25 вересня 2025 року м. Ужгород№ 260/3206/25
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішення, -
ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовом до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 , в якому, враховуючи заяву про зміну предмета позову, просить: 1) Визнати протиправним та скасувати рішення Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про затвердження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 з суміжними землекористувачами та під'їзної дороги» від 01 грудня 2023 року; 2) Визнати протиправним та скасувати рішення ХХVI сесії скликання Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 09 лютого 2024 року № 15 «Про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 ».
Ухвалою суду від 05 червня 2025 року прийнято до розгляду заяву представника позивача про зміну предмета позову.
Позовні вимоги, з урахуванням заяви про зміну предмета позову, обґрунтовані тим, що рішенням ХХІV сесії VIII скликання Синевирської сільської ради від 01.12.2023 року № 33 «Про затвердження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 з суміжними землекористувачами та під'їзної дороги» затверджено ОСОБА_2 зовнішню межу земельної ділянки в АДРЕСА_1 , згідно розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які встановлено геодезичними вимірами. Також, відповідачем прийнято рішення від 09 лютого 2024 року № 15 про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 . Позивач вважає, що вказані рішення Синевирської сільської ради не відповідають критеріям, установленим частиною другою статті 2 КАС України, а тому такі є протиправними та підлягають скасуванню.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити у задоволенні позову, у зв'язку з тим, що 01.12.2023 року заява ОСОБА_2 була розглянута на XXIV сесії VIII скликання Синевирської сільської ради та було прийнято відповідне рішення №33 «Про затвердження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 з суміжними землекористувачами та під'їзної дороги». При розгляді заяви ОСОБА_2 на засіданні постійної комісії з питань земельних відносин, планування території, будівництва, управління майном, архітектури та на засіданні XXIV сесії VIII скликання Синевирської сільської ради були присутні ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та їх адвокати Рішко С.І., Керита М.В. Присутність ОСОБА_2 , Тюх Х.І. та їх представників на засіданні сесії сільради була зафіксована у протоколі №31 від 01.12.2023 року. 09 лютого 2024 року рішенням Синевирської сільради №15 було затверджено технічну документацію із землеустрою та передано у власність ОСОБА_2 земельну ділянку з кадастровим номером 2122487200:02:015:0022. Таким чином, відповідач вважає, що рішення сесії Синевирської сільської ради №33 «Про затвердження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 з суміжними землекористувачами та під'їзної дороги» від 01.12.2023 року прийнято з дотриманням вимог діючого законодавства України.
Від представника третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, згідно яких просить відмовити у задоволенні позову, зазначивши, зокрема, що рішення Синевирської сільради від 01.12.2023 року №33 жодним чином не порушує прав ОСОБА_1 , оскільки земельна ділянка ОСОБА_2 з кадастровим номером 2122487200:02:015:0022 та земельна ділянка з кадастровим номером 2122487200:02:015:0023, не перетинаються між собою.
Представником позивача було подано до суду клопотання про долучення до матеріалів справи, у якості доказу, висновок експерта за результатами проведеного земельно-технічного дослідження від 23.07.2025 року № Д-20/2025.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено, що відповідно до договору дарування частки житлового будинку від 03 липня 2024 року, гр. ОСОБА_3 подарувала 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 , яка зареєстрована у АДРЕСА_3 .
Відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.03.2025 р. ОСОБА_1 належить 1/2 частки житлового будинку.
Випискою з погосподарської книги від 23.11.2020 р. № 1601 Синевирська-Полянська сільська рада повідомила про те, що перенумерація будинків на території сільської ради не проводилась. Аналогічну відповідь за № 68/02-36 від 16.01.2025 р. надав виконком Синевирської сільської ради Хустського району про відсутність проведення перенумерації будинків на території сільської ради.
Згідно з витягом з Реєстру будівельної діяльності щодо інформації про присвоєння адрес Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, 28.05.2024 р. прийнято рішення № 33 (реєстраційний номер в ЄДЕССБ AR01:4517-3948-7240-3483) про присвоєння адреси: АДРЕСА_2 , за зверненням замовника ОСОБА_3 від 21.05.2024 р.
У липні 2024 року ОСОБА_3 та ОСОБА_1 звернулися до Синевирської сільської ради із заявою про затвердження технічної документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд. До вказаної заяви було додано наступні документи: копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_3 ; копія витягу з реєстру територіальної громади; копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 ; копія витягу з реєстру територіальної громади; копія договору дарування частки житлового будинку від 03.07.2024 р.; копії витягів з ДРРП (№ 385505481 та № 385505032); копія технічної документації щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); копія витягу з ДЗК від 01.03.2024 р. № НВ - 3200322162024; копія витягу з Реєстру будівельної діяльності.
Вказану заяву розглянуто на ХХХ сесії VIII скликання Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області. Рішенням ХХХ сесії VIII скликання Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області від 29 жовтня 2024 року № 47 «Про розгляд заяви щодо затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_3 (мешканці АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_1 (мешканці АДРЕСА_3 )», було відмовлено у затвердженні зазначеної технічної документації, у зв'язку з тим, що згідно технічної документації ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в загальну площу входить "під'їзна дорога" до домогосподарства ОСОБА_2 , яка виділена рішенням Синевирської сільської ради Міжгірського району № 33 від 01.12.2023 р.
Так, ОСОБА_2 звернулася із заявою про погодження межі земельної ділянки та технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) до Синевирської сільської ради.
Постійною комісією з питань земельних відносин, архітектури та будівництва Синевирської сільської ради від 01.12.2023 року, розглянуто питання «Про затвердження технічної документації, щодо відведення земельних ділянок у власність, оренду».
Рішенням ХХІV сесії VIII скликання Синевирської сільської ради від 01.12.2023 року № 33 «Про затвердження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 з суміжними землекористувачами та під'їзної дороги» затверджено ОСОБА_2 зовнішню межу земельної ділянки в АДРЕСА_1 , згідно розробленої технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), які встановлено геодезичними вимірами, у зв'язку з тим, що відмова суміжних землекористувачів відносно узгодження меж «від В до Г» з суміжним землекористувачем ОСОБА_3 , від «Г до Д» землі загального користування (дорога), «від Д до Е» з суміжним землекористувачем ОСОБА_3 та «від Е до А» з суміжним землекористувачем ОСОБА_1 .
Рішенням XXVI сесії VIII скликання Синевирської сільської ради від 09 лютого 2024 року № 15 «Про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 », затверджено технічну документацію щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2122487200:02:015:0022) ОСОБА_2 для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель i споруд за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,0800 ra. Надано rp. ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_1 , земельну ділянку у власність площею 0,0800 га за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель i споруд за адресою: АДРЕСА_3 .
Виконавчим комітетом Синевирської сільської ради листом від 26.02.2025 р. № 235/02-36 повідомлено, що планом забудови земельної ділянки гр. ОСОБА_2 не було передбачено під'їзну дорогу до будинку в АДРЕСА_1 . На підставі її заяви про затвердження зовнішніх меж земельної ділянки та під'їзної дороги прийнято рішення Синевирської сільської ради № 33 від 01.12.2023 р. Під'їзна дорога до домогосподарства ОСОБА_2 у селі Синевирська Поляна, буд № 307-Б, виділялася з дотриманням норм ДБН В.2.3-5:2018 та Земельного кодексу України, та було враховано особливості такої земельної ділянки, зокрема той факт, що з огляду на гірську місцевість (рельєф), відведення під'їзної дороги до дворогосподарства ОСОБА_2 в іншому місті є неможливим.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною 1 статті 16 Закону України № 3038-VI "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закону № 3038-VI) планування територій на місцевому рівні здійснюється шляхом розроблення та затвердження генеральних планів населених пунктів, планів зонування територій і детальних планів території, їх оновлення та внесення змін до них.
Генеральний план населеного пункту - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту (пункт 2 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI).
Відповідно до частини 1 статті 17 Закону № 3038-VI генеральний план населеного пункту є одночасно видом містобудівної документації на місцевому рівні та документацією із землеустрою і призначений для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту.
Частиною другою даної статті передбаченою, що у разі якщо територія територіальної громади не обмежується територією одного населеного пункту, генеральні плани населених пунктів у межах такої громади розробляються у складі комплексного плану або включаються до нього як складові відповідно до статті 16-1 цього Закону. Положення генеральних планів таких населених пунктів мають узгоджуватися з іншими положеннями комплексного плану.
Генеральні плани населених пунктів, включення до складу комплексного плану або необхідність розроблення яких не встановлена рішенням про затвердження комплексного плану, не розробляються. Планувальні рішення генеральних планів таких населених пунктів включаються до складу комплексного плану. Обсяг таких планувальних рішень затверджується Кабінетом Міністрів України.
Послідовність виконання робіт з розроблення генерального плану населеного пункту визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку розроблення, оновлення, внесення змін та затвердження містобудівної документації та завданням на розроблення (внесення змін, оновлення), яке складається і затверджується замовником за погодженням з розробником.
Обов'язковою складовою генерального плану населеного пункту є план зонування території цього населеного пункту.
Вказана стаття Закону також передбачає особливий порядок розроблення та ствердження Генерального плану міста.
Натомість, згідно з пунктом 3 частини 1 статті 1 Закону № 3038-VI детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території.
Відповідно до частин 1, 4 статті 19 Закону № 3038-VI детальний план території деталізує положення генерального плану населеного пункту або комплексного плану та визначає планувальну організацію і розвиток частини території населеного пункту або території за його межами без зміни функціонального призначення цієї території. Детальний план території розробляється з урахуванням обмежень у використанні земель.
Детальний план території розробляється за рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради з метою визначення планувальної організації, просторової композиції і параметрів забудови та ландшафтної організації кварталу, мікрорайону, іншої частини території, призначених для комплексної забудови чи реконструкції, та підлягає стратегічній екологічній оцінці.
Детальні плани територій одночасно з їх затвердженням стають невід'ємними складовими генерального плану населеного пункту та/або комплексного плану.
Таким чином, зазначеними вимогами законодавства передбачено, що детальний план території не може суперечити генеральному плану населеного пункту, а розробляється відповідно до Генерального плану та деталізує і уточнює його положення.
Так, відповідачем в рішенні № 33 від 01.12.2023 р. не зазначено про відповідність містобудівній документації с. С.Поляна. Також, відсутні будь-які відомості про призначення сервітуту, картографічні матеріали про сервітут, лінійні розміри та площа під'їзної дороги.
Відповідно до статті 5 Закону № 3038-VI програми розвитку регіонів та населених пунктів, програми господарського, соціального та культурного розвитку повинні узгоджуватися з містобудівною документацією відповідного рівня.
Вимоги містобудівної документації є обов'язковими для виконання всіма суб'єктами містобудування.
Верховний Суд у постанові від 21 листопада 2019 року у справі № 1840/3059/18 зазначив, що генеральний план населеного пункту є основним видом містобудівної документації населеного пункту на місцевому рівні. На його основі та відповідно до генерального плану розробляються інші види містобудівної документації на місцевому рівні, зокрема, й детальний план території.
Національний класифікатор НК 018:2023, затверджений наказом Міністерства економіки України від 16.05.2023 р. № 3573, є складовою частиною національної системи класифікації (ідентифікатор НК 018:2023 - НКБС) (Розділ 1 класифікатора). Національний класифікатор НК 018:2023 призначений для застосування органами державної влади та місцевого самоврядування, а також іншими користувачами (Розділ 2 класифікатора). Відповідно до Розділу 5 "Класифікація будівель і споруд" Національного класифікатора НК 018:2023 до інженерних споруд відноситься клас за кодом 2112 "Вулиці та інші дороги." Цей клас включає: вулиці в населених пунктах, автомобільні дороги місцевого значення, інші дороги за межами населених пунктів та будь-які проїзди (включаючи відкриті автостоянки, транспортні розв'язки, перехрестя, об'їзні та під'їзні дороги), польові дороги, доріжки для верхової та велосипедної їзди, майдани, тротуари та пішохідні площі.
Отже, під'їзні дороги як елемент (об'єкт) класу "Вулиці та інші дороги" відносяться до інженерних споруд.
Абзацом п'ятим частини першої статті 1 Закону України "Про благоустрій населених пунктів" від 6 вересня 2005 року № 2807-IV (далі - Закон № 2807-IV) визначено, що вулично-дорожня мережа - призначена для руху транспортних засобів і пішоходів мережа вулиць, доріг, внутрішньоквартальні та інші проїзди, тротуари, пішохідні та велосипедні доріжки, набережні, майдани, площі, а також автомобільні стоянки та майданчики для паркування транспортних засобів з інженерними та допоміжними спорудами, технічними засобами організації дорожнього руху.
За змістом пунктів 2, 3 частини першої статті 2 Закону № 2807-IV організація належного утримання та раціонального використання територій, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення, а також створення умов для реалізації прав та виконання обов'язків суб'єктами у сфері благоустрою населених пунктів, передбачаються благоустроєм населених пунктів.
Отже, організація належного утримання та раціонального використання інженерних споруд, у тому числі під'їзних доріг, передбачається благоустроєм населених пунктів.
Згідно з частиною другою статті 23 Закону № 2807-IV благоустрій території житлової та громадської забудови здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації, правил благоустрою території населеного пункту, а також установлених будівельних норм, норм і правил.
Як уже зазначалося, відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону 3038-VI генеральний план населеного пункту - це одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає принципові вирішення розвитку, планування, забудови та іншого використання території населеного пункту.
У нормах частини першої статті 1 Закону 3038-VI даються визначення таким поняттям:
- містобудівна документація - затверджені текстові та графічні матеріали з питань регулювання планування, забудови та іншого використання територій (пункт 7 частини першої статті 1);
- детальний план території - одночасно містобудівна документація на місцевому рівні та землевпорядна документація, що визначає планувальну організацію та розвиток території (пункт 3 частини першої статті 1);
- план зонування території (зонінг) - документація, що є складовою комплексного плану просторового розвитку території територіальної громади або генерального плану населеного пункту і визначає умови та обмеження використання території у межах визначених функціональних зон (пункт 9 частини першої статті 1).
У постанові Верховного Суду від 30 жовтня 2024 року у справі № 620/18833/21 зазначено, що отримання містобудівних умов та обмежень є однією з обов'язкових стадій будівництва. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на підставі містобудівної документації, якою серед іншого є генеральний план населеного пункту, план зонування території (зонінг) та детальний план території.
Отже, до містобудівної документації належать генеральний план населеного пункту, детальний план території та план зонування території.
Згідно з частиною третьою статті 8 Закону № 3038-VI рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.
За змістом пункту 2 частини першої статті 10 Закону № 3038-VI затвердження правил благоустрою територій населених пунктів відноситься до повноважень сільських, селищних і міських рад.
За таких обставин, враховуючи зміст зазначеного Національного класифікатора НК 018:2023 та положень абзацу п'ятого частини першої статті 1, пунктів 2 і 3 частини першої статті 2, частини другої статті 23 Закону № 2807-IV, пунктів 2, 3, 7, 9 частини першої статті 1, частини третьої статті 8, пункту 2 частини першої статті 10 Закону № 3038-VI, можна зробити висновок, що організація належного утримання та раціонального використання інженерних споруд, у тому числі під'їзних доріг, передбачається благоустроєм населених пунктів, який здійснюється з урахуванням вимог використання цієї території відповідно до затвердженої містобудівної документації (генерального плану населеного пункту, детального плану території та плану зонування території), а також правил благоустрою території населеного пункту, затвердження яких відноситься до повноважень сільських, селищних і міських рад. Здійснення забудови, наміри якої суперечать вимогам містобудівної документації порушує суспільні інтереси, які виражаються у забезпеченні дотримання правил благоустрою населеного пункту, спрямованих на створення умов, сприятливих для життєдіяльності людини.
Згідно листа виконавчого комітету Синевирської сільської ради від 27 лютого 2025 року № 237/02-36, Генеральний план с. Синевирська Поляна є діючим, але не охоплює земельні ділянки у с. Синевирська Поляна, ур. "Канчівський", гр. ОСОБА_3 та ОСОБА_2 .
Відповідно до листа виконавчого комітету Синевирської сільської ради від 16 січня 2025 року № 68/02-36, містобудівна документація на територію, що включає земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , відсутня.
За таких обставин, встановлення вказаним чином під'їзної дороги до дворогосподарства ОСОБА_2 , що проходить через земельну ділянку за адресою АДРЕСА_1 , не відповідає містобудівній документації та правилам благоустрою території населеного пункту.
Крім того, оскаржуваним рішенням від 01.12.2023 р. № 33, відповідач надав дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо передачі у власність ОСОБА_2 під'їзду загального користування (під'їзна дорога), яка відноситься до земель, які не можуть передаватися у приватну власність.
Як зазначалося вище, рішенням XXVI сесії VIII скликання Синевирської сільської ради від 09 лютого 2024 року № 15 «Про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 », затверджено технічну документацію щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 2122487200:02:015:0022) ОСОБА_2 для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель i споруд за адресою: АДРЕСА_3 , площею 0,0800 ra. Надано rp. ОСОБА_2 , мешканці АДРЕСА_1 , земельну ділянку у власність площею 0,0800 га за рахунок земель житлової та громадської забудови для будівництва i обслуговування житлового будинку, господарських будівель i споруд за адресою: АДРЕСА_3 .
Як вбачається з технічної документації із землеустрою щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 , складеної в 2023 році, в кадастровому плані земельної ділянки ОСОБА_2 вказано на земельній ділянці ОСОБА_3 дорогу, як землі загального користування.
Відповідно до договору дарування частки житлового будинку від 03 липня 2024 року гр. ОСОБА_3 подарувала 1/2 частку житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 , яка зареєстрована у АДРЕСА_3 .
Рішенням Синевирської сільської ради від 29 жовтня 2024 року № 47 ОСОБА_3 та ОСОБА_1 було відмовлено у затвердженні відповідної технічної документації, у зв'язку з тим, що згідно цієї технічної документації ОСОБА_3 та ОСОБА_1 в загальну площу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 " до домогосподарства ОСОБА_2 .
Таким чином, суд погоджується з позивачем, що протиправне встановлення рішенням Синевирської сільської ради № 33 та визначення в технічній документації ОСОБА_2 , затвердженій рішенням Синевирської сільської ради № 15, під'їзної дороги до домогосподарства ОСОБА_2 через земельну ділянку (№ 307-В) для будівництва і обслуговування житлового будинку АДРЕСА_2 , належного ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , перешкоджає позивачу в затвердженні технічної документації щодо її земельної ділянки, що порушує її права.
Також, представником позивача було надано суду висновок експерта за результатами проведеного земельно - технічного дослідження від 23.07.2025 року № Д-20/2025, проведеного судовим експертом Павличем О.В.
Відповідно до ч. 1 ст. 101 КАС України висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені перед експертом, складений у порядку, визначеному законодавством.
Згідно з ч. 2 ст. 101 КАС України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до ч. 3 ст. 101 КАС України висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи.
Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи (ч. 4 ст. 101 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 101 КАС України у висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (ім'я, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством.
Згідно з ч. 7 ст. 101 КАС України у висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом - також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 104 КАС України учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.
Порядок проведення експертних досліджень та складення висновків експерта за результатами проведеного позасудового експертного дослідження визначається відповідно до законодавства (ч. 2 ст. 104 КАС України).
Відповідно до ч. 6 ст. 104 КАС України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.
Згідно зазначеного вище висновку експерта від 23.07.2025 року № Д-20/2025, на вирішення експерта було поставлено наступні питання: 1) Чи відповідає дорога, яка наявна в технічній документації із землеустрою, щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ) вимогам законодавства, державним будівельним нормам, державним стандартам і нормам станом на 01 грудня 2023 року, чи врахована така в містобудівній документації?; 2) Яке фактичне розташування дороги, яка наявна в технічній документації із землеустрою, щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), на території земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 ?; 3) Чи є технічна можливість влаштування проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером (2122487200:02:015:0022), адреса: АДРЕСА_1 ? Якщо можливість є, то які варіанти?; 4) Який варіант влаштування проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером (2122487200:02:015:0022), адреса: АДРЕСА_1 , є найменш обтяжливим для землекористувачів?.
Відповідно до висновку судового експерта Павлич О.В. № Д-20/2025, встановлено, що Генеральним планом с. Синевирська Поляна території земельних ділянок за адресою: АДРЕСА_1 , та АДРЕСА_1 , не охоплюються, а тому території цих земельних ділянок, в тому числі дорога, яка наявна в технічній документації із землеустрою, щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), є такими, що не враховані в містобудівній документації с. Синевирська Поляна, що не відповідає вимогам ч. 3 ст. 8, ч. 1 ст. 16 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», станом на 01 грудня 2023 року. Фактичне розташування дороги, яка наявна в технічній документації із землеустрою, щодо встановлення, відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) гр. ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 ), на території земельної ділянки за адресою АДРЕСА_4 , не відповідає державним будівельним нормам, зокрема пункту 6.1.27 ДБН Б.2.2-12:2019 «Планування і забудова територій», пункту 4.2. та таблиці 5.1 ДБН В.2.3-5:2018 «Вулиці та дороги населених пунктів», та Національному стандарту України «Безпека дорожнього руху. Автомобільні дороги. Вимоги до експлуатаційного стану ДСТУ 3587:2022» станом на 01 грудня 2023 року (відповідь на питання № 1).
Фактичне розміщення визначеної в технічній документації ОСОБА_2 під'їзної дороги до земельної ділянки за кадастровим номером: 2122487200:02:015:0022, відповідає дорозі № 1 у технічному звіті із землеустрою щодо топографо-геодезичного знімання земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , який виконаний ФОП ОСОБА_4 (відповідь на питання № 2).
Технічна можливість влаштувати проїзд до земельної ділянки з кадастровим номером (2122487200:02:015:0022) адреса: АДРЕСА_3 , є. Наявна можливість влаштування проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером (2122487200:02:015:0022), адреса: АДРЕСА_1 , за двома варіантами. Варіант № 1 проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером (2122487200:02:015:0022), адреса: АДРЕСА_1 , зазначений в технічній документації ОСОБА_2 , як дорога до земельної ділянки за кадастровим номером 2122487200:02:015:0022, фактичне розміщення якої визначене дорогою № 1 у технічному звіті із землеустрою щодо топографо-геодезичного знімання земельної ділянки ФОП ОСОБА_4 . Влаштування проїзду через зазначену земельну ділянку 307-В має відповідати вимогам будівельних норм та правил. Такий проїзд необхідно запроектувати з розробленням всіх необхідних проектних документів, дозвільних документів та погоджень, а його влаштування згідно до чинних державних будівельних норм і правил із метою забезпечення його безпечної експлуатації. Органу місцевого самоврядування необхідно передбачити у бюджеті відповідне фінансування, внести зміни в діючий генеральний план та затвердити детальний план території, що охоплює земельну ділянку з кадастровим номером 2122487200:02:015:0022. Варіант 2 влаштування проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером (2122487200:02:015:0022) адреса: АДРЕСА_3 , з влаштуванням мосту зі сторони ґрунтової дороги через струмок. Такий міст необхідно запроектувати з розробленням всіх необхідних проектних документів, дозвільних документів та погоджень, а його будівництво згідно до чинних державних будівельних норм і правил із метою забезпечення його безпечної експлуатації після передбачення органом місцевого самоврядування у бюджеті відповідного фінансування та внесення змін в діючий генеральний план і затвердження детального план території, що охоплює земельну ділянку з кадастровим номером 2122487200:02:015:0022 (відповідь на питання № 3).
Пропонований експертом варіант № 2 влаштування проїзду до земельної ділянки з кадастровим номером 2122487200:02:015:0022 адреса: АДРЕСА_1 , є менш обтяжливим варіантом в порівнянні із дорогою у технічній документації ОСОБА_2 за варіантом № 1. Обтяження землекористування при встановленні дороги у варіанті технічної документації ОСОБА_2 складає 0,0130 га, у порівнянні із 0,002933 га обтяження землекористування при запропонованому експертом варіанті дороги (відповідь на питання № 4).
Враховуючи вищенаведене, беручи до уваги об'єм та повноту досліджень, суд вважає, що висновок судового експерта ОСОБА_5 № Д-20/2025 є обґрунтованим та підтверджує протиправність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про визнання протиправними та скасування рішень Синевирської сільської ради від 01 грудня 2023 року № 33 та від 09 лютого 2024 року № 15.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.
Таким чином, у відповідності до ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати у розмірі 1937,92 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області.
Керуючись ст. ст. 5, 9, 19, 77, 243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області (Закарпатська область, Хустський район, с. Синевир, буд. 1066, код ЄДРПОУ 04350889), третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_2 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 ) про визнання протиправними та скасування рішення - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Синевирської сільської ради Міжгірського району Закарпатської області «Про затвердження зовнішніх меж земельної ділянки ОСОБА_2 з суміжними землекористувачами та під'їзної дороги» від 01 грудня 2023 року № 33.
3. Визнати протиправним та скасувати рішення Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області «Про затвердження технічної документації та надання земельної ділянки у власність для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд ОСОБА_2 » від 09 лютого 2024 року № 15.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Синевирської сільської ради Хустського району Закарпатської області (Закарпатська область, Хустський район, с. Синевир, буд. 1066, код ЄДРПОУ 04350889) судові витрати у розмірі 1937,92 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять сім гривень дев'яносто дві копійки).
5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяН.Д. Маєцька