м. Вінниця
25 вересня 2025 р. Справа № 120/5351/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово клопотання про залишення позову без розгляду у справі за позовом: ОСОБА_1 до: військової частини НОМЕР_1 про: визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії
У провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Спірним у цій справі є питання нарахування позивачу індексації грошового забезпечення з урахуванням вимог абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 №1078 за період з 01.03.2018 по 24.04.2023.
Відповідач 20.05.2025 подав клопотання про залишення позовної заяви без розгляду з підстав пропущення позивачем строку на звернення до суду.
Ухвалою від 30.05.2025 суд надав позивачу строк для письмових пояснень щодо поданого відповідачем клопотання про залишення позову без розгляду.
Позивач 06.06.2025 подав заперечення щодо клопотання відповідача.
Суд, дослідивши матеріали справи, зазначає таке.
Особливості строку звернення до адміністративного суду врегульовані статтею 122 КАС України, частиною 1 якої передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 3 ст. 122 КАС України).
Положення ст. 122 КАС України не містять норм, які б врегульовували особливості звернення до суду осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі у справах про виплату їм грошового забезпечення (чи його складових) у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
Такі відносини врегульовано Кодексом законів про працю України, відповідно до ч. 1 та 2 ст. 233 у редакції, яка діяла до 19 липня 2022 року, передбачалось, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Водночас Законом України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин (далі - Закон № 2352-IX), який набрав чинність 19 липня 2022 року, до Кодексу законів про працю України внесено зміни.
Так, пунктом 18 частини 1 розділу І Закону № 2352-IX назву та частини першу і другу статті 233 Кодексу законів про працю України викладено в такій редакції:
"Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)".
Отже, Законом № 2352-IX внесено зміни до статті 233 Кодексу законів про працю України, а відтак змінено нормативне регулювання правовідносин, які стосуються стягнення (виплати) заробітної плати (її складових).
Тобто, після внесення Законом № 2352-IX відповідних змін ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України встановлено строк звернення до суду у справах про звільнення (місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення) та у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні (тримісячний строк з дня одержання працівником письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні).
Питання щодо застосування строку звернення до суду з позовними вимогами, які стосуються перерахунку грошового забезпечення військовослужбовця, за період з 01 лютого 2020 року по 30 березня 2023 року було предметом дослідження Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі № 460/21394/23.
Судовою палатою Верховного Суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 наголошено, що період з 19 липня 2022 року регулюється вже нині чинною редакцією статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
У зв'язку з цим зроблено висновок про те, що початок перебігу тримісячного строку для подання адміністративного позову [у частині вимог за період з 19 липня 2022 року] слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум, що, у цій справі, відбулося шляхом вручення грошового атестата (тобто, письмового документа, у якому детально зазначено суми, нараховані та виплачені позивачу при звільненні).
Виходячи з цього, Судова палата вважає що саме дата вручення позивачу зазначеного документа, є подією, з якою пов'язаний початок перебігу строку звернення до суду.
За обставин цієї справи, відповідач подав клопотання про залишення позовну заяву без розгляду з підстав пропуску строку звернення до суду. До клопотання представник військової частини долучив грошовий атестат Позивача від 24.04.2023 з відміткою про ознайомлення ОСОБА_2 (а.с. 35).
Обґрунтовуючи свої заперечення позивач вказує, що на день виключення його із списків особового складу він не отримав в повному обсязі кошти, на які мав право під час проходження військової служби, а саме за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не проведена індексація грошового забезпечення. Такі дії відповідача позивач оскаржив до суду.
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду у справі № 120/12824/23, зобов'язано, зокрема, військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, включно із застосуванням січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця).
Остаточний розрахунок, вказує позивач, проведений 07.03.2025, а відтак, на його переконання, з цієї дати він набув право на індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 по день виключення його із списків з урахуванням відповідних сум індексації, нарахованих до 01.03.2018.
Відтак, після проведеного остаточного розрахунку та отриманої відповіді військової частини від 10.04.2025, заявник дізнався про порушення своїх прав.
Перевіряючи доводи сторін щодо дотримання строку звернення позивачем до суду, суд встановив, що позивач наказом командира військової частини від 24.04.2023 №114 виключений із списків особового складу з 24.04.2023 (а.с.10).
При звільненні позивачу вручений Грошовий атестат від 24.04.2023, із яким ознайомлений військовослужбовець що підтверджується його особистим підписом (а.с. 35, зворотній бік).
Відтак, до спірних правовідносинах підлягає застосуванню чинна редакція статті 233 КЗпП України, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня одержання особою письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Суд відхиляє доводи позивача, що він набув право з 07.03.2025, тобто з дати виплати йому індексації грошового забезпечення за попередній період, оскільки ці виплати не є взаємопов'язаними. Суд вважає, що позивач помилково ототожнює відповідальність роботодавця, передбаченої статтею 117 КЗпП України, яке пов'язує з наявністю таких юридично значимих обставин, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.
Суд наголошує, що за висновками Судової палати у справі № 460/21394/23, позивач набуває достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум шляхом вручення грошового атестата.
Відтак, оскільки здабутими письмовими доказами доводиться, що грошовий атестат позивач отримав 24.04.2023, то з 25.04.2023 розпочинається трьохмісячний строк на звернення до суду з вимогами про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, та закінчується установлений процесуальний строк 24.07.2023.
При цьому, позивач у своїй заяві від 06.06.2025 не просить поновити строк з поважних причин, а вважає, що ним строки дотримані.
Суд зауважує, що отримання листа у відповідь на його запит не може свідчити про момент, з якого позивачу стало відомо про порушення його прав та інтересів, а свідчить лише про час, з якого особа почала вчиняти дії щодо захисту своїх прав та інтересів.
Відтак, позивачем не наведено достатніх та переконливих аргументів, не надано відповідних доказів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод для звернення до суду, які б завадили звернутися йому з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому заявлені вимоги за період з 19.07.2022 по 24.04.2023 слід залишити без розгляду.
Такий висновок суду відповідає позиції Верховного Суду щодо застосування статті 233 КЗпП України, який у постанові від 06.04.2023 у справі № 260/3564/22 виснував, що дія частини першої статті 233 КЗпП України (в редакції Закону України від 01.07.2022 № 2352-ІХ) поширюється тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією норми законної сили.
Тобто, до періоду з 01.03.2018 по 18.07.2022 застосовуються положення ст. 233 Кодексу законів про працю України в редакції Закону від 20.12.2005 № 3248-IV, яка передбачала, що працівник може звернутися з заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, а у справах про звільнення - в місячний строк з дня вручення копії наказу про звільнення або з дня видачі трудової книжки. У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Підсумовуючи, суд, в силу приписів ч. 3 статті 123 КАС України, якою обумовлено, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду, тому позовні вимоги в частині періоду з 19.07.2022 по 24.04.2023 залишає без розгляду.
Щодо періоду з 01.03.2018 по 18.07.2022 правові підстави для залишення позовної заяви без розгляду відсутні, отже в цій частині клопотання не підлягає задоволенню.
З огляду на вищевикладене, клопотання відповідача підлягає задоволенню частково.
Керуючись ст.ст. 123, 240, 248, 256 КАС України, суд
Клопотання представника військової частини НОМЕР_1 задовольнити частково.
Позовну заяву ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії в частині вимог за період з 19.07.2022 по 24.04.2023 залишити без розгляду.
В іншій частині клопотання відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повне судове рішення складено 25.09.2025.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна