Україна
Донецький окружний адміністративний суд
24 вересня 2025 року Справа №200/7816/20-а
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши звіт Головного управління ПФУ у Донецькій області про виконання судового рішення за позовом ОСОБА_1 до Маріупольського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою суду від 14.07.2025 відмовлено у прийнятті звіту від 01.07.2025 Головного управління ПФУ в Донецькій області про виконання судового рішення від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а. Встановлено ГУ ПФУ в Донецькій області повторно новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а в частині виплати компенсації втрати частини доходів, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання, а саме щодо виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 72 249,43 грн - протягом 60 днів з дня складення повного тексту даної ухвали. У задоволенні заяви позивача про накладення штрафу - відмовлено. Запропоновано сторонам у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали надати пояснення/згоду/заперечення з приводу встановлення нового способу виконання судового рішення у дані справі, в частині зобов'язання відповідача виплатити компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії позивачу на «Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів, у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у сумі 72 249,43 грн.»
01.07.2025 від Головного управління ПФУ в Донецькій області надійшов звіт про виконання рішення суду у справі.
22.07.2025 позивачем було надано заперечення щодо зміни способу виконання судового рішення, у яких вказує, що до реального виконання боржником рішення суду у вказаній справі, йому залишилось виконати судові рішення які набрали законну силу у грудні 2020, січні та лютому 2021 р., тобто у найближчий час дійде черга і до рішення суду ухваленого у даній справі. Встановлення нового способу виконання судового рішення у даній справі з метою його реального виконання не є ефективним, оскільки наслідком буде взяття органами Казначейства судового рішення на новий облік, тобто з нової дати - з 2025 року. У зв'язку з чим, застосується новий облік черговості його виконання, оскільки черговість виконання судових рішень органами Казначейства формується за датою скерування до них виконавчого листа або відповідного судового рішення, що призведе до додавання нового часу.
Вказує, що у суду відсутні підстави змінювати спосіб виконання рішення суду, адже у звіті відповідача від 01.07.2025 не зазначив станом на яку дату набрання судового рішення законної сили ним на даний час здійснено реальне виконання судових рішень, які обліковуються за чергою. Не надав відомості для встановлення кількості рішень суду на обліку, які є у черзі перед рішенням суду у даній справі.
У звіті від 10.09.2025 відповідач зазначив, що відповідно до ст.6 Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» від 19.10.2000 № 2050-ІІІ зазначена компенсація підлягає обов'язковій виплаті за рахунок коштів Державного бюджету України.
Рішення суду обліковується у Реєстрі рішень, що підтверджується відповідним скриншотом з ІКІС ПФУ «Реєстр судових рішень». Джерелом фінансування зазначених виплат є Державний бюджет. Відповідно до ч.1 та 2 ст.23 Бюджетного кодексу України, будь-які бюджетні зобов'язання та платежі можуть здійснюватися лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого Законом про Державний бюджет України. Бюджет Пенсійного фонду України на 2025 рік станом на дату подання Звіту про виконання Рішення суду, не прийнятий. Визначення та виділення коштів на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду можливе лише після його ухвалення.
Вказує, що Головним управлінням з метою виділення коштів у сумі 72249,43 грн (за результатами проведеного нарахування компенсації на виконання Рішення суду) направлено відповідні запити до Пенсійного фонду України як розпорядника коштів вищого рівня з проханням виділити необхідні асигнування для здійснення виплати. Листи від 30.08.2024 № 0500-0502-5/87413, від 24.10.2024 № 0500-0402-5/103701, від 01.11.2024 № 0500-0404-5/106215, від 27.11.2024 № 0500-0402-5/113914, від 29.11.2024 № 0500-0404-5/115068, від 18.12.2024 №0500-0404-5/121466, від 23.01.2025 № 0500-0404-5/6094, від 18.02.2025 № 0500-0404-5/13920, від 17.03.2025 №0500-0404-5/23731, від 18.04.2025 № 0500-0404-5/36209, від 05.05.2025 № 0500-0404-5/43778, від 05.06.2025 № 0500-0404-5/55423, від 07.07.2025 № 0500-0404-5/66726 та від 14.08.2025 № 0500-0404-5/80534 підтверджують вжиття заходів для виділення коштів. У відповідь Пенсійний фонд України листами від 20.03.2025 № 2800-030202-9/19032, від 21.04.2025 № 2800-030102-9/26110, від 23.05.2025 № 2800-030101-9/34053, від 27.05.2025 № 2800-030202-9/34604, від 09.07.2025 № 2800-030202-9/45602 та від 04.08.2025 № 2800-030102-9/51652 повідомив, що виплата компенсацій за рішеннями судів здійснюється у межах бюджетних призначень і в порядку черговості, від 09.07.2025 № 2800-030202-9/45602, від 04.08.2025 № 2800-030102-9/51652.
Просив прийняти звіт про виконання рішення.
У поясненнях щодо заміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з суб'єкта владних повноважень відповідних виплат, як це передбачено ч.3 ст.378 КАС України, відповідача залишив це питання на розсуд суду.
У запереченнях звіт від 10.09.2025 позивач зазначив, що рішення Донецького окружного адміністративного суду від 18.12.2020 на даний час не виконано у повному обсязі, адже не подано доказів фактичної виплати компенсації втрати частини доходів на реальне виконання рішення суду, а саме у частині погашення перед ОСОБА_1 заборгованості у сумі 72249,43 грн. Відсутність додаткового фінансування бюджету відповідача з боку Пенсійного фонду України жодним чином не свідчить про виконання рішення суду від 18.12.2020 у даній справі у повному обсязі та не є поважною причиною його невиконання.
Просив застосувати судовий контроль за виконанням судового рішення у справі №200/7816/20-а та витребувати у боржника інформацію із зазначенням на яку дату набрання судового рішення законної сили боржником на даний час здійснено реальне виконання судових рішень, а також про кількість рішень суду на обліку у боржника, які не виконанні, які є за чергою перед рішенням суду у даній справі.
Суд розглянувши матеріали заяви позивача та звіту відповідача, зазначає наступне.
Статтею 129-1 Конституції України визначено, що судове рішення ухвалюється судом іменем України та є обов'язковим до виконання. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до ст.ст. 14, 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Згідно ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VІІІ судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування (ч.4 та 7 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").
Обов'язковість виконання судового рішення є важливою складовою права особи на справедливий суд, що гарантоване ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та однією з основних засад судочинства, визначених ст. 129-1 Конституції України, а також ст.14 та 370 КАС України.
У поданому звіті представник відповідача не заперечує того факту, що на виконання рішення у цій справі ГУ ПФУ в Донецькій області нараховано позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії. Разом з тим, представник ГУ ПФУ в Донецькій області зазначає, що нарахована позивачу допомога не виплачена, а до головного розпорядника коштів направлено звернення щодо потреби в бюджетних асигнуваннях для забезпечення грошових зобов'язань, які виникли на підставі рішень на користь стягувача за бюджетною програмою.
Однак, суд відмічає, що здійснення нарахування грошової допомоги є лише передумовою її виплати, однак не свідчить про повне виконання рішення суду, оскільки рішенням суд зобов'язав відповідача не лише провести нарахування, але й виплатити позивачу компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії.
При цьому, посилання відповідача у поданому звіті на те, що відповідачем для забезпечення виконання рішень суду направлено відповідну інформацію щодо потреби в бюджетних асигнуваннях до головного розпорядника бюджетних коштів, на переконання суду, не є доказами на підтвердження саме виплати позивачу нарахованої допомоги.
Таким чином, відсутні підстави для прийняття звіту Головного управління ПФУ у Донецькій області про виконання рішення суду.
Згідно ч.ч.1,2 ст.382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами ч.5 ст.382-1 цього Кодексу.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Відтак, враховуючи, що рішення суду на момент розгляду звіту від 10.09.2025 про виконання рішення суду відповідачем у повному обсязі не виконано, виплату нарахованої компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії проведено не було, з метою повного захисту прав, свобод та інтересів позивача, суд вважає за необхідне відмовити у прийнятті звіту про виконання рішення суду та встановити відповідачеві новий строк для подання звіту про виконання рішення у цій справі - 60 днів з дня складення повного тексту даної ухвали.
Одночасно із запереченнями на звіт позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача інформації із зазначенням на яку дату набрання судового рішення законної сили боржником на даний час здійснено реальне виконання судових рішень, а також про кількість рішень суду на обліку у боржника, які не виконанні, які є за чергою перед рішенням суду у даній справі.
Суд ознайомився з заявою про витребування доказів та дійшов наступного висновку.
Згідно ч. 1 ст. 80 КАС України учасник справи, у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в ч.2 та 3 ст. 79 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 ст. 80 КАС України у клопотанні про витребування доказів повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
Враховуючи підстави та предмет поданої заяви про встановлення контролю за виконанням судового рішення, суд приходить до висновку, про відсутність необхідності витребування зазначених вище доказів, оскільки такі докази не можуть підтвердити виконання рішення по цій справі та слугувати доказами на підтвердження дій здійснених відповідачем на виконання цього рішення.
Також, позивачем не вказано заходи, яких особа, що подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів, та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу.
З урахуванням вищезазначеного, у задоволенні заяви про витребування доказів необхідно відмовити.
Керуючись ст. ст. 248, 256, 295, 382 КАС України, суд, -
Відмовити у прийнятті звіту від 10.09.2025 Головного управління ПФУ в Донецькій області про виконання судового рішення від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а.
Встановити Головному управлінню ПФУ в Донецькій області повторно новий строк для подання звіту про виконання рішення суду від 18.12.2020 по справі № 200/7816/20-а в частині виплати компенсації втрати частини доходів, з відповідними підтверджуючими доказами щодо його виконання, а саме щодо виплати ОСОБА_1 компенсацію втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати пенсії у розмірі 72 249,43 грн - протягом 60 днів з дня складення повного тексту даної ухвали.
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про витребування доказів, - відмовити.
Повідомити учасникам справи, що вищевказані документи можуть бути подані до суду шляхом направлення їх через підсистему Електронний суд. Роз'яснити сторонам, що веб-адресою сторінки в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію у справі, що розглядається, є https://court.gov.ua/sud0570/.
Копію даної ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається до Першого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Текст ухвали розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя І.В. Шинкарьова