25 вересня 2025 рокуСправа №160/5748/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маковської О.В. розглянувши у порядку письмового провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в якій позивач просить:
-визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 21.01.2025 №047350007988 про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ та пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV;
-зобов'язати ГУ ПФУ в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи з 01.10.1993 по 25.09.1994, з 05.01.1995 по 23.06.1998, з 07.04.2004 по 08.10.2007 та призначити і виплачувати їй пенсію за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-ХІІ та пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, починаючи з 13.01.2025.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернулася до пенсійного органу із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1. Позивач посилається на те, що набуття нею права на призначення пенсії підтверджується Рішенням Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, яким зміни до пункту «а» статті 13 Закону №1788 щодо збільшення пенсійного віку, внесені Законом №213, визнані неконституційними. Проте, відповідач відмовив у призначенні пільгової пенсії, у зв'язку з недосягненням пенсійного віку та відсутністю необхідного пільгового стажу роботи.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25.02.2025 відкрито провадження у справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від ГУ ПФУ в Дніпропетровській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-VI (далі - Закон №1058) на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
На час звернення за призначенням пенсії 13.01.2025, ОСОБА_1 досягла 51 рік 09 місяців 12 днів. Відповідно до розрахунку стажу (Форма РС-право) страховий стаж позивача становить 20 роки 09 місяців 06 днів, в тому числі стаж роботи за Списком № 1 - 01 рік 05 місяців 29 днів. Позивач набуде право на отримання пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» при наявності необхідного пільгового стажу за Списком №1.
Також, відповідач у відзиві зазначив, що оскільки, позивачем не надані копії наказів про атестацію робочих місць від 30.12.1994 №285, від 31.12.1999 №313, від 31.12.2004 №432к, що є порушенням вимог пункту 2 частини 2 статті 114 Закону, до пільгового стажу роботи не зараховані періоди роботи згідно з довідками від 14.11.2024 №1046, №1047, №1057.
Від ГУ ПФУ в Харківській області до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому він просить у задоволенні позову відмовити, оскільки на час звернення з заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 позивач не досягла необхідного пенсійного віку, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 та частини 3 статті 114 Закону №1058, в зв'язку з відсутністю у позивача необхідного пільгового стажу.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 13.01.2025 у віці 51 років 09 місяців 12 днів звернулась до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, яка відповідно до принципу екстериторіальності передана на розгляд до ГУ ПФУ в Харківській області.
Рішенням від 21.01.2025 №047350007988 позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 та частини 3 статті 114 Закону №1058 у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу та відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону №1058 у зв'язку з недосягненням пенсійного віку.
В рішенні зазначено, що до загального страхового стажу зараховано всі періоди роботи. До пільгового стажу роботи не зараховані періоди роботи згідно довідок від 14.11.2024 №1046, 1047, 1057, оскільки заявницею не надані копії наказів про атестацію робочих місць від 30.12.1994 №285, від 31.12.1999 №313, від 31.12.2004 №432к, що є порушенням вимог п.2 ч.2 ст.114 Закону №1058.
Не погоджуючись з рішенням про відмову у призначенні пенсії, позивач звернулася до суду з даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Щодо не зарахування до пільгового стажу періодів роботи згідно уточнюючих довідок, з підстав не надання копій наказів про атестацію робочих місць, суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а дійшла висновку, що на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці. Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах. Контроль за додержанням підприємствами правил проведення атестації робочих місць за умовами праці покладається на відповідні повноважні державні контролюючі органи, зокрема Держпраці.
Отже, Велика Палата Верховного Суду вважає, що непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємства не може бути підставою для відмови у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах. Відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць покладається на власника підприємства, а не працівника. При цьому контролюючу функцію у відносинах щодо проведення атестації робочих місць на підприємстві виконує держава в особі відповідних контролюючих органів, а не працівник.
Матеріали справи містять докази підтвердження наявності пільгового стажу за спірні періоди роботи.
За таких обставин, твердження відповідача про те, що пільговий стаж підтверджується лише за наслідками атестації робочих місць, суд вважає безпідставним та такими, що спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Враховуючи що при відмові у зарахуванні спірних періодів роботи до пільгового стажу відповідач відмовив у зарахуванні саме згідно довідок від 14.11.2024 №1046, 1047, 1057, не визначивши конкретні періоди роботи, то суд доходить висновку, що належним способом захисту буде зобов'язання відповідача зарахувати до пільгового стажу періоди роботи згідно довідок від 14.11.2024 №1046, 1047, 1057, а не зазначати конкретні періоди роботи, як просить позивач у прохальній частині позову.
Щодо висновків відповідача про те, що позивач не досягла пенсійного віку, суд зазначає наступне.
Частиною 2 пунктом 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058) визначено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Частиною 2 пунктом 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058 (далі - Закон №1058) визначено, що працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Натомість, згідно зі статтею 13 Закону №1788 в чинні редакції, згідно із висновками рішення Конституційного Суду України від 23.01.2020 №1-р/2020, на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:
а) працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці,- за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки- після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах; жінки- після досягнення 45 років і при стажі роботи не менше 15 років, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
б) працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці,- за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць:- чоловіки- після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;- жінки- після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Оскільки, норми даних законів регулюють одне і те ж коло відносин, суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Суд звертає увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 19.02.2020 у справі №520/15025/16-а (провадження № 11-1207апп19, пункт 56) сформувала правовий висновок, згідно з яким у разі існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Отже, у цій справі застосуванню підлягають саме норми Закону №1788, а не Закону №1058.
Тому відмова пенсійного органу в призначенні позивачу , яка на час звернення із заявою про призначення пенсії досягла 51 року 09 місяців 12 днів, пенсії за віком на пільгових умовах з посиланням на недосягнення нею пенсійного віку, є протиправною.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2021 у зразковій справі №360/3611/20.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Щодо позовних вимог до ГУ ПФУ в Дніпропетровській області, суд зазначає наступне.
Порядок приймання оформлення та розгляду документів, поданих для призначення (перерахунку пенсії) встановлений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим Постановою Правління ПФУ 25.11.2005№ 22-1, зареєстрованою в Мінюсті України 27 грудня 2005 р. за № 1566/11846 (далі - Порядок).
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 вказаного Порядку після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Відповідно до п. 4.3 Порядку створення та обробка документів здійснюється із накладенням кваліфікованого електронного підпису працівників, відповідальних за здійснення операцій. Рішення за результатами розгляду заяви підписується керівником органу, що призначає пенсію (іншою посадовою особою, визначеною відповідно до наказу керівника органу, що призначає пенсію, щодо розподілу обов'язків), та зберігається в електронній пенсійній справі особи. Рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Відповідно до п. 4.10 Порядку після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії. Нарахована сума пенсії включається в документи для виплати пенсії не пізніше одного місяця з дня прийняття рішення про призначення, перерахунок, переведення з одного виду пенсії на інший та про поновлення виплати пенсії.
В даному випадку органом призначення визначено за принципом екстериторіальності Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області.
З матеріалів справи встановлено, що розгляд заяви та винесення рішення за заявою позивача здійснювало Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності відповідно до п. 4.2 Порядку.
З огляду на викладене, суд доходить висновку, що вимоги зобов'язального характеру мають бути виконані саме Головним управлінням Пенсійного фонду України в Харківській області.
Отже, за наслідками розгляду справи, судом встановлено, що позовні вимоги до Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
Щодо позовної вимоги про призначення пенсії, суд зазначає наступне.
Верховний Суд в постанові від 10.04.2018 у справі №348/2160/15-а (провадження №К/9901/32093/18) дійшов висновку, що обов'язок щодо обчислення загального стажу роботи особи та стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, покладено на орган Пенсійного фонду України, а тому для вирішення питання щодо призначення та виплати пенсії відповідачу слід встановити всі необхідні умови, яким має відповідати позивач для призначення пенсії за віком.
Крім того, суд зазначає, що відповідачем не здійснювалось обчислення пільгового стажу роботи з урахуванням висновків суду у даній справі.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що належним способом захисту буде зобов'язання ГУ ПФУ в харківській області повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Згідно з ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи положення статті 139 КАС України та часткове задоволення позовних вимог, сплачений позивачем судовий збір в розмірі 968,96 грн. підлягає стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача в розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 77, 241-246, 250, 251, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 21.01.2025 №047350007988 про відмову у призначенні пенсії.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до пільгового стажу періоди роботи згідно довідок від 14.11.2024 №1046, 1047, 1057.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 13.01.2025 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, з урахуванням висновків суду у даній справі.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 484,48 грн.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтею 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Маковська