19 вересня 2025 рокуСправа №160/648/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Захарчук-Борисенко Н. В.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, тертя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_2 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
09.01.2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Міністерства оборони України, третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якій позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України №22/д від 16.08.2024 року, прийняте у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 - цивільній дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуваючи в зоні проведення бойових дій в с. Олегівське, Пологівського р-н., Запорізької обл. та повернення її документів на доопрацювання.
- зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 про призначення одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуваючи в зоні проведення бойових дій в с. Олегівське, Пологівського р-н., Запорізької обл., з урахуванням висновків суду.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що оскаржуване рішення в частині не призначення одноразової грошової допомоги позивачці є протиправним, та таким, що прийняте не у спосіб передбачений законодавством. Міністерство оборони України не надало належної оцінки обставинам які зазначені вище і нормативно правовим актам, які регулюють питання пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 , яка проживала однією сім'єю, але не перебувала у шлюбі між військовослужбовцем ОСОБА_2 , що встановлено рішення суму, яке набрало законної сили.
Ухвалою суду від 10.01.2025 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи у письмовому провадженні в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
28.01.2025 року представником Міністерства оборони України подано відзив на позовну заяву, яким заперечує проти задоволення позовних вимог, оскільки позивачка не має статусу «один із подружжя, який не одружився вдруге». Встановлення в судовому порядку факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без шлюбу і визнання за її учасниками статусу члена сім'ї не легітимізує і не може легітимізувати (узаконити) правове становище неодруженої сімейної пари як подружньої, оскільки за законом подружжя утворюється не від тривалості чи стійкості взаємин, а після реєстрації шлюбу в державному органі реєстрації актів цивільного стану.
Ухвалою суду від 03.02.2025 року клопотання представника відповідача про залучення до розгляду справи №160/648/25 третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача, - задоволено.
Залучено до участі у справі №160/648/25 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_2 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).
27.022025 року представником ІНФОРМАЦІЯ_5 подано пояснення в яких зазначення про безпідставність позовних вимог.
06.03.2025 року представником позивача подано відповідь на відзив відповідача, а також додаткові пояснення просив позовні вимоги задовольнити у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_2 був мобілізований до лав Збройних Сил України у зв'язку з уведенням в Україні воєнного стану та оголошенням мобілізації.
Довідкою про причину смерті (до форми №106/0 №3949 (видається для поховання)) від 12.07.2023 року та лікарським свідоцтвом про смерть №3949 від 14.07.2023 року підтверджено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 загинув з причин отримання вибухової травми внаслідок військових дій.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.2024 року у справі 201/9484/23, яке набрало законної сили, заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу задоволено.
Встановлено факт проживання однією сім'єю без укладання шлюбу ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_6 з грудня 2019 року до дати смерті ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
В подальшому з метою вирішення питання щодо призначення одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_7 , який фактично був чоловіком для ОСОБА_1 , остання склала заяву про призначення допомоги з якою звернулась до Міністерства оборони України.
За наслідками розгляду зазначеної заяви документи позивача для призначення одноразової грошової допомоги відповідачем було повернуто на доопрацювання, про що свідчить наявний в матеріалах справи витяг з протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум від16.08.2024 року № 22/д
Підставами такого повернення було зазначено, що відповідно до наданих документів заявниця не відноситься до одного з подружжя.
Вважаючи протиправним протокол комісії Міністерства оборони України із розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги від 16.08.2024 року №22/д в частині, що стосується повернення на доопрацювання документів, позивач звернулась до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції Україні передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Аналіз цієї норми дає змогу дійти висновку, що діяльність органів державної влади здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу «заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом». Застосування такого принципу суттєво обмежує цих суб'єктів у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку держави та її органів.
Предметом спору в цій справі є рішення комісії Міністерства оборони України щодо направлення на доопрацювання пакету документів з питання призначення позивачу одноразової грошової допомоги у зв'язку зі смертю її чоловіка, який загинув внаслідок травми, що пов'язана із захистом Батьківщини. Тобто фактично позивачу було відмовлено у виплаті вказаної допомоги за наявних поданих нею документів.
Законом, що визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон №2011-XII.
Правовідносини щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги врегульовано статтями 16 - 16-4 Закону № 2011-ХІІ, які неодноразово зазнавали змін, зокрема, в частині визначення кола осіб, які мають право на одноразову грошову допомогу в разі загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста.
Суд, враховуючи закріплений у статті 58 Конституції України принцип незворотності дії законів у часі, зазначає, що при вирішенні питання про наявність в особи права на призначення та виплату одноразової грошової допомоги застосуванню підлягає закон, чинний на момент виникнення права на отримання такої допомоги.
Наведене правило також знайшло своє відображення в пункті 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25.12.2013 року №975 «Про затвердження Порядку призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві», за змістом якого одноразова грошова допомога, що не була призначена, призначається і виплачується в установленому законодавством порядку, що діяло на день виникнення права на отримання такої допомоги.
Так, пунктом 2 статті 16 Закону № 2011-ХІІ (тут і далі в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено вичерпний перелік підстав, за наявності яких призначається і виплачується одноразова грошова допомога, зокрема, відповідно до підпункту 1 пункту 2 зазначеної статті одноразова грошова допомога призначається і виплачується у разі загибелі (смерті) військовослужбовця під час виконання ним обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби, або смерті особи, звільненої з військової служби, протягом року після звільнення її з військової служби, якщо смерть настала внаслідок поранення, контузії, каліцтва, захворювання, пов'язаних з виконанням обов'язків військової служби.
Пунктами 1, 2 статті 16-1 Закону № 2011-ХІІ визначено, що у випадках, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2статті 16 цього Закону, право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги мають члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста. Члени сім'ї та батьки загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста визначаються відповідно до Сімейного кодексу України, а утриманці - відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності (далі - одноразова грошова допомога) військовослужбовців, військовозобов'язаних та резервістів, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві (далі - військовослужбовець, військовозобов'язаний та резервіст) визначений Порядком №975.
Відповідно до пункту 5 Порядку №975 (тут і далі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова грошова допомога призначається і виплачується рівними частинами членам сім'ї, батькам та утриманцям загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста.
Аналіз норм Закону № 2011-XII та Порядку № 975 свідчать, що одноразова грошова допомога за своєю правовою природою є гарантованою державою соціальною допомогою, яка виплачується, зокрема, членам сім'ї військовослужбовця у разі, якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Ключовим питанням у цій справі є правомірність рішення відповідача щодо права позивачки як дружини померлого військовослужбовця на призначення та отримання одноразової грошової допомоги відповідно до Закону №2011-ХІІ, яка виплачується у разі загибелі військовослужбовця, особі, яка є членом сім'ї цього військовослужбовця, однак, не перебувала з ним у зареєстрованому шлюбі.
У зв'язку з цим суд зауважує, що згідно пункту 10 Порядку №975, члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується одноразова грошова допомога, подають за місцем проходження служби (зборів) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста або уповноваженим структурним підрозділам державних органів, на які покладаються функції щодо підготовки необхідних для призначення пенсії документів (далі - уповноважений орган), такі документи: заяву кожного повнолітнього члена сім'ї, батьків та утриманців загиблого (померлого), які мають право на отримання допомоги, а у разі наявності малолітніх та/або неповнолітніх дітей - іншого з батьків або опікунів чи піклувальників дітей про виплату одноразової грошової допомоги; витяг з наказу про виключення загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста із списків особового складу військової частини (підрозділу, органу); витяг з особової справи про склад сім'ї військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві.
До заяви додаються копії: документа, що свідчить про причини та обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста, зокрема про те, що вона не пов'язана з вчиненням ним кримінального чи адміністративного правопорушення або не є наслідком вчинення ним дій у стані алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння, або навмисного спричинення собі тілесного ушкодження чи самогубства; свідоцтва про смерть військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста; свідоцтва про народження військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста - для виплати одноразової грошової допомоги батькам загиблого (померлого); свідоцтва про шлюб - для виплати грошової допомоги дружині (чоловікові); документів (відповідних сторінок за наявності), що посвідчують особу (паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту) членів сім'ї, з даними про прізвище, ім'я та по батькові (за наявності) особи, до яких внесено відомості про реєстрацію місця проживання, та довідку про реєстрацію місця проживання (у разі коли відомості про реєстрацію місця проживання до таких документів не внесені); свідоцтва про народження дитини - для виплати одноразової грошової допомоги дитині; документа, що засвідчує реєстрацію фізичної особи у Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, виданого органом доходів і зборів (для фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомила про це відповідний орган доходів і зборів та має відмітку в паспорті громадянина України, копію сторінки паспорта з такою відміткою); рішення районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті, сільської, селищної ради або суду про встановлення над дитиною-сиротою, дитиною, позбавленою батьківського піклування, опіки, піклування (у разі здійснення опіки або піклування над дітьми військовослужбовця, військовозобов'язаного та резервіста); рішення суду або нотаріально посвідченого правочину, що підтверджуватиме факт перебування заявника на утриманні загиблого (померлого) (надають особи, які не були членами сім'ї загиблого (померлого), але перебували на його утриманні); постанови відповідної військово-лікарської комісії щодо встановлення причинного зв'язку смерті (контузії, травми або каліцтва), захворювання.
У разі наявності рішення суду, яке набрало законної сили, з питань призначення та виплати одноразової грошової допомоги члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого), яким призначається та виплачується допомога, подають уповноваженому органові документи, копії документів, зазначені в абзацах другому-шістнадцятому згаданого пункту, та копію відповідного рішення суду.
Отже, одноразова грошова допомога виплачується: 1) членам сім'ї військовослужбовця; 2) якщо смерть настала під час виконання військовослужбовцем обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з виконанням ним обов'язків військової служби.
Ці висновки узгоджуються з правовою позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21.
Коло осіб, які мають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця, визначене статтею 16-1 Закону №2011-XII, а саме: члени сім'ї, батьки та утриманці загиблого (померлого) військовослужбовця, військовозобов'язаного або резервіста (в редакції статті 16-1, чинній на дату смерті військовослужбовця) та батьки, один із подружжя, який не одружився вдруге, діти, які не досягли повноліття, утриманці загиблого (померлого) (в редакції статті 16-1, чинній на момент звернення позивачки із заявою та прийняття спірного рішення відповідача).
Оспорюване рішення відповідача мотивовано саме відсутністю доказів на підтвердження статусу члена сім'ї загиблого військовослужбовця (надане рішення суду, яким встановлено факт перебування позивачки з загиблим військовослужбовцем у шлюбі без його реєстрації, на думку відповідача не свідчить про те, що позивачка перебувала на утриманні загиблого відповідно до Закону №2011-XII, що дає право на отримання одноразової грошової допомоги).
Суд з такими висновками відповідача не погоджується та зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.01.2024 року у справі №560/17953/21, застосовуючи положення статей 1, 3 Сімейного кодексу України, зазначила, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки та відступила від висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах стосовно юрисдикції спору, які викладено у постанові Великої Палати від 30.01.2020 року у справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19), у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 22.03.2023 року у справі №290/289/22-ц (провадження №61-13369св22), вказавши, що справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належить встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами Цивільного процесуального кодексу України.
Судом встановлено, що факт спільного проживання позивачки з померлим військовослужбовцем однією сім'єю встановлено рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 05.02.2024 року № 160/9484/23
Таким чином, цим рішенням підтверджується факт того, що ОСОБА_2 спільно проживав, був пов'язаний спільним побутом, мав взаємні права та обов'язки з ОСОБА_1 , тобто вони фактично були подружжям, що дає право позивачу на отримання одноразової грошової допомоги відповідно до частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII.
Доведення того, що перебуваючи у фактичних шлюбних відносинах, позивач перебував на утриманні загиблого військовослужбовця не вимагається, оскільки за змістом наведених вище положень Сімейного кодексу України проживання однією сім'єю передбачає наявність взаємних прав та обов'язків. При цьому, доведення окремо факту утримання може мати місце щодо осіб, які однією сім'єю з військовослужбовцем не проживали. Такі особи є окремою категорією осіб, які мають право на отримання спірної допомоги.
Наведене узгоджується з правовими висновками, сформульованими Верховним Судом у постанові від 06.04.2022 року у справі №826/9171/16.
У подальшому законодавець Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо призначення і виплати одноразової грошової допомоги» від 09.12.2023 року №3515-IX виклав статтю 16-1 Закону №2011-XII у редакції, в якій відповідно до пункту 4 цієї статті передбачив, що до членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли);жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; утриманці загиблої (померлої) особи, визначені відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Суд звертає увагу на те, що позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату їй одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю її чоловіка як дружина загиблого, однак, підставою для повернення документів на доопрацювання відповідач визначає відсутність документів на підтвердження її знаходження на утриманні позивача. Разом з тим, положення частини першої статті 16-1 Закону №2011-XII передбачають право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги, зокрема і одного із подружжя, який не одружився вдруге та, як зазначалось раніше, факт того, що позивач є одним із подружжя, встановлено судом.
Враховуючи, що судом цивільної юрисдикції було встановлено факт проживання позивача з загиблим військовослужбовцем однією сім'єю як чоловіка і жінки, суд доходить висновку, що підхід Міністерства оборони України щодо повернення позивачу документів, які містили наведене рішення суду, на доопрацювання з метою надання документів, яким встановлено факт перебування на утриманні загиблого та посилання на відсутність факту реєстрації, що обумовило повернення документів, поданих позивачем для призначення одноразової грошової допомоги, є необґрунтованим.
Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом у постанові від 05.02.2025 року у справі № 120/17960/23.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Таким чином, перевіривши згідно наведеної норми оскаржуване рішення відповідача, суд вважає, що його прийнято необґрунтовано, без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що вказує на наявність підстав для його скасування як протиправне.
За правилами ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності, та з урахуванням того, що позивачем доведено правомірність пред'явленого позову, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Розподіл судових витрат здійснюється у відповідності до ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 72-74, 77, 132, 134, 139, 241-246, 250, 260-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Міністерства оборони України (03168, м. Київ, пр. Повітряних Сил, буд. 6, код ЄДРПОУ 00034022), третіх осіб на стороні відповідача: ІНФОРМАЦІЯ_8 , ІНФОРМАЦІЯ_5 про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Міністерства оборони України №22/д від 16.08.2024 року, прийняте у формі Протоколу засідання комісії Міністерства оборони України з розгляду питань, пов'язаних із призначенням і виплатою одноразової грошової допомоги та компенсаційних сум в частині не призначення одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 - цивільній дружині військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуваючи в зоні проведення бойових дій в с. Олегівське, Пологівського р-н., Запорізької обл. та повернення її документів на доопрацювання.
Зобов'язати Міністерство оборони України повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 про призначення одноразової грошової допомоги, як члену сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_2 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_4 перебуваючи в зоні проведення бойових дій в с. Олегівське, Пологівського р-н., Запорізької обл., з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства оборони України на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Н.В. Захарчук-Борисенко