25 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 674/1074/25
Провадження № 33/820/644/25
Суддя Хмельницького апеляційного суду Матущак М.С., за участю секретаря судового засідання Дюг А.М., захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Романова В.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому та в режимі відеоконференції матеріали справи про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Романова В.І. на постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року,
Цією постановою
ОСОБА_1 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, жителя АДРЕСА_1 , військовослужбовця,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, накладено стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на 3 місяці.
Стягнуто з нього на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
За постановою суду, 11 червня 2025 року о 14 год 45 хв у с.Шатава, а/д Н-03 Житомир - Чернівці ОСОБА_1 керував автомобілем «Mazda 626», номерний знак НОМЕР_1 , будучи особою, стосовно якої встановлене тимчасове обмеження у праві керування транспортним засобом постановою Щастинського відділу державної виконавчої служби №4301327 від 19.10 2023.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив ч.10 ст.15 Закону України «Про дорожній рух» та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.126 КУпАП.
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 - адвокат Романов В.І. просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року, вказану постанову скасувати, а провадження у справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Уважав, що постанова місцевого суду є незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та постановлена без всебічного, повного і об'єктивного дослідження фактичних обставин справи.
Зауважував, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення недоведена належними та допустимими доказами, а тому його необґрунтовано притягнуто до відповідальності за ч.3 ст.126 КУпАП.
Посилався на те, що судом було порушено право на захист, оскільки було проігнороване клопотання захисника Романова В.І. про відкладення розгляду справи задля отримання відповіді на запит щодо виконавчого провадження, який він надіслав до відповідних служб, однак на момент розгляду відповіді ще не було.
Зазначав, що строк на апеляційне оскарження вказаної постанови пропущений з поважних причин, а саме, що розгляд справи в суді першої інстанції відбувся без участі захисника. Про винесене рішення він дізнався в телефонному режимі 02.09.2025 року.
Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши захисника Романова В.І. на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів, приходжу до висновку про таке.
Оскаржувана постанова не була своєчасно отримана ОСОБА_1 і його захисником, відтак, строк на її оскарження був пропущений з поважних причин, зазначених у апеляційній скарзі, та підлягає поновленню апеляційним судом.
Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови.
Відповідно до ст.251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з вимогами ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Указані вимоги при розгляді цієї справи суддею першої інстанції виконані повною мірою.
За змістом ч.3 ст.126 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Пунктом 2 ч.9 ст.71 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Відповідно до положень ст.15 Закону України «Про дорожній рух», забороняється керування транспортними засобами особам, до яких застосовано адміністративне стягнення чи кримінальне покарання у виді позбавлення права керування транспортними засобами, протягом строку позбавлення, а також особам, щодо яких державним виконавцем встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами.
Висновок суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, ґрунтується на зібраних та досліджених у судовому засіданні доказах, яким суд дав належну правову оцінку.
Обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, підтверджені:
-відомостями протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №358529, в якому зафіксовано дату, час, місце, спосіб вчинення адміністративного правопорушення;
-копією постанови ВП №43013271 від 19.10.2023 про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом, складеної відносно ОСОБА_1 ;
-відеозаписом обставин вчинення адміністративного правопорушення.
Даючи оцінку вищевказаним доказам як окремо, так і в їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбачений ч.3 ст.126 КУпАП.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Переглядаючи справу про адміністративне правопорушення в межах поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП.
З огляду на наведене, суд уважає, що доводи апеляційної скарги про те, що в матеріалах справи відсутні фактичні дані, які б дозволили дійти висновку про настання події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, є безпідставними та спростованими.
Крім того, постанова про обмеження у праві керування транспортними засобами була винесена ще в 2023 році та на день вчинення адміністративного правопорушення за ч.3 ст.126 КУпАП ОСОБА_1 був боржником у виконавчому провадженні, щодо якого діяло застосоване державним виконавцем обмеження у праві керування транспортними засобами як захід, спрямований на стимулювання боржника виконати судове рішення.
Тому наданий стороною захисту доказ, а саме постанова Щастинського відділу виконавчої служби про скасування тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортним засобом від 09 липня 2025 року, не може враховуватися при прийнятті рішення, оскільки вона була винесена після вчинення адміністративного правопорушення.
Дослідивши матеріали справи, суд прийняв законне та обґрунтоване рішення і в повному обсязі виконав вимоги ст.245 КУпАП.
Переконливих доводів у апеляційній скарзі чи в судовому засіданні апеляційного суду, які би спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування постанови, не надано та не встановлено.
Обставини, які би виключали провадження в справі, відповідно до ст.247 КУпАП відсутні.
Порушень вимог закону, які би ставили під сумнів доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.126 КУпАП, немає.
Указані доводи спростовані зібраними та ретельно дослідженими доказами у справі, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку.
Висновки суду першої інстанції ґрунтуються на належних, допустимих та достовірних доказах.
При накладенні адміністративного стягнення відповідно до вимог ст.33 КУпАП ураховано характер правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, відсутність обставин, що пом'якшують та обтяжують відповідальність.
З огляду на викладене, підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови судді місцевого суду і закриття провадження у справі відсутні.
Керуючись ст.294 КУпАП,
Постанову судді Дунаєвецького районного суду Хмельницької області від 12 серпня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.3 ст.126 КУпАП залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 адвоката Романова В.І. - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Хмельницького
апеляційного суду М.С. Матущак