04 серпня 2025 року Справа № 280/3751/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Стрельнікової Н.В. за участю секретаря судового засідання: Горлова Є.В. представника позивача за первісним позовом та відповідача за зустрічним позовом: Савенко В.І. представника відповідача за первісним позовом та позивача за зустрічним позовом: адвоката Талько А.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовною заявою Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - позивач) до ОСОБА_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд: стягнути з фізичної особи ОСОБА_1 , податковий борг у сумі 362 430 грн 75 коп, з яких: 5 373 грн 40 коп по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості, 36 456 грн 38 коп по податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості, 320 600 грн 97 коп з орендної плати з фізичних осіб.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що станом на день подання позовної заяви за відповідачем рахується податковий борг у сумі 362430 грн. 75 коп. Платнику податків направлено податкову вимогу про сплату боргу, однак сума податкового боргу самостійно не сплачена. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою від 09.06.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання.
11.06.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, у якому зазначено, що Позивачем не було обрано належного відповідача по справі, бо: (1) зважаючи на норми ст. 87, 95 ПК України у взаємозв'язку з ст. 48 КАС України, необхідною ознакою якою повинен володіти належний відповідач у справах про стягнення податкового боргу є наявність у боржника грошових коштів або майна, які перебувають у саме власності платника податків, достатніми для погашення такого боргу шляхом звернення на них стягнення в порядку, передбаченому чинним законодавством; (2) у власності Відповідача по справі відсутнє будь-яке майно, за рахунок якого могло б бути здійснене погашення спірного податкового боргу, оскільки до останнього було застосовано санкцію, передбачену пунктом 1-1 ч.1 ст.4 Закону України “Про санкції», та стягнуто в дохід держави усі належні йому активи; (3) належним відповідачем у даній справі є Фонд державного майна України, який починаючи з липня 2024 року (з моменту набрання законної сили рішенням суду) здійснює функції з управління та реалізації майна Відповідача, стягнутого в дохід держави. Позивачем не було доведено наявності у нього передумов для стягнення податкового боргу в судовому порядку, оскільки: (1) Позивачем не було доведено наявності узгодженої суми податкового зобов'язання, а відтак і існування податкового боргу, оскільки рекомендовані листи з відправленням податкових повідомлень-рішень щодо нарахованих сум податкового зобов'язання, були направлені до поштових відділень, які не обслуговують адресу зареєстрованого місця проживання Відповідача, що суперечить вимогам ст. 42 ПК України; (2) якщо і припустити наявність у Відповідача податкового боргу, то зважаючи на норми пп. 95.1-95.3 статті 95 ПК України та передумовою для стягнення податкового боргу в судовому порядку є направлення податкової вимоги, яка залишена платником податку без задоволення або ж доведення контролюючим органом безперервності існування податкового боргу з моменту надсилання останньої податкової вимоги; (3) Позивачем не було надано до суду доказів продовження існування у Відповідача податкового боргу з моменту надсилання ним податкової вимоги № 0003664-1315-0801 від 19.12.2023 року, натомість матеріали справи містять лише довідку про податковий борг за 2024 рік, а відтак позовні вимоги не підлягають задоволенню, що узгоджується з правовим висновком, викладеним у постанові КАС ВС від 04.04.2024 року у справі № 2240/2912/18; Позивачем не було доведено наявність у Відповідача умислу на непогашення спірного податкового боргу, оскільки: (1) з урахуванням положень ст. 109 ПК України та зважаючи на правовий висновок, викладений у постанові КАС ВС від 23 січня 2024 року у справі № 160/17160/21, передумовою для притягнення платника податку до фінансової відповідальності за порушення податкового законодавства є доведеність контролюючим органом наявності у такого платника податку суб'єктивної сторони, тобто вини щодо несплати конкретного податку чи непогашення податкового боргу; (2) у діях Відповідача в цілому не може бути будь-якої умислу щодо ухилення від сплати спірного податкового боргу, адже з 24 жовтня 2022 року по теперішній час Відповідач перебуває в слідчому ізоляторі, що очевидно унеможливлює отримання ним податкових повідомлень-рішень та тим більше усвідомлення про наявність у нього будь-якого податкового боргу; (3) навіть за умови обізнаності Відповідача про наявність у нього спірного податкового боргу, то Відповідач не мав би змоги здійснити і його погашення, бо з 01.04.2023 року до Відповідача були застосовані санкції, включаючи блокування активів та обмеження торговельних операцій, що позбавило його можливості розпоряджатися грошовими коштами для погашення будь-яких зобов'язань, в той час рішенням Вищого антикорупційного суду від 18 квітня 2024 року у справі № 991/558/24 майно, активи та грошові кошти Відповідача були стягнуті в дохід держави, що фізично унеможливило погашення податкового боргу навіть за наявності такого бажання. На підставі наведеного просить відмовити у задоволенні позовних вимог.
Надалі до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла зустрічна позовна заява ОСОБА_1 (позивач за зустрічним позовом) до Головного управління ДПС у Запорізькій області (відповідач за зустрічним позовом), в якій позивач просить суд визнати протиправними та скасувати наступні податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної податкової служби у Запорізькій області: № 0713645-2420-0808-UA23060330000027462 від 29.06.2024; № 0713642-2420-0808- UA23060330000027462 від 29.06.2024; № 0713643-2420-0808- UA23060330000027462 від 29.06.2024; № 0713644-2420-0808- UA23060330000027462 від 29.06.2024; №489376-2409-0829- UA23060070000082704 від 24.06.2024; № 489377-2409-0829- UA23060070000082704 від 24.06.2024.
Ухвалою суду від 16.06.2025 прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, об'єднано в одне провадження для спільного розгляду позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень з позовними вимогами Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, встановлено відповідачу за зустрічним позовом п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для надання до суду відзиву на зустрічний позов разом з усіма доказами, на яких ґрунтуються його заперечення, якщо такі докази не надані раніше.
Ухвалою суду від 16.06.2025 розгляд адміністративної справи № 280/3751/25 за позовом Головного управління ДПС у Запорізькій області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень здійснювати за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання по справі на 14 липня 2025 року о 14:10.
У зустрічній позовній заяві зазначено наступне. Відповідач за первісним позовом не був належним чином повідомлений про нараховані йому суми податкового зобов'язання у спірних податкових повідомленнях-рішеннях, оскільки: (1) зважаючи на зміст норми ст. 42 ПК України, повідомлення платника податку у будь-якому разі повинно відповідати ознаці «належності», тобто бути таким, за якого останній мав би об'єктивну можливість бути ознайомленим із нарахованою йому сумою податкового зобов'язання; (2) спірні податкові повідомлення-рішення щодо нарахованого податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, не було належним чином вручене Відповідачу за первісним позовом, адже як слідує з відомостей відстеження поштового відправлення за трек-номером 0600954346304, податкові повідомлення-рішення, спочатку прибули за поштовим індексом «69055», а потім були переадресовані до відділення поштового зв'язку, що обслуговується за індексом «69096», але аж ніяк не на адресу Відповідача, що обслуговується поштовим відділенням за індексом «70417»; (3) контролюючим органом не було підтверджено і належного вручення Відповідачу за первісним позовом спірних податкових повідомлень-рішень щодо податку з орендної плати з фізичних осіб, адже податковим органом не надано жодного трекінгу поштового відправлення, яким би підтверджувалось дійсність їх прибуття за зареєстрованим місцем проживанням Відповідача за первісним позовом; (4) в даному випадку, Відповідач за первісним позовом в цілому був позбавлений будь-якої об'єктивної можливості отримати податкові повідомлення-рішення, адже відомим є той факт, що починаючи з 24 жовтня 2022 року по теперішній час Відповідач перебуває під вартою на підставі судового рішення, в той час як формальне направлення спірних податкових повідомлень-рішень за зареєстрованим місцем проживання не може визнавати належним повідомленням останнього про нарахування йому податкового зобов'язання. Також посилається на те, що контролюючим органом було невірно розраховано суму податкового зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, оскільки: (1) при здійсненні нарахування суми податкового зобов'язання Відповідачу за первісним позовом щодо сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за податковим повідомленням-рішенням № 0713642-2420-0808-UA23060330000027462 від 29.06.2024 року не було враховано того, що у період з 01.01.2023 року по 01.02.2023 року, в цілому не міг здійснювати нарахування будь-якого зобов'язання; (2) при нарахування суми податку та складенні податкових повідомлень-рішень № 0713642-2420-0808-UA23060330000027462 від 29.06.2024 року, № 0713643-2420-0808- UA23060330000027462 від 29.06.2024 року, № 0713644-2420-0808- UA23060330000027462 від 29.06.2024 року, контролюючим органом було застосовано невірну пільгу зменшення бази оподаткування, оскільки об'єкти оподаткування є об'єктами житлового нерухомо майна, а зважаючи на їх різний тип, до них повинна була бути застосована пільга у розмірі 180 кв.м.. а не 120 кв.м.; (3) навіть якщо і припустити правильність вихідних даних, зазначених Позивачем у розрахунку податку на нерухоме майно, відмінного від земельної ділянки, то контролюючим органом було лише декларативно зазначено про врахування пільги у вигляді зменшення бази оподаткування у розмірі 120 кв.м., адже з її урахуванням сума податкового зобов'язання також відрізняється від нарахованої та зазначеної у спірних податкових повідомлення-рішеннях; (4) податковим органом було нараховано податкове зобов'язання у податкових повідомленнях-рішеннях № 0713642-2420-0808- UA23060330000027462 від 29.06.2024 року, № 0713643-2420-0808- UA23060330000027462 від 29.06.2024 року, № 0713644-2420-0808-UA23060330000027462 від 29.06.2024 року не у спосіб визначений законом, оскільки зважаючи на те, що у Відповідача за первісним позовом наявно декілька об'єктів житлової нерухомості, контролюючий орган повинен був нараховувати зобов'язання виходячи з сумарної кількості загальної площі об'єктів та відповідної ставки, розподілено відповідно до їх питомої ваги, а не щодо кожного об'єкту окремо; (5) оскаржувані податкові повідомлення-рішення є суперечливими та були складені з порушенням порядку визначеному ст. 266 ПК України, що зважаючи на усталену практику ЄСПЛ та положення п.1 ч.2 ст.2 КАС України є самостійною підставою для визнання оскаржуваних податкових повідомлень-рішень протиправними. Посилається також на те, що контролюючим органом не було вірно розраховано суму податкового зобов'язання відповідача за первісним позовом щодо податку з орендної плати за нерухоме майно, бо: (1) податковим органом усупереч вимогам ст. 58 ПК України не було надано детального розрахунку суми податкового зобов'язання, нарахованого Відповідачу за первісним позовом зі сплати податку з орендної плати за землю, що унеможливлює встановлення достовірності вихідних даних на підставі яких було здійснено їх розрахунок; (2) зважаючи на приписи ст. 288 ПК України, базою податку з орендної плати є нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації земельної ділянки, визначена в договорі, натомість контролюючим органом не було доведено достовірності розміру НГО, будь-яких документів де були б зазначені вихідні дані для розрахунку податкового зобов'язання у податкових повідомленнях-рішеннях податковим органом надано не було ані з адміністративним позовом у даній справі, ані у відповідь на адвокатський запит; (3) контролюючим органом не було визначено дійсний розмір податкового зобов'язання, оскільки сума податку з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:07:073:0067 становить 10 218,18 грн., а не 27022.68 грн., в той час як сума податку з орендної плати за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:01:014:0098 становить 50 966,39 грн., а не 293 578.29 грн.; (4) податковим органом не було дотримано вимоги ст. 20 та 54 ПК України в частині правильності та обґрунтованості нарахування суми податкового зобов'язання.
02.07.2025 до суду від відповідача за зустрічним позовом надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, у якому зазначено наступне. Представник Відповідача не звертався до ГУ ДПС у Запорізькій області з заявою про зміну фактичного місцеперебування Відповідача та зміну поштової адреси. Представник Відповідача не наводить жодних обставин та не надав належних доказів, які умови та які обставини перешкоджали йому виконати його обов'язок та отримати своєчасно поштові відправлення та звернувся до суду у визначений законом строк. Маючи фахову освіченість у правовій сфері та беручи участь у справі, що стосується активів/майна відповідача, Представник Відповідача не міг не знати та/чи передбачити наслідків наявності у власності Відповідача майна (земельних ділянок, об'єктів житлової та нежитлової нерухомості) та його зобов'язання щодо сплати податків. Крім того у відзиві на зустрічний позов наведено доводи щодо правомірності спірних податкових повідомлень-рішень, зокрема щодо правильності розрахунку суми податку.
Ухвалою суду від 14.07.2025 у задоволенні заяви представника Головного управління ДПС у Запорізькій області про залишення позовної заяви без розгляду відмовлено.
Також протокольною ухвалою суду від 14.07.2025 у підготовчому засіданні було закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 31.07.2025.
Представники сторін у судовому засіданні надали суду пояснення, аналогічні викладеним у заявах по суті справи.
У судовому засіданні 31.07.2025 було оголошено перерву до 04.08.2025.
У судовому засіданні 04.08.2025 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
З пояснень представників сторін та на підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.
Відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна за ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковуються об'єкти нерухомого майна: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 200851823101, кадастровий номер 2310100000:01:014:0098, розташована за адресою - АДРЕСА_1 , площа - 0,1736 га, дата державної реєстрації - 08.10.2018р., документи, подані для державної реєстрації - договір оренди землі №201801000100222 від 04.10.2018, Орендодавець -Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 200823223101, кадастровий номер 2310100000:07:073:0067, розташована за адресою - АДРЕСА_2 , площа - 0,3782 га, дата державної реєстрації - 19.02.2018р., документи, подані для державної реєстрації - договір оренди землі №2018071000100003 від 09.01.2018, Орендодавець - Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, житловий будинок, розташовані за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа 280,40 м2 тип об'єкта - будівля, об'єкт житлової нерухомості - ні, розташований за адресою АДРЕСА_4 , загальна площа 1598,10 м2, розмір частки - 1, дата державної реєстрації 20.07.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1306006023101. тип об'єкта - адміністративна будівля літ.А, А(1)-2, об'єкт житлової нерухомості - ні, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 482,50 м2, розмір частки - 1, дата державної реєстрації 21.11.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 64580523101.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки на об'єкт житлової нерухомості застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 120 м2.
На підставі вищенаведеного ГУ ДПС у Запорізькій області було сформовано податкове повідомлення-рішення форми «Ф» на вищезазначені об'єкти нерухомого майна від 24.06.2024
про визначення суми зобов'язання з орендної плати №489376-0809-UA23060070000082704 на суму 27022,68 грн., №489377-0809-UA23060070000082704 на суму 293578,29 грн. про визначення суми зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №0713642-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 26768,18 грн., №0713643-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 8081,87 грн., №0713644-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 1606,33 грн., №0713645-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 5373,40 грн.
ГУ ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення про визначення суми
зобов'язання з орендної плати №489376-0809-UA23060070000082704 на суму 27022,68 грн.
№489377-0809-UA23060070000082704 на суму 293578,29 грн. було направлено 25.06.2024 за податковою адресою Позивача засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600935291353 на податкову адресу платника податків. Повернуто поштою 17.07.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
ГУ ДПС у Запорізькій області податкове повідомлення-рішення про визначення суми
зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №0713642-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 26768,18 грн., №0713643-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 8081,87 грн., №0713644-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 1606,33 грн., №0713645-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 5373,40 грн. було направлено 20.08.2024 за податковою адресою Позивача засобами поштового зв'язку «Укрпошта» рекомендованим листом з повідомленням про вручення за №0600954346304 на податкову адресу платника податків. Повернуто поштою 10.09.2024 з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Крім того, у зв'язку з наявністю станом на 19.12.2023 у ОСОБА_1 узгодженого податкового боргу у сумі 250 467,04 грн на адресу відповідача рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу за адресою: АДРЕСА_5 , ГУ ДПС у Запорізькій області Богуслаєву В.О. була направлена податкова вимога форми «Ф» №0003664-1315-0801 від 20.12.2023, але не вручена та повернута на адресу контролюючого органу.
У зв'язку з вищенаведеним та наявністю у ОСОБА_2 податкового боргу ГУ ДПС у Запорізькій області звернулось до суду з позовом про стягнення податкового боргу, визначеного вищенаведеними податковими повідомленнями-рішеннями. Натомість ОСОБА_1 звернувся до суду із зустрічним позовом про визнання протиправними та скасування спірних податкових повідомлень-рішень.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом (ст.67 Конституції України).
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України від 02.12.2010 №2755-VI, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до пункту 6.1 статті 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету або на єдиний рахунок, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
Підпункт 14.1.39 п.14.1 ст.14 ПК України встановлює, що грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Відповідно до п.п. 14.1.156 п.14.1 ст.14 ПК України податкове зобов'язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України.
Згідно з п.15.1 ст. 15 ПК України платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.
Згідно з пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 ПК України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Згідно з п. 36.1. ст. 36 ПК України, податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.
Відповідно до п. 36.5. ст. 36 ПК України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.
Виконанням податкового обов'язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк. (п.38.1 ст.38 ПК України).
Відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до пп. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронних гаманців в емітентах електронних грошей, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Перевіряючи дотримання позивачем за первісним позовом процедури стягнення податкового боргу, яка включає в себе визначення грошового зобов'язання, його узгодження платником податку, а також порушення строку сплати і набуття таким зобов'язанням у зв'язку з цим статусу податкового боргу, суд в першу чергу надає оцінку правомірності винесених податковим органом податкових повідомлень-рішень відносно відповідача, які оскаржуються у зустрічній позовній заяві.
Відповідно до статті 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.
До місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обов'язковими до сплати на території відповідних територіальних громад.
Згідно з пунктом 4.4 статті 4 ПК України установлення і скасування податків та зборів, а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до цього Кодексу Верховною Радою України, а також Верховною Радою Автономної Республіки Крим, сільськими, селищними, міськими задами у межах їх повноважень, визначених Конституцією України та законами України.
Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також пунктом 24 частини першої статті 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та статті 143 Конституції України.
У відповідності до пункту 10.3 статті 10 ПК України місцеві ради в межах повноважень, визначених цим Кодексом, вирішують питання відповідно до вимог цього Кодексу щодо встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) та встановлення збору за місця для паркування транспортних засобів, туристичного збору.
Згідно з пунктом 12.3 статті 12 ПК України сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України, платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Приписи пп.266.2.1 п.266.1 ст. 266 ПК України визначають, що об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктами 266.3.1 та 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України визначено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток. База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України, база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується:
а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 кв. метрів;
б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 кв. метрів;
в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 кв. метрів.
Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Згідно з підпунктом 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування.
Щодо доводів позивача за зустрічним позовом про неналежне надсилання спірних податкових повідомлень-рішень суд зазначає наступне.
Відповідно до положень пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику), (пункт 42.2 статті 42 Податкового кодексу України).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення (пункт 42.4 статті 42 Податкового кодексу України).
З положення наведених норм чинного законодавства вбачається, що надіслане контролюючим органом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків (за зареєстрованим місцем проживання) вважається врученим у тому числі і у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення поштовим органом відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Враховуючи викладені вище обставини, аналізуючи норми чинного законодавства та використовуючи логічно-змістовне тлумачення пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, Верховний Суд України у Постанові від 08 лютого 2024 року по справі №600/5156/21-а (адміністративне провадження № К/990/8576/23) зазначив, що контролюючий орган, вправі розраховувати на актуальність (відповідність) даних облікової картки та, відповідно, у випадку недотримання платником податків приписів закону та невиконання обов'язку інформувати податковий орган про зміну своїх персональних даних, має нести ризик настання негативних наслідків такої поведінки.
Також, Судовою палатою з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23 травня 2022 року у справі №810/3116/18 зазначено, що відповідно до пункту 42.2. статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові. Судом також зазначено, що
постійне неотримання поштової кореспонденції, яка направляється контролюючим органом на адресу платника податків є зловживанням останнім правом платника податків бути повідомленим контролюючим органом щодо прийнятих стосовно нього рішень.
У постанові від 9 жовтня 2018 року у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
Отже обов'язку контролюючого органу щодо направлення платнику податків, зокрема податкового повідомлення - рішення та податкової вимоги у спосіб, визначений статтями 42, 58 Податкового кодексу України, кореспондує також і обов'язок такого платника добросовісно ставитись до отримання відповідної кореспонденції (у разі застосування пунктів 42.4, 58.3) від органів ДПС України. Натомість доказів того, що ОСОБА_1 або його представник звертались до ГУ ДПС у Запорізькій області з заявою про зміну фактичного місцеперебування Відповідача та зміну поштової адреси суду не надано. З огляду на наведене, суд відхиляє доводи ОСОБА_1 про те, що обставина перебування Відповідача за первісним позовом в слідчому ізоляторі є добре відомою, в той час як для ув'язнених осіб останнім відомим місцезнаходженням є слідчий ізолятор, тому спірні податкові повідомлення-рішення мали б надсилатись на адресу установи, тобто за місцезнаходженням Відповідача за первісним позовом.
Доводи позивача за зустрічним позовом про те, що податкові повідомлення-рішення, спочатку прибули за поштовим індексом «69055», а потім були переадресовані до відділення поштового зв'язку, що обслуговується за індексом «69096», але аж ніяк не на адресу Відповідача, що обслуговується поштовим відділенням за індексом «70417» також не є такими, що свідчать про неналежне направлення податковим органом податкових повідомлень-рішень, оскільки самим контролюючим органом поштовий індекс було зазначено вірно.
Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень про визначення суми зобов'язання з орендної плати №489376-0809-UA23060070000082704 на суму 27022,68 грн. №489377-0809-UA23060070000082704 на суму 293578,29 грн суд зазначає наступне.
Відповідно до п.1 ст. 206 Земельного кодексу України від 25.10.2001 №2768-III (зі змінами та доповненнями) (далі - ЗКУ) - використання землі в Україні є платним.
Згідно ст. 21 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Відповідно до ст.21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).
Разом з тим, згідно з підпунктом 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності - обов'язковий платіж, що його орендар вносить орендодавцю за користування земельною ділянкою.
Відповідно до підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку й орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
Отже, орендна плата за користування землею комунальної власності за своїм правовим статусом є обов'язковим платежем, який орендар вносить орендодавцю, а також це і загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку.
Подвійний статус орендної плати зумовлює ту обставину, що при визначенні порядку нарахування, окрім норм цивільного, земельного законодавства та Закону України "Про оренду землі" необхідно перш за все керуватися вимогами Податкового кодексу України.
Порядок нарахування податку на майно, в тому числі орендної плати за земельну ділянку, регулюється Розділом ХІІ Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-VІ зі змінами та доповненнями (далі - ПКУ).
Згідно вимог ст. 286 Податкового Кодексу України підставою для нарахування земельного податку, а відповідно і орендної плати за землю є дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно п.288.1 ст.288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний контролюючий орган про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни (абз.2 п.288.1 ст.288 ПКУ).
Відповідно до ст.792 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.
Згідно ст.6 Закону України «Про оренду землі» орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» дано визначення поняття договору оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Вимогами норм ст.14 Закону України «Про оренду землі» встановлено , що договір оренди землі укладається у письмовій формі і за бажанням однієї із сторін може бути посвідчений нотаріально.
Статтею 16 Закону України «Про оренду землі» визначено порядок укладання договору оренди землі, зокрема окремо встановлено що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами земельних торгів.
Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про оренду землі» об'єкт за договором оренди землі вважається переданим орендодавцем орендареві з моменту державної реєстрації права оренди, якщо інше не встановлено законом.
Статтею 182 Закону України «Про оренду землі» встановлена обов'язковість державної реєстрація прав на нерухомість - право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Нормами ст.31 Закону України «Про оренду землі» визначено умови припинення договору оренди землі, в тому числі передбачено розірвання за згодою сторін, крім того, на вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом.
Однак розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.
Згідно ст.12 Земельного кодексу України до міських рад та їх виконавчих органів у галузі земельних відносин належить надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу. передбаченим ст.ст.123 та 124 Земельного кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 125 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно ст.126 Земельного кодексу України Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Відповідно до пп.1 п.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно пп.2 п.1 ст.2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження
Відповідно до вимог абз.7 пп.2 п.1 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.
Згідно п.5 ст. 12 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом. Будь-які дії особи, спрямовані на набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості та їх обтяжень, зареєстрованих у Державному реєстрі прав, вчиняються на підставі відомостей про речові права, обтяження речових прав, що містяться в цьому реєстрі.
За результатом розгляду документів, поданих для державної реєстрації прав, державний реєстратор на підставі прийнятого ним рішення про державну реєстрацію прав вносить відомості про речові права, обтяження речових прав до Державного реєстру прав відповідно до п.1 ст. 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Із набранням законної сили змін до ПК України, внесених Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, плату за землю було віднесено до місцевих податків у складі податку на майно, та підпункт 14.1.147 викладено у наступній редакції: плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
За визначенням, наведеним у підпункті 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно з підпунктом 14.1.125 пункту 14.1 статті 14 ПК України нормативна грошова оцінка земельних ділянок для цілей розділу XII, глави 1 розділу XIV цього Кодексу - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений відповідно до законодавства центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
Відповідно до підпунктів 269.1.1 і 269.1.2 пункту 269.1 статті 269 ПК України платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі.
Підпункт 271.1.1 пункту 271.1 статті 271 ПК України встановлює, що базою оподаткування земельним податком є, зокрема, нормативна грошова оцінка земельних ділянок з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
Підпунктом 288.1.1 пункту 288.1 статті 288 ПК України встановлено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем (пункт 288.4 статті 288 ПК України).
Нормами пункту 288.5 цієї статті, як у редакції до внесення змін Законом України від 28 грудня 2014 року № 71-VIII, так і після набрання цим Законом законної сили, законодавцем встановлені мінімальну та максимальну граничні межі розміру орендної плати, незалежно від того, чи збігається її розмір із визначеним у договорі.
Так, підпунктами 288.5.1, 288.5.2 пункту 288.5 статті 288 ПК України передбачено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: - не може бути меншою за розмір земельного податку:
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки;
для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких не проведено, - у розмірі не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 5 відсотків нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по Автономній Республіці Крим або по області; - не може перевищувати 12 відсотків нормативної грошової оцінки.
Пункт 289.1 статті 289 ПК України передбачає, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
З аналізу наведених норм ПК України слідує, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, яка є базою оподаткування.
Форму податкових повідомлень-рішень по податку на нерухоме майно визначено Наказом МФУ №1204 28.12.2015 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за №124/28254 (із змінами і доповненнями, далі - Порядок), згідно з яким, контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи за формою визначено Наказом МФУ №1204 28.12.2015 пунктом 2 розділу ІІ цього Порядку - «Ф» - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства.
Відповідно до п.3 Порядку при складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком.
Відповідно до затвердженого бланку податкового повідомлення-рішення форми «Ф» (Додаток 1 до Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків (пункт 2 розділу II) детальний розрахунок сум податку передбачено у самому бланку податкового повідомлення -рішення.
Відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна за громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується наступні земельні ділянки.
Реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 200851823101, кадастровий номер 2310100000:01:014:0098, розташована за адресою - Запорізька обл. м. Запоріжжя вулиця Жуковського 43, площа - 0,1736 га, дата державної реєстрації - 08.10.2018р., документи, подані для державної реєстрації - договір оренди землі №201801000100222 від 04.10.2018, Орендодавець - Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради. Так, Запорізька міська рада (Орендодавець) та ОСОБА_1 (Орендар) уклали договір оренди землі від 04.10.2018 № 201801000100222 відповідно до якого орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться: АДРЕСА_1 . Відповідно до умов цього договору: - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,1736 га (кадастровий номер 2310100000:01:014:0098; - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 7360535,84 грн.; - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 3% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2018 року; - обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; - розмір орендної плати переглядається у разі: у тому числі у разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Договором оренди передбачено, що розмір орендної плати індексується. В свою чергу такі умови договору відповідають приписам частини четвертої ст. 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди. Договором «Обов'язки Орендаря» зазначено, про самостійну щорічну індексацію розміру орендної плати відповідно до індексацію нормативно грошової оцінки земель згідно чинного законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок згідно п. 289.2 ст.289.
Згідно даних Держгеокадастру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнти індексації встановлені у наступних розмірах: 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 - 1,249; 2015 - 1,433; 2016 - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1; 2022 рік - 1,15; 2023 рік - 1,051.
Нормативно грошова оцінка за 2023 рік з врахуванням коефіцієнтів індексації становить 9785942,98 грн.
7360535,84 грн. (НГО за 2018 рік) *1,0*1,0*1,1*1,15*1,051=9785942,98 грн.
Для розрахунку податку відповідачем за зустрічним позовом застосовувались наступні дані: нормативно грошова оцінка - 9785942,98 грн., розмір ставки орендної плати - 3% від НГО, податковий період - 1 рік/12 місяців, 9785942,98 грн. * 3% НГО * 1 рік = 293578,29 грн.
Відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна за громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується також наступна земельна ділянка: реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 200823223101, кадастровий номер 2310100000:07:073:0067, розташована за адресою - АДРЕСА_2 , площа - 0,3782 га, дата державної реєстрації - 19.02.2018р., документи, подані для державної реєстрації - договіроренди землі №2018071000100003 від 09.01.2018, Орендодавець - Територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради,
Так, Запорізька міська рада (Орендодавець) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) (Орендар) уклали договір оренди землі від 09.01.2018 №2018071000100003 відповідно до якого орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку, що знаходиться: м. Запоріжжя, вулиця Копьонкіна 27. Відповідно до умов цього договору: - в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,3782 га (кадастровий номер 2310100000:07:073:0067; - нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить: 4065044,88 грн.; - орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі та в розмірі 0,5% нормативної грошової оцінки земельної ділянки за календарний рік в цінах 2018 року; - обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням їх цільового призначення та коефіцієнтів індексації, визначених законодавством, за затвердженими Кабінетом Міністрів України формами, що заповнюються під час укладання або зміни умов договору оренди чи продовження його дії; - розмір орендної плати переглядається у разі: у тому числі у разі підвищення цін, тарифів, у тому числі внаслідок інфляції; зміни коефіцієнтів індексації, визначених законодавством.
Договором оренди передбачено, що розмір орендної плати індексується. Такі умови договору відповідають приписам частини четвертої ст. 21 Закону України «Про оренду землі», відповідно до якої обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Договором «Обов'язки Орендаря» зазначено, про самостійну щорічну індексацію розміру орендної плати відповідно до індексацію нормативно грошової оцінки земель згідно чинного законодавства.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок згідно п. 289.2 ст.289.
Згідно даних Держгеокадастру Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, коефіцієнти індексації встановлені у наступних розмірах: 2011 рік - 1,0; 2012 рік - 1,0; 2013 рік - 1,0; 2014 - 1,249; 2015 - 1,433; 2016 - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1; 2022 рік - 1,15; 2023 рік - 1,051.
Нормативно грошова оцінка за 2023 рік з врахуванням коефіцієнтів індексації становить 5404538,14 грн.- 4065044,88 грн. (НГО за 2017 рік) *1,0*1,0*1,0*1,1*1,15*1,051=5404538,14 грн.
Для розрахунку податку відповідачем за зустрічним позовом застосовувались наступні дані: нормативно грошова оцінка - 5404538,14 грн., розмір ставки орендної плати - 0,5% від НГО, податковий період - 1 рік/12 місяців, 5404538,14 грн. * 0,5% НГО * 1 рік = 27022,68 грн.
Щодо наявності в податковому повідомленні-рішенні №489377-0809-UA23060070000082704 від 24.06.2024 в описовій частині (детальному розрахунку) інших цифрових значень, відповідач за зустрічним позовом пояснив, що це є наслідком технічної помилки, викликаної технічним збоєм програми, що однак не призвело до невірного розрахунку суми податкового зобов'язання. Оскільки розмір податкового зобов'язання, зазначений у цьому податковму повідомленні-рішенні є вірним - 27022,68 грн., на переконання суду помилкове зазначення невірних показників не є підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
Враховуючи вищевикладене, податковим органом було праовмірно прийнято податкові повідомлення-рішення від 24.06.2024 про визначення суми зобов'язання з орендної плати №489376-0809-UA23060070000082704 на суму 27022,68 грн. та №489377-0809-UA23060070000082704 на суму 293578,29 грн., у зв'язку з чим відсутні підстави для їх скасування.
Щодо правомірності податкових повідомлень-рішень, якими було визначено податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №0713642-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 26768,18 грн., №0713643-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 8081,87 грн., №0713644-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 1606,33 грн., №0713645-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 5373,40 грн суд зазначає наступне.
Згідно з підпунктом 266.1.1 пункту 266.1 та підпунктом 266.2.1 пункту 266.2 статті 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості. Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка.
Підпунктом 266.3.1 пункту 266.3 статті 266 ПК України передбачено, що базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток.
Відповідно до підпункту 266.4.1 пункту 266.4 статті 266 ПК України база оподаткування об'єкта/об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичної особи - платника податку, зменшується: а) для квартири/квартир незалежно від їх кількості - на 60 м2; б) для житлового будинку/будинків незалежно від їх кількості - на 120 м2; в) для різних типів об'єктів житлової нерухомості, в тому числі їх часток (у разі одночасного перебування у власності платника податку квартири/квартир та житлового будинку/будинків, у тому числі їх часток), - на 180 м2. Таке зменшення надається один раз за кожний базовий податковий (звітний) період (рік).
Підпунктом 266.4.2 пункту 266.4 статті 266 ПК України визначено, що сільські, селищні, міські ради та ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, встановлюють пільги з податку, що сплачується на відповідній території, з об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб, громадських об'єднань, благодійних організацій, релігійних організацій України, статути (положення) яких зареєстровані у встановленому законом порядку, та використовуються для забезпечення діяльності, передбаченої такими статутами (положеннями).
Відповідно до підпункту 266.4.3 пункту 266.4 статті 266 ПК України пільги з податку, передбачені підпунктами 266.4.1 та 266.4.2 цього пункту, для фізичних осіб не застосовуються до: об'єкта/об'єктів оподаткування, якщо площа такого/таких об'єкта/об'єктів перевищує п'ятикратний розмір неоподатковуваної площі, встановленої підпунктом 266.4.1 цього пункту;
об'єкта/об'єктів оподаткування, що використовуються їх власниками з метою одержання доходів (здаються в оренду, лізинг, позичку, використовуються у підприємницькій діяльності).
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотка розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (підпункт 266.5.1 пункту 266.5 статті 266 ПК України).
Виходячи з вищенаведених норм чинного податкового законодавства, повноваження щодо встановлення ставок місцевих податків, зокрема, ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, а також пільг зі сплати наведеного податку, належать сільським, селищним, міським радам, радам об'єднаних територіальних громад.
Підпунктом 266.7.4 пункту 266.7 статті 266 ПКУ передбачено обмін надання відомостей, необхідних для розрахунку та справляння податку фізичними та юридичними особами.
Обмін зазначеною інформацією передбачено Порядком подання органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та органами, що здійснюють реєстрацію місця проживання фізичних осіб, відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, затвердженого Постановою КМУ від 31.05.2012 № 476 зі змінами та доповненнями. Згідно зазначеного Порядку, передача інформації про об'єкти житлової та/або нежитлової нерухомості, у тому числі їх часток, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, здійснюється на центральному рівні між Мін'юстом та Державною податковою службою в електронній формі та завантажується до інформаційної системи «Податковий блок».
Платники податку мають право звернутися з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведення звірки даних щодо: об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, що перебувають у власності платника податку;
розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності платника податку; права на користування пільгою із сплати податку; розміру ставки податку; нарахованої суми податку.
У разі виявлення розбіжностей між даними контролюючих органів та даними, підтвердженими платником податку на підставі оригіналів відповідних документів, зокрема документів на право власності, контролюючий орган за своєю податковою адресою платника податку проводить перерахунок суми податку і надсилає (вручає) йому нове податкове повідомлення-рішення. Попереднє податкове повідомлення- рішення вважається скасованим (відкликаним) (підпунктом 266.7.3 статті 266 ПКУ).
Доказів того, що позивач за зустрічним позовом або його представник звертались до ГУ ДПС у Запорізькій області з письмовою заявою до контролюючого органу за своєю податковою адресою для проведеннязвірки даних щодо об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, в тому числі їхчасток, що перебувають у власності Позивача а також розміру загальної площі об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності позивача не зверталась.
Відповідно до п.30.1 ст.30 ПКУ податкова пільга - передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі
Згідно п.30.5 ст.30 ПКУ податкові пільги, порядок та підстави їх надання встановлюються з урахуванням вимог законодавства України про захист економічної конкуренції виключно цим Кодексом, рішеннями Верховної Ради Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування, прийнятими відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до пункту 30.9 статті 30 ПКУ податкова пільга надається шляхом: податкового вирахування (знижки), що зменшує базу оподаткування до нарахування податку та збору, зменшення податкового зобов'язання після нарахування податку тазбору, встановлення зниженої ставки податку та збору та звільнення від сплати податку та збору.
Рішенням Широківської сільської ради Запорізького району №1 від 30.01.2021 «Про встановлення ставок та пільг із сплати податку на майно, відмінне від земельної ділянки у Широківській сільській раді Запорізького району Запорізької області» затверджено ставки податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки - Додаток 2.
Відповідно до додатку 2 Рішення Широківської сільської ради Запорізького району №1 від 30.01.2021 встановлено ставку податку для будинків - 0,5% мінімальної заробітної плати за 1 м2.
Згідно п.9 Додатку 1 до Рішення Широківської сільської ради Запорізького району №1 від 30.01.2021 пільги встановлені у відповідності пункту 266.4 статті 266 ПК України.
Форму податкових повідомлень-рішень по податку на нерухоме майно визначено Наказом МФУ №1204 28.12.2015 «Про затвердження Порядку надіслання контролюючими органами податкових повідомлень-рішень платникам податків», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 січня 2016 р. за №124/28254 (із змінами і доповненнями, далі - Порядок), згідно з яким, контролюючий орган визначає суму нарахування (зменшення) грошових, податкових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми податкових зобов'язань та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи за формою визначеною Наказом МФУ №1204 28.12.2015 пунктом 2 розділу ІІ цього Порядку - «Ф» - для платників податків - фізичних осіб, якщо відповідно до законодавства контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків з причин, не пов'язаних із порушенням податкового або іншого законодавства.
Відповідно до п.3 Порядку при складанні податкових повідомлень-рішень до них заноситься інформація, передбачена відповідними формами, встановленими цим Порядком.
Порядок подання відомостей, необхідних для розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, затверджений постановою Кабінету Міністрів Україні від 31 травня 2012 року №476 із змінами та доповненнями (Порядок №476).
Суб'єктом подання відомостей є Міністерство юстиції (п.2 Порядку №476). Міністерство юстиції подає протягом 15 днів після закінчення податкового (звітного) кварталу ДПС відомості станом на перше число відповідного кварталу (п.3 Порядку №476).
Пунктом 4 Порядку №476 визначено, що Мінюст подає ДПС відомості про об'єкти житлової та/ або нежитлової нерухомості, у тому числі їх частки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, у тому числі нерезидентів.
Передача Міністерством юстиції до ДПС зазначених відомостей здійснюється шляхом електронної інформаційної взаємодії між інформаційними ресурсами Міністерства юстиції та ДПС з використанням електронних комунікаційних мереж.
Згідно з п.5 Порядку №476 відомості, що надійшли до ДПС, вносяться до баз даних інформаційних систем ДПС, обробляються та використовуються з урахуванням вимог законів України від 01 червня 2010 року №2297-VI «Про захист персональних даних» із змінами та доповненнями, від 05 липня 1994 року №80/94- ВР «Про захист інформаційно-комунікаційних системах» із змінами та доповненнями, передбачених для інформації з обмеженим доступом.
Відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна за громадянином ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковується об'єкт житлової нерухомості - житловий будинок, розташований за адресою АДРЕСА_3 , загальна площа 280,40 м2.
Головним управлінням ДПС у Запорізькій області, при розрахунку податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки за 2023 застосовано пільгу у вигляді зменшення бази оподаткування на 120 м2.
Для розрахунку податку податковим органом застосовувалися наступні дані:
- загальна площа об'єкту житлової нерухомості - 280,4 м2
- пільга у вигляді зменшення бази оподаткування на 120 м2
- МЗП станом на 01.01.2023 - 6700 грн.
- податковий період - 1 рік
(280,4 м2-120,0 м2) * 0,5% МЗП * 1 рік = 5373,40 грн.
Посилання представника позивача за зустрічним позовом на пп.1.3 п.1 наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 є помилковим, так як вказаним пунктом встановлено території можливих бойових дій. Натомість, згідно з положеннями пп. 69.14 та 69.22 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу при справлянні Податків в умовах воєнного стану застосовується Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.12.2022 за №1668/39004 (далі - Перелік).
Для цілей справляння Податку у 2022 році наказ №309 застосовується у частині наявності певної території у Переліку територій, затвердженого наказом №309 у чинній редакції (зі змінами). Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації не враховуються.
Дати початку та завершення активних бойових дій або тимчасової окупації у 2023 році визначаються відповідно до даних Переліку територій, затвердженого наказом №309 у чинній редакції (зі змінами). Наказом №309 у розділі I затверджені території можливих бойових дій (частина перша) та території активних бойових дій (частина друга), у розділі II затверджені тимчасово окуповані російською федерацією території України. Отже, для цілей справляння Податку відповідно до пп. 69.22 п. 69 п. 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Кодексу застосовується тільки перелік територій активних бойових дій (частина друга розділу I) та тимчасово окупованих російською федерацією (розділ II).
Враховуючи вищевикладене, податкове повідомлення-рішення від 24.06.2024 про визначення суми зобов'язання з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки №0713645-2420-0808-UA23060330000027462 на суму 5373,40 грн. є таким, що відповідає вимогам діючого законодавства та не підлягає скасуванню.
Щодо правомірності спріних податкових повідомлень-рішень, якими було внараховано зобов'язання зі сплати податку на нерухоме майно відмінне від земельної діялнки за об'єкти нежитлової нерухомості суд також зазначає наступне.
Рішенням Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року № 5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено "Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)" (далі - Положення).
До вказаного Положення вносились зміни Рішеннями Запорізької міської ради від 30 червня 2015 року за №5, від 26 лютого 2016 року за №30, від 25 серпня 2016 року за №50, від 21 грудня 2016 року за №49, від 26 квітня 2017 року за №51, від 27 травня 2020 за №49.
Рішенням Запорізької міської ради від 28 січня 2015 року № 5 «Про встановлення податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)» затверджено "Положення про податок на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки)" встановлено ставку податку для нежитлової нерухомості - 0,25% мінімальної заробітної плати за 1 м2.
Пунктом 2.4.2 Положення врегульовані питання застосування пільг зі сплати податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки.
Відповідно до бази даних ІКС «Податковий блок» та Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру відчуження об'єктів нерухомого майна за громадянином ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ) обліковуються об'єкти нежитлової нерухомості:
- тип об'єкта - будівля, об'єкт житлової нерухомості - ні, розташований за адресою АДРЕСА_4 , загальна площа 1598,10 м2, розмір частки - 1, дата державної реєстрації 20.07.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 1306006023101. Для розрахунку податку застосовуються наступні дані: загальна площа об'єкту нежитлової нерухомості - 1598,10 м2, пільга не застосовується; МЗП станом на 01.01.2023 - 6700 грн.; податковий період - 1 рік, 1598,10 м2 * 0,25% МЗП * 1 рік = 26768,18 грн.
- тип об'єкта - адміністративна будівля літ.А, А(1)-2, об'єкт житлової нерухомості - ні, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 482,50 м2, розмір частки - 1, дата державної реєстрації 21.11.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 64580523101. Для розрахунку податку застосовувались наступні дані: загальна площа об'єкту житлової нерухомості - 482,50 м2, пільга не застосовуєтьсяМЗП станом на 01.01.2023 - 6700 грн, податковий період - 1 рік, 4872,50 м2 * 0,25% МЗП * 1 рік = 8081,88 грн.
- тип об'єкта - адміністративна будівля літ.Б, об'єкт житлової нерухомості - ні, розташований за адресою АДРЕСА_1 , загальна площа 95,90 м2, розмір частки - 1, дата державної реєстрації 21.11.2017, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна - 334077123101. Для розрахунку податку застосовувались наступні дані: загальна площа об'єкту житлової нерухомості - 95,90 м2, пільга не застосовується, МЗП станом на 01.01.2023 - 6700 грн, податковий період - 1 рік, 95,90 м2 * 0,25% МЗП * 1 рік = 1606,33 грн.
Отже, спірними податковими повідомленнями рішеннями було вірно визначено ОСОБА_1 податок на нерухоме майно відмінне від земельної діялнки за об'єкти нежитлової нерухомості.
Посилання представника позивача за зустрічним позовом на рішення Вищого Антикорупційного Суду України від 24.04.2024 по справі №991/558/24 суд не приймає до уваги, оскільки у зазначеному рішенні при описі відповідних об'єктів нерухомості судом була допущена помилка, натоміть при розгляді цієї справи судом були встановлені відповідні обставини, які не спростовані і самим позивачем за зустрічним позовом.Суд зазначає, що посилання представника позивача за зустрічним позовом на помилку/описку суду та тлумачення її як доказ є некоректним.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що податкові зобов'язання згідно зі спріними податковими повідомленнями-рішеннями були нараховані позивачу за зустрічнчим позовом правомірно, а тому, відсутні підстави для їх скасування.
Згідно з п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Відповідно до п. 59.5 ст. 59 ПК України у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
З матеріалів справи судом встановлено, що контролюючий орган направив на адресу відповідача податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання, та податкову вимогу, які вважаються врученими платнику податків у відповідності до п.42.5 ст.42 ПК України.
Пунктом 87.11 ст. 87 ПК України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З огляду на висновок суду про відсутність підстав для визнання протиправними та скасування спірних податкових повiдомлень-рiшень та несплату відповідачем податкових зобов'язань за спріними податковими повідомленнями-рішеннями, первісні позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 суми податкового боргу підлягають задоволенню.
Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Зважаючи на встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про обґрунтованість первісного позову та наявність підстав для його задоволення, а також про необґрунтованість зустрічного позову та відсутність підстав для його задоволення.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 139, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд -
Первісний позов Головного управління ДПС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, 166, код ЄДРПОУ ВП: 44118663) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь бюджету податковий борг у загальному розмірі 362 430, 75 коп. (триста шістдесят дві тисячі чотириста тридцять гривень 75 коп.), у тому числі:
з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів житлової нерухомості у розмірі 5 373,40 грн (п'ять тисяч триста сімдесят три гривні 40 копійок) на р/р UА058999980314060512000008431, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ с.Широкt/18010200, код одержувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
з податку на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 36 456,38 грн. (тридцять шість тисяч чотириста п'ятдесят шість гривень 38 копійок), на р/р UА338999980314080512000008479, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя/18010300, код одержувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП);
з орендної плати з фізичних осіб у розмірі 320 600,97 грн (триста двадцять тисяч шістсот гривень 97 копійок) на р/р UA928999980334149815000008479, отримувач - ГУК у Зап.обл/ТГ м.Запоріжжя/18010900. код одержувача - 37941997, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП).
У задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Запорізькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення складено у повному обсязі 23.09.2025.
Суддя Н.В. Стрельнікова