25 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/131/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ващиліна Р.О., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), в якому просить: 1) визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 21.09.2012 року по день фактичної виплати; 2) зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 21.09.2012 року по день фактичної виплати грошового забезпечення (надбавки за кваліфікацію).
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28 вересня 2021 року на виконання рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 31 травня 2021 року у справі №260/1354/21 відповідачем було виплачено заборгованість із грошового забезпечення у розмірі 1066,90 грн. Однак при цьому передбачену законодавством компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати грошового забезпечення протиправно не виплачено.
24 січня 2024 року відповідач подав до Закарпатського окружного адміністративного суду через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, в якому заявлені позовні вимоги вважає безпідставними. Так, зазначає що 28 вересня 2021 року на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №260/1354/21 НОМЕР_2 прикордонний загін добровільно виплатив позивачу грошове забезпечення у сумі 1066,90 грн, що не являється порушенням строків виплати.
01 лютого 2024 року позивач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відповідь на відзив, в якій з доводами відповідача не погоджується, оскільки вважає, що такі суперечать практиці Верховного Суду.
05 лютого 2024 року відповідач подав до суду заперечення на відповідь на відзив, в яких наголосив на тому, що необхідною ознакою при вирішенні спору є встановлення факту нарахування доходу у разі несвоєчасного виконання рішення суду. При цьому визначальними обставинами для виплати компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів. Враховуючи специфіку бюджетних асигнувань виплата на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №260/1354/21 була проведена 28 вересня 2021 року, тобто у місячний термін з моменту набранням нею законної сили.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14.02.2024 зупинено провадження в даній адміністративній справі до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №560/8194/20, в якій вирішувалося питання початку відліку строків звернення до суду з позовом про виплату компенсації втрати частини доходів у зв'язку із порушенням строків їх виплати.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 провадження у даній справі було поновлено.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18.04.2024 залишено без руху адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та запропоновано позивачу подати до суду протягом п'яти днів з дня вручення ухвали заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням поважності причин його пропуску (у разі наявності таких).
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 24.04.2024, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.06.2024, адміністративний позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії залишено без розгляду.
Постановою Верховного Суду від 23 квітня 2025 року задоволено касаційну скаргу ОСОБА_1 , скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2024 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27 червня 2024 року, а справу №260/131/24 направлено до Закарпатського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
14 травня 2025 року відповідач подав через особистий електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» відзив на позовну заяву, доводи якого зводяться до таких, що наведені у раніше поданому відзиві.
Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) проходив військову службу в органах Державної прикордонної служби України, зокрема у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ).
Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 31.05.2021 №260/1354/21, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021, задоволено позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ). Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 надбавки за кваліфікацію «майстра», за період проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у 2012-2013 роках, у розмірі 50% від законодавчо встановленого розміру. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 надбавку за кваліфікацію «майстра» з 21 вересня 2012 року по 11 вересня 2013 року включно, в розмірі 11% посадового окладу, визначеному у додатку №25 до постанови Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу», з урахуванням виплачених сум.
28 вересня 2021 року на виконання постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №260/1354/21 НОМЕР_2 прикордонний загін перерахував ОСОБА_1 1066,90 грн грошового забезпечення. При цьому компенсацію втрат частини доходів нараховано та виплачено не було.
Вказана обставина відповідачем не заперечується та не є предметом доказування.
В грудні 2023 року ОСОБА_1 подав до НОМЕР_2 прикордонного загону заяву, в якій просив виплатити компенсацію втрат доходів у зв'язку з порушенням термінів виплати частини грошового забезпечення.
За результатами розгляду такої заяви листом НОМЕР_2 прикордонного загону №11/ЗПІ-6-5 від 11.12.2023 у виплаті такої компенсації було відмовлено за відсутності правових підстав.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо відмови у нарахуванні та виплаті компенсації втрати частини доходів у зв'язку з несвоєчасною виплатою грошового забезпечення, ОСОБА_1 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання, пов'язані зі здійсненням компенсації громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, врегульовані Законом України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19 жовтня 2000 року №2050-ІІІ (далі - Закон №2050) та Порядком проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України №159 (далі - Порядок).
Відповідно до ст. 1 Закону №2050, підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).
Ст. 2 Закону №2050 передбачено, що компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період, починаючи з дня набрання чинності цим Законом.
Під доходами в розумінні ст. 2 Закону №2050 слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру, в тому числі, сума індексації грошових доходів громадян.
Відповідно до ст. 3 Закону №2050, сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться).
Згідно ст. 4 Закону №2050 виплата громадянам суми компенсації провадиться у тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
Вищевказане кореспондується також з нормами Порядку.
Таким чином, провівши правовий аналіз зазначених законодавчих норм, суд дійшов висновку, що основною умовою для виплати громадянину передбаченої ст. 2 Закону та Порядком компенсації є порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі індексації). Кошти, які підлягають нарахуванню в порядку компенсації громадянину частини доходу у зв'язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер.
Дія зазначених нормативних актів поширюється на підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання та застосовується у всіх випадках порушення встановлених термінів виплати грошових доходів, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи), та стосується усіх доходів, які одержують громадяни в гривнях на території України і не мають разового характеру (зокрема, індексації).
Виплата компенсації втрати частини доходу проводиться незалежно від порядку і підстав його (доходу) нарахування: самим підприємством, установою чи організацією добровільно чи на виконання судового рішення, а право на отримання такої особа набуває незалежно від того, чи були такі суми їй попередньо нараховані, але не виплачені.
Так, у випадку бездіяльності власника або уповноваженого ним органу щодо нарахування та виплати громадянину заробітної плати, така особа має право на компенсацію втрати доходів у зв'язку з порушенням строків її виплати за умови зобов'язання власника або уповноваженого ним органу здійснити донарахування належних громадянину сум доходів.
Аналогічна правова позиція наведена у постановах Верховного Суду України від 11 липня 2017 року №21-2003а16, Верховного Суду від 22 червня 2018 року у справі №810/1092/17, від 13 січня 2020 року у справі №803/203/17, від 15 жовтня 2020 року у справі №240/11882/19, від 09 серпня 2022 року у справі №460/4765/20.
Окрім того, Верховний Суд у поставові від 20.10.2022 року у справі №140/862/19 та ухвалі від 01.05.2024 року у справі №600/4650/23-а наголосив, що «з системного аналізу правових норм вбачається, що основними умовами для виплати суми компенсації є: 1) порушення встановлених строків виплати нарахованих доходів (у тому числі пенсії) та 2) виплата нарахованих доходів. При цьому виплата компенсації втрати частини доходів здійснюється в день виплати основної суми доходу. Відтак, законодавець пов'язує виплату компенсації втрати частини доходів з виплатою основної суми доходу».
Судом встановлено, що передбачена законодавством сума грошового забезпечення ОСОБА_1 у встановлені строки виплачена не була. З огляду на що суд вважає, що позивач має право на отримання передбаченої Законом №2050 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати такого грошового забезпечення, нарахованого та виплаченого у зв'язку із проходженням військової служби, за весь час затримки по день фактичної виплати.
При цьому суд відхиляє посилання відповідача на те, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.09.2021 у справі №260/1354/21 була виконана без затримки, оскільки законодавець пов'язує обов'язок виплати компенсації за нормами Закону №2050 саме з порушенням встановлених строків виплати доходів, а не виконанням судового рішення.
Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норми, що регулюють спірні правовідносини, крізь призму встановлених судом обставин справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Питання розподілу судових витрат судом не вирішується, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. 241, 243, 255, 257, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними і зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) щодо відмови у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати з 21.09.2012 року по день фактичної виплати.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( НОМЕР_2 прикордонний загін) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за весь час затримки виплати - з 21 вересня 2012 року по 28 вересня 2021 року, відповідно до Закону України від 19.10.2000 року №2050-ІІІ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» та Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 року №159.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяР.О. Ващилін