про залишення позовної заяви без руху
24 вересня 2025 року м. Житомир права №240/21994/25
категорія 112010201
Суддя Житомирського окружного адміністративного суду Черняхович І.Е., перевіривши дотримання вимог законодавства при подачі позовної заяви ОСОБА_1 до Управління Служби безпеки України в Житомирській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Служби безпеки України в Житомирській області, в якому просить:
- визнати протиправними дії Управління Служби безпеки України в Житомирській області щодо зазначення в довідці від 13.09.2024 №57/15-4242 про розмір його грошового забезпечення, виданої станом на 01.01.2023, розміру надбавки за особливості проходження служби та премії в неналежних розмірах у відсотках;
- зобов'язати Управління Служби безпеки України в Житомирській області скласти та подати до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області нову довідку про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб", Інструкції про грошове забезпечення, та виплати компенсаційного характеру військовослужбовцям Служби безпеки України, затвердженої наказом ЦУ СБУ №515/ДСК від 10.04.2018 та відповідно до наказу Центрального управління Служби безпеки України від 19.01.2023 №5/ДСК "Про упорядкування грошового забезпечення військовослужбовців Служби безпеки України з 01.01.2023", визначити розмір надбавки за особливості проходження служби та премії у середньому розмірі, що фактично виплачений за місяць, у якому винило на перерахунок пенсії за відповідною посадою (посадами) у тому державному органі, звідки особа звільнилася на пенсію, обчислених з урахуванням розмірів встановлених окладів станом на 2023 рік та розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого ст. 7 закону України про Державний бюджет України на 2023 рік для перерахунку пенсії з 01 лютого 2023 року.
При вирішенні питання про прийняття позовної заяви до провадження, досліджуючи зміст та обґрунтованість позовної заяви та наданих документів до позовної заяви, суд дійшов висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи подано позов у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Згідно з частиною 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до частини 2 статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строки звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними, після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Встановлений ч. 2 ст. 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Вирішуючи питання про дотримання строку звернення до суду у кожному конкретному випадку, необхідно виходити не лише з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, але й з об'єктивної можливості особи знати про такі факти.
Слід зазначити, що день, коли особа дізналася про порушення свого права, це встановлений доказами день, коли їй стало відомо про прийняття певного рішення, вчинення дії чи допущення бездіяльності, внаслідок чого відбулося порушення її прав, свобод чи інтересів особи. Якщо цей день установити точно неможливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів).
При цьому термін "повинна дізнатися" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
Оскільки початок шестимісячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права, при визначенні початку цього строку суд має з'ясувати момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльності), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.
Зі змісту позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що предметом спірних правовідносин є невірне визначення складових його грошового забезпечення, зазначених в довідці від 13.09.2024 №57/15-4242 про розмір його грошового забезпечення станом на 01.01.2023, а саме невірне визначення надбавки за особливості проходження служби та премії.
Із матеріалів справи вбачається, що вказана довідка №57/15-4242 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 була видана Управління Служби безпеки України в Житомирській області 13 вересня 2024 року.
З огляду на зазначене суд приходить до висновку, що з 13.09.2024 позивач мав реальну можливість дізнатися про те, які складові грошового забезпечення включені в цю довідку та в якому розмірі, а відтак, дізнався про порушення відповідачем його права, яке полягає у не включенні до цієї довідки надбавки за особливості проходження служби та премії в середніх розмірах, що фактично виплачені за місяць, у якому виникло право на перерахунок пенсії відповідною посадою (посадами), з якої його було звільнено.
Відтак, з 13.09.2024 для позивача розпочався перебіг шестимісячного процесуального строку на звернення до суду. Однак, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 10.09.2025, що свідчить про пропуск ним шестимісячного процесуального строку на звернення, визначеного у ч. 2 ст. 122 КАС України.
Частиною 6 статті 161 КАС України встановлено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Однак, позивач заяви про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення до суду не надавав.
Разом з тим, в тексті поданої позовної заяви позивач, посилаючись на позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23, зазначив, що до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб'єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ, не підлягає застосуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний процесуальний строк на звернення до суду.
Надаючи оцінку вказаним доводам, суд зазначає, що правова позиція Верховного Суду, викладена в постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23, не є релевантною до обставин даної справи, оскільки предметом судового розгляду у справі №380/1907/23 була відмова у підготовці та наданні до пенсійного органу нових довідок про розмір грошового забезпечення особи станом на січень 2020 року, січень 2021 року, січень 2022 року, із розрахунком посадового окладу, окладу за військовим званням та всіх інших видів грошового забезпечення, які обчислюються з урахуванням розміру посадового окладу та окладу за військовим (спеціальним) званням, із застосуванням розрахункової величини - прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2020, 01.01.2021, 01.01.2022. Тобто, у спірних в справі №380/1907/23 правовідносинах уповноважений на те суб'єкт владних повноважень порушив право позивача на отримання таких довідок (не видав їх позивачу).
Натомість, у спірних в даній справі правовідносинах, уповноважений на те суб'єкт владних повноважень видав позивачу довідку від 13.09.2024 №57/15-4242 про розмір його грошового забезпечення для перерахунку пенсії станом на 01.01.2023, а позивач звертаючись з даним позовом фактично не погоджується з розміром складових грошового забезпечення, зазначених в цій довідці.
У зв'язку з цим, правова позиція Верховного Суду щодо не застосування процесуального строку на звернення до суду, викладена в постанові від 12.12.2023 у справі №380/1907/23, до спірних у даній справі правовідносин застосуванню не підлягає.
Частинами 1 та 2 ст. 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху та встановити йому строк для усунення недоліків шляхом надання до суду клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на звернення з даним позовом до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 243, 248, 256 КАС України, суд
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
Позивачу усунути зазначені в ухвалі суду недоліки протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати особі, яка її подала, не пізніше наступного дня після її постановлення.
У разі якщо недоліки позовної заяви не будуть усунуті у строк, встановлений судом, позовну заяву буде повернуто позивачу.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя І.Е.Черняхович