25 вересня 2025 року Справа №160/25706/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
05.09.2025р. (згідно відомостей Укрпошти) ОСОБА_1 звернулася з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та просить:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо не проведення індексації пенсії позивачеві із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2022-2025 роки, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії в розмірі - 10846,37 грн. на коефіцієнт збільшення 1,14 з 05.07.2022р., 1,197 з 01.03.2023р., 1,0796 з 01.03.2024р., 1,115 з 01.03.2025р.;
2) зобов'язати відповідача здійснити індексаціюта перерахунок пенсії позивачеві відповідно до частини другої статті 42 Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, в розмірі 10846,37 грн на коефіцієнти збільшення:
- у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 05.07.2022р.;
- у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023р.;
- у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», починаючи з 01.03.2024р.;
- у розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», починаючи з 01.03.2025р. та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 05.07.2022р.
Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.
Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Частиною 3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
За приписами ст.4 Закону України “Про судовий збір» встановлені ставки судового збору, зокрема, за подання адміністративного позову немайнового характеру фізичною собою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який станом на 01.01.2025р. складає 3028,00 грн.
Згідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Тобто, за подання даного позову, в якому об'єднані 4 вимоги немайнового характеру (4 перерахунки пенсії з різних дат та на підставі різних постанов КМУ), позивач повинна була сплатити судовий збір у загальному розмірі 4844,80 грн., виходячи із розрахунку: (3028,00 грн.*0,4)*4, однак позивачем до позову додано квитанцію про сплату судового збору лише у сумі 1211,20 грн., в порушення вимог ст.ст. 4, 6 Закону України "Про судовий збір", ч.3 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Також і слід зазначити, що право громадян, пенсія яким призначена у 2020-2023 роках, на індексацію пенсії не є абсолютним і його захист може бути обмеженим строком звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів.
Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними, оскільки реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Так, відповідно до частин першої, другої та третьої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Звернувшись до суду з цим позовом 05 вересня 2025 року позивач заявила вимоги про зобов'язання відповідача здійснити індексацію пенсії позивачеві із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні у розмірі 10846,37 грн з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії:
- у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», починаючи з 05.07.2022р.;
- у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», починаючи з 01.03.2023р.;
- у розмірі 1,0796 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», починаючи з 01.03.2024р.;
- у розмірі 1,115 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», починаючи з 01.03.2025р. та у зв'язку з цим провести перерахунок та виплату пенсії починаючи з 05.07.2022р.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 грудня 2020 року у справі № 510/1286/16-а дійшла висновку, що норми, зокрема статі 87 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та статті 46 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії), підлягають застосуванню у справах за позовами про оскарження бездіяльності, дій та/або рішень суб'єкта владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку пенсійних виплат виключно за наявності таких умов:
1) ці суми мають бути нараховані пенсійним органом;
2) ці суми мають бути невиплаченими саме з вини держави в особі пенсійного органу.
У даній справі фактичні обставини свідчать про те, що індексація у 2021, 2022, 2023 та 2024 роках позивачу не нараховувалася, тому немає підстав для необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача. Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду. Нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у його постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 27 січня 2025 року у справі № 620/7211/24, яка підлягає обов'язковому врахуванню адміністративним судом згідно приписів ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, ч.1 ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані, вказані нею у заяві, визнані судом не поважними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Також і за приписами ч.6 ст.161 вказаного Кодексу передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Так, у позові позивач просить поновити строк на звернення до суду з даним адміністративним позовом посилаючись на те, що відмова пенсійного органу про проведення спірних перерахунків датована 15.08.2025р.
Разом з тим, наведене не може бути визнано судом поважними причинами пропуску строку звернення до суду з урахуванням вищенаведених висновків Верховного Суду, а звернення із заявою лише в липні 2025 року та отримання на неї відповіді не змінює початку перебігу строку звернення до суду, а свідчить лише про час, коли позивач почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку.
Також, відповідний висновок щодо початку перебігу строків звернення до суду з позовом узгоджується із висновком, викладеним у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.11.2022р. у справі №990/115/22.
За викладеного, наведені у позові обставини щодо отримання відмови відповідача від 15.08.2025р., як підстави поважності пропуску строку звернення до суду, визнаються судом неповажними згідно ст.123 Кодексу адміністративного судочинства України.
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.ст. 123, 161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.
Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 3633,60 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору) у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір», ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись ч.1 ст.123, ч.3, ч.6 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку звернення до суду з позовом у справі №160/25706/25 - відмовити.
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Позивачеві у десятиденний строк з дня отримання цієї ухвали усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду:
- заяви про поновлення строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, вказавши інші підстави для поновлення строку, та доказів поважності причин його пропуску у відповідності до вимог ч.1 ст.123, ч.6 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України;
- оригіналу документу про сплату судового збору в сумі 3633,60 грн. (з урахуванням сплаченої частини судового збору) у відповідності до вимог ст.ст. 4, 6 Закону України “Про судовий збір», ч.3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Реквізити, на які підлягає сплаті судовий збір: р/р отримувача №UA368999980313141206084004632 ГУК у Дніпропетровській області/Чечелівський район, код ЄДРПОУ 37988155, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету 22030101.
Роз'яснити позивачеві, що відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст. 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.О. Конєва