Рішення від 23.09.2025 по справі 240/8105/25

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2025 року м. Житомир справа № 240/8105/25

категорія 112010203

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Приходько О.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, в якій позивач просить суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку та виплати пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (надалі - Закон № 796-ХІІ) в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (надалі - Закон № 1058-IV);

- зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату пенсії із збільшенням на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад стаж 20 років відповідно до положень пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції, чинній до 01 жовтня 2017 року, а саме без застосування частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, починаючи з 17 вересня 2024 року, з урахуванням проведених виплат.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що з квітня 2018 року перебуває на пенсійному обліку та отримує пенсію за віком відповідно до Закону № 1058-IV, є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), а тому відповідно до частини першої статті 28 Закону № 1058-IV має право щодо збільшення пенсії на один відсоток заробітку за кожен рік роботи понад стаж, встановлений частиною другою статті 56 Закону № 796-ХІІ. Вважає застосований відповідачем підхід щодо підстав для призначення пенсії із збільшенням на один відсоток з умовою призначення пенсії відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV таким, що ґрунтується на неправильному тлумаченні закону та не відповідає правозастосовчій судовій практиці.

Ухвалою судді Житомирського окружного адміністративного суду від 26 березня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні).

Відповідач позов не визнав. Подав відзив на позовну заяву, у якому просить у задоволенні позову відмовити. Зазначає, що відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-XII право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV. Зі змінами у правовому регулюванні спірних правовідносин Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на 1 % заробітку за кожний рік роботи понад стаж встановлений пунктом 2 статті 56 цього Закону з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV. Разом з тим, оскільки пенсія призначена позивачу після внесення змін до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (11 жовтня 2017 року), відсутні підстави для спірного перерахунку пенсії позивача зі збільшенням на 1 % заробітку за цією нормою.

Дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному їх дослідженні, встановивши фактичні обставини справи, що мають значення для вирішення спору, суд зазначає таке.

Суд встановив, що ОСОБА_1 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 , виданим 07 травня 2020 року Житомирською облдержадміністрацією; з 18 квітня 2018 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду в Житомирській області та з 29 березня 2018 року отримував пенсію відповідно до Закону № 1058-ІV, а з 30 березня 2020 року отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону № 796-ХІІ. Страховий стаж (повний) позивача складає 17 років 3 місяці 18 днів.

На звернення позивача від 25 грудня 2024 року щодо перерахунку пенсії Головне управління Пенсійного фонду в Житомирській області листом від 10 лютого 2025 року № 7322-3434/Т-02/8-0600/25 повідомило, що відповідно до частини третьої статті 55 Закону № 796-ХІІ в редакції з 01 січня 2004 року призначення та виплата пенсій потерпілим від Чорнобильської катастрофи провадиться відповідно до Закону № 1058-ІV, статтею 28 якого передбачено збільшення на 1 % пенсії, обчисленої відповідно до статті 27 цього Закону. Оскільки з 11 жовтня 2017 року до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ внесено зміни, згідно з якими на 1 % заробітку збільшуються пенсії, призначені на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-ІV, підстав для перерахунку пенсії позивачки без застосування двоскладової формули згідно з редакцією пункту 2статті 56 Закону № 796-ХІІ до цих змін, - немає. Крім того, розмір пенсії позивача по інвалідності обчислено відповідно до статті 54 Закону № 796-ХІІ та не залежить від тривалості набутого страхового стажу.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд зазначає таке.

Відповідно до статті 15 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" норми та порядок пенсійного забезпечення громадян, які постраждали від Чорнобильської катастрофи, визначаються Законом № 796-ХII або їм надається право на одержання пенсій на підставах, передбачених цим Законом.

До 11 жовтня 2017 року діяла редакція пункту 2статті 56 Закону № 796-XII, згідно із якою право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку.

У подальшому Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" (надалі - Закон № 2148-VIII), який набрав чинності 11 жовтня 2017 року, зокрема, до пункту 2статті 56 Закону № 796-ХІІвнесено зміни, згідно з якими право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, у разі призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV

Тобто у межах спірних правовідносин, на час звернення позивача до пенсійного органу із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням її збільшення на 1 % за кожен рік роботи понад нормований робочий стаж, відбулись зміни у правовому регулюванні таких виплат.

Відповідно до частини другої статті 27 Закону № 1058-IV за бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.

Таким чином, після означених змін щодо доплати за понаднормовий стаж Закон № 796-ХІІ пов'язує збільшення пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад стаж, встановлений пунктом 2статті 56 цього Закону з призначенням пенсії на умовах, визначених частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV.

Тому, враховуючи положення статей 22, 58 Конституції України, можна стверджувати про те, що у разі, якщо в подальшому у законодавстві відбуваються зміни щодо правового регулювання умов призначення пенсії в повному розмірі із доплатою за понаднормовий стаж відповідно до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ, які запроваджують нові правила виплати такої надбавки в залежності від призначення пенсії на умовах визначення її розміру згідно із частиною другою статті 27 Закону № 1058-IV, тобто за інших умов її призначення ніж ті, що діяли на час призначення, то такі зміни є такими, що звужують зміст та обсяг існуючих прав зазначеної категорії осіб (в яких таке право раніше виникло). Тож, щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-ХІІ її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи) та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. Поширення на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормативний стаж залежно від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

З таких висновків виходила судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 25 червня 2024 у справі № 300/3435/21 резюмуючи, що висновки, викладені в раніше ухвалених постановах Верховного Суду, зокрема від 23 жовтня 2019 у справі № 809/627/18, від 29 серпня 2022 у справі № 300/1390/19, від 06 вересня 2023 у справі № 300/2091/21, від 10 січня 2024 у справі № 300/168/21 та інших, у яких викладено правовий висновок про розповсюдження пункту 2статті 56 Закону № 796-ХІІ в редакції змін, внесених Законом № 2148-VIII на правовідносини, які виникли до набрання ними чинності, та відповідно про те, що згідно із пунктом 2статті 56 Закону № 796-ХІІ (у редакції, що діяла на час її реалізації за заявою пенсіонера) умовою призначення надбавки за понаднормативний стаж є призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV; пенсіонер, щодо якого не дотримано цієї умови, не має права на отримання надбавки за понаднормовий стаж, - є такими, що не ґрунтуються на правильному правозастосуванні, а відтак вважала за необхідне відступити від таких висновків та сформувати наступні висновки:

(1) держава гарантувала зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС особливі норми та умови пенсійного забезпечення як компенсацію особам, які постраждали внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, за втрачене здоров'я, моральні і фізичні страждання, обмеження в реалізації своїх здібностей та можливостей забезпечити собі гідний життєвий рівень, тому за особами, які набули право на призначення пенсії з урахуванням спеціального Закону № 796-ХІІ, редакцією пункту 2 статі 56 якого було визначено, що право на пенсію в повному розмірі мають громадяни, віднесені до категорій 1, 2, 3, 4, за умови стажу роботи не менш як: чоловіки - 20 років, жінки - 15 років, із збільшенням пенсії на один процент заробітку за кожний рік роботи понад встановлений цим пунктом стаж, але не вище 75 процентів заробітку, а громадянам, які відпрацювали за списком № 1, чоловіки - 10 років і більше, жінки - 7 років 6 місяців і більше - не вище 85 процентів заробітку, таке право зберігається й у разі зміни нормативно-правового регулювання цих правовідносин. У разі зміни правового регулювання набуті такими особами права на пільги, компенсації і гарантії повинні бути збережені із забезпеченням можливості їх реалізації або шляхом запровадження рівноцінних чи більш сприятливих умов соціального захисту.

(2) до осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону № 796-ХІІ її розрахунок мав здійснюватися згідно із пунктом 2статті 56 Закону № 796-ХІІ за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (15 років - для жінок і 20 років - для чоловіків) шляхом збільшення пенсії на один процент заробітку за рік, вказана норма повинна застосуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії (окрім випадку покращення становища особи). Розповсюдження на таких осіб нових правил виплати надбавки за понаднормовий стаж в залежності від призначення пенсії на умовах частини другої статті 27 Закону № 1058-IV, запроваджених у зв'язку із внесенням до цієї норми змін Законом № 2148-VIII, свідчило б про звуження змісту та обсягу існуючих прав таких осіб, що в силу статті 22 Конституції України, є неприпустимим.

Застосовуючи наведені правові висновки Верховного Суду до спірних відносин у цій справі, суд доходить іншого висновку про те, що у разі призначення пенсії за віком після внесення змін до пункту 2 статі 56 Закону України № 796-ХII, розрахунок такої пенсії з урахуванням приписів пункту 2 статті 56 Закону України № 796-ХII провадиться у разі подання заяви про її призначення на умовах частини другої статті 27 Закону України № 1058-IV.

Оскільки пенсія за віком була призначена ОСОБА_1 29 березня 2018 року, тобто після внесення змін до пункту 2 статті 56 Закону № 796-ХІІ (11 жовтня 2017 року), суд доходить висновку про відсутність підстав для перерахунку пенсії позивача на підставі пункту 2 статті 56 Закону України № 796-ХІІ без урахування змін, внесених Законом № 2148-VІІІ.

Отже, у позові слід відмовити.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України у суду відсутні підстави для вирішення питання розподілу судових витрат за результатом розгляду цієї справи.

Керуючись статтями 2, 9, 72 - 77, 139, 242 - 246, 251, 262, 263, 292, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , паспорт серії НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (вул. Ольжича, буд. 7, м. Житомир, Житомирський р-н, Житомирська обл., 10003, код ЄДРПОУ 13559341) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя О.Г. Приходько

23.09.25

Попередній документ
130503835
Наступний документ
130503837
Інформація про рішення:
№ рішення: 130503836
№ справи: 240/8105/25
Дата рішення: 23.09.2025
Дата публікації: 29.09.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Житомирський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (23.09.2025)
Дата надходження: 21.03.2025
Предмет позову: визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії