25 вересня 2025 року Справа 160/17391/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозицької І.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження в місті Дніпрі уточнену позовну заяву у справі №160/17391/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату борги (недоїмки) №Ф-3295-0436У від 21.01.2025 р. з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 188 095,26 грн.;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату борги (недоїмки) №Ф-3295-0436 від 13.05.2025 р. з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 186 410,27 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3295-0436У від 21.01.2025 р. в сумі 188 095,26 грн.;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3295-0436 від 13.05.2025 р. в сумі 186 410,27 грн.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
До суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява, в якій останній просить:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату борги (недоїмки) № Ф-3295-0436У від 21.01.2025 з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 188 095,26 грн, що включає в себе суму недоїмки 134 534,21 грн та суму штрафу 53 561,05 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату борги (недоїмки) № Ф-3295-0436 від 13.05.2025 з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 186 410,27 грн, що включає в себе суму недоїмки 134 534,21 грн та суму штрафу 51 876,06 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3295-0436У від 21.01.2025 в сумі 188 095,26 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3295-0436 від 13.05.2025 в сумі 186 410,27 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату борги (недоїмки) № Ф-0166392408 від 15 квітня 2024 року з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 134 534,21 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № 0154362408 від 09.04.2024 в сумі 134 534,21 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату борги (недоїмки) № Ф-3295-0436 від 20 серпня 2025 року з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 185 628,47 грн, що включає в себе суму недоїмки 134 534,21 грн та суму штрафу 51 094,26 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) № Ф-3295-0436 від 20 серпня 2025 року з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 185 628,47 грн;
- визнати протиправним та скасувати скасування рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0154362408 від 09.04.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску, яким застосовано до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) штрафні санкції в сумі 53 561,07 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість по штрафним санкціям в розмірі 53 561,07 грн, що застосовані до платника ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) на підставі рішення ГУ ДПС у Дніпропетровській області № 0154362408 від 09.04.2024 про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску.
Відповідно до частини третьої статті 166 Кодексу адміністративного судочинства України - заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом.
Розглянувши подані документи, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст. 8 Кодексу адміністративного судочинства України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом. Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають рівні процесуальні права та обов'язки. Учасники справи в т.ч. мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 47 КАС України крім прав та обов'язків, визначених у статті 44 цього Кодексу, позивач має право на будь-якій стадії судового процесу відмовитися від позову. Позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п'ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Встановлене згаданою нормою право позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, змінити підстави позову має обмеження у часі. Таким чином, право позивача змінити підстави позову та уточнити позовні вимоги обмежуються першим судовим засіданням, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 262 КАС України підготовче засідання при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - протягом п'ятнадцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
З урахуванням того, що провадження у справі відкрито 16.06.2025, тридцятиденний строк на здійснення деяких процесуальних дій сплинув 16.07.2025.
У наданій заяві представник позивача просить поновити строк на подання уточненої позовної заяви. В обґрунтування поважності причин пропуску такого строку зазначає, що 04.09.2025 позивачем засобами поштового зв'язку отримано вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області № Ф-3295-0436 від 20.08.2025, яка винесена за фактом тієї самою так званої «недоїмки» за ЄСВ а на ті ж самі суми недоїмки та штрафу, що у вже оскаржених вимога та рішеннях, а саме: 134 534,21 грн - сума так званої недоїмки; 51 094,26 грн - сума штрафу. Оскільки зазначена вимога № Ф-3295-0436 від 20.08.2025 винесена за тим же фактом, що й раніше оскаржені в рамках цієї судової справи вимоги, та на таку ж суму недоїмки та штрафу, і враховуючи, що кожна окрема вимога є самостійним виконавчим документом, за яким може бути відкрите виконавче провадження, вважає за необхідне уточнити позовні вимоги, шляхом доповнення їх вимогами про визнання протиправною та скасування вказаної вимоги, і виключення з ІКП платника податків відомостей про податковий борг за нею. Враховуючи, що вказана вимога винесена після спливу строку, встановленого ч. 3 ст. 263 КАС України, та отримана позивачем 04.09.2025 (тобто після спливу такого строку), і беручи до уваги, що уточнена позовна заява подана в розумний строк з моменту коли позивачу стало відомо про винесення вказаної вимоги та в рамках 30 днів з моменту її отримання - вважає, що строк для уточнення позовних вимог підлягає поновленню, просить її прийняти до розгляду, та розглянути справу згідно з позовними вимогами в редакції, що викладені у цій уточненій позовній заяві.
Вирішуючи питання прийняття уточненої позовної заяви до розгляду, суд зазначає таке.
Процесуальний закон, надавши позивачу право подати заяву про зміну позовних вимог чітко визначив зміст такої процесуальної поведінки сторони, зокрема, відповідна зміна може стосуватися лише:
- предмета або підстави позову;
- збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Аналіз першої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у частині 1 статті 47 КАС України, свідчить, що законодавець у зазначеній нормі не передбачив права позивача на зміну одночасно як предмета так і підстави позову з огляду на те, що така зміна фактично свідчить про появу нових вимог із іншим, додатковим предметом та самостійною підставою. Подання заяви із новим предметом і відповідно підставою позову, по своїй суті, не може бути заявою про зміну того предмету і підстави позову, провадження за яким вже перебуває на розгляді у суді.
Так, підстава адміністративного позову обставини (юридичні факти) і норми права, які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з вимогами до іншої особи. Необхідність у зміні підстав позову настає тоді, коли в процесі розгляду справи встановлюється невідповідність між обставинами чи нормами права, якими обґрунтовано позов, і обставинами чи нормами, за якими вимога може бути задоволена.
Зміна підстави адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних фактичних чи правових підстав позову іншими (в межах одного предмета); доповнення фактичних чи правових підстав новими (в межах одного предмета); вилучення деяких із зазначених фактичних чи правових підстав (в межах одного предмета).
Предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача. Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не дають йому можливості задовольнити своїх інтересів.
Зміна предмету адміністративного позову можлива у такі способи: заміна одних позовних вимог іншими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); доповнення позовних вимог новими (в основі яких знаходяться первинні підстави позову); вилучення із позовних вимог; пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин (в основі яких знаходяться первинні підстави позову).
Отже, зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 22.01.2020 у справі №826/19197/16.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У контексті другої складової можливості подання заяви про зміну позовних вимог, визначених у ч. 1 ста. 47 КАС України, слід зауважити, що "розмір" позовних вимог це характеристика таких вимог, зміст яких як правило має цифровий вираз/еквівалент, зокрема, стягнення грошових коштів у відповідній сумі/грошовому розмірі тощо. В даному випадку мова не йде про збільшення "кількості" вимог, а процесуальний закон чітко визначає - «розмір».
Окрім вказаного, процесуальним законом не передбачено права позивача на подання адміністративного позову в уточненій редакції. Відтак, в разі надходження до суду адміністративного позову в уточненій редакції, виходячи з його змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, необхідно розцінювати такий позов як подання: іншого (ще одного) позову; зміну предмета або підстав позову; об'єднання позовних вимог (різних предметів, в межах незмінних підстав позову), збільшення або зменшення розміру позовних вимог.
Так, подаючи адміністративний позов в уточненій редакції в адміністративної справи, позивач заявляє нові позовні вимоги.
Суд зауважує, що заявляючи в уточненій позовній заяві вищевказані вимоги, позивач фактично змінює не лише предмет позову, а й його підстави (сформувавши новий/додатковий самостійний предмет і підстави щодо позовних вимог, зокрема, в частині визнання протиправним та скасування рішення про застосування штрафних санкцій).
Враховуючи вищевикладене, подана позивачем уточнена позовна заява фактично є заявою про одночасну зміну підстав та предмету позову у справі, що згідно з ч. 1 ст. 47 КАС України не допускається, оскільки свідчить про виникнення нового адміністративного позову, який має свій індивідуальний предмет та самостійні підстави, що є відмінними від предмету та підстав, визначених стороною позивача при зверненні до суду з первинним позовом.
У даному випадку право позивача на доступ до суду в межах заявлених нових позовних вимог може бути реалізоване у спосіб подання ним нової позовної заяви, а не зміною предмету та одночасно підстав первинного позову, збільшення розміру позовних вимог, подання уточненої позовної заяви.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність процесуальних підстав для прийняття уточненої позовної заяви та про необхідність повернення останньої без прийняття до розгляду.
Керуючись статтями 47, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Уточнену позовну заяву у справі №160/17391/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії - повернути без розгляду.
Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.
Суддя І.О. Лозицька