку з чим ОСОБА_1 звернулась з цим позовом до суду.
Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечив та вказав на те що дійсно після смерті ОСОБА_2 залишалась недоотримана пенсія у розмірі 233205,60 грн. Відповідач зазначає, що нормами ч.1 ст.61 Закону №2262 передбачено, що суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте, батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. У позиції відповідача зазначено суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера, та вказує на те що позивачкою цей термін був пропущений. Окрім того у поясненнях відповідача зазначено те, що позивачем не надано належної форми довідки, що підтверджує її проживання разом із батьком на день його смерті. З урахуванням викладеного у відзиві на позовну заяву, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, оцінивши повідомлені обставини та наявні у справі докази у їх сукупності, встановив наявність достатніх підстав для прийняття законного та обґрунтованого рішення у справі, з огляду на наступне.
З матеріалів адміністративної справи судом встановлено, що ОСОБА_2 перебував на обліку в Головному управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області як одержувач пенсії по інвалідності, відповідно до Закону України від 09.04.1992 №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер.
При цьому, не є спірним між сторонами те, що станом на дату смерті ОСОБА_2 не отримав пенсію у розмірі 233205,60 грн., яка була нарахована на виконання рішень Запорізького окружного адміністративного суду по справах №280/1465/24 та №280/553/23.
У зв'язку із смертю батька, позивачка звернулася до ГУ ПФУ в Запорізькій області з заявою про виплату їй сум недоотриманої пенсії, відповідно до статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Листом ГУ ПФУ в Запорізькій області позивача повідомлено про відсутність підстав для виплати позивачу сум пенсії, які не були отримані ОСОБА_2 за життя.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду по справі №280/8859/24 ГУ ПФУ в Запорізькій області було зобов'язано повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 23.07.2024 про виплату їй сум недоотриманої пенсії її батьком ОСОБА_2 у розмірі 233205,60 грн.
За результатами повторного розгляду заяви позивачки від 23.07.2024, відповідачем було прийнято рішення від 11.06.2025 №П/С 0801008162, яким відмовлено у виплаті ОСОБА_1 недоодержаної пенсії ОСОБА_2 .
Позивачка, не погодившись з правомірністю відмови у виплаті пенсії, звернулася з даним позовом до суду.
Суд зазначає, що Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом (далі - Закон №2262-XII).
Відповідно до статті 61 Закону №2262-XII, суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
При зверненні кількох членів сім'ї належна їм сума пенсії ділиться між ними порівну.
Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера.
В разі смерті пенсіонера членам його сім'ї або особі, яка здійснила його поховання, виплачується для цього допомога в розмірі тримісячної пенсії, але не менше п'ятикратного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, вищевказаними положеннями запроваджено спеціальне правило публічного законодавства, у силу якого недоодержані за життя суми пенсії пенсіонера не включається до складу спадщини і виплачуються: 1) членам сім'ї померлого пенсіонера, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника; 2) батькам померлого пенсіонера; 3) дружині (чоловіку) померлого пенсіонера; 4) членам сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті.
Однією з умов виплати пенсії, що не включається до складу спадщини, вказаним вище особам є те, що пенсія повинна бути призначена, обчислена, нарахована до виплати, але недоодержана за життя померлого пенсіонера.
Отже, аналіз наведених норм у їх сукупності свідчить, що суми пенсії, які підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та членів їх сімей, і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини, а виплачуються виключно за процедурою, визначеною частиною 1 статті 61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Суд зазначає, що відповідно до пункту 9 розділу ІІ Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року №3-1, до заяви про виплату недоодержаної пенсії у зв'язку зі смертю пенсіонера подаються такі документи:
1) свідоцтво про смерть пенсіонера;
2) документи, що підтверджують належність членів сім'ї до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника, які передбачені пунктом 3 цього розділу;
3) документи, що засвідчують родинні відносини з померлим пенсіонером, які передбачені пунктом 12 цього розділу, та відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті (у разі неможливості надати такі документи факт проживання з пенсіонером встановлюється у судовому порядку) (для виплати членам сім'ї, що не належать до осіб, які забезпечуються пенсією в разі втрати годувальника).
Так, у рішенні від 11.06.2025 орган ПФУ вказав, в якості підстав для відмови позивачці у виплаті недоотриманої її батьком за життя пенсії, на те, що оскільки відсутні відомості про проживання ОСОБА_1 з пенсіонером на день його смерті за однією адресою, то підстави для виплати недоодержаної пенсії відсутні.
При цьому, відповідачем не заперечується, що ГУ ПФУ в Запорізькій області за життя пенсіонера ОСОБА_2 на виконання судових рішень було проведено перерахунок його пенсії, яка залишилися не виплаченою. Доказів того, що інші особи крім позивачки зверталися за отриманням пенсії матеріали справи не містять.
Так, дійсно на дату виникнення між сторонами спірних правовідносин ОСОБА_1 мала зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 мав зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Разом з тим, у довідці ТОВ Керуюча компанія «Партнер Хаус» від 19.09.2024 №11-09/24, зазначено про те, що ОСОБА_1 не зареєстрована, але фактично мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначена довідка засвідчена директором ТОВ Керуюча компанія «Партнер Хаус», а також трьома сусідами, що проживають у будинку.
При цьому, суд зазначає, що вимоги Порядку №3-1 зобов'язують надати документ, який підтверджує відомості про проживання з пенсіонером на день його смерті, проте не встановлює конкретного документу, яким такі відомості мають підтверджуватися.
Більш того, Порядок №3-1 вимагає підтвердження саме проживання з пенсіонером на день його смерті, а не факт реєстрації за місцем його проживання.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно вимог статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ІПН НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м.Запоріжжя, пр.Соборний, 158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області від 11.06.2025 року №П/С 0801008162 про відмову в оформленні та виплаті недоодержаної пенсії померлого пенсіонера ОСОБА_2 за заявою від 23.07.2024 року ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 недоотриманої пенсії її батька ОСОБА_2 в розмірі 233205,60 грн. (двісті тридцять три тисячі двісті п'ять гривень 60 коп.).
Стягнути на користь ОСОБА_1 сплачену суму судового збору в розмірі 968,96 грн. (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя І.В. Новікова