Номер провадження: 22-ц/813/5715/25
Справа № 522/9985/24
Головуючий у першій інстанції Ярема Х. С.
Доповідач Сєвєрова Є. С.
25.09.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії:
головуючого: Сєвєрової Є.С.,
суддів: Вадовської Л.М., Таварткіладзе О.М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство «Універсал Банк»,
відповідач - ОСОБА_1 ,
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 квітня 2025 року у складі судді Ярема Х.С.,
встановив:
2. ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року, Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 , у якому просив суд стягнути з відповідача на його користь заборгованість за договором про надання банківських послуг «Monobank» від 08.06.2018 у розмірі 87046,94 грн., а також понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн.
В обґрунтування позову зазначає, що «Monobank» - це мобільний банк в рамках якого відкриваються поточні рахунки клієнтам (фізичним особам), спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорта та РНОКПП в мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банком, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Умови і правила обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо карткових продуктів monobank/Universal Bank, опубліковані на офіційному сайті Банку та постійно доступні для ознайомлення за посиланням https://www.monobank.ua/terms. Відповідно до Умов банк відкриває клієнту поточний рахунок, операції за яким здійснюються з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, випускає та надає клієнту у користування платіжну картку, а також забезпечує здійснення розрахунків за операціями, здійсненими з використанням платіжної картки та/або мобільного додатка, згідно умов договору в тому числі платіжної системи MasterCard/Visa та відповідно до вимог чинного законодавства України, в тому числі нормативно-правових актів Національного Банку України. Договір, що укладається між банком та клієнтом є змішаним договором, в якому містяться елементи різних договорів, в тому числі, але не виключно, договору банківського рахунка, депозитного договору та договору про надання кредиту. Відповідно до Умов клієнт погоджується, що операції, здійснені з використанням коду доступу до додатка, визнаються вчиненими клієнтом і оскарженню не підлягають, за винятком випадків, прямо передбачених законодавством України. Клієнт може скористатися послугами банку через мобільний додаток та інші канали обслуговування в інтернет-мережі для отримання інформації та здійснення операцій. Умовами визначено, що для надання послуг банк видає клієнту картку. Підписанням анкети-заяви клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг «Monobank». Датою укладення договору є дата підписання клієнтом анкети-заяви та отримання картки. Платіжна картка передається клієнту не активованою. Платіжна картка активується банком при додаванні інформації з картки в Мобільний додаток з авторизацією за номером телефону, або при активації клієнтом віртуальної картки в Мобільному додатку. З метою ідентифікації клієнта при проведенні операції з використанням картки при активації картки встановлюється ПІН-код. ПІН-код є аналогом власноручного підпису клієнта. Клієнт погоджується, що використання карти і правильного ПІН-коду є належною і достатньою ідентифікацією держателя платіжної картки.
08.06.2018 ОСОБА_1 звернулася до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим підписала Анкету - заяву до Договору про надання банківських послуг від 08.06.2018. Положеннями Анкети-заяви визначено, що анкета-заява разом з Умовами, Тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складають договір про надання банківських послуг. Підписавши Анкету-заяву відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови. На підставі укладенного догвору, відповідачка отримала кредит у розмірі 60000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за Договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Однак, відповідач зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконав і, станом на 28.12.2022, у відповідача прострочення зобов'язання із сплати щомісячного мінімального платежу за Договором сягнуло понад 90 днів, у зв'язку з чим, на підставі положення п.п. 5.17 п.5 Розділу II Умов, відбулось істотне порушення Клієнтом зобов'язань, вся заборгованість за кредитом стала простроченою.
Банк 28.12.2022 направив повідомлення «пуш» про істотне порушення умов Договору та про необхідність погасити суму заборгованості. Проте, відповідачка на контакт не виходила та не вчинила жодної дії, направленої на погашення заборгованості в зв'язку з чим та відповідно до п. 5.18, 5.19 кредит 26.01.2023 став у формі «на вимогу». Загальний розмір заборгованості відповідачки ОСОБА_1 перед АТ «Універсал Банк» за договором, станом на 09.05.2024, складає 87046,94 гривень. Оскільки, відповідачка продовжує ухилятись від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість за договором, що є порушенням законних прав та інтересів АТ «Універсал Банк», тому АТ «Універсал Банк» вимушений був звернутись до суду з даним позовом.
Позиція відповідача в суді першої інстанції
Відповідачка ОСОБА_1 подала до суду відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити повністю у задоволенні позовних вимог, з підстав того, що підписана нею анкета-заява про приєднання до умов та правил надання банківських послуг не може розцінюватися як форма кредитного договору. Надані банком умови та правила надання банківських послуг, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору. Розмір кредитного ліміту не підтверджено. У суму витрат за період існування заборгованості включені відсотки, штрафні санкції та пеня, оскільки сума боргу визначена як 87 046,94 грн., але сума кредитного ліміту складає лише 60 000 грн. Тим більше, відповідач сплачувала кредит, сума сплати складає 63 681,41 грн., що перевищує суму кредитного ліміту (а.с. 45-52).
13.08.2024 до суду представником позивача подано відповідь на відзив, в якій просив задовольнити позовні вимоги про стягнення заборгованості, з підстав викладених у відповіді на відзив (а.с. 53-84, 85-168).
Короткий зміст рішення суду першої інстанції, мотивування його висновків
Рішенням Приморського районного суду м.Одеси від 15 квітня 2025 року позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» задоволено.
Рішення суду мотивоване тим, що банк підтвердив виконання зі своєї сторони зобов'язання щодо надання кредиту. Відповідач користувався кредитними коштами та частково спачував заборгованість за договором, порядок погашення якої банком не порушено. Натомість відповідач допустила порушення умов договору щодо своєчасного повернення отриманого тіла кредиту, у зв'язку з чим утворилась заборгованість, у зв'язку із чим позовні вимоги підлягають задоволенню.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погодившись з вищевказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального права, просить суд скасувати рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 квітня 2025 року, в задоволенні позовних вимог АТ «Універсал Банк» відмовити повністю, стягнути з позивача на її користь судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 3663,60 грн.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що підписана відповідачкою Анкета-заява 08.06.2018 містить лише анкетні її дані, контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана анкета-заява не містить жодної інформації про розмір виданого і отриманого скаржницею кредиту, не містить умов і строків повернення кредиту, не містить інформації про встановлений кредитний ліміт, про розмір відсотків за користування кредитом, які б були погоджені сторонами. Не вказано також, коли конкретно скаржницею кредит був отриманий і у якому розмірі. Окрім того, матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято Банком за заявою скаржниці, яка картка ій була видана, а також нема доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним, укладення договору на умовах, які вказані Банком в позовній заяві, а отже не є належним доказом існування боргу.
Зазначає, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Умови та правила та тарифи розуміла відповідачка та ознайомилась і погодилась з ними, підписуючи заяву-анкету про приєднання до умов та правил надання банківських послуг в Універсал Банку, а також те, що вказані документи на момент отримання Апелянтом кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами та щодо сплати неустойки (пені, штрафів), та, зокрема саме у зазначеному в цих документах, що додані банком до позовної заяви розмірах і порядках нарахування. Роздруківка із сайту позивача належним доказом не може бути, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено й у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.
Доводи скарги також мотивовані тим, що Паспорт споживчого кредиту, який є невід?ємною частиною договору про надання банківських послуг, не підписаний споживачем і матеріали справи не містять належних і допустимих документальних доказів, які б достовірно і безсумнівно підтвердили, що відповідачка ознайомлена та погодилась із змістом та умовами цього паспорту. Разом з тим, ухвалюючи рішення про стягнення з ОСОБА_1 на користь банку заборгованості за кредитом, суд першої інстанції не врахував, що відповідачка заперечувала про отримання від банку вказаної позивачем суми коштів. Так, у позовній заяві банк зазначає про отримання відповідачем кредиту у розмірі 60 000 грн., в той час як згідно виписки по рахунку відповідача убачається, що кредитний ліміт був встановлений у розмірі 60 000 грн. Як убачається з виписки по рахунку відповідачки та розрахунку заборгованості за договором, а саме колонки «Сума погашення за наданим кредитом», за період користування кредитною карткою Відповідачка внесла на рахунок 63681,41 грн, а фактично отримала від банку 60 000 грн. Враховуючи, що сторонами не було узгоджено сплату відповідачкою відсотків, пені та комісії за користування кредитними коштами та беручи до уваги, що відповідачка повернула кошти, які фактично отримала від банку, що вбачається з виписки по рахунку, позовні вимоги банку є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Позиція позивача в суді апеляційної інстанції
У відзиві на апеляційну скаргу, ТОВ «Універсал Банк», посилаючись на її необґрунтованість, просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_1 на рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 квітня 2025 року, оскільки відповідач не заперечує, що він є клієнтом АТ «Універсал Банк», на його ім'я відкрито рахунок, видана платіжна картка та він активно користувався банківськими послугами проекту «Monobank». Відповідачем певний час виконувався договір, що само по собі є підтвердженням його укладення та прийняття умов договору. У підписаній Анкеті - заяві, відповідач визнав, що електронний підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах на паперових носіях (п.6 Анкети - заяви), що свідчить про укладення між сторонами у встановлений законом спосіб Договору, в тому числі погодження сторонами Умов і правил разом з додатками, які є невід'ємною складовою Договору.
Відповідно до ч.13 ст.7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищенаведене, дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними матеріалами без виклику учасників справи, як малозначна у зв'язку з її незначною складністю (ч.ч. 4, 6 ст. 19, ч. 1 ст. 368, ч.1 369 ЦПК України).
3. МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА
Позиція апеляційного суду
Дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України, датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене).
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Встановлені обставини по справі. Визначення відповідно до встановлених обставин правовідносин
Встановлено, що 08.06.2018 ОСОБА_1 звернулась до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписала Анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг від 08.06.2018.
Підписанням цієї заяви ОСОБА_1 підтвердила, що на момент її підписання ознайомилась з текстом Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк, Паспортом споживчого кредиту, Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, Тарифами, Довідкою про систему гарантування вкладів фізичних осіб та інших додатків, які складають договір про надання банківських послуг, повністю зрозуміла їхній зміст, погоджується з викладеним, розуміє свої права та обов'язки. Також, підписавши Анкету-заяву Відповідач підтвердив, що ознайомилась та отримала примірники у мобільному додатку вищезазначених документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Згідно з довідкою про наявність рахунку від 12.08.2024, на основі укладеного кредитного договору ОСОБА_1 отримала кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок НОМЕР_2 , спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 (тип «Чорна картка»), яка активна до жовтня 2024 року. Відсотки за користування кредитом складають 3,1% на місяць (37,2% річних) на суму залишку заборгованості за кредитом, зі сплатою збільшених відсотків за користування кредитом у розмірі 6,2% на місяць (74,4% річних) на суму простроченої заборгованості за кредитом, з пільговим періодом до 62 днів (діє з моменту виникнення заборгованості до кінця календарного місяця, наступного за датою виникнення заборгованості, при умові її погашення в повному обсязі), з пільговою відсотковою ставкою 0,00001%.
Згідно з Довідкою про розмір встановленого кредитного ліміту, ОСОБА_1 по картковому рахунку НОМЕР_1 , 08.06.2018 було встановлено кредитний ліміт 9 500 грн., який 16.04.2019 змінено на 20 000 грн., 19.11.2019 змінено на 40 000 грн., а 20.12.2020 змінено на 60 000 грн.
З виписки про рух коштів по рахунку НОМЕР_2 вбачається, що баланс станом на 01.10.2022 складає «-27 046,94» грн. При цьому, загальна сума витрат за період з 09.06.2018 по 01.10.2022 по картці НОМЕР_3 та картці НОМЕР_1 складає 349838,58 грн., а загальна сума надходжень 262 791,64 грн. Різниця 87 046,94 грн.
За розрахунком банку заборгованість за кредитним договором станом на 09.05.2024 складає 87 146,94 грн. - тіло кредиту.
Доводи, за якими суд апеляційної інстанції погодився з висновками суду першої інстанції, та застосовані норми права.
Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 6 ст. 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У частині першій ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
У частинах першій, третій статті 509 ЦК України вказано, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
У відповідності до ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до змісту ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Боржник вважається таким, що прострочив виконання, якщо він не виконав його у строк, передбачений умовами договору або встановлений законом.
Ст.614 ЦК України передбачено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Як вбачається з матеріалів справи, зобов'язання не виконані з вини відповідача.
У відповідності до ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частиною 2 статті 1050 ЦК України встановлено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Мотиви відхилення аргументів, викладених в апеляційній скарзі
У доводах апеляційної скарги, ОСОБА_1 посилається на те, що підписана нею Анкета-заява 08.06.2018 містить лише анкетні її дані, контактну інформацію, відомості про майновий стан та трудову діяльність. Вказана анкета-заява не містить жодної інформації про розмір виданого і отриманого скаржницею кредиту, не містить умов і строків повернення кредиту, не містить інформації про встановлений кредитний ліміт, про розмір відсотків за користування кредитом, які б були погоджені сторонами. Не вказано також, коли конкретно скаржницею кредит був отриманий і у якому розмірі. Матеріали справи не містять доказів, яке рішення було прийнято Банком за заявою скаржниці, яка картка ій була видана, а також нема доказів про розмір кредитних коштів/встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Вищевказані доводи ОСОБА_1 оцінюються судом критично, з огляду на те, що відсутність у тексті анкети заяви окремих істотних умов не свідчить про не укладення договору, оскільки ці умови визначається в інших документах, на які позичальник погодився при підписанні анкети заяви, зокрема в Умовах і правилах обслуговування в АТ «Універсал Банк», Тарифах за карткою «Monobank». Крім того, предметом позову є стягнення заборгованості лише за тілом кредиту.
Посилання ОСОБА_1 про те, що позивачем не надано будь яких доказів на підтвердження отримання відповідачем кредитного ліміту у розмірі 60000 грн. є також безпідставними.
Так, з матеріалів справи вбачається, що для підтвердження фактів відкриття рахунку, отримання відповідачем банківської картки та встановлення кредитного ліміту, позивачем до суду було надано до суду довідку про наявність рахунку та довідку про розмір встановленого кредитного ліміту. Зокрема з довідки АТ «Універсал банк» про наявність рахунку від 12.08.2024 вбачається, що на ім'я ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_2 (чорна картка), зі строком дії останньої - до жовтня 2024 року (а.с. 119).
Відповідно до довідки АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого кредитного ліміту, вбачається, що ОСОБА_1 :
- 08.06.2018 встановлено кредитний ліміт у розмірі 9500 грн.,
- 16.04.2019 встановлено кредитний ліміт у розмірі 20000 грн.,
- 19.11.2019 встановлено кредитний ліміт у розмірі 40000 грн.,
- 20.12.2020 встановлено кредитний ліміт у розмірі 60000 грн. (а.с.120).
Посилання ОСОБА_1 на те, що сторонами не було узгоджено сплату нею відсотків, пені та комісії за користування кредитними коштами та беручи до уваги, що вона повернула кошти у розмірі 63681,41 грн, а фактично отримала від банку лише 60000 грн. є також безпідставними, оскільки відповідно до пункту 5.13. «Надання на обслуговування кредиту» розділу 2 Умов, погашення заборгованості Клієнта за Договором здійснюється за рахунок коштів, що надходять на рахунок Клієнта у наступному порядку:
- у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені відсотки проценти за користування кредитом;
- у другу чергу сплачуються сума кредиту та відсотки за користування кредитом;
- у третю чергу сплачуються неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, що передбачені Договором. У випадку, якщо Клієнт має заборгованість по сплаті більше ніж одного Щомісячного мінімального платежу (тобто, по сплаті відсотків та/або частини кредиту), погашення його грошових зобов'язань за такими Щомісячними мінімальними платежами відбувається згідно строків виникнення заборгованості Клієнта, починаючи з найдавнішого (за строком виникнення) щомісячного платежу і включно до поточного щомісячного мінімального платежу, дотримуючись черговості погашення, вказаної у цьому пункті, стосовно кожного окремого Щомісячного мінімального платежу. У випадку переказу/перерахування грошових коштів на погашення будь-яких грошових зобов'язань Клієнта за Договором з порушенням зазначеної черговості, Банк вправі самостійно перерозподілити кошти, що надійшли в рахунок погашення таких грошових зобов'язань, відповідно до зазначеної черговості шляхом проведення відповідних бухгалтерських проводок.
Отже, сплачені відповідачкою кошти у розмірі 63681,41 грн. спрямовувалися не лише на погашення основної суми кредиту (тіла), але й на сплату відсотків за користування кредитом, а також штрафних санкцій за несвоєчасне виконання зобов'язань. При цьому, наданий банком розрахунок заборгованості, відображає саме такий порядок погашення боргу спочатку нараховані проценти та санкції, а лише після цього тіло кредиту, що відповідає загальноприйнятій банківській практиці, тому вказані твердження є необґрунтованим та не спростовують факту існування заборгованості. Таким чином, загальна сума сплачених відповідачем коштів не свідчить про «переплату» кредиту, оскільки включає проценти, пеню та штрафні санкції, передбачені умовами кредитного договору, до яких відповідач приєднався, підписавши анкету-заяву та фактично користуючись кредитними коштами.
Доводи апеляційної скарги про те, що розрахунок заборгованості не є первинним документом, який підтверджує отримання кредиту, користування ним та укладення кредитного договору, не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки за обставин визнання відповідачкою отримання 60000,00 грн. ліміту на картковий рахунок та користування кредитними коштами, вказані доводи правового значення не мають. Крім того, скаржницею не надано контр - розрахунку на спростування розміру заборгованості.
Отже, твердження апелянта про неналежність розрахунку заборгованості як доказу є безпідставними, оскільки цей розрахунок є допустимим і належним доказом розміру боргу в сукупності з іншими доказами, які підтверджують сам факт виникнення зобов'язань.
Інші доводи апеляційної скарги відповідача не спростовують встановлені у справі фактичні обставини та висновки суду першої інстанції, обґрунтовано викладені у мотивувальній частині рішення, та фактично зводяться до незгоди відповідача з висновками суду, повторюють доводи відзиву на позовну заяву, належна оцінка яким була надана судом першої інстанції.
З огляду на вимоги закону та встановлені у справі обставини, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для їх задоволення шляхом стягнення на користь позивача з відповідача боргу за кредитним договором у розмірі 87046,94 грн.
Отже суд першої інстанції, вирішуючи спір по суті, правильно визначився з характером спірних правовідносин та вірно застосував норми права, та як наслідок дійшов правомірного висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача на користь банку заборгованість за кредитним договором, яка обґрунтована доказами, наявними у матеріалах справи.
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги, з посиланням на норми процесуального права, якими керувався суд апеляційної інстанції
Виходячи з вищезазначеного, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є недоведеними, а тому її треба залишити без задоволення.
Відповідно до п.1 ч. 1 ст.374, ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги залишає судове рішення без змін, а скаргу без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержання норм матеріального і процесуального права.
За вищевикладених обставин колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є справедливим, законним та обґрунтованим. Судом повно та всебічно досліджені наявні в матеріалах справи докази, їм надана правильна оцінка, порушень норм матеріального та процесуального права не допущено. Підстави для скасування, зміни рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги ОСОБА_1 відсутні.
Дата ухвалення рішення, порядок та строк касаційного оскарження
Згідно з ч. ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Відповідно до п. 1 ч.1 ст.389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
4. РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА
Керуючись ст.ст.374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Приморського районного суду м.Одеси від 15 квітня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: