Дата документу 25.09.2025 Справа № 333/1865/24
Єдиний унікальний № 333/1865/24
Провадження №22-ц/807/1918/25
Головуючий в 1-й інстанції - Михайлова А.В.
25 вересня 2025 р. місто Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді-доповідача Кухаря С.В., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою представника Державної казначейської служби України - Кріль Юлії Анатоліївни на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, -
Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 12 серпня 2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Державної казначейської служби України, третя особа: Головне управління Національної поліції в Запорізькій області, про відшкодування шкоди, заподіяної громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури та суду, задоволено частково.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, 12.09.2025 року представник Державної казначейської служби України - Кріль Юлія Анатоліївна, подала апеляційну скаргу безпосередньої до суду апеляційної інстанції, за якою не може бути відкрито апеляційне провадження з наступних підстав.
Відповідно до п.3 ч.4 ст. 356 ЦПК України до апеляційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про звільнення казначейства від сплати судового збору або відстрочення сплату судового збору до закінчення режиму воєнного стану за подання апеляційної скарги у цій справі, яке обґрунтовано тим, що органи казначейства не мають пільг при сплаті судового збору. Казначейство утримується за рахунок державного бюджету, є державним органом з відповідним обсягом фінансування та затвердженим кошторисом для фінансування власної установи. Пунктом 19 Порядку №590 «Порядку виконання повноважень Державною Казначейською службою в особливому режимі в умовах воєнного стану» визначено черговість здійснення платежів, згідно якого сплата судового збору може бути здійсненна лише в третю чергу, що унеможливлює своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору. З огляду на зазначене, зважаючи на обставини справи, які виникли не з вини казначейства, враховуючи ситуацію, яка склалася у зв'язку із збройною агресією російської федерації, а також те, що казначейство є єдиними відповідачем у цій справі, не має змоги своєчасно та в повному обсязі здійснити оплату судового збору.
Розглянувши заявлене клопотання та дослідивши наведені в ньому доводи, суд зазначає про наступне.
Згідно статті 129 Конституції України, загальним процесуальним принципом у суді є рівність сторін у справі.
Відповідно до вимог ч.1,2 ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Зазначене положення закону кореспондується з приписами ч.1 ст.136 ЦПК України, відповідно до якої суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що єдиною підставою для вчинення судом зазначених дій є незадовільний майновий стан заявника. При цьому, обґрунтування пов'язаних з цим обставин, які свідчать про неможливість або утруднення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на цю особу.
Слід враховувати, що для відстрочення або розстрочення сплати судового збору заявником має бути надано докази, які б переконливо свідчили про наявність у нього виключних обставин, що обумовлюють відсутність можливості сплатити судовий збір на теперішній час. Водночас, відстрочення або розстрочення сплати судового збору не звільняє від такого обов'язку заявника у майбутньому, що, в свою чергу, заявником не спростовано.
Варто зазначити, що обов'язок сплати судового збору слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду.
Суд повинен вирішувати питання, пов'язані з судовими витратами, у чіткій відповідності до ЦПК України, Закону України "Про судовий збір", а також інших нормативно-правових актів України, забезпечуючи при цьому належний баланс між інтересами держави у стягненні судового збору за розгляд справ, з одного боку, та інтересами позивача (заявника) щодо можливості звернення до суду, з другого боку.
При цьому обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, що відповідає статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14 січня 2021 року у справі № 0940/2276/18 (провадження № 11-336апп20) зробила правовий висновок про те, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Предметом справи, що розглядається, не є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю, тому клопотання Державної казначейської служби про відстрочення сплати судового збору задоволенню не підлягає
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно з положеннями статті 12 ЦПК України, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Клопотання про звільнення від сплати судового збору належить залишити без задоволення, оскільки, звертаючись із таким клопотанням до суду апеляційної інстанції, Державна казначейська служба України не надала жодних доказів, які б давали підстави для звільнення її від сплати судового збору.
Крім того, саме по собі посилання скаржника на запровадження в країні воєнного стану, а також обставини, пов'язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у ньому коштів, не можуть вважатися достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору у розумінні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою судові процедури повинні бути справедливі для всіх учасників процесу. Вказане зазначено в ухвалі Верховного Суду від 24 грудня 2020 року (справа № 524/343/15-ц, провадження № 61-18294ск20).
У зв'язку з наведеним клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору до закінчення режиму воєнного стану за подання апеляційної скарги у цій справі, задоволенню не підлягає.
Отже, апеляційна скарга не оплачена судовим збором.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду,- у відсотковому співвідношенні до ціни позову та фіксованому розмірі.
Згідно п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.11.2011 року із наступними змінами до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, розмір ставки судового збору за подачу позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; яка подана фізичною особою або фізичною особою-підприємцем становить 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до пп.6 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 року, який набрав чинності з 01.11.2011 року із наступними змінами до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору, судовий збір за подачу апеляційної скарги на рішення суду оплачується, виходячи з 150% ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
За матеріалами справи, позовну заяву подано фізичною особою у 2024 році, позов містить вимоги майнового характеру, рішенням суду позов характеру. Рішенням суджу позов задоволено. Відповідач оскаржує рішення в повному обсязі.
Отже, судовий збір за подання цієї апеляційної скарги на рішення суду повинен дорівнювати 1 816 грн. 80 коп.
Таким чином, скаржнику необхідно оплатити судовий збір в сумі 1 816 грн. 80 коп.
Реквізитами банківської установи, уповноваженої приймати судовий збір за подачу апеляційних скарг з 01 січня 2021 року є: 22030101 Судовий збір (Державна судова адміністрація України); Отримувач коштів: ГУК у Зап.обл/м. Запоріжжя Вознес./22030101; Рахунок отримувача (IBAN): UA498999980313121206080008513; Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Відомча ознака: «80» Апеляційні суди.
Відповідно до ч.1,2,3 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 ЦПК України, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
У зв'язку із наведеним відповідно до вимог ст. 185, 357 ЦПК апеляційну скаргу належить залишити без руху.
Відмовити представнику Державної казначейської служби України - Кріль Юлії Анатоліївні у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору або відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду у цій справі.
Апеляційну скаргу представника Державної казначейської служби України - Кріль Юлії Анатоліївни залишити без руху.
Надати скаржнику, строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, для направлення до Запорізького апеляційного суду оригіналу квитанції про оплату судового збору у визначеній судом сумі та на вказаний розрахунковий рахунок, в межах строку, встановленого судом.
Роз'яснити, що у випадку невиконання зазначених вимог у встановлений строк до апеляційної скарги будуть застосовані правила ч. 2 ст. 357 ЦПК України.
Суддя С.В. Кухар