24 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6370/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
судді Димарчук Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі ГУ ПФУ у Волинській області, про визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, визначеному згідно рішення у справі №140/3616/22; зобов'язання з 01.01.2025 нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, встановленому рішенням суду у справі №140/3616/22.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач ОСОБА_1 є непрацюючою пенсіонеркою та громадянкою, що потерпіла від Чорнобильської катастрофи категорії 1.
Позивачу, на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №140/3616/22, виплачувалося підвищення до пенсії як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-ХІІ (далі - Закон № 796-ХІІ). Виплату вказаного підвищення відповідач припинив з 01.01.2025.
Позивач вказує, що має право на отримання доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ та постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2024 №1524 “Деякі питання здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення» (далі - Постанова № 1524), тому звернулася до відповідача із заявою про нарахування та виплату з 01.01.2025 вказаної доплати.
Листом від 11.02.2025 Пенсійний фонд України повідомив, що за даними Єдиного державного демографічного реєстру наявні відомості про місце її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з 12.06.2001, тому доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зазначеній зоні, з 01.01.2025 їй не встановлено.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати доплати відповідно до статті 45 Закону №4059-ІХ та Постанови №1524 ( у розмірі, встановленому рішенням суду у справі №140/3616/22), та вказує, що має право на отримання такої доплати з огляду на наявність у неї статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи, непрацюючого пенсіонера, постійного проживання в населеному пункті, який віднесено до зони гарантованого добровільного відселення, при цьому, після 01.01.1993 не змінювала місця проживання за межі зони гарантованого добровільного відселення.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 16.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
В поданому до суду 16.07.2025 відзиві на позовну заяву відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні з огляду на те, що за результатами звірки відомостей в Єдиному державному демографічному реєстрі станом на 01.01.2025 підтверджено факт проживання позивача у зоні гарантованого добровільного відселення з 12.06.2001.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 має статус особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи (категорія 1), що підтверджується посвідченням потерпілої від ЧАЕС серії НОМЕР_1 , виданого Волинською ОДА 07.11.2019 (а.с.8).
Позивач, відповідно до відомостей Єдиного державному демографічного реєстру з 12.06.2001 проживає у смт Маневичі Камінь-Каширського району Волинської області. Вказаний населений пункт відповідно до Переліку населених пунктів, віднесених до зон радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.1991 № 106, віднесений до зони гарантованого добровільного відселення (а. с. 12).
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 25.05.2022 у справі №140/3616/22 за позовом ОСОБА_1 до до ГУ ПФУ у Волинській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії позов задоволено, зокрема, визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати з 27 жовтня 2021 року ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 27 жовтня 2021 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із законом про Державний бюджет на відповідний рік).
З матеріалів справи вбачається, що виплату позивачу підвищення до пенсії на виконання вказаного судового рішення було припинено з 01.01.2025.
Листом від 12.02.2025 Пенсійний фонд України повідомив позивача, що за даними Єдиного державного демографічного реєстру наявні відомості про місце її проживання в зоні гарантованого добровільного відселення з 12.06.2001, тому доплати як непрацюючому пенсіонеру, який проживає в зазначеній зоні, з 01.01.2025 їй не встановлено (а.с.13).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Статтею 45 Закону України 09.11.2024 № 4059-IX «Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі Закон № 4059-ІХ) установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
Особам, які після аварії на Чорнобильській АЕС (26 квітня 1986 року) самостійно або у встановленому законодавством порядку за направленнями обласних державних адміністрацій змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, а також особам, які зареєстрували своє місце проживання чи переїхали на постійне місце проживання до зазначених зон після аварії на Чорнобильській АЕС, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
Виплата доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення непрацюючим пенсіонерам припиняється після залишення особою свого місця постійного проживання на зазначених територіях та декларування/реєстрації місця проживання за межами зон безумовного (обов'язкового) відселення та зон гарантованого добровільного відселення, що підтверджується відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів.
Для встановлення виплат, передбачених цією статтею, Пенсійному фонду України забезпечити звірення відомостей про постійне місце проживання одержувачів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення із відомостями Єдиного державного демографічного реєстру та інших державних реєстрів для продовження чи припинення відповідних виплат, а також приведення розмірів доплати за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення та пенсійних виплат у відповідність із цією статтею.
Відповідно до статті 45 Закону № 4059-IX Кабінет Міністрів України прийняв Постанову № 1524, пунктами 1, 1-1 якої установлено, що у 2025 році факт проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення станом на 26 квітня 1986 р. чи у період з 26 квітня 1986 р. до 1 січня 1993 р. для встановлення, продовження чи припинення доплат, передбачених статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», у разі відсутності відповідних відомостей у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби, Реєстрі територіальної громади та в інших державних реєстрах встановлюється органами Пенсійного фонду України за сукупності таких обставин:
особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи;
у Єдиному державному демографічному реєстрі, відомчій інформаційній системі Державної міграційної служби відсутні відомості про зміну місця проживання такою особою у період після 1 січня 1993 року.
Установлено, що у 2025 році виплата за проживання на забруднених територіях встановлюється у розмірі, передбаченому статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік», як самостійна доплата до пенсії, на яку має право особа згідно із законом.
Отже, у зв'язку із набранням чинності з 01.01.2025 Законом № 4059-ІХ, змінилося правове регулювання правовідносин щодо здійснення у 2025 році на період воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення. Статтею 45 Закону № 4059-ІХ чітко регламентовано розмір та підстави виплати у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення.
При цьому, особам, які після 01.01.1993 змінили місце проживання за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення та в подальшому повернулися на постійне місце проживання до цих зон, доплата за проживання в таких зонах не встановлюється.
З матеріалів справи убачається, що позивачу з 01.01.2025 була припинена виплата доплати відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ з тих підстав, що в Єдиному державному демографічному реєстрі наявні відомості про місце проживання ОСОБА_1 в зоні гарантованого добровільного відселення з 12.06.2001 (а.с. 25).
Однак, на переконання суду, ГУ ПФУ у Волинській області протиправно припинило виплату відповідних доплат, так як відповідачем не надано жодних належних до допустимих доказів відносно того, що після 01.01.1993 позивач змінювала своє місце проживання та виїжджала за межі зон безумовного (обов'язкового) відселення або гарантованого добровільного відселення.
Зокрема, суд звертає увагу на ту обставину, що довідкою від 30.05.2025 № 849/01-38 виданою директором Маневицького ліцею №2, підтверджується, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з 01.09.1991 (наказ про зарахування до школи №44 від 31.08.1991) по 20.06.2002 (протокол №7 від 20.06.2002) навчалася у НВК «Маневицька загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №2 - гімназія ім. А.П. Бринського» (а.с.9), а відтак позивач проживала у вказаний період в смт Маневичі.
Окрім того, ОСОБА_1 Маневицькою райдержадміністрацією видана довідка №71 від 23.11.2018 про те, що вона дійсно постійно проживає або постійно працює у зоні гарантованого добровільного відселення смт Маневичі і станом на 01.01.1993 прожила або відпрацювала у зоні гарантованого добровільного відселення не менше трьох років. Вказана довідка слугувала підставою для видачі посвідчення потерпілого від ЧАЕС, яке дає право на пільги, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.10).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання доплати відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ з огляду на наявність у неї статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи та непрацюючої пенсіонерки, факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, яке не змінювалося після 01.01.1993.
Щодо розміру підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає у зоні гарантованого добровільного відселення, суд зазначає наступне.
Звертаючись до суду, позивач просила зобов'язати ГУ ПФУ у Волинській області з 01.01.2025 здійснити їй нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який постійно проживає у зоні гарантованого добровільного відселення у розмірі, встановленому рішенням суду у справі №140/3616/22.
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 (а.с. 26) вбачається, що відповідач ГУ ПФУ у Волинській області після набрання законної сили рішенням Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/3616/22 від 25.05.2022 вчинив дії по його виконанню. Зокрема, відповідач нараховував та виплачував позивачу у період з 27.10.2021 по 31.12.2024 спірне підвищення до пенсії, застосовуючи розрахункову величину - два прожиткових мінімуми для працездатних осіб, що становило 4540, 00 грн (а.с.26).
Однак, суд звертає увагу на ту обставину, що починаючи з 01.01.2025 право на доплату до пенсії ОСОБА_1 як непрацюючій пенсіонерці, яка проживає на території радіоактивного забруднення, визначається статтею 45 Закону №4059-IX, а не рішенням суду у справі №140/3616/22, оскільки після ухвалення судом вищевказаного рішення відбулися суттєві законодавчі зміни пов'язані із прийняттям Закону №4059-IX.
Як уже зазначалось судом, статтею 45 Закону №4059-IX установлено, що у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи. Доплата за проживання на зазначених територіях встановлюється у розмірі 2361 гривня.
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позивач має право на отримання доплати у розмірі 2361,00 грн відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ з огляду на наявність у неї статусу потерпілої від Чорнобильської катастрофи та непрацюючої пенсіонерки, факту постійного проживання в зоні гарантованого добровільного відселення, яке не змінювалося після 01.01.1993.
З цих підстав позовні вимоги належить задовольнити частково у спосіб визнання протиправною бездіяльності ГУ ПФУ у Волинській області щодо ненарахування та невиплати з 01.01.2025 позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00 грн, та зобов'язання відповідача здійснити з 01.01.2025 нарахування та виплату позивачу доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону № 4059-ІХ, в сумі 2361,00 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Зважаючи на відсутність документально підтверджених судових витрат пов'язаних із розглядом справи, питання про їх розподіл судом не вирішується.
Керуючись статтями 243 - 246, 263 КАС України, суд
Позовні вимоги задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо ненарахування та невиплати з 01 січня 2025 року ОСОБА_1 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX, в сумі 2361 гривня.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити з 01 січня 2025 року нарахування та виплату ОСОБА_1 доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають в зоні гарантованого добровільного відселення, у розмірі, визначеному статтею 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» від 19 листопада 2024 року №4059-IX, в сумі 2361 гривня.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку у спосіб подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук