про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2025 року м. Житомир справа №240/21737/25
категорія 113080000
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язаня вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч. 7 ст. 38, ст.247 КУпАП);
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно нього шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання його у розшук;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 направити повідомлення відповідним органам Національній поліції про відсутність підстав для адміністративного затримання, а також видалення відомостей щодо нього, порушника з інформаційно-телекомунікаційної системи "Інформаційний портал національної поліції України".
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Розгляду та задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
При цьому слід зазначити, що при зверненні до суду позивачу необхідно обирати такий спосіб захисту, який би міг відновити його становище та захистити порушене на його думку право. Застосування конкретного способу захисту права залежить як від змісту суб'єктивного права, за захистом якого звернулась особа, так і від характеру його порушення. З цією метою суд повинен з'ясувати характер спірних відносин (предмет та підстави позову), характер порушеного права позивача та можливість його захисту в обраний ним спосіб.
Частиною 2 статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Закон не передбачає вимог щодо обсягу, повноти чи слушності доводів позовної заяви, але приписує щонайменше сформулювати суть (зміст) порушення, яким чином воно негативно позначилось на правах особи, яка звертається з позовом, яким чином може бути відновлено порушене право. Зміст та обсяг порушеного права та викладення обставин, якими воно підтверджується, в кожному конкретному випадку можуть різнитися, але принаймні на рівні формулювання викладу їх змісту мають бути достатніми, щоб визначити предмет спору, його юрисдикційну належність, характер вимог, часові межі події порушення, нормативне регулювання спірних відносин, а також обставини, за яких можна ухвалити одне з обов'язкових процесуальних рішень, пов'язаних із визнанням позовної заяви прийнятною/неприйнятною.
Згідно з пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
За загальним правилом, під змістом позовних вимог розуміються запропоновані позивачем, із визначених у частині 1 статті 5 КАС України, способи захисту своїх порушених прав, свобод чи інтересів. Позовні вимоги повинні формулюватися позивачем максимально чітко і зрозуміло.
Тобто, визначитися з предметом спору має саме позивач, оскільки він є ініціатором судового процесу, а суд створює умови для реалізації ним процесуальних прав сторони спору.
Суд відмічає, що предмет судового розгляду (зміст позовних вимог), який досліджується судом, має бути чітким та зрозумілим. При цьому, обов'язок по визначенню (формулюванню) позовних вимог, з якими особа звертається до суду за захистом своїх прав, на етапі подання позовної заяви процесуальним законодавством покладено саме на позивача.
Однак, заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги, вищезазначеним критеріям чіткості та зрозумілості не відповідають, оскільки сформульовані ним з порушенням вимог частини 1 статті 5 КАС України.
Зокрема, а пункті 1 прохальної частини позовної заяви Так, в подані до суду позовній заяви ОСОБА_1 просить "визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо нього у зв'язку із закінченням строків накладення адміністративного стягнення (ч. 7 ст. 38, ст.247 КУпАП)". Однак, зі змісту вказаної вимоги неможливо встановити, яку саме бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 позивач оскаржує, в чому вона полягає. Крім того, у вказаній вимозі позивач фактично просить суд закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, що суперечить правовим нормам частини 2 статті 245 КАС України, згідно якої у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;
7) тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об'єднання громадян;
8) примусовий розпуск (ліквідацію) об'єднання громадян;
8-1) заборону політичної партії та передачу майна, коштів та інших активів політичної партії, її обласних, міських, районних організацій, первинних осередків та інших структурних утворень у власність держави;
8-2) припинення релігійної організації, передбаченої статтею 289-9 цього Кодексу, та передачу майна, коштів та інших активів, що перебувають в її власності, крім культового, у власність держави;
10) інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;
11) затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;
12) затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, або особою без громадянства;
13) затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;
14) звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;
15) зобов'язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.
Вказане свідчить, що частина 2 статті 245 КАС України не наділяє адміністративне суд повноваженнями на закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Крім того, в пункті 2 прохальної частини позовної заяви ОСОБА_1 просить "зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 виправити недостовірні відомості у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів стосовно нього шляхом виключення інформації щодо порушення правил військового обліку та подання його у розшук". Вказана вимога є похідною вимогою зобов'язального характеру, в якій позивач просить вжити спосіб захисту, який відновив би його порушені права. Водночас, жодних дій ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про порушення ним правил військового обліку та подання його у розшук ОСОБА_1 в поданому позові не оскаржує, оскільки відповідної вимоги прохальна частина його позовної заяви не містить.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що позивачу необхідно уточнити заявлені ним позовні вимоги, шляхом приведення їх у відповідність до ч. 1 ст. 5 КАС України.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
В порушення вищезазначених вимог в поданому позові не вказано:
- відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету в системі "Електронний суд";
- ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовну заяву ОСОБА_1 необхідно залишити без руху та встановити позивачу строку для усунення недоліків шляхом надання до суду позовної заяви в новій редакції (в 2-х екземплярах) із:
- уточненням в ній заявлених позовних вимог, шляхом приведення їх у відповідність до вимог ч. 1 ст. 5 КАС України;
- зазначенням в ній відомостей про наявність або відсутність у позивача електронного кабінету в системі "Електронний суд" та ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович