м. Вінниця
24 вересня 2025 р. Справа № 640/16793/21
Вінницький окружний адміністративний суд у складі судді Яремчука Костянтина Олександровича, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом Управління Держпраці в Чернівецькій області до товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" про застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю),
У червні 2021 року Управління Держпраці в Чернівецькій області звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) до товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ".
Обґрунтовуючи позовні вимоги, представник позивача зазначив, що під час позапланової перевірки з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" вимог законодавства у сфері охорони праці, промислової безпеки, гігієни праці та оформлення трудових відносин виявлено порушення, що є підставою для застосування заходів реагування у сфері державного нагляду, у зв'язку із неусуненням таких порушень у наданий строк.
З метою виконання покладених на позивача завдань він звернувся до суду з позовом щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду шляхом шляхом повного зупинення роботи (експлуатації) належних товариству автозаправних станцій.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 липня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
13 грудня 2022 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду", який набрав чинності 15 грудня 2022 року.
Пунктом 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" зазначеного Закону установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя та невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його провадженні, до Київського окружного адміністративного суду.
Законом України від 16 липня 2024 року № 3863-IX "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ" внесено зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 2825-IX від 13 грудня 2022 року та викладено цей пункт у новій редакції.
Серед іншого новою редакцією зазначеного пункту передбачено таке.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
На виконання вищевказаних законодавчих приписів адміністративна справа № 640/16793/21 передана для розгляду та вирішення до Вінницького окружного адміністративного суду.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року адміністративну справу прийнято до провадження. Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи надати додаткові письмові пояснення по суті заявлених вимог чи заперечень щодо обставин справи.
Копію цієї ухвали надіслано до електронних кабінетів учасників справи, що підтверджується складеними відповідальним працівником суду довідками про доставку електронного листа.
Відповідно до частини 7 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 251 Кодексу адміністративного судочинства України днем вручення судового рішення є зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.
Відтак копію ухвали від 10 березня 2025 року слід вважати врученою сторонам.
За таких обставин суд дійшов висновку справу вирішувати на підставі наявних у ній доказів.
Дослідивши матеріали адміністративної справи та оцінивши наявні у ній докази в їх сукупності, суд встановив наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" зареєстроване як юридична особа 09 жовтня 2018 року та здійснює господарську діяльність зокрема у сфері роздрібної торгівлі пальним, що підтверджується витягом із Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
На виконання доручення Прем'єр-міністра України від 11 березня 2021 року № 10033/1/1-21 наказом начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області від 16 березня 2021 року № 11-пп вирішено провести позаплановий захід державного нагляду (контролю) за додержанням товариством з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" вимог законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці та оформлення трудових відносин, зокрема за місцем здійснення господарської діяльності: АЗС-18 (м. Чернівці, вул. Хотинська, 53-А), АЗС-19 (м. Чернівці, вул. Коломийська, 4-Б), АЗС-21 (Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Магала, вул. Чернівецька, 18).
За результатами проведеної позапланової перевірки з питань дотримання товариством з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" законодавства у сферах промислової безпеки, охорони праці та оформлення трудових відносин складено акт № ЧВ-469/21/964/ПП від 18 березня 2021 року.
В ході такої перевірки виявлено ряд порушень, а саме:
1. Не проведено ідентифікацію за формою ОПН-1 по АЗС-18, АЗС-19 та АЗС-21, що є порушенням пункту 3 Порядку ідентифікації та обліку об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11 липня 2002 року.
2. Не розроблені декларації об'єктів підвищеної небезпеки по АЗС-18, АЗС-19 та АЗС-21, що є порушенням пункту 3 Порядку декларування безпеки об'єктів підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 956 від 11 липня 2002 року.
3. Не розроблено план локалізації і ліквідації аварії по АЗС-18, АЗС-19 та АЗС-21, що є порушенням статті 11 Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки".
4. Суб'єкт господарювання письмово не повідомив територіальний орган Держпраці про виконання робіт та/або експлуатації (застосування) таких машин, механізмів, устаткування, що є порушенням пункту 14 Порядку видачі на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26 жовтня 2011 року.
5. Не розроблено декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці, що є порушенням пункту 21 Порядку видачі на виконання робіт підвищеної небезпеки та на експлуатацію (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1107 від 26 жовтня 2011 року.
6. Помічникам-операторам АЗС не проведено спеціальне навчання в учбово-курсовому комбінаті, що є порушенням пункту 4.2 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
7. Операторам АЗС не проведено щорічне навчання та перевірку знань, що є порушенням пункту 4.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці.
8. Не проведено первинний технічний огляд обладнання під тиском, що є порушенням пункту 2 глави 8 розділу 2 Правил охорони праці під час експлуатації обладнання. що працю під тиском, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2018 року № 333.
9. На АЗС-18 заземлення газовоза знаходиться у вибухонебезпечній зоні, що є порушенням пункту 4.5.12 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 червня 2001 року № 272.
10. Не проведено гідравлічне випробування рукавів, які використовуються для заповнення балонів на АГЗС, що є порушенням пункту 1.17 розділу 6 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285.
11. Не проведена перевірка та випробування електрообладнання, апаратури, пристроїв релейного захисту та автоматики, електромереж і заземлювальних пристроїв, що є порушенням пунктів 1.3.1, 7.3.11, 8.7.3 Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, що затверджені наказом Держнаглядохоронпраці України від 09 січня 1998 року № 4.
12. Не проведено щорічний медичний огляд працівників, що є порушенням додатку 5 до пункту 2.6 Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров'я України від 21 травня 2007 року № 246.
13. Не проведено атестацію робочого місця за умовами праці оператора заправної станції (постійно зайнятий роботою на бензозаправленні та заправленні мастильними матеріалами для підтвердження права працівника на пільги і компенсації за роботу в шкідливих та важких умовах праці), що є порушенням абзацу 2 пункту 2, пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442, пункту 116 розділу 32 постанови Кабінету Міністрів України від 13 травня 2003 року № 679.
14. АГЗП не забезпечено технологічними схемами, які повинні містити допустимі значення тисків і температур ЗВГ із врахуванням їх фізико-хімічних властивостей і вибухонебезпечних характеристик, що є порушенням пункту 1.4 розділу 4 Правил безпеки систем газопостачання, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 15 травня 2015 року № 285.
15. На АЗС-18 не визначені вибухо-пожежонебезпечні зони та їх розміри, що є порушенням пункту 4.5.12 Правил будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21 червня 2001 року № 272.
16. Не вірно ведеться журнал реєстрації інструктажів з питань охорони праці на робочому місці (при проведенні повторного інструктажу заповнюється графа 6 та не заповнюється графа 12), що не узгоджується з вимогами пункту 6.10 Правил про навчання.
17. При проведенні вступного інструктажу відсутній підпис особи, якій проводиться інструктаж, що є порушенням пункту 6.3 Положення про навчання.
18. Оператору АЗС ОСОБА_1 не проведено первинний інструктаж, що є порушенням пункту 6.4 Положення про навчання.
19. Вступний, первинний і повторний інструктаж проводить оператор АЗС ОСОБА_2 , який не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, та не призначений наказом керівника, що є порушенням пункту 6.3 Положення про навчання.
20. Посудини під тиском зав. № 61115 не споряджено обліковим номером, що є порушенням пункту 3 розділу 6 глави 7 Правил охорони праці під час експлуатації обладнання. що працю під тиском, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2018 року № 333.
21. Не заведено журнал обліку обладнання під тиском, що є порушенням пункту 1 розділу 6 глави 7 Правил охорони праці під час експлуатації обладнання. що працю під тиском, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 05 березня 2018 року № 333.
Примірник акта перевірки № ЧВ-469/21/964/ПП від 18 березня 2021 року отримав директор товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" Божок Ю.М.
Також за результатами проведеної перевірки уповноваженою особою територіального органу Держпраці 18 березня 2021 року складено припис про усунення виявлених порушень № ЧВ-469/21/964/ПП/964, яким директора товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" зобов'язано усунути виявлені порушення. Вказаним приписом визначено строки для усунення кожного з порушень.
Примірник цього припису отримано директором товариства з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" Божком Ю.М. 18 березня 2021 року, про що свідчить підпис директора товариства у приписі.
Проте вимоги припису в частині виявлених в ході перевірки порушень, що наведені вище, так і залишились невиконаними.
У службовій записці, складеній заступником начальника відділу Управління Держпраці у Чернівецькій області, яка адресована першому заступнику начальника Управління Держпраці у Чернівецькій області, зазначено, що під час проведення позапланового заходу виявлено ряд порушень вимог законодавства, які загрожують життю та здоров'ю працівників. Серед таких порушень наступні: не проведено ідентифікацію за формою ОПН-1 по АЗС-18, АЗС-19 та АЗС-21; не розроблені декларації об'єктів підвищеної небезпеки по АЗС-18, АЗС-19 та АЗС-21; не розроблено план локалізації і ліквідації аварії по АЗС-18, АЗС-19 та АЗС-21; не розроблено декларацію відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці; помічникам-операторам АЗС не проведено спеціальне навчання в учбово-курсовому комбінаті; операторам АЗС не проведено щорічне навчання та перевірку знань; не проведено первинний технічний огляд обладнання під тиском; на АЗС-18 заземлення газовоза знаходиться у вибухонебезпечній зоні; не проведено гідравлічне випробування рукавів; не проведена перевірка та випробування електрообладнання, апаратури, пристроїв релейного захисту та автоматики, електромереж і заземлювальних пристроїв; не проведено щорічний медичний огляд працівників; оператору АЗС ОСОБА_1 не проведено первинний інструктаж; вступний, первинний і повторний інструктаж проводить оператор АЗС ОСОБА_2 , який не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці, та не призначений наказом керівника.
З огляду на викладене заступник начальника відділу територіального органу Держпраці рекомендував скерувати до суду позовну заяву щодо застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) шляхом зупинення експлуатації обладнання за адресами місцезнаходження автозаправних станцій (АЗС-18, АЗС-19, АЗС-21), належних позивачеві.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) врегульовано Законом України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
В розумінні статті 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходами державного нагляду (контролю) є планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.
Спосіб здійснення державного нагляду (контролю) - процедура здійснення державного нагляду (контролю), визначена законом.
Статтею 38 Закону України "Про охорону праці" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що державний нагляд за додержанням законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці здійснюють, зокрема, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці.
Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (надалі - Положення), Державна служба України з питань праці є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.
Державна служба України з питань праці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (пункт 7 Положення).
За приписами статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Водночас підпунктом 16 пункту 4 Положення передбачено, що Державна служба України з питань праці здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням законодавства у сфері охорони праці в частині безпечного ведення робіт, гігієни праці, промислової безпеки, безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, у тому числі з питань: забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального та колективного захисту; монтажу, ремонту, реконструкції, налагодження і безпечної експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів виробництва і машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки; безпеки робіт у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, проведення робіт з утилізації звичайних видів боєприпасів, ракетного палива та вибухових матеріалів військового призначення; виробництва, зберігання, використання отруйних речовин у виробничих процесах, у тому числі продуктів біотехнологій та інших біологічних агентів; організації проведення навчання (в тому числі спеціального) і перевірки знань з питань охорони праці; навчання працівників у сфері поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення та перевірки їх знань.
Згідно з підпунктом 5 пункту 6 Положення Державна служба України з питань праці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Державна служба України з питань праці.
Відповідно до частини 1 статті 21 Закону України "Про охорону праці" виробничі будівлі, споруди, машини, механізми, устаткування, транспортні засоби, що вводяться в дію після будівництва (виготовлення) або реконструкції, капітального ремонту тощо, та технологічні процеси повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів з охорони праці.
Приписами частини 1 статті 39 Закону України "Про охорону праці" передбачено, що посадові особи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці, зокрема, мають право: безперешкодно відвідувати підконтрольні підприємства (об'єкти), виробництва фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та здійснювати в присутності роботодавця або його представника перевірку додержання законодавства з питань, віднесених до їх компетенції; видавати в установленому порядку роботодавцям, керівникам та іншим посадовим особам юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевим державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування обов'язкові для виконання приписи (розпорядження) про усунення порушень і недоліків в галузі охорони праці, охорони надр, безпечної експлуатації об'єктів підвищеної небезпеки, а також забороняти, зупиняти, припиняти, обмежувати експлуатацію підприємств, окремих виробництв, цехів, дільниць, робочих місць, будівель, споруд, приміщень, випуск та експлуатацію машин, механізмів, устаткування, транспортних та інших засобів праці, виконання певних робіт, застосування нових небезпечних речовин, реалізацію продукції, а також скасовувати або припиняти дію виданих ними дозволів і ліцензій до усунення порушень, які створюють загрозу життю працюючих.
Частиною 5 статті 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" визначено, що виробництво (виготовлення) або реалізація продукції, виконання робіт, надання послуг суб'єктами господарювання можуть бути зупинені повністю або частково виключно за рішенням суду.
Відповідно до частини 7 статті 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу.
Так, в ході судового розгляду встановлено, що підставою для звернення з позовом до суду про застосування заходів реагування слугувало виявлення органом нагляду порушень відповідачем вимог законодавчих приписів з охорони праці та промислової безпеки, про які зазначено в акті перевірки від 18 березня 2021 року.
Визначаючись щодо наявності підстав для вжиття заходів реагування, суд зважає на те, що виявлені в ході перевірки порушення не усунені відповідачем, незважаючи на те, що директор товариства отримав і примірник акта перевірки, і припис про усунення виявлених порушень.
Також суд враховує те, що заборона виконання робіт та експлуатації певного об'єкту є крайнім заходом впливу і повинна застосовуватися у виключних випадках, коли виявлені порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров'ю людей, а усунення цих порушень вимагає вжиття саме таких заходів реагування.
Застосування заходів реагування у сфері державного нагляду (контролю) є необхідним оперативним та превентивним способом впливу на порушника з метою усунення існування загрози життю та здоров'ю людей. Застосування таких заходів обумовлюється виключно наявністю підстав, які свідчать про наявність для життя і здоров'я людей загрози.
При цьому поняття "загроза життю та/або здоров'ю людини" є оціночним поняттям, яке лежить у сфері захисту населення, територій, навколишнього природного середовища та майна, функція контролю (нагляду) за чим, зокрема, покладена на позивача, посадові особи якого володіють спеціальними знаннями у цій сфері.
Відповідно до першого речення статті 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право кожного на життя охороняється законом.
Цей припис зобов'язує державу вживати належних заходів для захисту життя осіб, які знаходиться під її юрисдикцією. Слід зазначити, що це зобов'язання повинно тлумачитися як таке, що застосовується в контексті будь-якої діяльності, публічної чи ні, в якій право на життя може бути поставлене під сумнів.
На переконання суду, слушними слід визнати твердження посадової особи територіального органу Держпраці у Чернівецькій області, що викладені у доповідній записці, порушення дійсно становлять реальну загрозу життю і здоров'ю людей. Зокрема мова йде про такі порушення: непроведення ідентифікації за формою ОПН-1 по АЗС-18, АЗС-19 та АЗС-21; нерозроблення декларації об'єктів підвищеної небезпеки по АЗС-18, АЗС-19 та АЗС-21; нерозроблення плану локалізації і ліквідації аварії по АЗС-18, АЗС-19 та АЗС-21; нерозроблення декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці; непроведення спеціального навчання в учбово-курсовому комбінаті помічникам-операторам АЗС; непроведення щорічного навчання та перевірки знань у операторів АЗС; непроведення первинного технічного огляду обладнання під тиском; заземлення газовоза на АЗС-18 знаходиться у вибухонебезпечній зоні; непроведення гідравлічного випробування рукавів; непроведення перевірки та випробування електрообладнання, апаратури, пристроїв релейного захисту та автоматики, електромереж і заземлювальних пристроїв; непроведення щорічного медичного огляду працівників; непроведення первинного інструктажу оператору АЗС ОСОБА_1 ; проведення вступного, первинного і повторного інструктажу оператором АЗС ОСОБА_2 , який не пройшов навчання та перевірку знань з питань охорони праці.
Згідно з частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 90 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відтак, зважаючи на те, що відповідачем не надано ані відзиву на позовну заяву, ані доказів, які б спростовували доводи позивача, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується положеннями частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Оскільки позивачем не понесені витрати по залученню свідків та проведенню експертиз, тому відсутні підстави для відшкодування судових витрат.
Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України,
Позовну заяву Управління Держпраці у Чернівецькій області задовольнити.
Застосувати до усунення виявлених порушень заходи реагування у сфері державного нагляду шляхом повного зупинення роботи (експлуатації) належних товариству з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" таких автозаправних станцій: АЗС-18 (м. Чернівці, вул. Хотинська, 53-А), АЗС-19 (м. Чернівці, вул. Коломийська, 4-Б), АЗС-21 (Чернівецька обл., Новоселицький р-н, с. Магала, вул. Чернівецька, 18).
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 КАС України.
Відповідно до частини 1 статті 295 КАС України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Інформація про учасників справи:
Позивач: Управління Держпраці у Чернівецькій області (місцезнаходження: 58003, м. Чернівці, вул. Зелена, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 39888333)
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "МОТТО РЕНТАЛ" (місцезнаходження: м. Київ, вул. Будіндустрії, 5, офіс 307; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 42536284)
Повний текст рішення суду складено 24.09.2025
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович