Справа № 466/4844/25 Головуючий у 1 інстанції: Ковальчук О. І.
Провадження № 33/811/1330/25 Доповідач: Гончарук Л. Я.
23 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Гаріпова Петра Олеговича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 12 серпня 2025 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 126 ч. 5 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (двох тисяч чотириста) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 40800 (сорок тисяч вісімсот гривень) в доход держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п'ять) років.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок).
Відповідно до постанови, гр. ОСОБА_1 , 14.05.2025 року о 22 год 07 хв у м. Львові на вул. Малоголосківська, 15, керував транспортним засобом «BMW 523i», державний номерний знак НОМЕР_1 , не маючи права керувати таким транспортним засобом, вчинивши вказане правопорушення повторно протягом року, порушивши вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України, чим скоїв правопорушення, передбачене ст. 126 ч. 5 КУпАП.
На вказану постанову особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, провадження у справі закрити на підставі п.1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
В обгрунтування вказує про те, що вказане рішення ухвалене після того, як Львівським апеляційним судом постановою від 16.07.2025 скасовано попередню постанову Шевченківського районного суду м. Львова від 29.05.2025 року, вказавши на неправильне застосування норм матеріального права та необхідність нового судового розгляду в суді першої інстанції. Проте при повторному розгляді суд першої інстанції не усунув і не дослідив порушення, викладені у першій апеляційній скарзі, зокрема: відсутність належних доказів повторності правопорушення; обставини крайньої необхідності при першому випадку керування автомобілем; неналежне повідомлення про попереднє притягнення.
Окрім цього, судом першої інстанції допущено порушення права на захист та участь у розгляді адміністративної справи, передбачене ст. 268 КУпАП України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а саме, суд не зважаючи на подане захисником клопотання про відкладення засідання у зв'язку з його перебуванням на лікуванні, яке підтверджувалося довідкою лікуючого лікаря від 09.08.2025 року, відмовив у задоволенні клопотання (перше судове засідання) і розглянув справу за його відсутності та його захисника, чим порушив вищевказані норми.
Вказує, що відносно нього, 28.08.2024 року працівниками поліції було складено протокол сепії ААД № 568825 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.126 КУпАП України (про складання даного протоколу та винесеної постанови суду йому стало відомо тільки під час складання протоколу за ч. 5 ст. 126 КУпАП).
Зазначає, що вказаний протокол працівниками поліції було складено на наступний день після вчинення адміністративного правопорушення, а саме 28.08.2024, а правопорушення було вчинене 27.08.2024 року, що підтверджено у постанові Шевченківського районного суду міста Львова № 466/9088/24 від 18.09.2024 року.
Перший випадок керування ним транспортним засобом без посвідчення водія був вимушеним і здійснений в умовах крайньої необхідності, відповідно до ст. 17 КУпАП.
Наголошує, що не заперечує факту вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 або ч. 3 ст. 126 КУпАП, і визнає, що перебував за кермом транспортного засобу без відповідних документів. Водночас, категорично не визнає наявності повторності правопорушення, яка є обов'язковою ознакою складу адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Таким чином, оскільки він не був повідомлений про перший протокол чи постанову, і не мав змоги захистити свої права, ознаки повторності у його діях відсутні. Кваліфікація правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП є неправомірною.
Стверджує, що у матеріалах справи відсутні первинні документи, які могли б засвідчити факт притягнення його до відповідальності в минулому - жодного протоколу, копії постанови, підтвердження набрання нею законної сили або повідомлення про її вручення.
Так, працівниками поліції до матеріалів адміністративної справи не долучено жодного належного доказу, щодо повторності вчинення ним адміністративного правопорушення, окрім довідки старшого інспектора ВАП УШІ у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Н. від 16.05.2025 року згідно з якою він притягався до адміністративної відповідальності за вчинення 28.08.2024 року правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді попередження, яка : не є доказом у розумінні ст. 251 КУпАП; не підтверджує набрання законної сили будь-якою постановою; складена за відсутності повноважень на надання правової оцінки.
Заслухавши виступ захисника адвоката Гаріпова П.О., пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 які підтримали подану апеляційну скаргу, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справ про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку посадова особа встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно ч. 5 ст. 126 КУпАП, повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п'яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з'ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі наявні в матеріалах справи докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 330706 від 14.05.2025, що за формою та змістом відповідає вимогам ст. 256 КУАП, та яким зафіксовано час, місце та обставини вчинення правопорушення (а.с.1); довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Н. від 16.05.2025 року, у якій зазначено, що згідно з інформаційним порталом Національної поліції України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , притягався до адміністративної відповідальності за вчинення 28.08.2024 року правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 126 КУпАП, з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді попередження (а.с.6); довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Н. від 16.05.2025 року, у якій зазначено, що згідно з інформаційним порталом Національної поліції України, підсистеми «Пошук посвідчення водія», відсутні відомості щодо отримання посвідчення водія громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.5); довідкою старшого інспектора ВАП УПП у Львівській області ДПП капітана поліції Дяків Н. від 16.05.2025 року, станом на 16.05.2025 року, у якій зазначено, що за громадянином ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , транспортні засоби на території України не зареєстровані (а.с.4); рапортом поліцейського взводу №2 роти №3 батальйону №1 УПП у Львівській області ДПП від 14.05.2025 (а.с.3); копією постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серія ЕНА № 4732985 від 14.05.2025(а.с.8); відеозаписом події (а.с.2), письмовими поясненнями ОСОБА_1 (а.с.7) та іншими матеріалами адміністративної справи.
Отже, винуватість та кваліфікація дій ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП України доведена належним чином перевіреними, оціненими та викладеними у постанові суду першої інстанції доказами.
Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 330706 від 14.05.2025 відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом.
Зі змістом вказаного протоколу ОСОБА_1 ознайомився, про що без жодних зауважень та застережень розписався у відповідних графах протоколу.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Щодо доводів апелянта про те, що постанова судді винесена без його участі, у зв'язку з чим останній був позбавлений прав, передбачених ст. 268 КУпАП, то слід зазначити, що при розгляді справи в суді апеляційної інстанції таке право відновлено шляхом прийняття до провадження апеляційної скарги, та надання можливості подачі пояснень, клопотань та доповнень, разом з тим, ОСОБА_1 та його захисником адвокатом Гаріповим П.О. не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували його вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
На думку апеляційного суду, доводи апеляційної скарги про відсутність складу в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, спростовуються наявними у матеріалах справи доказами, які суд першої інстанції обґрунтовано взяв до уваги та належним чином мотивував своє рішення.
Таким чином, доводи апеляційної скарги про те, що у матеріалах справи не достатньо доказів події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними.
Твердження апелянта про інші порушення, зазначені в апеляційній скарзі, не впливають на висновок судді про доведеність ОСОБА_1 вини у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки склад вчиненого адміністративного правопорушення знайшов своє підтвердження під час розгляду справи в суді першої та апеляційної інстанцій.
Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в постанові, при розгляді апеляційної скарги не було наведено, при розгляді справи в суді апеляційної інстанції не було надано будь-яких інших доказів, які б спростовували вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, а обставини на які покликається апелянт, як невраховані судом першої інстанції, були в повній мірі враховані судом першої інстанції при винесенні постанови.
Доводи, висловлені апелянтом при перегляді справи судом апеляційної інстанції, не впливають на законність постанови та не спростовують порушення ОСОБА_1 вимог п.2.1а Правил дорожнього руху України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Викладені у постанові судді висновки відповідають фактичним обставинам справи.
Зібрані у справі докази в їх сукупності відповідають критерію належності, допустимості та достатності для прийняття рішення про наявність у діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Адміністративне стягнення ОСОБА_1 накладено судом першої інстанції у відповідності до вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, та в межах санкції ч. 5 ст. 126 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування судового рішення.
Обставини, які б виключали провадження в справі, відповідно до ст. 247 КУпАП, відсутні.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права судом першої інстанції не встановлено, тому, постанова суду першої інстанції є законною і обґрунтованою та такою, що не підлягає скасуванню.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
апеляційну скаргу особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а постанову судді Шевченківського районного суду м. Львова від 12 серпня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративне правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук