22 вересня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/6976/25
Провадження № 11-кп/820/624/25
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Хмельницького апеляційного суду у складі:
головуючої судді ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_4
прокурора ОСОБА_5
обвинуваченої ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
потерпілого ОСОБА_8
представника потерпілих ОСОБА_9
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Хмельницькому в режимі відеоконференції апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія Оранта» ОСОБА_10 на вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2025 року, у кримінальному провадженні №12024240000001597, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 15 грудня 2024, яким ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянку України, уродженку с. Виноградівка, Веселинівського району, Миколаївської області, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судиму, визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 135, частиною 2 статті 286 КК України, та
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення та встановлені судом обставини
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2025 року ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.135, ч. 2 ст. 286 КК України та призначено їй покарання: за ч.1 ст.135 КК України у виді 1 (одного) року позбавлення волі; за ч.2 ст.286КК України у виді 3 (трьох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
В силу ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом часткового складання призначених покарань, визначено ОСОБА_6 остаточне покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_6 ухвалено рахувати з моменту вступу вироку в законну силу.
На підставі та в порядку ч.5 ст.72 КК України зараховано ОСОБА_6 в строк відбуття покарання час її попереднього ув'язнення з 15.12.2024 року до дня набрання вироком законної сили включно із розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили запобіжний захід ОСОБА_6 залишено попередній - тримання під вартою.
Цивільний позов потерпілих задоволено частково.
Стягнуто з ПАТ «Національна страхова компанія Оранта» (код ЄДРПОУ 0003418) на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_11 ОСОБА_12 по 106 666 грн. моральної шкоди кожному.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_8 374 000 грн. моральної шкоди, на користь ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 по 400 000 грн. моральної шкоди кожному.
Звернуто стягнення на автомобіль «Suzuki» моделі «GrandVitara», р.н. НОМЕР_1 , який належний ОСОБА_6 в рахунок відшкодування моральної шкоди потерпілим.
В решті позовних вимог потерпілих - відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_6 на користь держави 10346,70 грн. процесуальних витрат.
Питання речових доказів вирішено на підставі ст. 100 КПК України.
Відповідно до вироку суду, ОСОБА_6 15 грудня 2024 року близько 00 год. 50 хв. керуючи автомобілем марки «Suzuki» моделі «GrandVitara», р.н. НОМЕР_1 , рухаючись по проїзній частині Копистинського шосе, зі сторони с. Копистин Хмельницького району Хмельницької області в напрямку вулиці Заводської в м. Хмельницькому, в межах населеного пункту, в темну пору доби, по вологій прямій асфальтованій проїзній частині автодороги порушила та не дотрималась вимог пунктів 1.5, 2.3 б), 2.3 д) Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 (далі по тексту - Правил), яке виразилось у тому, що під час руху вона, як учасник дорожнього руху, зобов'язана знати і неухильно виконувати вимоги Правил дорожнього руху, не була уважною, не стежила за дорожньою обстановкою, відповідно не реагувала на її зміну та створила своїми діями загрозу безпеці дорожнього руху. Так продовжуючи рух за кермом вищевказаного транспортного засобу ОСОБА_6 , рухаючись зі швидкістю 60 км/год., грубо порушувала вимоги пункту 12.4. Правил дорожнього руху, а саме перевищувала максимально дозволену швидкість руху транспортних засобів у населених пунктах, яка становить не більше 50 км/год.
Надалі, під час руху, а саме наближаючись до залізнодорожнього переїзду, водій ОСОБА_6 діючи з необережності, легковажно розраховуючи на запобігання дорожньо-транспортної пригоди, порушивши вимоги 12.3 Правил, не врахувала дорожню обстановку у вигляді руху пішоходів ОСОБА_14 та ОСОБА_15 , які рухались по правому краю проїзної частини дороги в зустрічному напрямку та становили перешкоду для подальшого руху, яку вона спроможна була виявити, не вжила заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу, або безпечного об'їзду перешкоди, внаслідок чого допустила наїзд передньою правою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_15 .
Внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди пішохід ОСОБА_15 отримала тілесні ушкодження у вигляді:
- забійної рани правої скроневої ділянки голови, крововиливу м'яких тканин голови із внутрішньої поверхні в проекції рани, перелому правої скроневої кістки з переходом лінії перелому на великі крила і турецьке сідло клиновидної кістки, крововиливу під м'які мозкові оболонки обох гемісфер та стовбура головного мозку, субдуральної гематоми спинного мозку шийного відділу хребта, що мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, що небезпечні для життя в момент спричинення та перебувають у прямому причинному зв'язку із настанням смерті;
- крововиливів м'яких тканин бокової поверхні живота справа із переходом на його задню поверхню та внутрішньої поверхні лівого стегна в середній третині, що мають ознаки легких тілесних ушкоджень, що в причинному зв'язку із настанням смерті не перебувають.
Своїми діями водій ОСОБА_6 порушила вимоги п.п. 1.5., 2.3. (б, д), 12.4, 12.9б), 12.3, Правил дорожнього руху.
Порушення водієм ОСОБА_6 пункту 12.3. Правил знаходиться в прямому причинному зв'язку із дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками, а саме спричиненням смерті ОСОБА_15 .
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
Не погоджуючись з вказаним вироком в частині стягнення моральної шкоди, представник цивільного відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» подала апеляційну скаргу, в якій просить вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2025 року частково скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення, яким частково у задоволенні позовних вимог позивача ОСОБА_8 до ПАТ « НАСК Оранта» у частині стягнення моральної шкоди у сумі 74666,00 грн., ОСОБА_11 до ПАТ « НАСК Оранта» у частині стягнення моральної шкоди у сумі 74666,00 грн., ОСОБА_12 до ПАТ «НАСК Оранта» у частині стягнення моральної шкоди у сумі 74666,00 грн., відмовити.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що згідно положень ст.27.3 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "[" і "'" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Дорожньо-транспортна пригода сталась 15 грудня 2024 року. Згідно з Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», мінімальна заробітна плата з 1 січня 2024 року складала 7100 грн. З 1 квітня 2024 року розмір мінімальної заробітної плати було збільшено до 8000 грн. (8000*12 = 96 000 гривень). 3 огляду на це, всім позивачам підлягає до відшкодування Публічним акціонерним товариством «Національна страхова компанія Оранта» (код ЄДРПОУ 0003418) як страховика по 32 000 грн. моральної шкоди.
Інші суми, стягнуті судом першої інстанції, зокрема, моральної шкоди у сумі 74666,00 грн. на кожного потерпілого (на кожного з позивачів) не підлягають до відшкодування.
Проте, судом не перевірено норми чинного законодавства та стягнуто надміру на
кожного з позивачів суму моральної шкоди у розмірі 74666 грн. 00 коп.
Позиції учасників судового провадження
Обвинувачена ОСОБА_6 та її захисник ОСОБА_7 , потерпілий ОСОБА_8 та його представник ОСОБА_9 заперечили проти вимог апеляційної скарги, вважали рішення суду першої інстанції законним та обґрунтованим.
Прокурор стосовно доводів поданої апеляційної скарги, що стосуються вирішення цивільного позову, просив розглянути ці вимоги на розсуд суду.
Представник цивільного відповідача ПАТ «НАСК Оранта», потерпілі ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 були повідомлені належним чином про дату, час та місце апеляційного розгляду, у судове засідання не з'явилися, причин неявки не повідомили, тому відповідно до частини 4 статті 405 КПК України, їх неявка у судове засідання не перешкоджає проведенню апеляційного розгляду.
Заслухавши суддю-доповідача, думку прокурора, обвинувачену та її захисника, потерпілого ОСОБА_8 та представника потерпілих ОСОБА_9 , перевіривши матеріали кримінального провадження, обговоривши доводи апеляційної скарги в її межах, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника цивільного відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви суду
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу, тобто кожний доказ повинен бути оціненим з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Суд першої інстанції дійшов висновку про доведеність вини обвинуваченої ОСОБА_6 , надав юридичну оцінку її діям, дослідив і відповідно оцінив зібрані у кримінальному провадженні докази та у відповідності з вимогами норм КК України кваліфікував дії ОСОБА_6 за частиною 1 статті 135 та частиною 2 статті 286 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, але вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
В апеляційній скарзі представник цивільного відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_10 оскаржує вирок суду в частині вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до ПАТ «НАСК Оранта» про стягнення моральної шкоди, при цьому визнає позовні вимоги частково у розмірі 32 тисяч гривень на відшкодування моральної шкоди кожному з трьох потерпілих та вважає, що суд надмірно стягнув зі страховика по 74666,00 грн. на користь кожного з цих потерпілих.
Іншими учасниками кримінального провадження вирок суду не оскаржувався.
Висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини обвинуваченої ОСОБА_6 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень за обставин, наведених у вироку, а також висновки щодо правильної кваліфікації її дій за частиною 1 статті 135 та частиною 2 статті 286 КК України у поданій апеляційній скарзі не оскаржуються. Тож, згідно з вимогами статті 404 КПК України, апеляційний суд вирок у цій частині не перевіряє.
Перевіривши доводи апеляційної скарги представника цивільного відповідача ПАТ «НАСК «Оранта», колегія суддів дійшла наступних висновків.
Положеннями частин 1, 5 статті 128 КПК України встановлено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.
Цивільний позов у кримінальному провадженні розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом. Якщо процесуальні правовідносини, що виникли у зв'язку з цивільним позовом, цим Кодексом не врегульовані, до них застосовуються норми Цивільного процесуального кодексу України за умови, що вони не суперечать засадам кримінального судочинства.
При цьому, вирішуючи цивільний позов суд зобов'язаний об'єктивно дослідити обставини справи, з'ясувати учасників та характер правовідносин, що склалися між ними, встановити розмір шкоди, заподіяної внаслідок вчинення злочину, а також визначити порядок її відшкодування.
Відповідно до частини 1 статті 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 статті 1187 ЦК України встановлено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що до початку судового розгляду потерпілі ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 пред'явили до ПАТ «НАСК «Оранта» цивільний позов, в якому серед іншого просили стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія Оранта» (код ЄДРПОУ 0003418) на користь: ОСОБА_8 106 666 грн. моральної шкоди та 30 015 грн. матеріальної шкоди; на користь ОСОБА_11 106 666 грн. моральної шкоди; на користь ОСОБА_12 106 666 грн. моральної шкоди.
Вироком суду цей позов задоволено та стягнуто з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 по 106 666 грн. моральної шкоди кожному.
Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що визначений судом першої інстанції розмір стягнення відшкодування моральної шкоди з страховика є необґрунтованим.
Суд, визначаючи такий розмір стягнення моральної шкоди із Страховика, зазначив, що цивільно-правова відповідальність водія автомобіля марки «Suzuki» моделі «GrandVitara», р.н. НОМЕР_1 ОСОБА_6 (власника вказаного джерела підвищеної небезпеки) на момент скоєння ДТП була застрахована у Публічному акціонерному товаристві «Національна страхова компанія Оранта» (код ЄДРПОУ 0003418) (далі - Страховик) з лімітом відповідальності за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю - 320 000 грн., а за шкоду заподіяну майну - 160 000 грн. (поліс № 219382458) (т/2 а/п 75).
Статтею 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, в редакції, яка була чинною на момент вчинення кримінального правопорушення (надалі ЗУ №1961-IV), встановлено, що обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та (або) майну потерпілих унаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.
Згідно з п.1.12 ст. 1 ЗУ №1961-IV дорожньо-транспортна пригода - це подія, що сталася під час руху транспортного засобу, внаслідок якої загинули або поранені люди чи завдані матеріальні збитки.
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 ЗУ № 1961-IV, у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Отже, враховуючи, що потерпілі (позивач ОСОБА_8 - чоловік загиблої ОСОБА_15 , а позивачі ОСОБА_11 та ОСОБА_12 - діти загиблої) пред'явили цивільний позов про відшкодування моральної шкоди до обвинуваченої і страхової компанії, яка за законом несе цивільно-правову відповідальність за заподіяну їм шкоду, під час вирішення позову суд першої інстанції повинен був керуватися, крім вимог кримінального процесуального закону, також вимогами вказаного спеціального закону у сфері обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів.
На переконання колегії суддів, при вирішенні цивільного позову ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до ПАТ «НАСК «Оранта» судом першої інстанції не в повній мірі дотримано вимог Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01.07.2004 року, в редакції, яка була чинною на момент вчинення кримінального правопорушення, при цьому колегія суддів вважає слушними доводи представника цивільного відповідача ОСОБА_10 .
Судом першої інстанції встановлено, що транспортний засіб Suzuki Grand Vitara д.н.з. НОМЕР_1 на час ДТП був застрахований у ПАТ «НАСК «Оранта», що підтверджується полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (т.2 а/п 75). Згідно з полісом, страхова сума на одного потерпілого за шкоду, заподіяну життю і здоров'ю, становить 320 000 грн., за шкоду, заподіяну майну - 160 000 грн.
Апеляційний суд погоджується з відповідними доводами представника страхової компанії щодо неправильного обрахування судом сум, які підлягають стягненню зі страховика за моральну шкоду потерпілим.
Згідно положень ст.27.1 Закону України «Про обов?язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування (регламентна виплата) виплачується, якщо смерть потерпілого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди настала протягом одного року після дорожньо-транспортної пригоди та є прямим наслідком цієї дорожньо-транспортної пригоди.
Пунктами 27.3, 27.5 статті 27 ЗУ № 1961-IV передбачено, що Страховик (у випадках, передбачених підпунктами "г" і "т" пункту 41.1 та підпунктом "в" пункту 41.2 статті 41 цього Закону, - МТСБУ) відшкодовує моральну шкоду, заподіяну смертю фізичної особи, її чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим). Загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) цим особам стосовно одного померлого становить 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку, і виплачується рівними частинами.
Відшкодування шкоди, пов'язаної із смертю потерпілого, може бути виплачено у вигляді одноразової виплати. Загальний розмір усіх здійснених страхових відшкодувань (регламентних виплат) за шкоду, заподіяну життю та здоров'ю однієї особи, не може перевищувати страхову суму за таку шкоду.
Таким чином, з огляду на положення п.27.3 статті 27 Закону України № 1961-IV, розрахунок страхового відшкодування моральної шкоди здійснюється саме на одного померлого, а не на потерпілого. При цьому 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі на день настання страхового випадку прямо встановлено у вказаній нормі закону як загальний розмір такого страхового відшкодування (регламентної виплати) стосовно одного померлого й додатково зазначено, що виплачується воно рівними частинами чоловіку (дружині), батькам (усиновлювачам) та дітям (усиновленим).
Зазначене узгоджується з практикою Верховного Суду (постанова від 04 липня 2024 року (справа № 519/1079/21, провадження № 51-7055 км 23), постанова від 20 вересня 2024 року (справа № 456/2653/23, провадження № 61-7558св24), постанова від 05 березня 2025 року (справа № 214/3305/23, провадження № 51-5458 км 24)).
Судом встановлено, що дорожньо-транспортна пригода сталась 15 грудня 2024 року.
Згідно п.5 ст.38 Бюджетного кодексу України розмір мінімальної заробітної плати
визначається в Законі про Державний бюджет на відповідний рік.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2024 рік», мінімальна заробітна плата з 1 січня 2024 року визначена 7100 грн. З 1 квітня 2024 року розмір мінімальної заробітної плати було збільшено до 8000 грн.
З огляду на зазначене, визначений судом першої інстанції розмір стягнення на відшкодування моральної шкоди, завданої злочином на користь потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 в межах ліміту страхового відшкодування, встановленого договором страхування цивільно-правої відповідальності власників наземних транспортних засобів, а саме по 106 666 грн. на користь кожного з потерпілих, тобто на суму320 000 грн., не відповідає вимогам п. 27.3 ст.27 Закону України № 1961-IV.
Таким чином, судом першої інстанції неправильно застосовано норми чинного законодавства та стягнуто страхове відшкодування моральної шкоди щодо одного померлого, на користь потерпілих (чоловіка та дітей померлої) суму моральної шкоди, яка перевищує 12 мінімальних заробітних плат у місячному розмірі, встановлених законодавством на день настання страхового випадку.
З огляду на наведені вимоги закону, колегія суддів вважає, що позивачам ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 необхідно стягнути страхове відшкодування моральної шкоди, завданої злочином з ПАТ «Національна страхова компанія Оранта» (код ЄДРПОУ 0003418), як страховика по 32 тисячі гривень моральної шкоди (8000грн.*12 місяців = 96 000 гривень, 96 000грн.: 3 потерпілих=32 тисячі грн.) на користь кожного з потерпілих.
Відповідно до вимог частини 1 статті 408 КПК України суд апеляційної інстанції змінює вирок у разі зменшення сум, які підлягають стягненню, або збільшення цих сум, якщо таке збільшення не впливає на обсяг обвинувачення і правову кваліфікацію кримінального правопорушення; а також в інших випадках, якщо зміна вироку не погіршує становища обвинуваченого.
Колегія суддів звертає увагу, що апеляційний розгляд проведений у межах апеляційних вимог представника цивільного відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» , суд апеляційної інстанції позбавлений можливості на підставі статті 1194 ЦК України стягнути з обвинуваченої на користь потерпілих різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням), через відсутність апеляційних підстав, а також враховуючи, що сторона захисту не визнала апеляційних вимог ПАТ «НАСК «Оранта», тоді як збільшення розміру стягнення з обвинуваченої погіршить її становище.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що доводи представника цивільного відповідача ПАТ «НАСК «Оранта» ОСОБА_10 підлягають задоволенню, вирок суду зміні в частині вирішення цивільного позову потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до ПАТ «НАСК «Оранта» про стягнення моральної шкоди, позов підлягає частковому задоволенню, з ПАТ «НАСК «Оранта» на користь потерпілих ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у рахунок відшкодування моральної шкоди підлягає стягненню по 32 000 грн. на кожного, відмовивши у задоволенні решти позовних вимог про стягнення моральної шкоди зі страхової компанії.
На підставі викладеного, керуючись статтями 404, 405, 407 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника цивільного відповідача Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія Оранта» задовольнити.
Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 07 липня 2025 року, яким ОСОБА_6 визнано винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 135, частиною 2 статті 286 КК України, змінити в частині вирішення цивільного позову ОСОБА_8 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 до Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія Оранта» про стягнення моральної шкоди.
Цивільний позов ОСОБА_8 , ОСОБА_11 та ОСОБА_12 до ПАТ « НАСК Оранта» про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія Оранта» (код ЄДРПОУ 0003418) на користь ОСОБА_8 у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином 32000 (тридцять дві тисячі) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія Оранта» (код ЄДРПОУ 0003418) на користь ОСОБА_11 у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином 32000 (тридцять дві тисячі) гривень.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Національна страхова компанія Оранта» (код ЄДРПОУ 0003418) на користь ОСОБА_12 у відшкодування моральної шкоди, завданої злочином 32000 (тридцять дві тисячі) гривень.
В іншій частині вирок суду щодо ОСОБА_6 залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та на неї може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення, а засудженою, яка тримається під вартою, - в той самий строк з дня вручення їй копії судового рішення.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3