25 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9756/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також - позивач, Головне управління) звернулося з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - відповідач, Відділ примусового виконання рішень), відповідно до якого просить суд визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павла Трофимюка у виконавчому провадженні № 71774183 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про накладення штрафу у розмірі 5100 грн (далі - також Постанова ВП № 71774183 від 19.08.2025).
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15 лютого 2021 року у справі №140/301/21 яке набрало законної сили 18 березня 2021 року, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 24 червня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-XII, що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно із Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
10 травня 2023 року державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71774183 на виконання зазначеного рішення.
Головним управлінням 30 травня 2023 року підготовлено та надіслано державному виконавцю інформацію про добровільне виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження.
В подальшому в ході здійснення виконавчого провадження державним виконавцем на адресу боржника - Головного управління 11 лютого 2025 року за вих. №1219 надіслано вимогу про надання інформації про стан виконання вищевказаного рішення суду.
На виконання вимоги листом Головного управління від 14 лютого 2025 року за вих.№ 0300-0307-8/10429 повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду у справі №140/301/21, зокрема: проведено перерахунок пенсії за період з 24.06.2020 до дати набрання рішенням суду законної сили та нараховано підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону № 796, що дорівнює двом прожитковим мінімумам для працездатних осіб, встановленим на 1 січня 2020 року в сумі 4204,00 грн., загальна сума нарахування становить 36918,35 грн., виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Разом з тим повідомлено, що з 1 червня 2021 року виплата доплати до пенсії ОСОБА_1 здійснювалася щомісячно разом з основною пенсією. Виплата перерахованої пенсії на виконання рішення суду у справі 140/301/21 здійснювалася до 18 березня 2021 року -набрання законної сили рішенням суду у справі № 140/12534/20.
Державним виконавцем на адресу боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно 10 квітня 2025 року за вих. №3300 надіслано вимогу про надання інформації про стан виконання вищевказаного рішення суду.
На виконання вимоги листом Головного управління від 24 квітня 2025 року за вих.№ 0300-0307-5/27026 повідомлено державного виконавця, що рішення суду виконано в добровільному порядку в межах покладених зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства.
Крім того, державному виконавцю повідомлено, що з 01.01.2025 внесено зміни до норм законодавства щодо встановлення доплат за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення. Постановою КМУ від 27 грудня 2024 р. №1524 встановлено, що відповідно частини першої статті 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і в Єдиному державному демографічному реєстрі та інших державних реєстрах наявні відомості про проживання. Сума заборгованості на виконання рішення суду за період з 24.06.2020 по 17.03.2021 складає 36918,35 грн. та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення.
Державним виконавцем на адресу боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області повторно 21 травня 2025 року за вих. №5092 надіслано вимогу про надання інформації про стан виконання вищевказаного рішення суду.
На виконання вимоги, листом Головного управління від 26 травня 2025 року за вих.№ 0300-0307-8/34849 повідомлено державного виконавця про виконання рішення суду у справі №140/301/21.
19 серпня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за, нібито, неналежне виконання рішення суду.
Постанова мотивована тим, що рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/301/21 не виконано.
Законом України “Про виконавче провадження» № 1404-VІІІ від 02 червня 2016 року (далі - Закон № 1404-VІІІ) встановлено відповідальність боржника за невиконання судового рішення. Тобто, на час винесення державним виконавцем постанови про накладення штрафу, рішення, з приводу якого здійснюються заходи щодо його виконання, має бути встановленим факт невиконання боржником рішення суду: відповідальність боржника настає за фактичне невиконання рішення суду без поважних причин.
У даному випадку факти та обставини, які б вказували на те, що рішення суду виконане не правильно, відсутні.
Як вбачається з наданих позивачем додатків, а саме: з рішення про перерахунок пенсії від 13 квітня 2021 року №907540148623, на виконання рішення суду ОСОБА_1 було здійснено перерахунок із врахуванням висновків та вимог суду.
Документи свідчать, що перерахунок пенсії було здійснено з урахуванням вимог суду, і виплати, наразі, відповідають встановленому розміру. Також відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону № 1404-VІІІ, виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
Саме така ситуація мала місце у цій справі - рішення суду виконане, відповідні розрахунки здійснено, а державного виконавця було письмово про це проінформовано.
В зв'язку з цим, виконавець мав підстави винести постанову про закінчення провадження, а не застосовувати до Головного управління примусові заходи у вигляді штрафу.
Ухвалою від 22.08.2025 провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому окрім фактичних обставин, що передували винесенню оскаржуваної постанови та викладених в позовній заяві вказує на те, що позивачем не надано жодної інформації про номер заборгованості та про дату її внесення в Реєстрі судових рішень, які набрали законної сили, що свідчило про непрозорість цього процесу.
Тому 19 серпня 2025 року винесена постанова про накладення штрафу на територіальний орган Пенсійного фонду у Волинській області.
Фактично, повної інформації державному виконавцю про виконання виконавчого листа не було повністю надано, доказів про проведення дій боржником для одержання з Держбюджету заборгованих ОСОБА_1 коштів державному виконавцю Трофимюку П.В. також не надано.
Судом встановлено наступні фактичні обставини справи.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 15.02.2021 у справі № 140/301/21 адміністративний позов задоволено частково та:
· визнано протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення, у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
· зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 24 червня 2020 року нарахування та виплату підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі визначеному статтею 39 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Рішення набрало законної сили 18.03.2021.
На виконання рішення суду видано виконавчий лист № 4287/2023р. від 14.04.2023.
10.05.2023 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 71774183 з виконання виконавчого листа № 4287/2023р., виданого 11.09.2023.
Листом за № 14302 від 11.05.2023 відповідач надіслав позивачу ряд постанов про відкриття виконавчого провадження, серед яких була постанова від 10.05.2023 в виконавчому провадженні № 71774183.
Головне управління листом від 30.05.2023 повідомило Відділ примусового виконання рішень, що на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду у справі №140/12534/20 від 05.07.2021 в добровільному порядку, до відкриття виконавчого провадження, з 24.01.2020 ОСОБА_1 проведено нарахування підвищення до пенсії як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», що дорівнює двом мінімальним заробітним платам (згідно з Законом про Державний бюджет на відповідний рік).
Нарахування проведено за період з 24.01.2020 по 04.08.2021 в сумі 40381,00грн. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Також вказує, що з 05.08.2021 нарахування та виплата доплати до пенсії ОСОБА_1 здійснюється згідно рішення суду №140/16292/21 від 14.03.2022. Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 9 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» №1404-VIII від 02.06.2016 у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом №4287/2023 постанови про відкриття виконавчого провадження №71774183 від 10.05.2023 підлягає закінченню.
10.02.2025 державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 71774183 було сформовано вимогу до Головного управління про термінове надання інформації з підтверджуючими документами про стан виконання рішення суду з наданням розрахунку пенсії ОСОБА_1 (та чи погашено заборгованість), за яким видано виконавчий лист № 4287/2023р. від 14.04.2023.
Листом від 14.02.2025 Головне управління повідомило Відділ примусового виконання рішень про таке.
На виконання рішення суду ОСОБА_1 було проведено нарахування підвищення до пенсії відповідно до статті 39 Закону № 796 та з 15.06.2021 застосовано прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений відповідно до Закону України від 3 листопада 2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік», з 01.01.2020 - розрахункову величину в розмірі 2102,00 грн, 01.01.2021 -2270,00 грн., відповідно до статті 8 Закону України від 9 листопада 2023 року № 3460-ІХ «Про Державний бюджет України на 2024 рік».
Відповідно, нарахований розмір підвищення згідно статті 39 Закону № 796 з - 4204,00 грн.
В червні 2023 ОСОБА_1 проведено перерахунок пенсії в частині виконання рішення суду та для обчислення розміру підвищення відповідно до статті 39 Закону № 796 застосовано прожиткові мінімуми для працездатних осіб з - 2102,00 грн, 01.01.2021 - 2270,00 грн., встановлені законами України про Державний бюджет на 1 січня відповідного року.
Відповідно, нарахований розмір підвищення згідно статті 39 Закону № 796 з становить 4204,00 грн.
Рішення суду виконано в добровільному порядку в межах покладених зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства.
Сума нарахувань на виконання рішення суду за період з 24.01.2020 по 31.05.2023 становить 172386,58 грн. Вказана заборгованість внесена до Реєстру судових рішень для її погашення. Виплата нарахованих коштів буде здійснена в межах бюджетних асигнувань, виділених на цю мету.
Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом №4287/2023, від 14.04.2023 підлягає закінченню.
До листа додано розрахунок боргу та розпорядження про перерахунок пенсії.
10.04.2025 державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 71774183 було сформовано повторну вимогу до Головного управління про термінове надання інформації та доказів про розмір нарахування з 24 червня 2020 року та виплати щомісяця у 2025 році ОСОБА_1 підвищення до пенсії з наданням розрахунку пенсії за виконавчим листом № 4287/2023р. від 14.04.2023.
Листом від 24.04.2025 Головне управління повідомило Відділ примусового виконання рішень про таке.
Рішення суду від 15.02.2021 у справі №140/301/21 виконано в добровільному порядку в межах покладених зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства.
При виконанні рішень судів, якими зобов'язано провести перерахунок пенсії, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, органи Пенсійного фонду України керуються нормами пункту 3 розділу II “Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 06.12.2016 № 1774-VIII “Про внесення змін до деяких законодавчих актів иУкраїни» (далі - Закон № 1774), згідно з якими мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина, до внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року, починаючи з 01.01.2017 та статтею 8 Закону України “Про Державний бюджет України на 2024 рік» (далі - Закон), якою визначено, що розмір мінімальної заробітної плати, яка застосовується як розрахункова величина для обчислення виплат за рішеннями суду, становить 1600 гривень.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 05.11.2013 у справі №21-293а13, в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2001 №8, виплата за рішенням судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмежень строком, продовжується до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення.
Рішення суду виконано в добровільному порядку в межах покладених зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства.
З 01.01.2025 внесено зміни до норм законодавства щодо встановлення доплат за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення.
Постановою КМУ від 27 грудня 2024 №1524 встановлено, що відповідно частини першої статті 45 Закону України “Про Державний бюджет України на 2025 рік» у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26 квітня 1986 року чи у період з 26 квітня 1986 року до 1 січня 1993 року, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи і в Єдиному державному демографічному реєстрі та інших державних реєстрах наявні відомості про проживання.
Сума заборгованості на виконання рішення суду за період з 24.06.2020 по 17.03.2021 складає 36918,35 грн. та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення.
До листа додано розрахунок боргу та розпорядження про перерахунок пенсії.
21.05.2025 державним виконавцем в межах виконавчого провадження № 71774183 було сформовано вимогу до Головного управління повідомити про припинення нарахування та виплати підвищення до пенсії ОСОБА_1 , як непрацюючому пенсіонеру, який проживає на території радіоактивного забруднення у розмірі, визначеному статтею 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вказавши підстави та порядок цього.
Листом від 26.05.2025 Головне управління повідомило Відділ примусового виконання рішень про таке.
Відповідно до правової позиції, яка викладена в постанові Верховного суду України від 05.11.2013 у справі №21-293а13, в постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 19.12.2001 № 8, виплати за рішенням судів, якими зобов'язано органи Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату пенсії без обмежень строком, продовжуються до внесення змін до норм законодавства, якими керувався суд при винесенні рішення, або до зміни умов пенсійного забезпечення.
З 01.01.2025 внесено зміни до норм законодавства щодо встановлення доплат за проживання у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, а саме у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення встановлюється відповідно до статті 45 Закону України від 19 листопада 2024 року № 4059-ІХ “Про Державний бюджет України на 2025 рік» (далі - Закон № 4059-ІХ) та постанови Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2024 року № 1524 “Деякі питання здійснення у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплати непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення».
Відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ у 2025 році на період дії воєнного стану в Україні доплата непрацюючим пенсіонерам, які постійно проживають у зоні безумовного (обов'язкового) відселення та в зоні гарантованого добровільного відселення, встановлюється за умови, що такі особи проживали або працювали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення або в зоні гарантованого добровільного відселення, станом на 26.04.1986 чи у період з 26.04.1,986 до 01.01.1993, у зв'язку з чим особі надано статус особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
З 01.01.2025 доплата за проживання в зоні гарантованого добровільного відселення відповідно до статті 45 Закону № 4059-ІХ, за даними Єдиного демографічного реєстру ОСОБА_1 , не встановлена.
Сума заборгованості на виконання рішення суду за період з 24.06.2020 по 17.03.2021 складає 36918,35 грн та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення.
Станом а 01.05.2025 Головним управлінням погашено заборгованість за рішеннями суду, які набрали законної сили по 19.11.2020.
Враховуючи вищевикладене та керуючись пунктом 9 частини першої статті 39 Закону України від 2 червня 2016 року №1404-VIII “Про виконавче провадження» у зв'язку з фактичним виконанням в повному обсязі рішення суду згідно з виконавчим документом №4287/2023, постанова про відкриття виконавчого провадження № 71774183 від 10.05.2023 підлягає закінченню.
19.08.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень в межах виконавчого провадження № 71774183 винесено постанову про накладення штрафу, якою встановлено: «Рішення Волинського кружного адміністративного суду у справі №140/301/21 від 15.02.2021 Головним управлінням Пенсійного фонду України у Волинській області не виконане».
Та за невиконання рішення накладено на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штраф на користь держави у розмірі 5100 грн.
Не погодившись з такими діями відповідача, Головне управління звернулось до суду із даним позовом.
Надаючи оцінку правомірності оскаржуваної постанови суд виходить з такого.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно приписів статті 129-1 Конституції суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Пунктом 9 частини другої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов'язковість рішень суду.
Згідно з частиною першою статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України №1404-VIII від 02.06.2016 «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404), виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Частиною першою статті 18 наведеного Закону встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно з пунктами 1, 16 частини другої статті 18 Закону №1404 виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Відповідно до статті 63 Закону №1404 за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.
У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.
Статтею 75 Закону №1404 установлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і направлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження - виконання рішення суду.
Водночас, постанова як фізичне та формальне втілення вказаного заходу реагування повинна містити посилання на встановлені державним виконавцем фактичні обставини, що обумовлюють висновок про невиконання рішення суду, на підставі якого відкрито виконавче провадження.
Наведення таких обставин та чітко сформульовані та обґрунтовані висновки щодо невиконання рішення суду є запорукою його подальшого неухильного виконання.
Також варто зазначити, що належним чином обґрунтоване та сформульоване рішення про застосування штрафних санкцій гарантує дотримання права стягувача на належне виконання рішення суду та забезпечує належне виконання рішення суду боржником у виконавчому провадженні.
З аналізу змісту вимог відповідача вбачається, що всі вони мітили різні запити на отримання різної інформації, на які позивачем надавалась відповідь.
Однак, сама оскаржувана постанова не містить жодних посилань на будь які фактичні обставини, що свідчать про невиконання боржником рішення суду. Іншими словами постанова від 19.08.2025 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень, що винесена в межах виконавчого провадження № 71774183 про накладення штрафу є необґрунтованою.
В силу приписів частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про необґрунтованість оскаржуваної постанови, а відтак, про її скасування як протиправної.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною та скасувати постанову від 19.08.2025 державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Павла Трофимюка у виконавчому провадженні № 71774183 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про накладення штрафу у розмірі 5100 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ф.А. Волдінер