25 вересня 2025 рокуСправа №160/15396/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Рябчук О.С.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -
27.05.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить:
- визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) щодо не належного оформлення свідоцтва про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) оформити належним чином свідоцтво про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року відносно ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) виключити з військового обліку військовозобов'язаних ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 );
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) внести відомості до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів інформації про виключення з військового обліку ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ).
В обґрунтування позовної заяви позивач зазначив наступне. ОСОБА_1 військово-лікарською комісією був визнаний непридатним до військової служби з виключенням з військового обліку за станом здоров'я. На адвокатський запит представника позивача ІНФОРМАЦІЯ_4 було повідомлено, що ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку. ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 складено свідоцтво про хворобу, яким позивача визнано не придатним до військової служби з виключенням з військового обліку. При цьому, вказане свідоцтво про хворобу не було затверджено 20 регіональною ВЛК, оскільки не вірно оформлено.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.05.2025 р. зазначена справа розподілена судді О.С. Рябчук.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.05.2025 р. відкрито провадження в адміністративній справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи у письмовому провадженні.
Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 261 Кодексу адміністративного судочинства України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення відповідачу ухвали про відкриття провадження у справі.
Ухвалу про відкриття провадження отримано відповідачем в електронний кабінет 29.05.2025 р., про що в матеріалах справи міститься довідка.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.08.2025 р. у відповідача витребувано наступні докази:
- інформацію, чи оформлене належним чином свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 та чи направлялось свідоцтво про хворобу на затвердження до 20 Регіональної ВЛК;
- чи затверджене свідоцтво про хворобу ОСОБА_1 20 Регіональною ВЛК;
- інформацію щодо виключення ОСОБА_1 з військового обліку.
Вказану ухвалу отримано відповідачем 14.08.2025 р. в електронний кабінет.
Доказів на виконання вимог ухвали суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 3, 4, 8 ст. 79 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк. Учасник справи також повинен надати докази, які підтверджують, що він здійснив усі залежні від нього дії, спрямовані на отримання відповідного доказу.
Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, що їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідно до ч. 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмовити у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
Згідно ч. 6 ст. 162 у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Як вже зазначалося, відповідачем ані відзиву, ані витребуваних доказів суду не надано, про поважність причин не надання доказів суд не повідомлено.
Враховуючи положення ч. 9 ст. 80 Кодексу адміністративного судочинства України суд здійснює розгляд справи на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч.1ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності.
Частиною 4статті 243 Кодексу адміністративного Українивстановлено, що судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.
Згідно з ч.5ст.250 Кодексу адміністративного судочинства України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Зважаючи на наведене та відповідно до вимог ст.ст. 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, справу розглянуто за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Згідно з 8 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Відповідно до свідоцтва про хворобу №137/916 від 05.09.2024 р. ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 та на підставі статті 5 А графи II Розкладу хвороб не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Постановою 20 регіональної військово-лікарської комісії не затверджено свідоцтво про хворобу №137/916 від 05.09.2024 р. з наступним формулюванням: «Невірно оформлено: Свідоцтво про хворобу. Переоформити. Виправити недоліки».
Представником позивача на адресу відповідача був направлений адвокатський запит щодо належного оформлення ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_4 свідоцтва про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року для подальшого затвердження 20 регіональною ВЛК.
Листом №2604 від 22.03.2025 року відповідач повідомив про необхідність сдачі аналізів ОСОБА_1 на підставі Наказу МОЗ № 2092 «Про затвердження Стандартів медичної допомоги «ВІЛ-інфекція».
Представником позивача на адресу 20 регіональної ВЛК був направлений адвокатський запит від щодо надання інформації про перелік підстав, недоліків відносно оформлення представниками ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 свідоцтва про хворобу № 137/916 для подальшого їх усунення.
20 регіональною ВЛК надано роз'яснення щодо неналежного оформлення представниками ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_5 свідоцтва про хворобу № 137/916 та зазначено:
«Свідоцтво про хворобу №137/916 написане недбало, з множинними орфографічними помилками, в тому числі в діагнозі. В заголовку свідоцтва частина тексту продубльована. В анамнезі (пункт 8) вказані незрозумілі комбінації літер та цифр, які до вказаного пункту не стосуються. В пункті 10 не описано належним чином об'єктивний статус по органах і системах, натомість вписана частина даних, які відносяться до анамнезу. В пункті 11 відсутні дані обов'язкових, відповідно до Положення, обстежень. Діагноз клінічної стадії не обґрунтований, не підтверджений в пунктах 8-11 свідоцтва про хворобу.
Таким чином, у поданому вигляді свідоцтво про хворобу, як офіційний документ, не могло бути затверджене, про що свідчать роз'яснення штатної 20 регіональної військово-лікарської комісії у своєму рішенні».
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцієюта законами України.
Спірні правовідносини врегульовано Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України № 402 від 14.08.2008 р., прийнятим на виконання вимог Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу".
Відповідно до п. 1.1 глави 1 розділу І Положення це Положення визначає процедуру проведення військово-лікарської експертизи військово-лікарськими комісіями, визначеними у главі 2 цього розділу.
Це Положення поширюється на військовослужбовців Збройних Сил України, Державної спеціальної служби транспорту, членів їх сімей, призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також військовослужбовців Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України та членів їх сімей, громадян, які добровільно вступають на військову службу (навчання) за контрактом у Державну службу спеціального зв'язку та захисту інформації України, та осіб, звільнених з військової служби в Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, для яких військово-лікарська експертиза проводиться військово-лікарськими комісіями, утвореними в закладах охорони здоров'я Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України та при закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності.
Згідно п. 1.2 глави 1 розділу І Положення Військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби, служби у військовому резерві військової служби призовників, військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) з військовою службою та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Згідно п. 1.1 глави 1 розділу ІІ Положення медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.
Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності, зокрема:
до військової служби призовників, військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти).
Відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Під час дії особливого періоду постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення) у трьох примірниках, які не пізніше десятиденного строку з дня закінчення медичного огляду та перевірки ВЛК обласних (Київського та Севастопольського міських) ТЦК та СП, направляються на затвердження до штатних ВЛК згідно адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи.
Згідно до п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення (в редакції, чинній на момент розгляду справи) постанови ВЛК при ТЦК та СП щодо військовозобов'язаних приймаються згідно з главою 20 цього розділу.
Постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу (додаток 11 до цього Положення), постанови про тимчасову непридатність оформлюються довідками ВЛК (додаток 4 до цього Положення). У разі прийняття постанови про непридатність або тимчасову непридатність до військової служби, документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи), не пізніше п'ятиденного строку з дня закінчення медичного огляду направляються на перевірку до ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 . Електронний документ, яким оформлена постанова (свідоцтво про хворобу або довідка ВЛК), направляється в цей же строк на перевірку через ІКС. Перевірка здійснюється у п'ятиденний строк з дня надходження всіх документів.
За результатами перевірки та у разі виявлення помилок або відсутності необхідних підтверджуючих документів ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 відправляють засобами ІКС документи на доопрацювання до ВЛК районних, міських ТЦК та СП, з яких вони надійшли. ВЛК районних, міських ТЦК та СП доопрацьовують та повторно відправляють документи на повторну перевірку у п'ятиденний строк з дня повернення.
Після перевірки ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 та у разі відсутності помилок електронні документи з постановами ВЛК про непридатність до військової служби направляються через ІКС до штатних ВЛК відповідно до адміністративно-територіальної зони відповідальності за проведення військово-лікарської експертизи. Інші документи з результатами проходження військовозобов'язаним медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) направляються до відповідних штатних ВЛК не пізніше наступного дня після закінчення перевірки.
Після затвердження постанови, протокол засідання штатної ВЛК передається з ІКС до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не пізніше наступного дня після затвердження. Дві паперові копії протоколу засідання штатної ВЛК засвідчуються її печаткою, та надсилаються разом з документами про результати проходження медичного огляду (картка обстеження та медичного огляду, висновки лікарів, супровідні документи) до ТЦК та СП за місцем обліку не пізніше наступного дня після закінчення медичного огляду.
Згідно до п. 2.8.1 п. 2.8 глави 2 розділу І Положення ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.
Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.
Відповідно до п. 2.8.5 п. 2.8 глави 2 розділу І Положення у порядку контролю на ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, області, міста Києва покладається огляд (переогляд) осіб відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. У воєнний час перевірка свідоцтв про хворобу з постановами про непридатність до військової служби проводиться за наданими на розгляд з ТЦК та СП медичними документами, а за медичними показаннями - шляхом проведення контрольного медичного огляду перед направленням на затвердження в штатні ВЛК.
Відповідно до п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Відповідно до частини 1статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина 2статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
Оцінюючи усі докази по справі у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до свідоцтва про хворобу №137/916 від 05.09.2024 р. ОСОБА_1 пройшов медичний огляд військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_5 та на підставі статті 5 А графи II Розкладу хвороб не придатний до військової служби з виключенням з військового обліку.
Постановою 20 регіональної військово-лікарської комісії не затверджено свідоцтво про хворобу №137/916 від 05.09.2024 р. з наступним формулюванням: «Невірно оформлено: Свідоцтво про хворобу. Переоформити. Виправити недоліки».
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_1 не вірно оформлено свідоцтво про хворобу №137/916 від 05.09.2024 р.
Відповідно до вимог п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 в редакції, чинній на момент розгляду справи, на ІНФОРМАЦІЯ_2 покладено обов'язок доопрацювати та повторно відправити документи на повторну перевірку до 20 регіональної ВЛК у п'ятиденний строк з дня повернення.
Дотримання положень п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 відповідачем не доведено.
Доказів доопрацювання свідоцтва про хворобу №137/916 від 05.09.2024 р. та направлення на затвердження до 20 регіональної ВЛК не надано.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_2 допущено протиправну бездіяльність що не виконання вимог п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного оформлення свідоцтва про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року та зобов'язання оформити належним чином свідоцтво про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року відносно ОСОБА_1 є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до п. 3.8 глави 3 розділу ІІ Положення №402 постанови ВЛК районних, міських ТЦК та СП про непридатність до військової служби військовозобов'язаних оформлюються свідоцтвами про хворобу та підлягають затвердженню ВЛК обласних, ІНФОРМАЦІЯ_7 та ІНФОРМАЦІЯ_8 .
Оскільки на момент розгляду справи відповідачем свідоцтво про хворобу належним чином не оформлено та на затвердження штатної ВЛК не направлено та штатною ВЛК не затверджено, відсутні підстави для виключення позивача з військового обліку.
Таким чином, позовні вимоги про зобов'язання відповідача виключити позивача з військового обліку та внести відповідні відомості до до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів не підлягають задоволенню як передчасні.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (PRONINA v. UKRAINE, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Суд враховує й те, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи викладене, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинсва України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
З огляду на викладене, сплачений позивачем судовий збір за подачу даного позову до суду в сумі 605,60 грн. підлягає стягненню з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо належного оформлення свідоцтва про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року відносно ОСОБА_1 та направлення на затвердження до 20 регіональної військово-лікарської комісії.
Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити належним чином свідоцтво про хворобу №137/916 від 05.09.2024 року відносно ОСОБА_1 та направити на затвердження до 20 регіональної військово-лікарської комісії.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 605,60 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене встроки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.С. Рябчук