Справа № 456/2095/25 Головуючий у 1 інстанції: Гула Л. В.
Провадження № 33/811/1240/25 Доповідач: Гончарук Л. Я.
22 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Клострейх Олени Володимирівни, розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2025 року,
встановив:
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови, ОСОБА_1 08.04.2025 близько 22 год 54 хв в м. Стрию Львівської області на вул. Нижанківського керував автомобілем марки «Fiat Brava», н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп'яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, неприродна блідість обличчя, поведінка, яка не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального права, не відповідає фактичним обставинам справи.
Зазначає, що суд першої інстанції належним чином не з'ясував обставини справи, розглянувши справу поверхнево, оскільки викладені в постанові висновки суду про наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не грунтуються на доказах, що містяться в матеріалах справи.
У поданих письмових поясненнях захисник адвокат Клострейх О.В. просить оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Вважає, що оскаржувана постанова є неправомірною, а відтак підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Зазначає, що на відеозаписі відсутні проміжки часу з 22:58 хв та 23:03 хв. А тому не встановлено, що саме відбувалось у відсутні на відео проміжки часу/та про що поліцейські спілкувались з ОСОБА_1 .
Дане порушення працівниками поліції приписів профільної інструкції перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному з'ясуванню обставин даної справи та не дозволяє встановити, що відбувалось в зазначеному проміжку часу.
Зауважує, що в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 КУпАП, яке проявляється у керуванні особою транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння підлягають доведенню: факт керування особою транспортним засобом;наявність ознак алкогольного сп'яніння; законна пропозиція/вимога пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів поліцейськими; встановлення стану алкогольного сп'яніння із застосуванням спеціальних технічних засобів, проведеного за результатами огляду поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу; згода водія транспортного засобу із результатами огляду на стан алкогольного сп'яніння, проведеного поліцейськими із застосуванням спеціальних технічних засобів; у разі незгоди водія з такими результатами, проведення такого огляду у закладах охорони здоров'я протягом двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення та встановлення факту алкогольного сп'яніння.
У судове засідання апеляційного суду особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи не прибув, натомість захисник адвокат Клострейх О.В. не заперечила про розгляд справи у відсутності ОСОБА_1 .
Заслухавши виступ захисника адвоката Клострейх О.В. на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу.
Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи.
Відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП настає і в разі відмови особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість руху.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п.2.5 Правил дорожнього руху України, згідно з якими водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння.
Незважаючи на заперечення ОСОБА_1 вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 294798 від 08.04.2025, який відповідає вимогам ст. 256 КУпАП (а.с.2); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 08.04.2025 (а.с.3); відеозаписом події від 08.04.2025 (а.с.4); рапортом поліцейського ВРПП Стрийського РУП ГУНП у Львівській області капрала поліції О.Луцик від 08.04.2025 (а.с.6); та іншими матеріалами справи у їх сукупності.
При розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було.
Суддя, відповідно до ст.ст. 245, 280 КУпАП, повно й всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи. Докази, які лягли в основу судового рішення, були досліджені суддею в ході судового розгляду й отримали належну оцінку.
Наведеними вище доказами підтверджується, що ОСОБА_1 відмовився від проходження у встановленому законом порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, що і стало підставою для складання поліцейськими протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за відмову від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння.
Твердження захисника про те, що ОСОБА_1 не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп'яніння в закладі охорони здоров'я, апеляційний суд не бере до уваги та розцінює їх як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 відповідальності за скоєне.
Згідно з п.2, п.3 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735 (далі Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану. Ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з п. 4 розділу І Інструкції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Отже поліцейський вправі пред'явити до водія транспортного засобу вимогу пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп'яніння за наявності підстав вважати, що водій перебуває в стані наркотичного сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вказані докази, якими стверджується факт керування транспортним засобом та відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння, є логічними, послідовними, та такими, що взаємоузгоджуються між собою, а тому в апеляційного суду відсутні підстави сумніватися в їх достовірності та допустимості.
Факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння підтверджується відеозаписом події, який містить фіксацію обставин події, з яких вбачається, що працівник поліції неодноразово пропонував ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі, проте останній ігнорував неодноразові вимоги (пропозиції) працівників поліції, щодо проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння в медичному закладі.
Така поведінка ОСОБА_1 була вірно розцінена працівниками поліції, як відмова водія пройти огляд на стан сп'яніння, що спростовує доводи апеляційної скарги.
Той зміст, який міститься на диску є достатнім для того, щоб зробити висновок про те, що в діях ОСОБА_1 є склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Даний відеозапис узгоджується з іншими доказами в справі, вказаними вище.
Стосовно доводів захисника про відеозапис події, то апеляційний суд не бере до уваги доводи в частині їх неналежності та недопустимості, при цьому звертає увагу, що крім відеозапису вина ОСОБА_1 підтверджується іншими наявними в матеріалах справи доказами про які згадано вище.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обґрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки ці докази містять у собі фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необгрунтованою, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.
Доводи апеляційної скарги не містять достатніх підстав для скасування рішення суду першої інстанції. Апеляційний суд погоджується з висновком судді місцевого суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Дії працівників поліції відносно ОСОБА_1 під час складення протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП апеляційний суд вважає такими, що ґрунтуються на вимогах закону, зокрема на приписах «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
Отже, враховуючи відсутність будь-яких скарг та заяв щодо дій працівників поліції, а також складення ними протоколу та інших процесуальних документів, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Суд апеляційної інстанції враховує положення практики Європейського Суду з прав людини про те, що право на обґрунтоване рішення не вимагає детальної відповіді судового рішення на всі доводи висловлені сторонами. Крім того, воно дозволяє вищим судам просто підтверджувати мотиви, надані нижчими судами, не повторюючи їх (справа «Гірвісаарі проти Фінляндії», п.32).
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік накладене на ОСОБА_1 відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП і є безальтернативним.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування чи зміни постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
постановив:
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 22 липня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук