Справа № 450/291/25 Головуючий у 1 інстанції: Мусієвський В.Є.
Провадження № 22-ц/811/1274/25 Доповідач в 2-й інстанції: Мікуш Ю. Р.
15 вересня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ
Головуючої судді Мікуш Ю.Р.,
Суддів: Приколоти Т.І.,Савуляка Р.В.,
Секретар Заяць Я.І.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників цивільну справу № 450/291/25 за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 -адвоката Козія Андрія Володимировича на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 березня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 ,- про стягнення заборгованості
21 січня 2025 року представник Акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» - Хуторна Ольга Володимирівна через систему «Електронний Суд» звернулась до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Просила стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором б/н, укладеним між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Комерційний банк «ПриватБанк» 27 квітня 2024 року, у розмірі 40708 грн. 32 коп., яка складається з 40682 грн. 88 коп. заборгованості по тілу кредиту, 25 грн. 44 коп. заборгованості за відсотками.
Позовна заява мотивована тим, що 27 квітня 2024 року відповідач звернулась до позивача з метою отримання банківських послуг, у зв'язку із чим в системі самообслуговування «Приват24» за допомогою одноразового ОТП паролю підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, заяву про надання кредиту «Оплата частинами», паспорт споживчого кредиту і графік платежів. В подальшому відповідач отримала кредит в розмірі 42378 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок зі сплатою відсотків за користування кредитом.
Своїх зобов'язань за кредитним договором не виконала, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем у загальному розмірі 40708 грн. 32 коп.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 березня 2025 року позовні вимоги АТ «КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 27 квітня 2024 року в сумі 40708 грн. 32 коп., яка складається з 40682 грн. 88 коп. заборгованості за тілом кредиту, 25 грн. 44 коп. заборгованості за відсотками.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «КБ «ПриватБанк» судовий збір у розмірі 2422 грн. 40 коп.
Рішення суду оскаржив представник ОСОБА_1 - адвокат Козій А.В.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду є незаконним, а висновки є такими, що не відповідають дійсним обставинам справи.
В період з 30 березня 2024 року по 22 травня 2024 року ОСОБА_1 перебувала за межами України. На її номер мобільного телефону 26 квітня 2024 року о 03:54 почали надходити сповіщення «надійшло повідомлення з кодом для активації», повідомлення про успішну авторизацію в сервісах Lifecel, а також надійшло посилання з повідомлення про необхідність переходження за таким, якщо вона не здійснювала вхід, яким вона скористалася, після чого отримала повідомлення про заміну сім-картки. 27 квітня 2024 року їй надійшло повідомлення з кодом авторизації.
27 квітня 2024 року невідомою особою було здійснено запит кредитної історії ОСОБА_2 з авторизацією через Дія.Підпис.
27 квітня 2024 року ОСОБА_2 отримала від банку електронне сповіщення від служби безпеки про нетиповий вхід в акаунт у Приват24: дата і час входу: 27.04.2024 о 13:32 год. Після цього, ОСОБА_2 дізналася про укладення від її імені споживчого кредиту з ТзОВ «Авентус Україна», після чого вона звернулася до АТ «КБ «Приват Банк» з метою блокування кредитної картки.
Щодо ОСОБА_2 невідомими особами вчинено шахрайські дії з її банківськими рахунками та заволодіння коштами останньої на суму 92023,75 грн.
Про згадані обставини ОСОБА_2 27 квітня 2024 року повідомила Департамент кіберполіції, 27 квітня 2024 року - Національний Банк України, а після повернення до України - звернулася до ВП №3 (Пустомити) ЛРУП №2 ГУ НУ у Львівській області із заявою про шахрайські дії відносно її банківських рахунків.
За заявою ОСОБА_2 , до ЄРДР за №12024141430000417 внесено відомості про згадані обставини, а також 30 березня 2025 року вона визнана потерпілою у кримінальному провадженні №12024141430000417 від 28 травня 2024 року.
Вважає, що згадані обставини свідчать про те, що ОСОБА_2 не вчиняла жодних дій із входу в «Приват24», введення ОТП-паролів або підписання заяв та договорів, грошові кошти. які вимагає повернути банк вона не отримувала- це було здійснено шахрайським способом третіми особами. Боргу перед АТ «КБ «Приват Банк» ОСОБА_2 не має.
ОСОБА_2 не висловлювала волевиявлення на укладення правочину 27 квітня 2024 року, вона не отримувала та не користувалася кредитними коштами.
Банку звернувшись до суду з даним позовом порушив принцип добросовісності оскільки про шахрайські дії відносно її рахунку був обізнаним.
Просить скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 березня 2025 року та ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні позову, а також стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати.
11 вересня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подав до суду письмові пояснення в яких зазначив, що ОСОБА_1 20 липня 2022 року уклала з ПАТ «СК «ВУСО» електронний договір страхування фінансових ризиків власника рахунку від шахрайства, у зв'язку з чим 31 липня 2025 року ОСОБА_1 було відшкодовано 25000 грн у зв'язку з шахрайськими діями відносно її рахунку.
12 вересня 2025 року представник АТ «КБ «Приват Банк» - Деркач О.Р. через систему «Електронний суд» подала заяву (пояснення). Зазначає, що вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією відповідачки. При даній процедурі клієнт вводить свої ім'я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів.
Зміна пароля в Internet Banking Приват24 здійснюється в такому порядку:
У випадку зміни пароля через сайт Приват24 (privat.24):
- вказівка логіна входу в Приват24: введення номеру телефону, який буде
використовуватися як логін для входу в Приват24 (може бути вказано тільки фінансовий телефон клієнта);
- введення паролю, якщо клієнт забув пароль натискається кнопка «Забули пароль»;
- введення OTP-пароля, відправленого на телефон клієнта (на етапі введення пароля була натиснута кнопка «Забули пароль»);
- введення даних клієнтської карти (введення PIN-коду конкретної клієнтської картки);
- встановлення нового пароля входу і вказівка E-mail адреси;
- після введення нового пароля і E-mail здійснюється вхід в клієнтський Приват24.
У випадку зміни пароля у мобільному додатку Приват24:
- вказівка логіна входу в Приват24: введення номеру телефону, який буде використовуватися як логін для входу в Приват24 (може бути вказано тільки фінансовий телефон клієнта);
- введення паролю, якщо клієнт забув пароль натискається кнопка «Забули пароль»;
- введення даних клієнтської карти (8 останніх цифр картки, строк дії картки у форматі ММ/ГГ)
- введення PIN-коду карти;
- введення OTP-пароля, який отримали на телефон клієнта;
- введення клієнтського e-mail і вказівка пароля для входу в Приват24.
Отже для зміни пароля в Приват24 необхідно знати фінансовий номер (логін) та дані картки (номер картки та PIN-код карти).
Також був оформлений кредит “Оплата частинами» в інтернет магазині Фокстрот.
Оформлення кредиту супроводжувалось авторизацією з правильним введенням нанесених на карті даних.
Вказані дії можливо було здійснити лише за допомогою використання фінансового телефону відповідачки та іншої її особистої інформації, яка повинна зберігатись лише в її пам"яті і не передаватись стороннім особам.
Списання коштів 26.04.-27.04.2024 відбулось через власну недбалість та власну бездіяльність відповідачки по захисту власних персональних даних і коштів.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи те, що ціна позову у даній справі менша тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, апеляційна скарга підлягає розгляду без повідомлення учасників справи.
Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
За змістом ч.1 ст. 367 ЦПК суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом та матеріалами справи встановлено, що АТ «КБ «Приват Банк» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з неї заборгованості в розмірі 40708,32 грн, яка утворилася у зв'язку з наданою їй послугою «Миттєва розстрочка. Кредит готівкою» («Оплата частинами») на загальну суму - 42378 грн строком на 24 місяці.
З наданих банком доказів вбачається, що 27 квітня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до АТ КБ «ПриватБанк» з ціллю отримання банківських послуг та в електронному вигляді у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою одноразового ОТП паролю підписала заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, заяву про надання кредиту «Оплата частинами», паспорт споживчого кредиту і графік платежів, внаслідок чого отримала встановлений на картковий рахунок кредитний ліміт у розмірі 42378 грн строком на 24 місяці зі сплатою процентної ставки у розмірі 0,01 % щомісячно.
У зв'язку з неналежним виконанням умов договору «Оплата частинами» в ОСОБА_1 станом на 17 грудня 2024 року виникла заборгованість у розмірі 40708 грн. 32 коп., яка складається з 40682 грн. 88 коп. заборгованості по тілу кредиту, 25 грн. 44 коп. заборгованості за відсотками.
Ухвалюючи оскаржуване рішення про задоволення позову, суд виходив з тих підстав, що ОСОБА_1 у зв'язку невиконання умов договору допустила заборгованість перед банком у розмірі 40708 грн. 32 коп.
З такими висновками колегія суддів погоджується з таких підстав.
Відповідачка заперечує здійснення нею банківських операції в період з 26 квітня по 27 квітня 2024 року та зазначала, що укладення угоди «Оплата частинами» була здійснена не нею, а також, що кошти були списані внаслідок протиправних дій третіх осіб шахрайським способом.
Відповідно до положень статті 1073 ЦК України у разі несвоєчасного зарахування на рахунок грошових коштів, що надійшли клієнтові, їх безпідставного списання банком з рахунку клієнта або порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка, банк повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до частин сьомої, восьмої, дев'ятої розділу VI «Загальні вимоги до безпеки здійснення платіжних операцій та управління ризиками» Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням», затвердженого постановою Правління Національного банку України від 05 листопада 2014 року №705, емітент або визначена ним юридична особа під час отримання повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний ідентифікувати користувача і зафіксувати обставини, дату, годину та хвилини його звернення на умовах і в порядку, установлених договором.
Емітент після надходження повідомлення та/або заяви про втрату електронного платіжного засобу та/або платіжні операції, які не виконувалися користувачем, зобов'язаний негайно зупинити здійснення операцій з використанням цього електронного платіжного засобу.
Емітент у разі здійснення помилкового або неналежного переказу, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися, після виявлення помилки негайно відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції.
Емітент у разі повідомлення користувачем про незавершену операцію із внесення коштів через платіжні пристрої банку-емітента на рахунки, відкриті в банку-емітенті, після подання користувачем емітенту відповідного документа, що підтверджує здійснення цієї операції, негайно зараховує зазначену в цьому документі суму коштів на відповідний рахунок.
Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо електронний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем та/або електронної ідентифікації самого електронного платіжного засобу і його користувача, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність користувача призвели до втрати, незаконного використання ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Лише наявність обставин, які безспірно доводять, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, є підставою для його притягнення до цивільно-правової відповідальності.
Відповідно до пунктів 6.7, 6.8 Положення про порядок емісії спеціальних платіжних засобів і здійснення операцій з їх використанням, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 30 квітня 2010 року №223, емітент у разі здійснення недозволеної або некоректно виконаної платіжної операції, якщо користувач невідкладно повідомив про платіжні операції, що ним не виконувалися або які були виконані некоректно, негайно відшкодовує платнику суму такої операції та, за необхідності, відновлює залишок коштів на рахунку до того стану, у якому він був перед виконанням цієї операції. Користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред'явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Зазначені норми є спеціальними для спірних правовідносин.
Таким чином, користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій у разі відсутності доказів сприяння ним втраті, використанню ПІН -коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15, та постановах Верховного Суду від 23 січня 2018 року у справі №202/10128/14-ц (провадження №61-1856св17) від 13 вересня 2019 року у справі №501/4443/14-ц (провадження №61-10469св18), від 20 листопада 2019року у справі №577/4224/16-ц (провадження №61-30583св18).
Встановлено, що 27 квітня 2024 року через систему дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24), до якого, за умови збереження конфіденційних даних, має доступ виключно ОСОБА_1 , було підписано за допомогою OTP паролю заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг. На кредитну картку ОСОБА_1 було встановлено кредитний ліміт у розмірі 42378,00грн.
З виписки за договором №б/н, від 18 грудня 2024 року вбачається, що 27 квітня 2024 року відбулось поповнення карткового рахунку відповідачки на суму 1 695,12 грн станом на вказану дану заборгованість становила 40682,88грн.
Спірні операції були здійснені шляхом створення платежу в системі дистанційного обслуговування клієнтів Internet Banking Приват24 (далі - Приват24).
Вхід в Приват24 був здійснений під авторизацією ОСОБА_1 - протилежного нею не доведено.
Суд бере до уваги, що при даній процедурі клієнт вводить свої ім'я користувача і пароль та входить у Приват24, створює необхідний платіж, вводить тільки йому відомий ключ доступу і після цього до Банку надходить платіжне доручення, відповідно до якого Банк здійснює переказ коштів.
Суд приймає до уваги те, що ОСОБА_1 підтвердила, що до її кредитного карткового рахунку був прикріплений номер телефону із комбінацією цифр НОМЕР_1 , оператора стільникового зв"язку "Лайфселл". 26 квітня 2024 року близько о 03:54 год на її номер телефону почали приходити сповіщення із текстом: "860550-Ваш код для авторизації. Нікому не повідомляйте його. Ви успішно авторизувались в сервісах lifecell за допомогою Єдиного пароля доступу. Якщо ви не здійснювали вхід, змініть пароль або натисніть тут ІНФОРМАЦІЯ_1 -телефон підтримки:0800205433. Вона перейшла за вказаним посиланням та ввела код для авторизації, оскільки не здійснювала жодних входів нікуди і побоялась, що її номер можуть зламати, що і відбулось у подальшому. У подальшому надійшло ще одне смс повідомлення із текстом:"Ваш рахунок поповнено на 100 грн. Приємного спілкування! Шановний абоненте! Буде проведено заміну ОСОБА_4 -картки. Якщо Ви не ініціювали дану трансакцію, просимо негайно звернутись до контакт-центру за номером 5433.
Згідно ч. 1 Постанови НБУ «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів» від 05 листопада 2014 року № 705: авторизація - це процедура отримання дозволу на проведення операції з використанням електронного платіжного засобу; код авторизації - набір цифр або букв і цифр, який формується і надається емітентом або юридичною особою - учасником платіжної системи, яка діє за його дорученням, за результатами авторизації; Порядок реєстрації в Приват24: - введення номеру мобільного телефону, який раніше зареєстрований за Клієнтом як особистий; -введення останніх 4 цифр особистої активної карти Банку; -електронної адреси; -присвоєння паролю для входу в комплекс (всі вищезазначені дії дозволяють ідентифікувати Клієнта). Далі Клієнту на мобільний телефон надходить ОТП- пароль підтвердження реєстрації, який Клієнт повинен ввести на сайті Інтернет Банкінгу. Далі Клієнт повинен вказати ПІН_КОД особистої карти, яку зазначав на першому етапі реєстрації, ознайомитися з Умовами та правилами та натиснути на кнопку «Зареєструватися». Таким чином реєстрація в Інтернет Банкінгу Приват24 забезпечена захистом від шахрайських дій, а саме проходження Клієнтом авторизації, тобто введення реквізитів карти, пін-коду, який відомий лише власнику карти, номеру телефону, які дають можливість ідентифікувати Клієнта та додаткове підтвердженням операції шляхом введення одноразового ОТП-паролю ( коду авторизації), який надсилається Банком на мобільний телефон Клієнта, який зареєстрований ним в банківській системі. Вказані дії можливі лише за допомогою використання фінансового телефону користувача рахунку та іншої особистої інформації.
Правовідносини, які склалися між сторонами діють у сфері функціонування платіжних послуг в Україні, проведення переказу коштів у межах України, відповідальності суб'єктів переказу, а також загального порядку здійснення нагляду за платіжними системами, які регулюються, зокрема ЦК України, Законами України «Про платіжні послуги», «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», Положенням про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів.
Зокрема, відповідно до ч. 1 статті 1071 ЦК України Банк може списати грошові кошти з рахунка клієнта на підставі його розпорядження. Відповідно до п. 54 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна інструкція - розпорядження ініціатора надавачу платіжних послуг щодо виконання платіжної операції. Ініціатор в свою чергу це особа, яка на законних підставах ініціює платіжну операцію шляхом формування та/або подання відповідної платіжної інструкції, у тому числі із застосуванням платіжного інструменту.
До ініціаторів належать платник, отримувач, стягувач, обтяжувач (п.21 Закону України «Про платіжні послуги»). Ініціювання платіжної операції здійснюється шляхом, зокрема:“… 6) надання користувачем платіжної інструкції відповідному учаснику платіжної системи, у тому числі, шляхом використання певного платіжного інструменту, в порядку, визначеному правилами цієї платіжної системи» (стаття 41 Закону України «Про платіжні послуги»).
Згідно з п. 56 ст.1 Закону України «Про платіжні послуги» платіжна картка - це електронний платіжний засіб у вигляді пластикової чи іншого виду картки. Платіжна операція - будь-яке внесення, переказ або зняття коштів незалежно від правовідносин між платником і отримувачем, які є підставою для цього (п. 57 ст. 1 Закону України «Про платіжні послуги»).
Дана норма співставляється із підпунктом 14 пункту 4 розділу І Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, відповідно до якого платіжна операція - дія, ініційована користувачем електронного платіжного засобу, із внесення або зняття готівки з рахунку, здійснення розрахунків у безготівковій формі з використанням цього електронного платіжного засобу та/або його реквізитів за банківськими рахунками. Відповідно до пунктів 1-3 розділу IV Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів Банк має право здійснювати емісію електронних платіжних засобів у вигляді мобільного платіжного інструменту та обслуговування операцій з їх використанням, передбачених правилами платіжної системи, відповідно до умов договору та вимог цього Положення. Мобільний платіжний інструмент може бути реалізований в апаратно-програмному середовищі мобільного телефону або іншому бездротовому пристрої користувача (далі - мобільний пристрій), що обслуговує оператор телекомунікацій.
Мобільні платежі здійснюються користувачами за банківськими рахунками. Платіжний застосунок - програмне забезпечення, що дає змогу користувачу ініціювати платіжну операцію (у тому числі за допомогою платіжних інструментів) та/або здійснювати інші операції, передбачені договором з надавачем платіжних послуг (аб. 23 ч.3 Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів, затв.
Постановою Правління Національного банку України 29.07.2022 №164 (далі по тексту - Положення №164). Відповідно до п. 136 Положення №164 користувач зобов'язаний, зокрема, але не виключно, зберігати та використовувати платіжні інструменти відповідно до вимог законодавства України та умов договору, укладеного з емітентом і не допускати використання платіжних інструментів особами, які не мають на це законного права або повноважень.
Згідно із абзацем 7 п. 19 статті 38 Закону України «Про платіжні послуги» регламентовано, що втратою електронного платіжного засобу є неможливість здійснення користувачем контролю (володіння) за електронним платіжним засобом, неправомірне заволодіння та/або використання електронного платіжного засобу чи його реквізитів та/або індивідуальної облікової інформації.
Відповідно до п. 146 VІІ Розділу Положення № 164 затверджено, що власник рахунку не несе відповідальності за платіжні операції, здійснені без автентифікації платіжного інструменту і його держателя, крім випадків, якщо доведено, що дії чи бездіяльність власника рахунку/держателя призвели до втрати, незаконного використання ПІНу або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.
Враховуючи зазначені обставини, без вчинення ОСОБА_1 відповідних дій щодо розголошення особистої інформації чи інших дій які призвели до втрати відповідної інформації - здійснення платіжних операцій за допомогою платіжного інструменту - картки, доданих в платіжний застосунок Приват24, є неможливо.
Відповідно до ч. 4 абз. 63 Положення про здійснення банками фінансового моніторингу, затвердженого Постановою Правління Національного банку України 19.05.2020 року № 65 визначено, що «фінансовий номер телефону - контактний номер телефону клієнта, що використовується банком, зокрема, з метою проведення його автентифікації».
Відповідно до абзацу 1 ч.3 розділу Загальні положення Положення № 164 автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача та/або належність користувачу певного платіжного документа, який сформований в системі інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача. Відповідно до статті 68 Закону України «Про платіжні послуги» визначено, що електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.
Електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, а також їх автентифікація здійснюється відповідно до абзацу першого частини другої статті 17 Закону України «Про електронні довірчі послуги».
Згідно із Законом України «Про електронні довірчі послуги» засобом електронної ідентифікації є носій інформації, який містить ідентифікаційні дані особи і використовується для автентифікації особи під час надання та/або отримання електронних послуг.
Оспорювані фінансові операції з грошовими коштами ОСОБА_1 на рахунках Банку здійснено з допомогою системи «Приват24» з введенням логіну та паролів. Система «Приват 24», у тому числі мобільна версія- це система призначена для управління банківськими рахунками Клієнта цілодобово в режимі реального часу через мережу Інтернет, що є загальновідомою інформаціє, яка розміщена в тому числі на офіційному сайті АТ КБ «ПриватБанк». Всі операції у цій системі здійснюються на підставі платіжних інструкцій, наданих Клієнтом через систему.
Відповідно до Правил користування Приват24, особі, яка бажає зареєструватись у системі «Приват24» та здійснювати управління рахунками з її допомогою, необхідно мати доступ не тільки до фінансового номера телефону клієнта Банку, а й до іншої особистої інформації клієнта Банку, а саме: номера хоча би однієї з банківських карток клієнта «Приват24», прив'язаних до вказаного номера телефону, ПІН-коду вказаної картки чи саму банківську картку клієнта.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі № 235/2054/21 (провадження № 61-1725св22) зазначив, що «суд першої інстанції не перевірив належним чином доводи Банку про те, що без розголошення з боку позивача номера банківських карток, ПІН-кодів банківських карток, особа, навіть, перевипустивши Sim-карту або маючи фінансовий телефон клієнта, не змогла б ні зайти до системи «Приват24», ні змінити фінансовий номер клієнта, ні зняти чи переказати кошти з рахунків клієнта, та дійшов передчасного висновку про задоволення позову.
Тобто фінансовий номер телефону клієнта є важливою складовою отримання якісних банківських послуг у АТ «ПриватБанк» та безпеки клієнта.
ОСОБА_1 через власну бездіяльність по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону, що дало змогу третім особам отримати вільний доступ до її рахунків в АТ КБ «ПриватБанк» в системі «Приват24».
Таким чином, списання коштів 26-27 квітня 2024 року відбулось через власну недбалість та власну бездіяльність ОСОБА_1 по захисту власних персональних даних і коштів.
Згідно письмових пояснень представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 , у зв'язку з вчиненням третіми особами шахрайських дій щодо банківського рахунку ОСОБА_1 відкритого в АТ «КБ «ПриватБанк» в період 26-27 квітня 2024 року, ПАТ СК «ВУСО» здійснило виплату на банківський рахунок ОСОБА_1 страхового відшкодування в сумі 25000 грн. Суд звертає увагу, що виплата такого страхового відшкодування не свідчить про те, що доступ до банківського рахунку треті особи (шахраї) отримали з вини банку, а не з вини ОСОБА_1 через її бездіяльність по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону.
Також слід звернути увагу суду, що відповідно до ч.5 ст. 87 Закону України "Про платіжні послуги" до моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації відповідно до статті 38 цього Закону ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на платника. З моменту повідомлення платником емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.
Всупереч вказаному, ОСОБА_1 впродовж двох днів надавала третім особам можливість здійснювати укладення договорів про надання банківських послуг та списати кредитні кошти з карткових рахунків.
Після підписання заяви про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, заяву про надання кредиту «Оплата частинами», паспорт споживчого кредиту і графік платежів, у системі самообслуговування «Приват24» за допомогою одноразового ОТП паролю, ОСОБА_1 отримала встановлений на картковий рахунок кредитний ліміт у розмірі 42378 грн строком на 24 місяці зі сплатою процентної ставки у розмірі 0,01 % щомісячно.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
В силу ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Зі змісту ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
З наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості вбачається, що сума заборгованості ОСОБА_1 перед АТ КБ «ПриватБанк» за наданий їй кредит становить 40708,32 грн, з яких: 40682,88 грн - заборгованість за тілом кредиту, 25,44 грн - заборгованість за процентами.
Загаданий кредит у строк на який було надано кредит ОСОБА_1 не повернула, в зв'язку з чим банк з метою захисту своїх інтересів звернувся до суду з даним позовом про стягнення заборгованості.
Доводи апеляційних скарг не є такими, що дають ОСОБА_1 право не повертати кредит, як такий що був отриманий третіми особами у зв'язку з шахрайськими діями відносно її банківських рахунків в АТ КБ «Приват Банк» в системі «Приват24». ОСОБА_1 не спростовано те, що саме вона допустила власну бездіяльність по захисту власних персональних даних та власного мобільного фінансового телефону, що дало змогу третім особам отримати вільний доступ до її рахунків в АТ КБ «ПриватБанк» в системі «Приват24».
З урахуванням встановленого, суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,а тому, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 березня 2025 року -залишити без змін.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст.ст. 374 ч.1 п.1; 375; 383; 384; 389-391 ЦПК України,- суд апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 -адвоката Козія Андрія Володимировича залишити без задоволення.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 06 березня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст. 389 ЦПК України.
Повний текст постанови складено 23 вересня 2025 року.
Головуюча суддя Ю.Р. Мікуш
Судді: Т.І. Приколота
Р.В. Савуляк