24 вересня 2025 року ЛуцькСправа № 140/9391/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Волдінера Ф.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови,
До суду надійшов адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі також - позивач, Головне управління) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі також - відповідач, Відділ примусового виконання рішень), відповідно до якого просить суд:
1) визнати неправомірною постанову про накладення штрафу старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосада Олега Юрійович у виконавчому провадженні № 77797977;
2) скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосада Олега Юрійович у виконавчому провадженні № 77797977 про накладення на Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області штрафу у розмірі 5100 грн.
Позовні вимоги обґрунтовано наступним.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04 листопада 2024 року у справі № 140/8413/24 позов задоволено, зобов'язано здійснити ОСОБА_1 з 09 лютого 2024 року перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ, у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
На виконання вказаного рішення суду Головним управлінням проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 , згідно з розпорядженням електронної пенсійної справи від 18 березня 2025 року основний розмір пенсії встановлено в сумі 17495,01 грн.
Сума нарахувань на виконання рішення суду за період з 09 лютого 2024 року по 31 березня 2025 року становить 128195,75 грн .
14 квітня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосадом О.Ю. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77797977 з виконання виконавчого листа № 1610/2025, виданого Волинським окружним адміністративним судом 04 березня 2025 року.
В подальшому в ході здійснення виконавчого провадження старшим державним виконавцем на адресу боржника - Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області 22 липня 2025 року за вих. №12331 надіслано вимогу про надання інформації про стан виконання рішення суду.
У відповідь на цю вимогу листом від 30 липня 2025 року № 0300-0307-5/49044 було проінформовано державного виконавця про стан виконання рішення суду та надано копії документів що підтверджують повне його виконання. Зокрема, в листі зазначено, що ОСОБА_1 здійснюється нарахування відповідно до рішення суду - у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком (докази направлення відповідного листа додаються).
07 серпня 2025 року старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Новосадом О.Ю. винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання рішення суду.
В обґрунтування накладення штрафу старший державний виконавець в оскаржуваній постанові зазначив, що на виконання судового рішення боржник зобов'язаний здійснити нарахування та виплату стягувачу основної пенсії по інвалідності восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням з 01 березня 2024 року розмірів прожиткового мінімуму на рівні 2361 грн, а не 2093 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області вважає цю постанову такою, що підлягає скасуванню, оскільки судове рішення виконане, про що у встановленому порядку було повідомлено державного виконавця, однак останній не взяв цієї інформації до уваги.
Ухвалою від 22.08.2025 провадження у справі було відкрито та постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, з урахуванням § 2 глави 11 розділу ІІ Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано.
Вирішуючи дану справу, суд виходить з такого.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі № 140/8413/24 позов задоволено повністю:
· визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області щодо відмови ОСОБА_1 у нарахуванні та виплаті пенсії відповідно до статті 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у редакції Закону України від 06 червня 1996 року №230/96-ВР “Про внесення змін і доповнень до Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»;
· зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 9 лютого 2024 року перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Рішення суду набрало законної сили 10.02.2025.
На виконання рішення суду в зобов'язальній частині Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист № 1610/2025р. від 04.03.2025.
14.04.2025 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 77797977 з виконання виконавчого листа № 1610/2025р. від 04.03.2025 на виконання рішення суду від 04.11.2024 у справі № 140/8413/24.
22.07.2025 державним виконавцем до Головного управління надіслано вимогу за № №12331 про надання інформації про стан виконання рішення суду від 04.11.2024 у справі № 140/8413/24.
Головним управлінням 30.07.2025 за № 0300-0307-5/49044 сформовано відповідь про виконання рішення суду у виконавчому провадженні № 77797977, в якій зазначено, що ОСОБА_1 здійснюється нарахування відповідно до рішення суду - у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Крім того, вказує, що сума заборгованості за період з 09.02.2024 по 31.03.2025 складає 128 195,74 грн та внесена до Реєстру судових рішень для її погашення. Виплата основного розміру пенсії у розмірі восьми пенсій за віком проводиться з 01.04.2025. Рішення суду виконано в добровільному порядку в межах покладених зобов'язань та з урахуванням норм чинного законодавства.
Водночас, до вказаного листа додано копію розпорядження про перерахунок пенсії ОСОБА_1 , з якого вбачається, що основний розмір пенсії стягувача призначеної згідно з рішенням суду з 09.02.2024 довічно та складає 16 744,00 грн.
07.08.2025 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень у виконавчому провадженні № 77797977 винесено постанову про накладення штрафу за невиконання рішення суду у справі № 140/8413/24 у розмірі 5 100 грн.
Зокрема, державний виконавець встановив, що на виконання судового рішення боржник зобов'язаний здійснити нарахування та виплату стягувачу основного розміру пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із застосуванням 01.03.2024 розмірів прожиткового мінімуму на рівні 2 361 грн, а не 2 093 грн.
Не погодившись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду із даним позовом.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
За правилами частин першої - третьої статті 14 КАС України судове рішення, яким закінчується розгляд справи в адміністративному суді, ухвалюється іменем України. Судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно із частинами першою, другою статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII від 02.06.2016 (далі - Закон № 1404-VIII) визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Як установлено пунктом 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VIII, відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
За правилами частини першої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктом 1 частини другої статті 18 Закону № 1404-VIII передбачено, що виконавець зобов'язаний: здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.
За приписами пунктів 1, 16 частини третьої статті 18 Закону № 1404-VIII виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
Згідно із частиною шостою статті 26 Закону № 1404-VIII за рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів.
Частиною четвертою статті 19 зазначеного Закону на сторону виконавчого провадження покладено обов'язок невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.
Згідно із частинами п'ятою, шостою статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. У постанові про відкриття виконавчого провадження за рішенням, примусове виконання якого передбачає справляння виконавчого збору, державний виконавець зазначає про стягнення з боржника виконавчого збору в розмірі, встановленому статтею 27 цього Закону. За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною).
Відповідно до частин першої, другої статті 63 Закону № 1404-VIII за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону № 1404-VIII визначено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналізуючи наведені положення законодавства в контексті цієї справи потрібно зауважити, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження. Умовою застосування до боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання виконавчого документа (судового рішення) без поважних причин. Залежно від характеру правовідносин і змісту зобов'язання, примусове виконання якого відбувається у межах виконавчого провадження, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, що створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Таким чином, підставою для прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу є встановлення факту невиконання боржником судового рішення без поважних причин - об'єктивних причин, які унеможливили або значно ускладнили виконання рішення боржником та які не залежали від його власного волевиявлення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 10 вересня 2019 року у справі № 0840/3476/18, від 19 вересня 2019 року у справі №686/22631/17 та від 07 листопада 2019 року у справі № 420/70/19, від 20 березня 2024 року у справі №560/18384/23.
Як зазначалося вище, рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2024 у справі № 140/8413/24 позов задоволено повністю, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області здійснити ОСОБА_1 з 9 лютого 2024 року перерахунок та виплату пенсії, передбаченої статтею 54 Закону України від 28 лютого 1991 року №796-ХІІ “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, з урахуванням раніше виплачених сум.
Водночас, слід зауважити, що згідно приписів частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» Мінімальний розмір пенсії за віком за наявності у чоловіків 35 років, а у жінок 30 років страхового стажу встановлюється в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.
Вказана розрахункова величина є змінною і встановлюється законом про Державний бюджет України на кожен рік, а відтак розмір пенсії, що підлягає виплаті згідно рішення суду від 04.11.2024 у справі № 140/8413/24 підлягає перерахунку у відповідності до зміни вказаної розрахункової величини.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2093 гривня.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність - 2361 гривня.
Тому, на виконання судового рішення відповідач був зобов'язаний здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 основної пенсії по інвалідності в розмірі восьми мінімальних пенсій за віком відповідно до статті 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», із застосуванням розмірів прожиткового мінімуму на рівні 2 361,00 грн.
Водночас, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 8 Розділу «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» установлено, що перерахунок пенсій, надбавок, підвищень та інших доплат до пенсії, який здійснюється з урахуванням розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, встановленого Законом на 01.01.2024, проводиться з 01.03.2024 разом зі здійсненням щорічної індексації пенсій, передбаченої частиною другою статті 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, нарахування ОСОБА_1 пенсії із застосуванням прожиткового мінімуму встановленого станом на 01 січня 2023 року (2 093,00 грн) після 01.03.2024 не відповідає вимогам закону.
З наданих позивачем 30.07.2025 у відповідь на вимогу державного виконавця від 22.07.2025 відомостей про перерахунок пенсії ОСОБА_1 вбачається, що такий перерахунок було здійснено з 09.02.2024 та довічно із врахуванням розміру розрахункової величини 2 093 грн, тобто виходячи з розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік».
Таким чином, виконуючи рішення суду у цій справі, Головне управління протиправно застосовувало розмір мінімальної пенсії за віком встановлений Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», і після 01.03.2024, що суперечить нормам чинного законодавства та постановленому у справі № 140/8413/24 судовому рішенню, оскільки після 01.03.2024 при нарахуванні пенсії відповідач повинен застосовувати розмір прожиткового мінімуму встановлений законом про Держаний бюджет станом на 01 січня календарного року виплати пенсії.
Також позивачем не надано жодних доказів на підтвердження існування обставин, які унеможливили здійснення перерахунку належної до виплати ОСОБА_1 пенсії у вказаний період.
Таким чином, висновки відповідача про неналежне виконання рішення суду від 04.11.2024 у справі № 140/8413/24 відповідають фактичним обставинам справи, а тому оскаржувана постанова про накладення штрафу є законною та обґрунтованою.
Зважаючи на наведене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні адміністративного позову.
Керуючись статтями 229, 243 - 246, 268, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні адміністративного позову Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання протиправною та скасування постанови, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.
Суддя Ф.А. Волдінер