іменем України
24 вересня 2025 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 742/2813/24
Головуючий у першій інстанції - Фетісова Н. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1263/25
Чернігівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді - Шарапової О.Л.,
суддів - Євстафіїва О.К., Скрипки А.А.,
з участю секретаря: Шапко В.М.
Учасники справи:
позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Діджі Фінанс»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Мілоан».
Особа, яка подала апеляційну скаргу: ОСОБА_1 .
Оскаржується рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2025 року, суддя Фетісова Н.В., м.Прилуки.
У травні 2024 року ТОВ «Діджі Фінанс» звернулось до суду з позовом, в якому просило стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 3408324 від 30.05.2021 у розмірі 89 500 грн 00 коп. та судові витрати 6 422 грн 40 коп.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 30.05.2021 ОСОБА_1 звернувся до ТОВ «Мілоан» з метою отримання кредиту, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до Договору споживчого кредиту № 3408324 від 30.05.2021, на підставі укладеного договору відповідачу було перераховано на картковий рахунок кредитні кошти в розмірі 20 000 грн, строк кредитного договору 30 днів; однак відповідач своїх зобов'язань за кредитним договором належно не виконав.
Рішенням Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2025 року позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Діджи Фінанс заборгованість за кредитним договором №3408324 в розмірі 89 500 грн. 00 коп.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить оскаржуване рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.
Доводи апеляційної скарги полягають в тому, що рішення суду є незаконним.
Особа, яка подала апеляційну скаргу зазначає, що матеріали справи не містять належних доказів про отримання відповідачем кредитних коштів.
ТОВ «Діджі Фінанс» у своєму відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 просить її залишити без задоволення, а рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2025 року залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного висновку.
Встановлено, що 30 травня 2021 року між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 3408324, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти в сумі 20 000 грн на строк 30 днів до 29 червня 2021 року. Загальні витрати Позичальника за кредитом, що включають загальну суму зборів, платежів та інших витрат Позичальника, пов'язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи проценти за користування кредитом та комісії (без врахування суми (тіла) кредиту) складають 9 500.00 грн в грошовому виразі та 10,505.00 % річних у процентному значенні (орієнтовна реальна річна процентна ставка), і включає в себе складові, визначені у п.п. 1.5.1-1.5.2 Договору. Орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, що складається з суми загального розміру кредиту та загальних витрат Позичальника за кредитом складає 29 500.00 гривень. Загальні витрати Позичальника за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту для Позичальника, а також строк кредиту розраховані виходячи з припущення, що Позичальник отримає кредитні кошти в день укладення цього договору, а строк кредитування залишиться не змінним та що Кредитодавець і Позичальник виконають свої обов?язки на умовах та у строки, визначені в цьому Договорі, зокрема Позичальник здійснить повне погашення заборгованості в термін, вказаний в п.1.4 Договору. Позичальник розуміє та погоджується, що наведені в цьому пункті показники не підлягають оновленню у випадку продовження Позичальником строку кредитування, часткового дострокового погашення заборгованості чи прострочення виконання ним зобов'язань. Комісія за надання кредиту: 2 000.00 грн, яка нараховується за ставкою 10.00 % від суми кредиту одноразово (а.с.23).
Згідно п. 6.1 кредитного договору цей договір укладається в електронній формі в особистому кабінеті позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ «Мілоан» (а.с.26 зворот).
Відповідно до п. 6.2. договору, розміщені в особистому кабінеті позичальника проект цього кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицією Товариства про укладення кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладення цього кредитного договору (акцепт) надається позичальником шляхом відправлення ТОВ «Мілоан» електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається ТОВ «Мілоан» електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефон позичальника, а позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього кредитного договору/електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене позичальником ТОВ «Мілоан» через веб-сайт або у SMS-повідомленні з мобільного телефонного номера позичальника. Після укладення цей кредитний договір розміщується в особистому кабінеті позичальника (а.с.25 зворот).
В п. 6.4 зазначається, що укладення ТОВ «Мілоан» кредитного договору з позичальником в електронній формі юридично є еквівалентним укладенню кредитного договору, який підписаний власноручним підписом позичальника, у зв'язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов'язання та наслідки. Цей договір прирівнюється до такого, що укладений у письмовій формі.
З довідки АТ «Приватбанк» від 04.03.2025 за №20.1.0.0.0/7-250226/22008-БТ вбачається що у ОСОБА_1 відкритий картковий рахунок у банку станом на 30.05.2021: 4731219114875564. Відповідно до виписки по рахунку № НОМЕР_1 за період з 30.05.2021 по 03.06.2021, 30.05.2021 на картку перераховано 20 000 грн (а.с. 145,146).
13.09.2021 ТОВ «Мілоан» відступило право вимоги за кредитним договором №3408324 від 30.05.2021 на користь ТОВ «Діджи Фінанс», а ТОВ «Діджи Фінанс» набуло право вимоги за кредитним договором №3408324 від 30.05.2021 згідно Договору відступлення прав вимоги №07Т (а.с.12,44-50).
Згідно з поданим ТОВ «Діджи Фінанс» розрахунком, заборгованість становить 89 500,00 грн: з яких - заборгованість за тілом кредиту 20 000 грн, 67 500,00 грн заборгованості за відсотками, 2 000 грн комісійна винагорода.
27.09.2023 позивач як новий кредитор у зобов'язанні за кредитним договором № 3408324 від 30.05.2021 скерував ОСОБА_1 досудову вимогу про погашення заборгованості, зі змісту якої вбачається, що боржник був повідомлений про відступлення права грошової вимоги факторові та про обов'язок боржника сплатити наявну заборгованість новому кредитору (а.с. 30).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 627 ЦК України, відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
За змістом ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст.526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1048 ЦК України).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).
Згідно із ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно із ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» кредитодавець розміщує на своєму офіційному веб-сайті інформацію, необхідну для отримання споживчого кредиту споживачем. Цією ж правовою нормою визначено зміст вказаної інформації (умови кредиту: тип кредиту, сума кредиту, строк кредитування, мета та спосіб отримання, тип процентної ставки (фіксована, змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок її зміни, види забезпечення за кредитом, орієнтовна реальна річна процентна ставка, орієнтовна загальна вартість кредиту тощо), порядок ознайомлення з нею споживача, форму надання такої інформації (паспорт споживчого кредиту) та термін її актуальності. До укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця, з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту (ч.2 ст.9 Закону України «Про споживче кредитування» ). Тобто інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (паспорт споживчого кредиту), є пропозицією до укладення кредитного договору (офертою).
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що ТОВ «Діджи Фінанс» надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження своїх вимог, зокрема, кредитний договір, оформлений та підписаний його сторонами в установленому законом порядку, зміни до договору, первинні бухгалтерські документи про виплату кредиту, належний розрахунок кредитної заборгованості, та документи про правонаступництво. Кредитний договір є дійсними, у судовому порядку не оскаржувався. Розрахунок заборгованості проведений кредитором відповідачем не спростований. ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання по укладеному договору, в результаті чого з його вини утворилась зазначена позивачем заборгованість
Проте, апеляційний суд не може повністю погодитися з висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з умовами кредитного договору позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором.
Із розрахунку заборгованості, наданого позивачем, загальна вартість заборгованості становить 89 500,00 грн, що складається з 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 67 500,00 грн - проценти за користування кредитом, 2 000,00 грн - комісійна винагорода.
Стягуючи відсотки в сумі 67 500,00 грн, суд першої інстанції погодився із заявленим у позовній заяві розміром заборгованості, який надано позивачем, що є помилковим з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, строк кредитування вищевказаним кредитним договором був погоджений сторонами та становив 30 днів.
Доказів того, що позичальник ініціював продовження строку користування кредитом та зміну дати повернення всієї суми кредиту, матеріали справи не містять.
Нарахування процентів за користування кредитом здійснюється за кожен день користування кредитом. Нарахування здійснюються в межах строку кредитування, передбаченого п. 1.3 договору.
Пунктом 1.5.2. обумовлено розмір процентів за користування кредитом - 7 500,00 грн, які нараховуються за ставкою 1.25 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.
Отже, розмір відсотків відповідно до умов договору про споживчий кредит становить 7 500,00 грн за період з 30 травня 2021 року по 29 червня 2021 року.
Та обставина, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, не позбавляє позивача обов'язку надати суду належні та допустимі докази щодо розміру заборгованості за відсотками, оскільки саме таким чином діють принципи диспозитивності та змагальності сторін у цивільному процесі.
Відтак, наданий позивачем розрахунок заборгованості не може вважатися належним доказом на підтвердження наявності заборгованості по відсоткам за договором споживчого кредиту в сумі 67 500,00 грн.
Нарахування та стягнення процентів за користування позикою та кредитом поза визначеним кредитним договором строком суперечить вимогам ЦК України та висновкам Верховного Суду.
За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що неповернення позичальником кредитних коштів у визначений п. 1.3 договору строк, за відсутності активних дій відповідача, визначених п. 2.2.1 договору (сплати комісій за продовження дії договору), є неправомірною поведінкою, а саме неповерненням кредиту у визначений договором строк, що виключає право кредитодавця нараховувати після спливу 30-денного періоду кредитування проценти, визначені за користування кредитними коштами у розмірі встановленому договором.
Таким чином, стягненню в частині сплати процентів за користування кредитом підлягала сума 7 500,00 грн.
Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції в частині стягнення заборгованості за відсотками та розподілу судових витрат підлягає зміні.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1, 13 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Доводи апеляційної скарги спростовуються письмовими доказами по справі ( а.с. 145,146).
Керуючись ст. 367, 374, 376, 381-384, 389, 390 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2025 року - змінити, зменшивши розмір заборгованості за відсотками з 67 500,00 грн до 7 500,00 грн, зменшивши розмір судового збору з 2 422,40 грн до 798.44 грн, зменшивши розмір витрат на правову допомогу з 6 000,00 грн до 1977.65 грн.
В іншій частині рішення Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 12 травня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення у випадках, передбачених ст.389 ЦПК України.
Головуюча: Судді: