25 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 671/811/25
Провадження № 33/820/483/25
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду Барчук В.М., з участю секретаря судового засідання Яхієвої М.А., особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисників - адвокатів Петрини С.М., Свердлюка О.О., потерпілого ОСОБА_2 , представника потерпілого Дем'янова С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції в м. Хмельницькому, апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року, -
Постановою Волочиського районного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , який працює заступником директора з безпеки ПП «Аграрна компанія 2004», громадянина України, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп. судового збору.
За постановою суду, 28.04.2025 о 09 год. 45 хв. ОСОБА_1 на а/д М30 209 км 270 м на перехресті с. Порохня та с. Гарнишівка, керуючи транспортним засобом HUYNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_2 , при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем TOYOTA LAND KRUISER PRADO д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч в сторону с. Гарнишівка. Внаслідок ДТП обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 14.6.а. ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
В поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року скасувати та закрити провадження у справі щодо нього у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Вказує, що справа про адміністративне правопорушення досліджена судом першої інстанції з неправильним застосуванням норм матеріального права, а постанова підлягає скасуванню, оскільки в діях ОСОБА_1 відсутні подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст..124 КУпАП, оскільки останній не вчиняв обгін на перехресті та не порушував п. 14.6.а. ПДР України.
Звертає увагу на невідповідність протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 314009 від 28.04.2025р. додатку 16 до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» Наказу № 1395 МВС від 07.11.2015.
Дорожньо-транспортна пригода сталася не на перехресті, дана ділянка дороги являє собою прилягання другорядних доріг, а тому дія вимог п. 14.6.а ПДР в даному випадку не застосовується, на появу небезпеки ОСОБА_1 відреагував у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР - гальмував та намагався уникнути зіткнення з другим автомобілем. Висновки суду першої інстанції про наявність у діях ОСОБА_1 складу порушення п.14.6.а. ПДР України - не відповідають фактичним обставинам справи та не підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими доказами, наданими ОСОБА_1 та свідком у їх сукупності.
Крім того, суд не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_3 , який рухався слідом за автомобілем ОСОБА_1 , був свідком означеної ДТП, та під час розгляду справи повідомив суд про той факт, що зіткнення автомобілів сталося саме як наслідок порушення ПДР діями водія ТОУОТА під керуванням ОСОБА_2 , оскільки той раптово почав маневр повороту наліво перед з'їздом на територію сільськогосподарського поля без увімкнення показника лівого повороту у той час коли його обганяв ОСОБА_1 .
Вважає, що саме неуважність водія автомобіля ТОУОТА д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_2 стала причиною ДПТ.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню за таких підстав.
Згідно зі статтею 245 КУпАП України, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи, для чого дослідити і дати оцінку зібраним у справі доказам.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом, а провадження в справах здійснюється на основі суворого додержання законності.
Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. В ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
За приписами статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Зазначені вимоги закону судом першої інстанції не дотримані, а висновок про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, за обставин, наведених у постанові та протоколі, є передчасним.
За протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №314009 від 28.04.2025 у вину ОСОБА_1 ставилося те, що він 28.04.2025 о 09 год. 45 хв. на а/д М30 209 км 270 м на перехресті с. Порохня та с. Гарнишівка, керуючи транспортним засобом HUYNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_2 , при виконанні обгону не впевнився в безпечності та скоїв зіткнення з автомобілем TOYOTA LAND KRUISER PRADO д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_2 , який рухався попутно і повертав ліворуч в сторону с. Гарнишівка. Внаслідок ДТП обидва транспортних засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Притягуючи ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 порушив п. 14.6.а. Правил дорожнього руху, а тому його вина у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП є доведеною.
В обґрунтування такого висновку суд послався на: протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №314009 від 28.04.2025, складений відносно ОСОБА_1 за ст.124 КУпАП; схему місця дорожньо-транспортної пригоди від 07.11.2024, у якій зафіксована дорожня обстановка, місце зіткнення, місце розташування транспортних засобів після зіткнення та механічні пошкодження на них; письмові пояснення ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , які вони підтвердили в судовому засіданні; фототаблицю.
Між тим, допитаний під час розгляду справи в суді першої інстанції свідок ОСОБА_3 , пояснив, що 28.04.2025 рухався на автомобілі Рено по автодорозі з м. Волочиськ до м. Хмельницького. Попереду рухався автомобіль Хундай під керуванням ОСОБА_1 . Спочатку автомобіля Тойота він не бачив. Проїхавши стаціонарний пункт контролю автомобіль Хундай та Рено почали поступове збільшення швидкості в межах дозволеної. Через невеликий проміжок часу ОСОБА_1 , ввімкнувши лівий сигнал повороту почав виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху для здійснення обгону автомобіля Тойота, який в цей час і побачив свідок. Коли автомобіль Хундай майже порівнявся з автомобілем Тойота, водій автомобіля Тойота без жодних сигналів почав поворот ліворуч, що спричинило зіткнення вказаних автомобілів на зустрічній смузі руху. Внаслідок ДТП автомобіль Хундай з'їхав в кювет.
Допитаний під час розгляду справи у судовому засіданні суду першої інстанції працівник УПП в Хмельницькій області ОСОБА_4 , пояснив, що 28.04.2025 він прибув на місце ДТП за участю автомобілів Хундай під керуванням ОСОБА_1 та Тойота під керуванням ОСОБА_2 . На місці ДТП він разом з колегою зробили відповідні заміри, дослідили обстановку та встановили в діях саме ОСОБА_1 порушення Правил дорожнього руху, а саме, здійснення обгону на перехресті. Зазначив, що по напрямку руху згаданих автомобілів встановлений дорожній знак про прилягання другорядних доріг. Тому, водій ОСОБА_1 повинен був уважніше здійснювати рух та не допустити здійснення обгону на перехресті з другорядною дорогою.
На запитання з приводу зазначення на схемі ДТП двох місць зіткнення автомобілів свідок пояснив, що на місці ДТП два його учасники зазначали різні місця, де на їх переконання відбулось зіткнення транспортних засобів. Так, ОСОБА_2 вказував, що зіткнення відбулось саме на перехресті з другорядною дорогою, на яку він здійснював поворот, а ОСОБА_1 вказував, що зіткнення відбулось до перехрестя з другорядною дорогою. Однак, працівник поліції, дослідивши на місці ДТП всі обставини, прийшов до висновку про зіткнення автомобілів саме на перехресті, де знаходилась переважна більшість деталей та уламків транспортних засобів. На запитання суду свідок повідомив, що уламки автомобілів знаходились по всій автодорозі, однак, більша їх частина знаходилась саме на перехресті де, як і вказував ОСОБА_2 , відбулось зіткнення. Тому працівник поліції прийшов до висновку про те, що зіткнення автомобілів трапилось саме на перехресті, що є порушення ОСОБА_1 п. 14.6а ПДР.
В той же час, суд першої інстанції зважав на пояснення свідка ОСОБА_4 з приводу того, що зіткнення автомобілів відбулось саме на перехресті, де обгін заборонено, а покази свідка ОСОБА_3 оцінив критично з огляду на службові стосунки свідка з ОСОБА_1 .
Апеляційний суд не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та вважає доводи апеляційної скарги слушними та обґрунтованими з огляду на наступне.
На думку апеляційного суду суд першої інстанції не з'ясував повно та всебічно фактичні обставини адміністративного правопорушення для об'єктивного розгляду справи так як цього вимагає ст. 245 КУпАП, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Статтею 124 КУпАП передбачена відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Обов'язковою умовою настання адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП є причинний зв'язок між порушенням правил дорожнього руху та настанням наслідків у вигляді майнової шкоди.
Згідно з п. 14.6. «а» ПДР обгін заборонено на перехресті.
Дорожнім знаком 1.23.4 позначається прилягання другорядних доріг.
Відповідно до п. 1.10. ПДР перехрестя - місце перехрещення, прилягання або розгалуження доріг на одному рівні, межею якого є уявні лінії між початком заокруглень країв проїзної частини кожної з доріг.
Згідно з Розділом 33 ПДР на знаках 1.23.1-1.23.4 зображення прилягань відповідає реальній конфігурації перехрестя.
Знаки 1.23.3 і 1.23.4 встановлюються на відстані між приляганнями другорядних доріг менше ніж 50 м у населених пунктах і 100 м поза ними.
Таким чином, перехрестя поза межами населеного пункту може сягати до 100 м..
Пункт 1.40 Розділу 33 ПДР визначає, що попереджувальні знаки, крім знаків 1.4.1-1.4.3, 1.29-1.31.6, установлюються поза населеними пунктами на відстані 150-300 м, у населених пунктах на відстані 50-100 м до початку небезпечної ділянки. У разі потреби знаки встановлюються і на іншій відстані, яка зазначається на табличці 7.1.1.
На переконання апеляційного суду, суд першої інстанції не вмотивував належним чином та не проаналізував, чи існує причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_1 і дорожньо-транспортною пригодою, та чи дійсно порушення зазначених вище пунктів ПДР за встановлених обставин справи призвело до дорожньо-транспортної події та завдання матеріальних збитків потерпілому ОСОБА_2 .
Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що при тих подіях рухався на автомобілі Хундай по автодорозі зі сторони м. Волочиськ до м. Хмельницького. В цей час, перед ним рухався автомобіль Тойота. Проїхавши стаціонарний пункт контролю ОСОБА_1 , збільшивши швидкість в межах дозволеної (близько 80 км/год) та включивши лівий сигнал повороту, почав обгін автомобіля Тойота, який рухався попереду. Коли автомобіль Хундай майже порівнявся з автомобілем Тойота, водій автомобіля Тойота без будь-яких попереджень почав раптове для ОСОБА_1 зміщення автомобіля ліворуч. Через такі дії водія Тойоти відбулось зіткнення двох автомобілів на зустрічній смузі руху в наслідок чого автомобіль ОСОБА_1 з'їхав у кювет. Зауважив, що зіткнення автомобілів відбулося на зустрічній смузі руху перед перехрестям, а не на самому перехресті як зазначив працівник поліції.
Потерпілий ОСОБА_2 під час розгляду справи пояснив, що того дня рухався на автомобілі Тойота зі сторони м. Волочиськ до м. Хмельницького. Проїжджаючи стаціонарний пункт контролю, ОСОБА_2 знизив швидкість автомобіля. Проїхавши пункт ОСОБА_2 бачив у дзеркалі заднього виду, що за ним на достатній відстані рухається автомобіль. Після чого, завчасно включивши лівий сигнал повороту, плавно почав поворот ліворуч для з'їзду на другорядну дорогу, яка примикала до головної дороги. Під час даного маневру раптово на зустрічній смузі руху відбулось зіткнення його автомобіля з автомобілем який рухався позаду. Внаслідок цього автомобіль Хундай з'їхав у кювет, а ОСОБА_2 зупинив свій автомобіль на лівому узбіччі. Далі викликав працівників поліції. Наголошував на тому, що зіткнення автомобілів відбулось безпосередньо на перехресті головної дороги з другорядною.
В судовому засіданні апеляційного суду захисники ОСОБА_1 адвокати Свердлюк О.О. та ОСОБА_5 наполягали, що дорожньо-транспортна пригода сталася не на перехресті, дана ділянка дороги являє собою з'їзд з дороги на прилеглу територію, а тому дія вимог п. 14.6.а ПДР в даному випадку не застосовується, на появу небезпеки скаржник відреагував у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР - гальмував та намагався уникнути зіткнення з другим автомобілем.
В ході апеляційного розгляду встановлено, що у діях водія автомобіля HUYNDAI SANTA FE д.н.з. НОМЕР_2 ОСОБА_1 відсутні порушення вимог Правил дорожнього руху України, які б, з технічної точки зору, перебували у причинному зв'язку з виникненням даної ДТП.
Працівниками поліції не було надано суду належних та допустимих доказів, які б поза розумним сумнівом доводили порушення ОСОБА_1 вимог п. 14.6.а Правил дорожнього руху України.
А тому, помилковим є висновок суду першої інстанції про те, що саме дії ОСОБА_1 знаходяться в причинно-наслідковому зв'язку із ДТП.
Як вбачається з матеріалів справи, з метою встановлення істини у тому питанні чи є місце ДТП перехрестям чи приляганням другорядних доріг, адвокатом Григою Р.М. було направлено адвокатський запит до Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури України у Хмельницькій області та отримано відповідь агентства від 14.05.2025 р.
Згідно відповіді на запит від 09 травня 2025 року Служба відновлення у Хмельницькій області повідомила, що:
1. На км 209+170 автомобільної дороги загального користування державного значення М-30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) ліворуч існує з'їзд на сільськогосподарське поле, що прилягає до земельної ділянки смуги відведення автомобільної дороги М-30 і не призначений для наскрізного проїзду.
2. З'їзд ліворуч з автомобільної дороги загального користування державного значення М-30 Стрий - Умань - Дніпро - Ізварине (через мм. Вінницю, Кропивницький) км 209+170 на сільськогосподарське поле - не являється перехрестям автомобільних доріг, а є з'їздом на територію сільськогосподарського поля.»
Відтак, місце ДТП не є перехрестям автомобільних доріг, а є з'їздом на територію сільськогосподарського поля, тобто на прилеглу територію, а тому в діях ОСОБА_1 немає порушення п.14.6.а. ПДР, який регламентує проїзд саме перехресть та забороняє обгін на перехресті доріг, оскільки на місці ДТП немає ніякого перехрестя.
Проте, суд першої інстанції лист служби відновлення та розвитку інфраструктури у Хмельницькій області від 14.05.2025 № 475 до уваги не взяв під час вирішення даної справи, а зважав на пояснення свідка ОСОБА_4 з приводу того, що зіткнення автомобілів відбулось саме на перехресті, де обгін заборонено, помилково дійшовши висновку що ДТП відбулось на перехресті доріг.
Апеляційний суд вважає слушними доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги покази свідка ОСОБА_3 , який рухався слідом за автомобілем ОСОБА_1 , був свідком означеної ДТП, та під час розгляду справи повідомив суд про той факт, що зіткнення автомобілів сталося саме як наслідок порушення ПДР діями водія ТОУОТА під керуванням ОСОБА_2 , оскільки той раптово почав маневр повороту наліво перед з'їздом на територію сільськогосподарського поля без увімкнення показника лівого повороту у той час коли його обганяв ОСОБА_1 .
Покази свідка ОСОБА_3 щодо обставин дорожньо-транспортної пригоди підтверджуються також виявленими механічними пошкодженнями транспортних засобів.
Суд першої інстанції безпідставно прийняв до уваги пояснення свідка ОСОБА_4 , який є працівником поліції.
Так відповідно до постанови Верховного Суду від 29.04.2020 р. у справі №161/5372/17, зазначено, що при винесенні покарання за порушення ПДР судді не можуть покладатися на свідчення інспектора поліції, який виніс постанову про штраф. Суд касаційної інстанції погодився з рішенням суду апеляційної інстанції, зазначивши, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи за допомогою органів чуттів і відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи. І саме з огляду на своє нейтральне становище людина здатна об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами. Суд зауважив, що на підставі показань свідків не можуть встановлюватися факти, які з огляду на закон або звичай установлюються в документах. КАС/ВС вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні. Однак у даній справі основним та єдиним доказом вчинення правопорушення стали пояснення зацікавленої особи - відповідача, який є працівником поліції, а тому останні не можуть бути допустимим доказом.
Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що в даному випадку дорожньо-транспортна пригода сталася не на перехресті, а тому дія вимог п. 14.6.а ПДР в даному випадку не застосовується, На появу небезпеки скаржник відреагував у відповідності до вимог п. 12.3 ПДР - гальмував та намагався уникнути зіткнення з другим автомобілем.
Таким чином, суд першої інстанції в порушення вимог законодавства про адміністративні правопорушення, розглянув справу про адміністративне правопорушення, не з'ясувавши повно, всебічно й об'єктивно всі обставини справи, та передчасно дійшов висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП, а тому є підстави для скасування прийнятої постанови суду першої інстанції.
Згідно зі статтею 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Обов'язок органу (особи), яка склала протокол про адміністративне правопорушення, нести тягар доказування є складовою презумпції невинуватості та забезпечення доведеності вини в сенсі статті 62 Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, та звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до вчинення порушення.
Відповідно до пункту 39 постанови Верховного Суду від 08 липня 2020 року у справі № 463/1352/16-а у силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06 грудня 1998 року, Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинуватості вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Враховуючи наведене, дотримуючись принципу презумпції невинуватості особи та стандарту доведення вини поза розумним сумнівом, апеляційний суд дійшов висновку, що дії водія ОСОБА_1 не перебувають у причинно-наслідковому зв'язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди, а тому у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи викладене, апеляційний суд приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування постанови суду першої інстанції та закриття провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Волочиського районного суду Хмельницької області від 06 червня 2025 року відносно ОСОБА_1 скасувати та закрити провадження за ст.124 КУпАП на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду Володимир БАРЧУК